Звіт про засідання Робочої групи з розробки клінічних протоколів з діагностики та лікування атопічного дерматиту й акне
сторінки: 5
Нині однією з найважливіших проблем вітчизняної медицини є підготовка матеріалів з підвищення якості надання допомоги хворим. У зв’язку із цим МОЗ України провело низку семінарів для ознайомлення відповідальних спеціалістів з правилами складання медичних стандартів. Варто зазначити, що медичні стандарти створюють на принципах доказової медицини, які полягають у вивченні, порівнянні, аналізі та широкому впровадженню найкращих доказів, отриманих під час систематичних досліджень, у медичну практику на користь пацієнта.
Інформаційним джерелом створення медичних стандартів є клінічні рекомендації, в яких відображено світовий досвід і заходи, здійснені щодо конкретної патології. Стандарти (критерії якості) стосуються того, що повинно бути зроблено з тієї чи іншої проблеми в умовах країни, а протокол (деталізована інструкція) – в умовах лікувального закладу.
Україна пішла шляхом розгляду найкращих клінічних настанов Європи та США для адаптації їх до вітчизняних умов. Першою заявкою в галузі дерматовенерології виявилися такі захворювання, як акне й атопічний дерматит. Саме ці захворювання, дебют яких найчастіше припадає на дитячі роки, мають схильність до хронічного перебігу. Крім того, акне та атопічний дерматит становлять надзвичайно важливу соціальну проблему. У разі тяжкого перебігу вони впливають на психоемоційний стан дитини, підлітка, молодої людини; у низці випадків спостерігають резистентність до загальноприйнятої терапії.
Згідно з наказом МОЗ України, 16-17 вересня 2010 р. у м. Київ працювала група експертів, яких було залучено до цієї важливої роботи. Ініціатором і головою цього заходу була завідувач кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст за фахом «Дитяча дерматовенерологія» д.м.н., професор Л.Д. Калюжна.
Членами експертної групи були експерт з розробки медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги к.м.н. О.В. Горбенко; завідувач кафедри шкірних та венеричних захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст за фахом «Дерматовенерологія» д.м.н., професор В.І. Степаненко; зав. відділом дерматології д.м.н., професор Я.Ф. Кутасевич; завідувач оргметодвідділу д.м.н., професор В.М. Волкославська; старший науковий співробітник к.м.н. І.О. Маштакова (ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України»). Також у складі групи працювали професор кафедри дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти д.м.н. Л.А. Болотна; завідувач кафедри дерматовенерології та косметології Національного Донецького медичного університету д.м.н., професор Т.В. Проценко; завідувач кафедри шкірних і венеричних захворювань Луганського медичного університету д.м.н., професор В.Г. Радіонов; завідувач кафедри шкірних та венеричних захворювань Буковинського державного медичного університету д.м.н. О.І. Денисенко; завідувач кафедри педіатрії № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика д.м.н., професор О.М. Охотнікова; завідувач відділу ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», головний позаштатний спеціаліст МОЗ за фахом «Дитяча та підліткова гінекологія» чл.-кор. АМН, професор Т.Ф. Татарчук; завідувач кафедри імунології та алергології Вінницького медичного університету д.м.н., професор Б.М. Пухлик; головний лікар Київської міської клінічної дерматовенерологічної лікарні, головний позаштатний спеціаліст КМДА за фахом «Дитяча дерматовенерологія» Н.В. Турик; завідувач відділом дитячої дерматології тієї самої лікарні О.А. Уваренко; лікар дитячий дерматовенеролог консультативної поліклініки спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» к.м.н. Л.М. Губко.
Спираючись на дані закордонних настанов, члени групи провели конструктивну, плідну роботу з опрацювання українських медичних стандартів з акне та атопічного дерматиту. Експерти активно обговорювали кожну позицію цього документу, знаходили оптимальний варіант для всіх розділів, обґрунтовано висловлювали та впроваджували бачення щодо класифікацій, визначення, епідеміології, патогенезу і, що особливо важливо, лікування цих дерматозів у пацієнтів різних вікових категорій.
Варто зазначити, що відчувалося бажання кожного фахівця підготувати якісний сучасний документ з урахуванням інтересів хворого.
Після такої напруженої праці експертна група вирішила, що наступним етапом буде виправлення зауважень в електронному режимі (наступне засідання заплановано на листопад).
І це лише перший крок, за яким – розробка уніфікованих клінічних протоколів із цих нозологій.