У м. Одеса 27–30 вересня 2011 р. в санаторії «Одеса» відбувся ІІІ З’їзд алергологів України, у якому взяли участь понад 230 алергологів країни із 300, що працюють у системі МОЗ. З’їзд відбувся за підтримки трьох інформаційних спонсорів, було відкрито широку виставку лікарських препаратів і виробів медичного
призначення (23 учасники), проведено 8 майстер-класів з актуальних проблем алергології.

Лейтмотивом форуму стало сторіччя методу алерген-специфічної імунотерапії алергійних захворювань, чому було присвячено 10 доповідей. У межах з’їзду відбулися 3 сателітних симпозіуми, присвячені лікуванню алергійного риніту, бронхіальної астми, елімінаційним заходам при алергійних захворюваннях (фірми «МеркШарпДоум», «ГлаксоСмітКляйн», «Hyla Україна»). На з’їзді були присутні і виступили практично всі провідні вітчизняні вчені і фахівці з алергології.

Широко обговорювалися важливі міжнародні документи,
які свідчать про стрімке зростання поширеності алергійних захворювань у світі, необхідність розвитку алергологічної служби в кожній країні як окремої галузі охорони здоров’я і підготовки алергологів як спеціалістів, що вміють поєднувати фармако- та імунотерапію (Біла книга WAO – Всесвітньої організації з алергії, 2011), зміну пріоритетів у лікуванні алергійних захворювань з фармакотерапії на імунотерапію алергенами (Резолюція генасамблеї EAACI – Європейської академії алергології і клінічної імунології, 2011).

За підсумками 5-річної роботи алергологічної служби України (між ІІ і ІІІ Національними з’їздами), з огляду на рішення міжнародних алергологічних інституцій, виступи доповідачів і їх обговорення було прийнято резолюцію ІІІ З’їзду алергологів України.

Нижче наведено текст резолюції, а також переклад вищезазначених важливих міжнародних документів.

Резолюція
ІІІ З’їзду алергологів України
(м. Одеса, 27–30 вересня 2011 р.)

Алергологічна служба України, що існує понад 50 років, спирається, головним чином, на досвідчені і молоді кадри – лікарів-алергологів, розвинену мережу алергологічних кабінетів і спеціалізованих ліжок. Серед здобутків служби – наявність великої кількості алергологів високої кваліфікації, як практичних лікарів, так і науковців, кафедр або курсів клінічної імунології та алергології у кожному вищому навчальному медичному закладі, 2 кафедр удосконалення лікарів цього фаху, широкого асортименту вітчизняних діагностичних і лікувальних алергенів, проведення або налагодження у кожній області спеціальних функціональних і лабораторних досліджень, вітчизняних протоколів надання спеціалізованої допомоги при алергійних захворюваннях як дорослим, так і дитячому населенню. Наукові і практичні проблеми алергології постійно висвітлюють журнали «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», «Астма та алергія», «Український пульмонологічний журнал», «Ринологія», «Імунологія та алергологія», широко тиражовано щомісячні видання «Новости медицины и фармации», «Здоров’я України» та ін.

З огляду на 100-річчя методу алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) можна констатувати, що з питань специфічної діагностики і АСІТ українські алергологи займають провідне місце серед багатьох країн світу, вони також постійно впроваджують в діагностику та лікування нові препарати і технології. Це особливо важливо з огляду на Білу книгу WAO, 2011, прийняту в цьому році Генасамблеєю EAACI «Європейську Декларацію з імунотерапії», яка закликає уряди країн Європи змістити акценти в лікуванні алергійних захворювань з фармакотерапії на АСІТ як єдиний метод, що може забезпечити тривалу їх ремісію і є не лише клінічно, а й економічно високоефективним. На останньому конгресі алергологів та імунологів країн СНД (2011) було констатовано, що в Україні ці питання вирішуються найкраще.

Поряд із цим учасники ІІІ Національного з’їзду вимушені констатувати, що за роки незалежності ні Національна академія медичних наук, ні Міністерство охорони здоров’я не приділяють належної уваги цій важливій галузі охорони здоров’я. Численні звернення спільноти наших алергологів жодного разу не були почуті науковими і державними інституціями країни, незважаючи на те, що, за розрахунками, в країні може налічуватися близько 10 млн хворих на алергійні захворювання, на лікування яких потрібно витрачати близько 15 млрд грн. щорічно.

Це особливо тривожно зараз, у період реформування вітчизняної охорони здоров’я, оскільки в країні не існує не лише профільного науково-дослідного інституту, а й жодної штатної структури, яка б опікувалася алергологією, окреслила і відстоювала б інтереси хворих, лікарів і науковців, що працюють у цій галузі. Спільнота алергологів побоюється, що без урахування нашої думки нинішня незадовільна ситуація, коли понад 80% осіб з алергійними захворюваннями залишаються поза увагою закладів охорони здоров’я і лише в 10% випадків діагноз встановлюється своєчасно, з уведенням трирівневої системи закладів охорони здоров’я законсервується або навіть погіршиться. Це пояснюється не лише незадовільною організацією алергологічної служби, відсутністю реальної статистики і реєстрації алергійних захворювань, а й вкрай недостатньою до- і післядипломною підготовкою з клінічної алергології лікарів загальної практики, відсутністю у них знань і можливостей для діагностики алергійних захворювань.

Не все добре і на заявленому 3-му рівні медичної допомоги, оскільки спеціалізованих сучасних центрів з надання висококваліфікованої допомоги, особливо тяжким алергологічним хворим, в Україні також не існує.

На тлі постійного розширення специфічних методів діагностики і лікування алергійних захворювань, вищенаведених світових і європейських документів щодо алергології нас хвилює і неадекватний фіскальний тиск з боку інституцій МОЗ, якого зазнає єдиний в Україні вітчизняний виробник регіональних діагностичних і лікувальних алергенів.

Не може не викликати занепокоєння припинення повноцінної роботи унікальних спелеотерапевтичних лікарень (республіканської і обласної) у с. Солотвино Закарпатської області, які так потрібні хворим на алергію.

У зв’язку з вищенаведеним ІІІ З’їзд алергологів України постановляє:

1. Звернутися до Верховної Ради України з таких питань:

1.1. Розробити на рівні державних програм заходи щодо оздоровлення довкілля, виробничих процесів, скринінгу проявів алергії як індикаторів екологічного неблагополуччя, мінімізації небажаних ефектів фармакотерапії.

1.2. Оскільки з фінансових причин вітчизняні алергологи реально не можуть ні провести власні форуми, ні виїхати за кордон для ознайомлення зі світовим передовим досвідом у діагностиці та лікуванні алергії, просимо урегулювати питання, щоб фінансова підтримка цих заходів фармацевтичними фірмами, як це прийнято в усьому світі, не розглядалася як прояв корупції.

1.3. Законодавчо здійснити заходи, рекомендовані урядами країн світу і Європи, Білою книгою Всесвітньої організації з алергії, 2011, Резолюцією Генасамблеї Європейської академії алергології та імунології, 2011.

2. Звернутися до НАМН України з таких питань:

2.1. Вирішити питання про створення Інституту алергології (імунології-алергології) НАМН України (у якості тимчасової установи може бути створено лабораторію алергології МОЗ та НАМН України з організаційно-методичними та консультативними функціями).

2.2. Розробити національну програму «Алергія» в контексті вищенаведених міжнародних документів, проводити на конкурсній основі (за системою грантів) планування наукових досліджень у галузі алергології, визначивши серед пріоритетних завдань вивчення поширеності й особливостей алергійних захворювань у різних регіонах України, причин масових спалахів алергійних захворювань, проведення аеропалінологічних досліджень і створення сучасного моніторингу пилкування рослин і викиду спор грибів у різних регіонах України.

3. Звернутися до МОЗ України з таких питань:

3.1. Провести засідання Колегії МОЗ, присвячене проблемі алергійних захворювань з огляду на вищенаведені міжнародні документи.

3.2. Зважаючи на значну поширеність алергійних захворювань і її постійне зростання, а також вкрай низьку забезпеченість населення лікарями-алергологами, не допускати скорочення штатів, кадрів, спеціалізованих ліжок, оскільки лікарі загального фаху або інших спеціальностей не в змозі вирішити стрижневі питання діагностики і лікування алергійних захворювань.

3.3. Принципово покращити реєстрацію і статистику алергійних захворювань.

3.4. Розширити до- і післядипломне викладання клінічної алергології для лікарів загальної практики – сімейних лікарів, зважаючи на їх пріоритетну роль у ранньому виявленні алергійних захворювань, а також впровадити короткострокові тематичні цикли удосконалення для цих лікарів і фахівців інших спеціальностей з актуальних проблем алергології.

3.5. Починаючи з 2012 р. раз на 5 років проводити цільові очно-заочні курси вдосконалення для алергологів вищої ланки (позаштатних обласних і міських) за спеціально розробленою програмою на кафедрах алергології НМАПО імені П.Л. Шупика, залучаючи до цього кращих учених і лікарів України.

3.6. Зважаючи на пріоритетну роль діагностики і лікування алергійних захворювань алергенами, виготовленими з місцевої сировини, «Декларацію Генасамблеї EAACI з імунотерапії алергійних захворювань алергенами», просимо підтримати вітчизняного виробника препаратів алергенів – Вінницьке ТОВ «Імунолог», для чого:

• надавати вітчизняному виробнику препаратів алергенів, як це робиться для закордонних виробників імунобіологічних препаратів, держзамовлення на препарати алергенів для медичних закладів України, включаючи вкрай необхідне знаряддя для амбулаторій сімейного лікаря (набори для скринінгу алергійних захворювань, для діагностики медикаментозної алергії);

• зважаючи на надмалі серії алергенів, що випускаються, мінімізувати ціни для вітчизняного виробника на послуги в Експертному центрі МОЗ;

• надати пільгові кредити на продовження реконструкції підприємства згідно з вимогами GMP.

3.7. Видати вкрай необхідний для охорони здоров’я України наказ з ранньої діагностики і профілактики медикаментозної алергії, який кілька років був «законсервований» у МОЗ.

3.8. Ініціювати підготовку нового базового наказу по алергологічній службі, який би враховував нюанси реформування вітчизняної охорони здоров’я.

3.9. Надати дієву допомогу Асоціації алергологів України, головним позаштатним спеціалістам МОЗ в оновленні нормативних документів (протоколи, стандарти тощо).

3.10. Надати оперативну допомогу у відновленні вітчизняних спелеолікарень у с. Солотвино Закарпатської області.

3.11. Здійснити заходи щодо виробництва в Україні вітчизняних пікфлуометрів для дітей і дорослих, доступних за ціною спірографів, засобів для визначення рівня специфічних IgE, інгаляційних форм препаратів для лікування бронхіальної астми, алергійного риніту.

3.12. Запропонувати регіональним управлінням охорони здоров’я:

3.12.1. Вирівняти забезпеченість населення штатом алергологів, алергологічними кабінетами, спеціалізованими ліжками в областях, де ці показники є заниженими, маючи за орієнтир середні показники по країні.

3.12.2. Вважати існуючу ситуацію із забезпечення населення штатом алергологів, алергологічними кабінетами, спеціалізованими ліжками за мінімально допустиму і не допускати її подальшого погіршення.

3.12.3. Покращити оснащення алергологічних кабінетів функціональною і лабораторною апаратурою, збільшити закупівлю за рахунок бюджетних і залучених коштів діагностичних і лікувальних алергенів, лікарських препаратів для лікування хворих на бронхіальну астму.

3.12.4. Суворо дотримуватись умов оплати праці медичним працівникам алергологічної служби, які затверджені спільним наказом міністерств праці і соціальної політики та МОЗ України за № 308/519 від 5 жовтня 2005 р., п. 219 додатку 3.

3.12.5. Оснащувати автомобілі швидкої допомоги небулайзерними інгаляторами, за допомогою яких найефективніше надається допомога хворим із бронхообструктивним синдромом.

3.12.6. Включити до складу обласних атестаційних комісій лікарів-алергологів з метою контролю за рівнем підготовки лікарів різного фаху з певних аспектів алергології.

3.12.7. Зважаючи на Європейську декларацію Генасамблеї EAACI, 2011, вимагати від алергологів обов’язкового застосування у своїй роботі специфічних методів діагностики та імунотерапії алергенами і обов’язково враховувати це при їх атестації та різних формах матеріального заохочення.

3.13. Затвердити протоколи надання медичної допомоги дорослим з алергійними захворюваннями і протоколи надання медичної допомоги дітям з алергійними захворюваннями та виконувати їх вимоги до затвердження МОЗ України відповідних міждисциплінарних документів.

29 вересня 2011 р. Зав. кафедри фтизіатрії з курсом
алергології та імунології,
президент Асоціації алергологів України,
д.м.н., професор Б.М. Пухлик