ALEX³: роль нових молекул у персоніфікованій алергодіагностиці

Обсяги досягнень у царині алергології з кожним роком невпинно зростають, що зумовлено ростом поширеності алергічних захворювань (АЗ) і потребою у високоточних діагностичних підходах. Свого часу знання про компоненти алергенів і запрова­дження молекулярної діагностики, як принципово нового напряму лабораторних дослі­джень, здійснило справжню революцію в алергології і медицині загалом. Важливо, що українські науковці й лікарі одними з перших отримали можливість застосовувати молекулярну діагностику у своїй рутинній практиці, а українські пацієнти – підвищити ефективність терапії АЗ, а відтак значно покращити якість життя.

Логічним етапом еволюції молекулярної діагностики стало впрова­дження мультиплексної тест-системи нового покоління – ALEX³ (Allergy Explorer, 3rd generation). ALEX³ – це удосконалений сучасний метод молекулярної діагностики, що поєднує широкий спектр алергенних компонентів і цільових алергенних екс­трактів з високою аналітичною точністю і клінічною інформативністю.

Конструктивні зміни, які було внесено в тест-систему ALEX³, що відрізняють її від ALEX2, широко обговорювали на секції «Молекулярна алергологія: реалії та перспективи» в рамках традиційної науково-практичної конференції з міжнародною участю «Різдвяні читання у Львові. Мультидисциплінарний підхід у медицині: сучасні наробки та виклики в імунології, алергології та ревматології», яка відбулась 26–27 листопада 2025 р.

Євгенія Дитятковська

На пленарному засіданні з доповіддю «Правильна діагностика – успішне лікування: значення молекулярних тестів у клінічній практиці» виступила д-ка мед. наук, професорка, заслужена лікарка України, голова ради експертів МОЗ України за напрямом «Алергологічна допомога та імунологія», поміч­ниця-консультант Міністра охорони здоров’я України, керівниця регіонального алергологічного центру Євгенія Дитятковська (Дніпро, Україна).

Професорка наголосила, що, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації алергії (World Allergy Organization, WAO), ALEX є діагностичним тестом другого (представлений екстрактами алергенів) і третього (представлений окремими молекулами) рівнів, що відповідає стратегії діагностики алергії знизу вгору, а його результати достовірно корелюють з результатами ISAC. З часу створення першої тест-системи ALEX (2017 р.) ця новітня діагностична технологія набула широкого використання в нашій країні. Доказом є статистичні дані, що з 2017 по 2025 р. в Україні було проведено понад 100 тис. тестів! Як приклад, Євгенія Михайлівна поділилась досвідом і продемонструвала результати власних дослі­джень розподілу частоти сенсибілізації за групами інгаляційних алергенів у пацієнтів, які проходили обстеження і отримують ефективне лікування у регіо­нальному алергологічному центрі м. Дніпро.

Також було зазначено, що за роки повномасштабної війни змінився профіль сенсибілізації українських пацієнтів. Спостерігається збільшення сенсибілізації до таких аероалергенів, як Aln g 1 (вільха), Betv 1 (береза), до всіх компонентів кліщів домашнього пилу (КДП), особливо Der p 23, тропоміозину Der p 10, Phlp 1 (тимофіївка лучна) та ін. Очевидно, це зумовлено впливом стресу, забрудненням повітря, регулярним перебуванням населення в укриттях, внутрішніми та зовнішніми міграційними процесами тощо. Загалом, за чотири роки війни зросла кількість алергологічних пацієнтів, а серед них – пацієнтів із коморбідною алергопатологією, полісенсибілізацією, різкими загостреннями хронічних АЗ. Це створює додаткове навантаження в роботі українських алергологів. Саме в такий тяжкий для України час впрова­дження удосконаленої діагностичної тест-системи ALEX³ стає не лише технологічним проривом, а й стратегічним ресурсом, що зміцнює спроможність української медицини надавати своїм пацієнтам точну, персоналізовану та доказову допомогу.

Олена Шарікадзе

Надзвичайно актуальною була доповідь д-ки мед. наук, професорки кафедри дермато­венерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шу­пика, директорки Інституту післядипломної освіти Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика Олени Шарікадзе (Київ, Україна).

Спікерка зазначила, що умови сьогодення, коли поширеність АЗ збільшується, диктують необхідність уніфікації стандартів лікування пацієнтів відповідно до вимог міжнародних базисних документів: GINA (Global Initiative for Asthma, Глобальна ініціатива з астми) – бронхіальна астма; EAACI (European Academy of Allergy & Clinical Immunology, Європейська академія алергії та клінічної імунології) – діагностика та імунотерапія; WAO – глобальна профілактика та мене­джмент; WHO (World Health Organization, Всесвітня організація охорони здоров’я) – стратегія у сфері громадського здоров’я. Загалом, новим фокусом міжнародних рекомендацій 2022–2025 рр. є персоналізація, контроль, прогноз хвороби, запобігання тяжким подіям, що ілюструють профілактично-орієнтований підхід у медицині.

Ключовими принципами клінічної практики лікаря-алерголога мають бути персоніфіковані підходи до діагностики й лікування, вибір ступеневої фармакотерапії, біологічної терапії і/або алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) стандартизованими алерговакцинами з обов’язковим навчанням пацієнта. Професорка акцентувала увагу, що саме молекулярна діагностика – це шлях до прецизійної медицини, а запрова­дження в Україні тест-системи нового покоління – ALEX³ – це приклад інтеграції світових рекомендацій у щоденну практику українського лікаря.

Ігор Кайдашев

З доповіддю «Еволюція молекулярної алергодіагностики в ХХІ столітті» виступив д-р медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, проректор з наукової роботи, професор кафедри внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією Полтавського державного медичного університету, президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації Ігор Кайдашев (Полтава, Україна).

Професор зазначив, що еволюція молекулярної алергодіагностики у ХХІ ст. суттєво змінила підходи до розуміння механізмів IgE-опосередкованих захворювань. Перехід від екстрактної діагностики до компонентного аналізу дав можливість ідентифікувати справжню сенсибілізацію та відрізняти її від перехресних реакцій. Визначення індивідуальних алергенних молекул стало ключовим для прогнозування тяжкості реакцій і вибору тактики лікування. Подальший розвиток технологій мультиплексного тестування відкрив можливість одночасної оцінки широкого спектра алергенів з мінімального об’єму сироватки. Це особливо важливо в педіатричній практиці та в пацієнтів зі складними формами алергії або полісенсибілізацією.

Професор наголосив, що діагностичні платформи нового покоління інтегрують в одному чипі як екстракти, так і очищені алергенні компоненти. І кульмінацією цього еволюційного шляху стало впрова­дження ALEX³ – високочутливого мультиплексного тесту, в якому передбачено, зокрема, інгібування перехресно-реактивних вуглеводних детермінант – CCD (Cross-reactive carbohydrate determinants). ALEX³ забезпечує найширший на сьогодні молекулярний профіль для визначення IgE-сенсибілізації в пацієнта. Важливим є й те, що новий тест дає змогу проводити кількісне визначення загального сироваткового рівня IgE, що ще більше підвищує точність методу порівняно з ALEX2. Саме це робить ALEX³ потужним інструментом персоналізованої алергологічної допомоги ХХІ ст.

Крістіан Харванегг

У рамках пленарного засідання було проведено панельну дискусію «ALEX³ – ключові інновації». Зі вступним словом виступив засновник, провідний науковий розробник і головний виконавчий директор компанії MacroArray Diagnostics (MADx) Крістіан Харванегг (Відень, Австрія).

Він підкреслив, що Україна багато років поспіль є однією з провідних країн за імплементацією і використанням найсучасніших технологій компанії MADx для діагностики алергії. Він висловив підтримку Україні та захоплення професійною підготовкою і безпосередньо роботою українських фахівців-алергологів, які в найскладніших умовах і найтяжчий період життя країни продовжують дотримуватися високих стандартів допомоги пацієнтам з АЗ, використовуючи мультиплексний тест-аналізатор ALEX у клінічній практиці. Окремо подякував компанії ALEX Diagnostics Ukraine, яка є ексклюзивним дистриб’ютором MADx із першого дня діяльності на території України.

Загалом тест-систему ALEX використовують у понад 95 країнах світу. Загальна кількість результатів ALEX на сьогодні сягає 1 млн, що створює унікальний у глобальному масштабі набір даних, який невпинно поповнюється. На тлі цих досягнень компанія продовжує невпинно розвиватись і вдосконалюватись. Продуктом удосконалення є тест-система нового покоління – ALEX³. Спікер представив ключові характеристики цього методу та коротко зупинився на інноваціях, що мають переваги над ALEX².

Зокрема, розповів, що новий чип містить меншу кількість екстрактів (82 на відміну від ALEX² – 117) і більшу кількість молекулярних компонентів (218 на відміну від ALEX2 – 178). В основі цих змін була попередня оцінка покриття алергенним компонентом представленого екстракту. Зокрема, вилучили екстракти, які добре покриваються маркерними алергенами (наприклад, Plantago lanceolata). Якщо позитивні результати отримували лише з екстрактом, такий екстракт залишали (наприклад, Parietaria judaica). Причому перевагу віддавали рекомбінантним молекулам, що забезпечило високу чутливість і специфічність результатів дослі­дження.

З ALEX³ були також вилучені алергени й екстракти з низькою поширеністю, менше 1% (наприклад, екстракти орегано, кмину, болгарського перцю), які не мали діагностичної користі. Особливу увагу приділили вибору маркерів для сімейств алергенів: для сімейств із високою ко-реактивністю (профіліни, PR-10) зберігали лише окремі маркерні алергени – надійні показники справжньої сенсибілізації, а для сімейств із гетерогенною реактивністю і низькою ко-реактивністю (2S-альбуміни, неспецифічні білки-переносники ліпідів nsLTP [non-specific Lipid Transfer Proteins]), навпаки, панель алергенів навіть розширили.

Важливою інновацією в ALEX³ є кількісне визначення рівня загального IgE в доступному діапазоні 2–1000 кОд/л, що калібрований відповідно до 11/234 3rd Стандарту WHO tIgE. ALEX3 забезпечує точну роздільну здатність у критичному низькому та середньому діапазоні (<50 кОд/л), куди потрапляє понад 90% результатів, що надає аналізу високої діагностичної цінності.

Ще однією перевагою тест-системи ALEX³ є контроль піпетування зразків, або SPC (Sample Pipetting Control). Це внутрішній контроль правильності внесення зразка, який запобігає хибнонегативним результатам, пов’язаним із технічною помилкою. Детальніше, SPC – це спеціальний контрольний маркер, який додається у тест-систему та реагує лише за умови, якщо сироватка пацієнта реально була внесена і рівномірно розподілена по мікрочипу. Якщо під час піпетування зразок не потрапив у лунку, був внесений у недостатньому об’ємі або виникла технічна помилка, SPC не активується. У такому разі система ALEX³ «розуміє», що негативний результат може бути помилковим, і сигналізує про це. Таким чином, SPC контролює преаналітичний етап, який є найвразливішим. Це особливо критично за низьких рівнів IgE, виявлення сенсибілізації в дітей, а також під час скринінгових дослі­джень.

Підсумувавши свій виступ, Крістіан Харванегг зазначив, що використання тест-системи нового покоління ALEX³ у рутинній практиці – це довіра до її якості, наукової і клінічної цінності, що надихає винахідників на подальший розвиток продукту.

Далі в панельній дискусії спікери представили аудиторії детальнішу інформацію про особливості молекул і екстрактів, що увійшли до складу ALEX³. Зокрема, виступили: лікар-алерголог, провідний спеціаліст Медичного центру «Діверо», PhD Ольга Колесникова (Київ, Україна) з темою «Сезонні та цілорічні алергени: у фокусі уваги нові сімейства алергенів»; д-ка мед. наук, професорка кафедри клінічної імунології та алергології ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» Світлана Зубченко (Львів, Україна) з доповіддю «Горіхи та насіння – що нового?»; і асистентка кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, дитяча алергологиня медичного центру «Діверо», PhD Марія Кривопустова (Київ, Україна) з доповіддю «Алергени молока та м’яса: істинна алергія чи нові перехрести?».

Ольга Колесникова

Ольга Колесникова у своїй доповіді виокремила нові сімейства алергенів, дала їм характеристику і обґрунтувала необхідність їх внесення до тесту ALEX³ і виявлення сенсибілізації до них, а також детально зупинилась на нових молекулярних компонентах, які можуть спричиняти сезонні та цілорічні алергічні прояви.

Ключові моменти її доповіді були такими:

1. Нові сімейства алергенів, включені в ALEX³: α-хірпініни, циклофіліни, глютеніни, гемоціаніни, гіалуронідаза.
2. Циклофіліни – паналергени, можуть бути причиною перехресних реакцій у тих випадках, коли є невідповідність між позитивними результатами шкірних прик-тестів (ШПТ) і молекулярних методів визначення IgE у пацієнтів з алергією на пилок. Приклад представника циклофілінів – Bet v 7 – мінорний, потенційно перехресно-реактивний алерген, не виступає ключовим маркером ефективності АСІТ. В ALEX³ був доданий з метою виявлення пацієнтів, негативних до Betv 1, -4 та -6 (пацієнти із симптомами алергії на пилок берези, позитивним результатом з екстрактом пилку, але без сенсибілізації до відповідного молекулярного алергену).
3. Найбільш алергенним серед молекул дуба є Quea 1, гомологічний Bet v 1. Que a 1 є алергеном регіонального значення. В ALEX³ доданий через високу релевантність у країнах, де не росте береза (наприклад, Іспанія), спричиняє інгаляційну та пов’язану з нею харчову алергію (ХА). Доступна АСІТ.
4. Слід звернути увагу на перехресний синдром «кипарис–персик». Якщо в пацієнта із сенсибілізацією до кипариса спостерігають тяжкі алергічні реакції, зокрема ангіоневротичний набряк (АНН), у разі споживання фруктів, то слід розглянути можливість проведення аналізу на специфічний IgE (sIgE) до персика Prup 7 – нового харчового білка, регульованого гібереліном (міститься вшкірці та м’якоті персика). Pru p 7 визначають, навіть якщо результати початкових тестів, таких як виявлення sIgE до персика чи шкірна проба з екстрактом фрукта, дали негативний результат.
5. Ole e 7 – новий мінорний алерген оливи, належить до білків nsLTP. Моносенсибілізація до Ole e 7 у пацієнтів із полінозом і сенсибілізацією до пилку оливи зустрічається дуже рідко. Скоріш за все, перехресно реагує з іншими nsLTP пилку та харчових продуктів, такими як Pru p 3 (персик).
6. Нова молекула злакових трав в ALEX3 – Zea m 1 – мажорний алерген пилку кукурудзи, належить до групи бетаекспансинів. У країнах з активним сільським господарством (зокрема в Україні) пилок кукурудзи є суттєвим сезонним фактором алергії, особливо у працівників сільського господарства. Клінічні прояви можуть залежати від рівня сенсибілізації організму та експозиції алергену в повітрі.
7. Молекула селери Api g 7 була додана в ALEX3 через недостатнє представлення у відповідних екстрактах (екстракт селери негативний, Api g 7 позитивний!). Виявляється лише в цибулинах селери. Api g 7 перехресно реагує з Art v 1 полину і може бути причиною так званого синдрому «полин–селера–спеції».
8. Нова молекула пилку кураю поташевого (солянка) в ALEX3 – це Sal k 5, біохімічно належить до сімейства Оlе е 1подібних білків. Визначили високу перехресну реактивність між Sal k 5 і Che a 1 (лобода) і дуже низьку – між Sal k 5 і Оlе е 1 (пилок оливи). Необхідно нагадати про асоціацію «солянка–шафран», яка пов’язана з можливою перехресною реактивністю між кураєм і шафраном, йдеться про симптоми алергії в разі використання шафрану як квіткової спеції.
9. Новими молекулярними компонентами, винуват­цями цілорічних проявів алергії є Der f 15, Der f 18– ферменти-хітинази КДП. Їх додавання забезпечило підвищення чутливості і специфічності молекулярних дослі­джень, коли результати тестів із відомими компонентами КДП негативні, а клінічні прояви у пацієнтів наявні.
10. Ще однією новою молекулою в ALEX3 є Blo t 2 – мажорний алерген таргана Blattella orientalis (східний тарган). Важливо: Blo t 2 має лише часткову перехресну реактивність з аналогічними алергенами групи 2 інших кліщів, наприклад, Der p 2 чи Der f 2. Частина його епітопів – унікальна!
11. Tyrophagus putrescentiae відомий як злаковий, сирний або цвілевий кліщ, належить до комірних кліщів, забруднює харчові продукти. Tyr p 10 – новий тропоміозин, перехресно реагує з іншими тропоміозинами. Нова молекула американського таргана Periplaneta ameri­cana – Per a 6, належить до тропоніну С – мінорний, але клінічно релевантний алерген. Може перехресно реагувати з компонентами інших тарганів (Blag 6 німецького таргана), КДП. Pera 6 є важливим для підтвер­дження первинної сенсибілізації до тарганів.
12. Також в ALEX3 додано алергени грибків, зокрема цвілевого грибка Aspergillus fumigatus – Aspf 8 – покращує точність діагностики перехресної реактивності з Cladosporium herbarum (Cla h 5), Alternaria alternata (Alta  5), Fusarium culmorum (Fus з 1). Важливий алерген у разі тяжкої астми та алергічного бронхолегеневого аспергільозу. Компонент дріж­джоподібного грибка Malassezia sympodialis – Mala s 13 – маркерний алерген у разі тяжкого атопічного дерматиту.
13. Лабораторні тварини та їхні алергенні молекули. Епідеміологічні дані демонструють, що від 10 до 30% співробітників лабораторій страждають на алергію до щурів і мишей, окрім цього, в домашніх умовах фіксують алергію до хом’яків. Відтак, в ALEX3 до традиційних молекул домашніх тварин додали мажорну молекулу ліпокалінів щура Rat n 1 (міститься в біологічних виділеннях щурів). Mes a 1 – мажорна молекула-ліпокалін хом’яка золотистого. Нові алергени характеризуються широкою перехресною реактивністю з іншими ліпокалінами тварин.

Світлана Зубченко

Продовжила детально знайомити аудиторію з новинками в тест-системі ALEX³, зокрема новими молекулами горіхів і насіння, Світлана Зубченко. Професорка наголосила, що в сучасній людській популяції суттєво змінилися традиційні харчові уподобання та з’явилися нові харчові звички й тенденції. Сьогодні вже нікого не здивуєш споживанням екзотичних продуктів, і в першу чергу – горіхів.

Актуальність алергії на горіхи також зумовлена мас­штабними міграційними процесами серед населення. Для України в період повномасштабної війни зовнішня і внутрішня міграція, стрес і нова їжа – це предикція до формування гіперчутливості до продуктів харчування і розвитку ХА. Важливо й те, що сенсибілізація алергенами горіхів і насіння, особливо у дітей, може відбуватися транскутанним шляхом через ушко­джену шкіру, наприклад, у дітей з атопічним дерматитом. Формування прихованої сенсибілізації буває неочікуваним, коли в дитини розвиваються тяжкі системні реакції на нібито первинне споживання горіха. Тому сучасні особливості харчування знайшли відображення в ALEX³ у вигляді широкого набору нових алергенних харчових молекул:

1. Важливо нагадати, що залежно від сімейства білків алергени горіхів, бобових і насіння мають різні алергенні властивості в порядку зростання від термо- і ферментолабільних молекул PR-10, що можуть спровокувати оральний алергічний синдром (ОАС), далі – профіліни – паналергени, зазвичай маркери перехресних реакцій, далі – nsLTP – пов’язані вже із системними, навіть анафілактичними реакціями, і, нарешті, термо- і ферментостабільні 11S глобуліни і 2S альбуміни, пов’язані з тяжкими алергічними проявами.
2. З метою підвищення чутливості, виявлення перехресних реакцій та оцінки ризику тяжких реакцій у тест-систему ALEX³ додано нові молекули бобових і горіхів: Ara h 18 (циклофілін арахісу, внесений з метою пояснення позитивного результату тесту на сенсибілізацію до арахісу за відсутності IgE до наявних на сьогодні алергенних компонентів арахісу), 11S глобулін мигдалю Pru du 6 (має перехресну реактивність з фундуком, волоським горіхом, пеканом); 7S/8S глобулін кеш’ю Ana o 5 (перехресна реактивність з фісташкою, фундуком (Cor a 11), волоським горіхом (Jug r 2), арахісом (Ara h 1); 7S/8S глобулін макадамії Mac i 1.0101 (50% подібності з Jug r 2 волоського горіха); 2S альбумін пекана Car i 1 (перехресна реактивність з волоським горіхом Jug r 1, фундуком Cora 14 і кеш’ю Ana o 3); 7S/8S глобулін пекана Car i 2 (перехресна реактивність з волоським горіхом Jug r 2, Jugr 6, кеш’ю Ana o 2); 11S глобулін пекана Car i 4 (перехресна реактивність з волоським горіхом Jug r 4, фундуком Cora 9, фісташкою Pis v 2, з бобовими); 2S альбумін кедрового горіха Pinp 1 (перехресна реактивність з альбумінами арахісу Ara h 2, Ara h 6 і бразильського горіха Ber e 1, однак демонструє низьку частоту перехресної реактивності з іншими горіхами дерев та арахісом).
3. Більшість алергенів насіння (гірчиця, кунжут, соняшник та ін.) належать до тих самих сімейств білків, що й деревні горіхи, найчастіше це 2S альбуміни, 7S і 11S глобуліни, nsLTPs. Доведено, що 11S глобулін Sina 2 зерен гірчиці є маркером тяжкості симптомів у пацієнтів з алергією на гірчицю. 11S глобуліни беруть участь у перехресній реактивності між гірчицею, деревними горіхами (мигдаль, фундук, фісташки, волоський горіх) та арахісом.
4. Новий 7S/8S глобулін маку Pap s 1.0101 введений в ALEX³ як надійний маркер прогнозування клінічних реакцій на мак. Ймовірна перехресна реактивність з Prudu 8 мигдалю та Mac i 1.0101 макадамії.
5. Нові молекули пшениці: Tri a 36 – стійкий до нагрівання та дії травних ферментів білок із глютенової фракції пшениці, виявлений у різних злаках. Найважливіший для дітей, оскільки пов’язаний зі справжньою ХА, а не алергією, спровокованою фізичним навантаженням. Може спричиняти анафілаксію. Перехресно реагує з компонентами жита, ячменю, вівса, спельти. Tri a 37 – термо- і ферментостійкий, його наявність дає змогу відрізнити справжню алергію на пшеницю від перехресної реакції з пилком трав, що часто зустрічається в разі використання екстрактів пшениці. Може бути маркером тяжких анафілактичних реакцій. Перехрест імовірний з аналогічними за будовою компонентами жита та ячменю, меншою мірою – вівса й рису.

Наприкінці спікерка наголосила, що потрібно пам’ятати, що саме горіхи й насіння часто можуть бути так званими прихованими алергенами (hidden allergens) у продуктах харчування. Приховані алергени – це алергенні білки, вміст яких неочевидний або не задекларований, але вони можуть спричиняти клінічно значущі, в тому числі тяжкі алергічні реакції. Тому під час вибору продуктів харчування, особливо пацієнтам із ХА, необхідно детально вивчати склад продукту, а виробникам – маркувати алергенний продукт на пакуванні.

Марія Кривопустова

Продовжуючи ознайомлювати учасників конференції з інноваційними змінами в молекулярній діагностиці, спікерка Марія Криво­пус­това наголосила, що в сучасному гайдлайні з діагностики IgE-залежної ХА EAACI від 2023 р. ствер­джують, що визначення sIgE до клінічно значущих компонентів алергену є більш специфічне, ніж визначення sIgE до цілісних екстрактів алергену. Саме цей принцип враховували розробники ALEX³. Внесені нові алергенні компоненти особливо важливі для діагностики ХА на продукти тваринного похо­дження, а знання про них необхідні в клінічній практиці дитячим алергологам, алергологам, педіатрам, сімейним лікарям і, зрештою, власне пацієнтам. Отже, які нові дані стосовно алергенів тваринного похо­дження враховано під час створення ALEX³?

1. Обгрунтування: відомо, що коров’яче молоко містить 4 групи алергенних білків: α-лактальбумін, β-лактоглубулін, сироватковий альбумін і казеїн. З огляду на їх термічні властивості ми можемо рекомендувати пацієнтам вживати молоко після термічної обробки чи не вживати взагалі. Казеїн – це основний термостабільний білок коров’ячого молока (БКМ), частка якого становить ≈80%, складається з комплексу фракцій: αs1-казеїн, αs2-казеїн, β-казеїн і κ-казеїн. Пацієнти можуть бути сенсибілізовані до різних фракцій казеїну: найсильнішої за імуногенними властивостями фракції αs1, асоційованої переважно з персистуючою алергією фракції β чи важливої у складі сиру та ферментованих продуктів фракції κ. Тому за наявності сенсибілізації до різних казеїнів прогноз у пацієнта може буде різний! Враховуючи ці дані, до ALEX3 додано 4 нові молекули казеїну: Bos d 9 – α-S1 казеїн; Bos d 10 – α-S2 казеїн; Bos d 11 – β-казеїн; Bos d 12 – к-казеїн. Bos d 9–12 містять епітопи IgE, які є як перехресно-реактивними, так і перехресно-нереактивними в межах групи. Використання цих маркерних алергенів дає більш чітке уявлення про перехресну реактивність і ризик виникнення тяжких реакцій.
2. Чому це може мати клінічне значення? У світі на ринку є «молоко А2» (в Україні теж може траплятись), яке виробляють корови особливого генотипу – А2А2 і яке містить тільки α-казеїни. Отже, теоретично особи з сенсибілізацією до αS1 казеїну можуть вживати таке молоко, але доказової бази його безпечного застосування наразі недостатньо, тому виявлення цих молекул – основа для майбутніх дослі­джень із метою розширення раціону пацієнтів із такою сенсибілізацією.
3. Необхідно також пам’ятати, що БКМ мають високу гомологію послідовностей (>80%) з білками козиного та овечого молока, відтак високу клінічну перехресну реактивність (>90%) з цими видами. Натомість лабораторна і клінічна перехресна реактивність БКМ дуже низька (<5%) з молоком осла, кобили, буйвола чи верблюда.
4. Існує чотири клінічні синдроми алергії на м’ясо: синдром «свинина–кіт» (pork–cat syndrome): первинна сенсибілізація до кота з подальшим розвитком реакції на свинину (перехресна реактивність альбумінів), формується за участю молекул: Fel d 2, Can f 3, Suss 1. αGAL-синдром (αGAL syndrome, delayed red meat allergy), відстрочена алергія на червоне м’ясо за участю молекули αGAL. Алергія на м’ясо, пов’язана з алергією на БКМ (meat allergy related to milk): IgE-опосередкована реактивність між БКМ і яловичиною, характерна переважно для дітей з алергією на БКМ; розвивається за участю молекул Bos d 6 (сироватковий альбумін яловичини), Bos d 5 (β-лактоглобулін), Bos d 4 (α-лактальбумін), Bosd 8 (казеїни). Первинна алергія на м’ясо (Primary meat allergy, childhood meat allergy), частіше зустрічається у дітей, IgE-опосередкована реакція, розвивається за участю молекул Bos d 6 (яловичина), Suss 1 (свинина), Gal d 5 (курка).
5. αGAL в тест-системі ALEX3 – молекула цукру (галактоза α1,3-галактоза), яка міститься в організмі більшості ссавців, окрім людей і приматів. Сенсибілізація до αGAL відбувається внаслідок укусу кліща, надалі через кілька тижнів або місяців після укусу з’являються IgE до αGAL, і тоді пацієнт починає реагувати на червоне м’ясо через 4–6 год після його вживання. Клінічно проявляється у вигляді кропив’янки, АНН, болю в животі, діареї, навіть може бути анафілаксія. Увага: така реакція може розвинутися у відповідь на вживання не лише червоного м’яса, а й молока, сиру, деяких медикаментів!
6. Gal d 7 – мажорний алерген, що вказує на справжню сенсибілізацію до курячого м’яса, термостійкий. Важливо, що перехресно реактивні алергени Gal d 7 були виявлені в м’ясі інших птиць, що свідчить про те, що рекомбінантний Gal d 7 може бути використаний як діагностичний маркерний алерген для виявлення алергії на м’ясо птиці.
7. Цікавою новинкою в панелі тесту ALEX3 є розділ «м’ясо та їстівні комахи». До них належать хрущак борошняний, свіркун домовий і сарана перелітна. Річ у тім, що тест ALEX3 покриває велику кількість алергенів, у тому числі нових, і є універсальним для багатьох країн, де ці субстрати можуть застосовувати в їжу. Чому це важливо: в Європі з квітня 2025 р. офіційно дозволили додавати до хліба порошок із личинок хробаків (великого борошняного хрущака). Дозвіл отримала наразі тільки одна з французьких компаній, але це вже є прецедентом. В Україні також нещодавно випустили шоколад, який у своєму складі містить цього борошняного хрущака. Тож у пацієнтів, сенсибілізованих до тропоміозину КДП (Der p 10), вживання такого шоколаду може спричиняти симптоми алергії.
8. Тест-система ALEX3 була розширена новими молекулами риби та морепродуктів. Cyp c 2 (короп звичайний) – термостабільний фермент β-енолаза, міститься у м’язовій тканині риби. Висока перехресна реактивність з іншими β-енолазами Gad m 2 (тріска), Sal s 2 (лосось), Thu a 2 (тунець), Gal d 9 (курка). Власне подібністю до β-енолази курячого м’яса в деяких пацієнтів можна пояснити алергічні реакції на рибу та м’ясо птиці. Sal s 6 (лосось) – це білок колагенового похо­дження, що виділяють із м’язів лосося. Колаген використовують у медицині, косметиці та харчовій промисловості. Через погану розчинність у воді Sals 6 може бути недостатньо представлений у стандартних алергенних екстрактах. Стійкий до теплової обробки та травлення. Важливий алерген для діагностики алергії на рибу, особливо якщо реакції розвиваються на медичний або косметичний колаген. Щодо морепродуктів – новими є алергенні компоненти гігантської прісноводної креветки Mac r 1 (тропоміозин) – мажорний алерген креветок, ключова причина ХА до ракоподібних. Перехресна реактивність з тропоміозинами креветок, крабів, омарів, КДП і тарганів. Пояснює феномен «морепродукти–інгаляційна сенсибілізація». Macr 2 (аргінінкіназа) – мінорний, але клінічно значущий алерген, часто асоціюється з тяжчими алергічними реакціями, особливо в пацієнтів без сенсибілізації до тропоміозину. Перехресно реагує з ракоподібними й комахами. Litv 7 (гемоціанін) креветки білоногої, потенційно асоційований із тяжкими системними реакціями.

Наприкінці доповіді Марія Кривопустова звернула увагу на те, що, хоча в ALEX3 не були внесені нові компоненти яєць, ХА на цей продукт залишається актуальною, особливо серед педіатричних пацієнтів. У тест-системі ALEX3 містяться добре відомі Gald 1 (овомукоїд), Gal d 2 (овальбумін), Gal d 3 (овотрансферин), Gal d 4 (лізоцим), виявлення сенсибілізації до яких дає можливість сформулювати відповідні рекомендації для пацієнтів.

Важливо, що алергія на варені яйця, як правило, приблизно у 80% пацієнтів до 6-річного віку зникає. Щойно діти починають переносити варені яйця, вони «переростають» свою алергію, причому 70% дітей віком 16 років переносять будь-який вид яєць, хоча бувають винятки. Щодо профілактики алергії на яйця, доведено, що яйця та арахіс – єдині харчові алергени, раннє введення яких здатне запобігати розвитку відповідної алергії.

Підводячи підсумки конференції, д-ка медичних наук, професорка, членкиня-кореспондентка НАН України Валентина Чопяк також відмітила, що еволюційне вдосконалення ALEX-тестів – це результат досягнень, заснованих на доказах і ретельному аналізі мультицентрових даних щодо результатів їх застосування. Подякувала компанії MacroArray Diagnostics (MADx) і її виконавчому директору Крістіану Харванеггу за підтримку української медичної спільноти, побажала якнайшвидше досягти поставлених перед компанією амбітних цілей – стати лідером ринку та золотим стандартом у діагностиці алергії в світі.

Матеріал надано компанією