1. Актуальні питання виявлення ілікування алергічних захворювань

2. Презентація Асоціації фахівців у галузі нейроімунології, імунотерапії та нейрореабілітації

3. Характеристика, клинико-диагностическое значение и потенциальные возможности биомаркеров при системной склеродермии

   И.Ю. Головач, Е.Д. Егудина, Л.В. Сапожниченко

4. Фолікулярний дискератоз Дар’є

   Л.В. Гречанська, С.П. Остапенко, П.В. Федорич

5. Рекомендації з лікування атопічного дерматиту Європейського дерматологічного форуму, 2019

6. Фітотерапія бронхіту із застосуванням препарату Бронхипрет®

7. Проект ARIA з надання комплексної, комп’ютеризованої та персоналізованої медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю риніту і астми на основі реальних доказів

   Ж. Буске, С. Арнавіель, А. Бедбрук та ін.

8. Порівняння аерозольних назальних препаратів, що містять мометазону фуроат

   Томаш Р. Сосновскі, Пьотр Рапєйко, Ярослав Сова, Катажина Добровольска, Марта Сосіньска

9. Оценка эффективности различных стратегий дозирования цетиризина в отношении симптомов сезонного аллергического ринита

   Eduardo R. Urdaneta, Mitesh K. Patel, Kathleen B. Franklin та ін.

10. Неужели роль стресса в канцерогенезе еще не доказана?

    А.Б. Бизунков

Зміст статті:

• Методи
• Результати
• MASK дотримується критеріїв «Передового досвіду» CHRODIS
• Пілотне дослідження технологій для мобільних телефонів у осіб з АР
• Валідація ВАШ MASK на стільникових телефонах
• Передача інновацій щодо мультиморбідності АР та астми в літніх людей: перенесення даних на інші дослідні майданчики (проект Twinning: Європейське інноваційне партнерство з активного і здорового старіння)
• Результати
• POLLAR (Вплив забруднення повітря на астму і риніт)
• Висновок

---

Алергічний риніт (AР) є найпоширенішим хронічним захворюванням у всьому світі. Рекомендації на основі доказового підходу покращили знання про риніт і зробили значний внесок у процес ведення пацієнтів з АР. Однак у великої кількості пацієнтів АР залишається неконтрольованим, що призводить до величезних витрат, зокрема через серйозний вплив АР на продуктивність праці [1, 2].

Незадоволені потреби чітко визначили низку прогалин, що потребують уваги. До них відносять: контроль субоптимального риніту й астми через медичні, культурні та соціальні бар’єри [3, 4]; погане розуміння ендотипів [5], кращу характеристику фенотипів і мультиморбідностей [6], краще розуміння гендерних відмінностей [7]; оцінку сигнальних мереж щодо нагляду за алергенами та забруднюючими речовинами з використанням варіації симптомів [8]; відсутність стратифікації пацієнтів для оптимізованих алгоритмів надання медичної допомоги [9] та відсутність мультидисциплінарних команд у рамках інтегрованих шляхів догляду, стимулюючи інновації в клінічних випробуваннях у реальному житті [8] і посилення прав пацієнтів [10, 11].

Технологія mHealth базується на використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для надання медичних послуг і передачі інформації [12]. Програмне забезпечення mHealth, зокрема програми, що працюють на смарт-пристроях (смартфонах і планшетах), стає все популярнішим і може суттєво впливати на систему охорони здоров’я [13]. Нові спільні системи на основі програмного забезпечення можуть відігравати важливу роль у швидкому зборі інформації та поширенні заходів профілактики й лікування [14]. Впровадження інновацій mHealth може мати й негативні наслідки [15], саме тому важливо перевіряти їх застосування і прийнятність у кожній конкретній ситуації [16].

За оцінками експертів, у 2017 р. в системі охорони здоров’я було відзначено швидке зростання ринку мобільних додатків: у більшості галузей медицини доступно понад 325 000 програм [17]. Оцінено переваги та недоліки програмного забезпечення у ході лікування низки захворювань [18]. Застосування технології mHealth може забезпечити надання високоякісної допомоги пацієнтам з АР або астмою зі зменшенням витрат і випадків звернення до лікарів [19]. Правильна ідентифікація та представлення інтересів зацікавлених сторін і поглядів на оцінку здоров’я людини – це важливі передумови забезпечення прогресу і впровадження інновацій [20].

Оцінки та рекомендації пацієнтів, осіб, що наглядають за хворми, та клініцистів відіграють важливу роль у розробці інструменту mHealth для підтримки забезпечення лікування астми [21]. Смарт-пристрої та Інтернет-додатки вже використовують у випадку ринітів і астми й можуть допомогти вирішити низку незадоволених потреб [22]. Однак ці нові інструменти мають бути перевірені та оцінені щодо їх прийнятності, зручності у використанні та економічної ефективності.

Ініціатива «Алергічний риніт та його вплив на астму» (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – ARIA) базується на рекомендаціях з використанням передового досвіду і доказового підходу [1, 23-25] щодо схем лікування, прийнятних для умов реального життя, за допомогою мобільних технологій у разі мультиморбідності АР та астми [26]. Видається, що ARIA здатна задовольнити потреби пацієнтів, однак аналіз реальної ситуації свідчить про те, що лише деякі пацієнти дотримуються рекомендацій і що вони часто займаються самолікуванням. Більш того, пацієнти часто приймають препарати, що відпускаються в аптеках без рецепта [27]. Спільне прийняття рішень, зосереджене на пацієнті та його самостійному керуванні симптомами, повинно стати загальноприйнятою практикою.

Сигнальна мережа Mobile Airways Sentinel networK (MASK), фаза 3 ініціативи ARIA, була ініційована з метою зниження глобального тягаря мультиморбідності риніту й астми, а також надання пацієнтові та медичним працівникам простого інструментарію для профілактики та керування симптомами алергічних захворювань. Іншими словами, MASK зосереджує увагу на розумінні механізмів захворювання та наслідків забруднення повітря в разі алергічних захворювань і астми; поглибленій оцінці економічного тягаря, медичних потреб і непрямих витрат; реалізації мультидисциплінарних алгоритмів надання медичної допомоги, інтегруючи самоуправління симптомами, враховуючи проблеми забруднення повітря та підвищуючи обізнаність пацієнтів, з використанням нових технологій на основі реальних даних [28]; водночас пропонуючи індивідуалізовану та прогностичну медицину при мультиморбідності риніту та астми; формуючи базис для сигнальної мережі на глобальному рівні з питань забруднення повітря та алергії, а також надаючи оцінку соціальних наслідків забруднення повітря та алергенів та їхнього впливу на нерівність у здоров’ї населення в усьому світі.

Доступний додаток MASK («Алергічний щоденник», платформи Android та iOS) [26] поєднується з інтерактивним планшетом для лікарів та інших медичних працівників [29], використовуючи просту розмовну мову для управління AР (Візуальна аналогова шкала; ВАШ) [30, 31]. Він поєднується з даними про вплив алергенів і забруднення (Impact of air POLLution on sleep, Asthma and Rhinitis – POLLAR).

MASK розширюватиметься завдяки стратегії Європейського інноваційного партнерства з активного і здорового старіння [32]. Фаза 4 розпочалася у 2018 р. і зосереджується на «управлінні змінами». MASK підтримується кількома грантами Європейського Союзу (ЄС) і є демонстраційним проектом досліджень Глобального альянсу проти хронічних респіраторних захворювань ВООЗ (Global Alliance against Chronic Respiratory Diseases – GARD) (табл. 1).

Методи

вгору

Користувачі

«Алергічний щоденник» використовується пацієнтами, які здійснюють пошук в Інтернеті, магазині Apple App, Google Play або будь-яким іншим способом. Сторінки програми розміщені на веб-сайті Euforea-ARIA (www.euforea.eu/about-us/aria.html). Кілька користувачів були пацієнтами клініки, яким додаток було рекомендовано їхніми лікарями. Користувачам не потрібно було заповнювати щоденник мінімальну кількість днів. Однак через анонімність даних жодної конкретної інформації про маршрут доступу до програми зібрати не вдалося [33, 34].

Перше питання програми – «У мене алергічний риніт»: Так/Ні. Ми перевірили чутливість і точність цього питання [33]. 93,4% користувачів з позитивною відповіддю мали симптоми риніту, тоді як 12,1% користувачів дали негативну відповідь. У перших двох варіантах програми алергія не була врахована в анкеті користувача, і АР не міг бути диференційований від хронічного риносинуситу. Однак тепер вона вразована в третій версії програми (червень 2018), і в наступному дослідженні ми зможемо точніше відповісти на це питання. Результати пілотного дослідження були підтверджені більш ніж 9 000 користувачів.

Налаштування

MASK розроблено 16 мовами і впроваджено в 23 країнах світу. Станом на 01.09.2018 р. додаток було використано більш ніж 24 000 пацієнтів.

Етичні питання і конфіденційність даних

«Алергічний щоденник» зареєстрований у системі CE1. Умови використання було перекладено та юридично узгоджено відповідно до законодавства кожної країни, що дало змогу використовувати результати в дослідницьких і комерційних цілях. Приклад «Умов використання у Великобританії» було наведено в попередній статті [33].

Геолокація

Правила захисту даних ЄС змінилися з часу впровадження Загального регламенту про захист даних (ст. 4 п. 1 № 1 ЗРЗД) [35]. Анонімізація представляє персональні дані «таким чином, що суб’єкт даних не може бути ідентифікований» [36]. Робоча група Європейської Комісії (Стаття 29) вже виступала із заявою у 2014 р. з приводу Директиви 95/46/EC [37], що інформація про геолокацію є не лише персональними даними, але й вважається ідентифікатором людини [38, 39]. Під час обробки персональних даних за допомогою програми, наприклад, Щоденника, окрім Директиви 95/46/EC [37] також застосовується Директива 2002/58/EC [40] зі змінами, внесеними Директивою 2009/136/EC [41].

Геолокація була вивчена серед усіх пацієнтів, які використовували програму «Алергічний щоденник» з грудня 2015 р. по листопад 2017 р. і які повідомили про результати лікування. На відміну від рандомізації k-анонімність [42, 43] є прийнятним методом для анонімізації даних MASK [44], і результати можуть бути використані для інших баз даних.

Вплив оцінки конфіденційності

Оцінка впливу на конфіденційність, також відома як оцінка впливу на захист даних у законодавстві ЄС, є обов’язковою процедурою згідно з Загальним регламентом про захист даних (робоча група статті 35 (WP35). Оцінка впливу на конфіденційність є систематичним процесом оцінки ризиків для приватного життя осіб під час збору, використання та розкриття їхніх персональних даних. Загальний регламент про захист даних запровадив оцінку впливу на конфіденційність для виявлення високих ризиків для прав приватності фізичних осіб під час обробки їх персональних даних. Оцінка впливу на конфіденційність має охоплювати принаймні:

• систематичний опис передбачених операцій з обробки даних, у тому числі, де це доречно, законний інтерес, який переслідує керівник проекту;
• оцінку необхідності та пропорційності операцій з обробки даних щодо поставлених цілей;
• оцінку ризиків для прав і свобод суб’єктів даних;
• заходи, передбачені для усунення ризиків, зокрема гарантії, заходи безпеки та механізми забезпечення захисту персональних даних і демонстрації дотримання цього Регламенту з урахуванням прав і законних інтересів суб’єктів даних та інших зацікавлених осіб.

Коли ці ризики визначені, Загальний регламент про захист даних передбачає, що організація сформулює заходи для усунення цих ризиків. Ці заходи можуть мати форму технічного контролю, такого як шифрування або анонімність даних.

Аналіз оцінки впливу на конфіденційність є самодеклараційним аналізом. У Франції місцевий представник Загального регламенту про захист даних (Комісія Informatique et Liberté, CNIL) надав програмне забезпечення щодо безпеки персональних даних і ризиків впливу в разі неспрацювання системи безпеки. Це програмне забезпечення було використано для оцінки всіх ризиків, які необхідно розглянути в процесі використання програми. У результаті було зроблено висновок, що запропоноване програмне забезпечення є недостатньо надійним.

Ця сфера діяльності розвивається дуже швидко. У Франції 10 червня 2018 р. було змінено закон LIL (Loi Informatique et Liberté, 2018-493, https://www.cnil.fr/fr/loi-78-17-du-6-janvier-1978-modifee) з особливим акцентом на особисті дані, пов’язані зі здоров’ям. Навіть за умови, що позиція Загального регламенту про захист даних і закону LIL до кінця не сформована, ми можемо передбачити, що використання додатку залишиться безпечним і надійним.

Алергічний щоденник

Цей додаток збирає інформацію про симптоми АР і астми, а також тип захворювання (періодичне/стійке) [33] (табл. 3). Анонімізовані та геолокалізовані користувачі щодня оцінюють вплив симптомів, контроль і процес лікування АР, використовуючи функціональність сенсорного екрану на смартфоні, щоб натиснути на п’ять послідовних ВАШ (тобто загальні симптоми, респіраторні, очні симптоми, астма та працездатність) (табл. 2; рис. 1). Користувачі вводять дані про щоденний прийом ліків за допомогою списку, що містить всі доступні в країні препарати, що відпускаються без рецепта, а також призначені ліки (рис. 2). Заповнений список постійно переглядається експертами кожної країни.

Існує високий ступінь кореляції між цими показниками ВАШ. Приклад ВАШ щодо загальних і респіраторних симптомів наведено на рисунку 2.

Результати

вгору

Було оцінено п’ять вимірювань ВАШ [ВАШ-global, ВАШ-ніс, ВАШ-око, ВАШ-астма і ВАШ-працездатність (табл. 4)] та розрахований ВАШ-глобальний показник (ВАШ-ніс + ВАШ-око поділений на 2) [34]. Рівні ВАШ коливалися від нуля (симптоми не впливають на якість життя) до 100 (симптоми дуже впливають на якість життя). Незалежність питань ВАШ раніше підтверджувалась регресійним аналізом Бланда та Альтмана [34, 45].

Таблиця 4. Застосування MASK на глобальному рівні

Застосування	MASK
Клінічна практика	Лікарі зможуть ознайомитися з даними пацієнтів для того, щоб: оптимізувати лікування пацієнта, зокрема, протягом поточного або наступного сезону пилкування; оцінити і поліпшити дотримання режиму лікування; оптимізувати спільне прийняття рішень; швидше призначати імунотерапію алергеном, коли симптоми пацієнта не контролюються, незважаючи на оптимальне фармакологічне лікування; визначити ефективність імунотерапії у пацієнтів. Щоденник з алергії є важливим інструментом для забезпечення персоналізованої медицини при АР та астмі
Управління змінами	Перші результати MASK свідчать про те, що в багатьох пацієнтів симптоми є неконтрольованими, і вони не дотримуються режиму лікування. До того ж вони приймають ліки, однак не з призначеною лікарем регулярністю. Необхідне управління змінами
Розширення прав і можливостей пацієнтів	Краще розуміння симптомів; сигнальна мережа пов’язує аеробіологічні дані і контроль симптомів; краще дотримання режиму лікування; самостійне керування симптомами; розширення прав і можливостей пацієнтів; повідомлення надсилаються мобільним додатком
Клінічні випробування	Для рандомізованих клінічних досліджень необхідно чітко визначити робочі поняття та відповідні інструменти. Щоденник алергії дає змогу: краще стратифікувати пацієнтів, які потребують імунотерапії; оцінити ефективність імунотерапії під час дослідження; оцінити ефективність після припинення імунотерапії. Оглядові дослідження мають ключове значення для підтвердження результатів рандомізованих клінічних досліджень і введення нових гіпотез для лікування АР і астми
Реєстрація та відшкодування коштів лікарських засобів	Контрольовані випробування, розроблені з використанням єдиного підходу, будуть легше оцінюватися органами з оцінки стану охорони здоров’я (наприклад, NICE) для відшкодування. В «Алергічному щоденнику» використовується валідований опитувальник EQ-5D. Краще розуміння прямих і непрямих витрат. Контрольовані випробування, розроблені з використанням єдиного підходу, допоможуть синхронізувати дані з реального життя щодо клінічних ефектів і безпеки/переносимості нових лікарських засобів (постмаркетинговий фармаконагляд)
Дослідження механізмів захворювання і генетичних факторів	За рахунок стратифікації пацієнтів «Алергічний щоденник» уможливить розвиток єдиного визначення та спільного підходу до епідеміологічних, генетичних досліджень і вивчення механізмів АР та астми. Різні рівні фенотипної характеристики можуть бути застосовані для оцінки фенотипної характеристики у суб’єктів похилого віку
Епідеміологія	В епідеміологічних дослідженнях фундаментальними є стандартизовані визначення та інструменти. «Алергічний щоденник» дає змогу використовувати нові підходи, що поєднують класичні перехресні та довгострокові дослідження з вивчення реального життя у великих популяціях
Роботодавці	АР і астма є основним тягарем для роботодавців, а розрахункові щорічні витрати в ЄС становлять від 30 до 60 млрд євро. Показано, що більш ефективний контроль захворювання знижує ці витрати. «Алергічний щоденник» може поліпшити контроль алергічних захворювань і підвищити продуктивність праці на рівні ЄС
Планування розвитку системи охорони здоров’я	Для розвитку системи охорони здоров’я необхідна ідеальна характеристика пацієнта в реальному житті для визначення поширеності, тягаря і витрат пацієнтів з метою поліпшення якості медичної допомоги та оптимізації планування у сфері охорони здоров’я
Зменшення нерівності	Нерівність у доступі до медичної допомоги досі існує в ЄС у сенсі поширеності алергічних захворювань (не лише щодо статі/ґендеру). POLLAR буде спрямований на її виявлення з метою запропонувати низку заходів і стратегії покращення системи охорони здоров’я

Передача персональних даних з програми на друк

Пацієнти не можуть надати доступ до своїх електрон­них даних медичним працівникам через політику конфіденційності. Однак вони можуть легко роздрукувати дані про щоденний контроль своїх симптомів та прийом ліків, заповнені в «Алергічному щоденнику», наступним чином (рис. 3).

Додаткові анкети

MASK також містить опитувальник EQ-5D (EuroQuol) [46-48], тести, що відображають специфіку робочої продуктивності та порушення повсякденної діяльності, алергічну специфіку (WPAI-AS) [49], контроль АР і тест на астму (Control of Allergic Rhinitis and Asthma Test – CARAT) [50-53]. Також до проекту було включено опитувальний лист Epworth Sleepiness [54, 55] (червень 2018).

Ліки

У 23 країнах доступний перелік всіх призначених ліків і препаратів, що відпускаються без рецепта. Для номенклатури лікарських засобів було використано міжнародну класифікацію непатентованих назв [56]. Виявлено 85 міжнародних непатентованих назв і 505 препаратів (див. рис. 1).

Дотримання режиму лікування

В усьому світі недотримання режиму прийому ліків є головною перешкодою для ефективного надання медичної допомоги. Доступно багато додатків для мобільних телефонів, спрямованих на підтримку прийому ліків і дотримання його режиму [57, 58]. Однак нещодавній метааналіз показав, що більшість додатків не мали бажаного ефекту і були низької якості [57]. Однак залишається невідомим, як саме люди використовують програми: що вважати дотриманням або недотриманням режиму використання програми; чи відображає дотримання режиму використання програм належний прийом ліків.

У рамках проекту MASK не використовувались анкети стосовно дотримання режиму – натомість спочатку намагалися оцінити короткострокове дотримання, а потім вирішити довгострокові питання [59].

Комп’ютеризована шкала симптомів і медикаментозного лікування АRІА

Шкала оцінки симптомів і медикаментозного лікування необхідна для контролю алергічних захворювань. Нині вона розробляється для MASK і порівнюється з існуючими технологіями [60].

Алгоритм MASK і система підтримки прийняття клінічних рішень

Системи підтримки прийняття клінічних рішень – це програмні алгоритми, які надають рекомендації медичним працівникам з приводу діагностики і ведення пацієнтів на основі взаємодії даних пацієнтів і медичної інформації, наприклад, призначених препаратів. Система підтримки прийняття клінічних рішень має ґрунтуватися на передовому досвіді та алгоритмах, щоб допомогти пацієнтам і медичним працівникам спільно визначити оптимальний варіант лікування і його стратегію з метою оптимального контролю захворювання.

Вибір фармакотерапії для пацієнтів з АР залежить від декількох факторів, зокрема віку, провідних симптомів, тяжкості симптомів, АР-контролю, побажань пацієнта й вартості. Контакт з алергенами, ступінь забруднення і симптоми постійно змінюються, потребуючи корекції лікування. У рамках проекту MASK система підтримки прийняття клінічних рішень включена в інтероперабельний планшет [29] (ARIA Allergy Diary Companion) [10, 26]. Вона базується на алгоритмі, який допомагає лікарям вибрати фармакотерапію для пацієнтів з АР і стратифікувати тяжкість захворювання [26] (рис. 4).

Система використовує індивідуальний підхід до фармакотерапії АР і може забезпечувати оптимальний контроль симптомів, мінімізуючи побічні ефекти і витрати. Проте її застосування варіює залежно від наявності ресурсів і лікарських засобів у різних країнах. Наразі алгоритм повністю комп’ютеризований і доступний англійською мовою (рис. 5).

MASK дотримується критеріїв «Передового досвіду» CHRODIS

вгору

Європейська Комісія співфінансує великий спільний проект під назвою «Спільні заходи ЄС щодо лікування хронічних хвороб та сприяння здоровому старінню протягом життєвого циклу» (EUJoint Action on Chronic Diseases and promoting healthy ageing across the life-cycle – JA-CHRODIS) у контексті 2-ї програми охорони здоров’я ЄС на 2008-2013 рр. [61]. JA-CHRODIS розробила контрольний список з 27 пунктів для оцінки передового досвіду (http://chrodis.eu/our-work/04-knowledge-platform/).

Згідно з JA-CHRODIS, було доведено, що передовий досвід добре працює і дає хороші результати, тому рекомендується як модель для розширення. Критерії JA-CHRODIS згруповані в дев’ять категорій:

• неупередженість;
• практичне спрямування;
• етичні міркування;
• оцінка;
• розширення можливостей та участь;
• цільова аудиторія;
• сталий розвиток;
• управління;
• масштабованість.

Як частина проекту SUNFRAIL, MASK перевірили за 27 критеріями CHRODIS, і його було визнано зразком кращої практики (Good Practice) [62].

Пілотне дослідження технологій для мобільних телефонів у осіб з АР

вгору

Пілотне дослідження, проведене за участі 3260 користувачів, виявило, що користувачі «Алергічного щоденника» змогли належним чином забезпечити прості фенотипові характеристики. Проблемні симптоми були виявлені переважно у користувачів з найбільшою кількістю симптомів. Приблизно у 50% користувачів з ринітом та/або очними симптомами була знижена працездатність. Закладеність носа та інші симптоми алергії погіршували сон (рис. 6). Отримані результати пропонують нові концепції і виявляють проблемні питання в лікуванні АР, які не можуть бути ідентифіковані за допомогою класичних методів [33].

Валідація ВАШ MASK на стільникових телефонах

вгору

ВАШ, включена до «Алергічного щоденника», була визнана валідним інструментом для оцінки контро­лю у пацієнтів з АР (1225 користувачів протягом 14 612 днів) згідно з такими рекомендаціями COSMIN [63]: внутрішня послідовність (α-коефіцієнт Кронбаха > 0,84 і тест–повторний тест > 0,7), надійність (внутрішньокласові коефіцієнти кореляції), чутливість і прий­нятність [64]. Крім того, e-ВАШ має гарну відтворюваність: користувачі (n = 521) можуть відповісти на питання e-ВАШ двічі протягом менш ніж 3 год.

Передача інновацій щодо мультиморбідності АР та астми в літніх людей: перенесення даних на інші дослідні майданчики (проект Twinning: Європейське інноваційне партнерство з активного і здорового старіння)

вгору

Європейське інноваційне партнерство з активного і здорового старіння має 74 дослідні майданчики. Метою проекту TWINNING було перенесення інновацій MASK на інші дослідні майданчики. Фенотипні характеристики мультиморбідності риніту і астми у дорослих і літніх людей порівнюються за допомогою затверджених інструментів mHealth (наприклад, «Алергічного щоденника» та CARAT) на 23 дослідних майданчиках і регіонах Європи та Аргентини, Австралії, Бразилії та Мексики [46]. Це дасть змогу покращити розуміння, оцінку тягаря симптомів, поліпшити діагностику та лікування риніту у літніх людей у порівнянні з дорослим населенням. Пілотне дослідження було завершено в Німеччині, проект повністю функціонує з використанням двох протоколів (див. табл. 3).

Результати

вгору

Продуктивність праці

АР погіршує якість соціального життя, працездатність і академічну продуктивність. Непрямі витрати, пов’язані зі зниженням продуктивності праці, є головним фактором загальних витрат внаслідок АР [2]. Тяжкість симптомів АР є найбільш стійким фактором, пов’язаним з хворобою і впливом АР на продуктивність праці, хоча очні симптоми та порушення сну можуть впливати на продуктивність праці незалежно один від одного. Загалом, фармакологічне лікування АР виявило сприятливий вплив на продуктивність праці.

У перехресному дослідженні з використанням «Алергічного щоденника» серед 1136 користувачів (5659 днів) оцінювали вплив на продуктивність праці неконтрольованого АР, оціненого за ВАШ [34]. У користувачів з неконтрольованим ринітом (ВАШ-global ≥ 50) приблизно 90% мали деяке зниження працездатності, а більше ніж 50% мали значне зниження працездатності (ВАШ-робота ≥ 50). Існувала суттєва кореляція між показниками ВАШ-global та ВАШ-робота (Rho = 0,83; p <0,00001, ранговий критерій Спірмана). Дослідження було подовжено до майже 17 000 днів, спостерігалися подібні результати (рис. 7).

Вихідне дослідження показало, що закладеність носа і очні симптоми впливають на продуктивність праці [33] (рис. 8).

«Алергічний щоденник» містить опитувальник WPAI: AS (Work Productivity and Activity Impairment Allergic Specific) в шести країнах ЄС. Всі користувачі, які заповнили ВАШ-робота з 1 червня по 31 липня 2016 р., були включені до дослідження [66]. Було виявлено значну кореляцію між запитаннями 4 (зниження працездатності) та 9 (порушення повсякденної діяльності) у 698 користувачів (Rho = 0,85).

Всі ці дослідження поєднуються, підтверджуючи вплив неконтрольованого АР на продуктивність праці.

Нові фенотипи алергічних захворювань

Мультиморбідність при алергічних захворюваннях дихальних шляхів добре відома [6], однак немає даних стосовно щоденної динаміки симптомів. «Алергічний щоденник» оцінив наявність і контроль щоденної мультиморбідності алергії (астми, кон’юнктивіту, риніту) та її впливу на продуктивність праці у 4025 користувачів протягом 32 585 днів у 19 країнах з 25 травня 2015 р. по 26 травня 2016 р. Рівень ВАШ < 20/100/100 було класифіковано як «низький» тягар, а рівень ВАШ ≥ 50/100 – як «високий» тягар.

Виміри ВАШ, що оцінюють глобальний контроль алергічного захворювання, були суттєво пов’язані зі щоденною мультиморбідністю алергії. Було визначено 8 гіпотетичних моделей, на основі «низького» та «високого» рівнів ВАШ. Було виявлено такі моделі: <0,2% днів низького рівня риніту та високого рівня астми або кон’юнктивіту; 5,9% днів з високим рівнем риніту і низьким рівнем астми; 1,7% днів з низьким рівнем риніту, високим рівнем астми і високим – кон’юнктивіту. Нову модель «високий рівень риніту – високий рівень астми – високий рівень кон’юнктивіту» було виявлено протягом 2,9% днів, і це мало найбільший вплив на неконтрольовану глобальну оцінку ВАШ та знижену продуктивність праці (рис. 9). Мобільна технологія дала змогу дослідити новий підхід до індивідуальної варіабельності мультиморбідності алергії, використовуючи підрахунок днів. Вона виявила раніше невизначену екстремальну модель неконтрольованої мультиморбідності [59].

Лікування АР з використанням мобільних технологій і реальних даних

Великі оглядові дослідженя необхідні для тріангуляції результатів з рандомізованих контрольованих досліджень, тому що вони відображають реальну повсякденну клінічну практику. Ми спробували надати додаткові ідеї щодо реального лікування АР за допомогою мобільних технологій. Щоденник алергії заповнено 2871 користувачем, які заповнювали ВАШ протягом 17 091 дня у 2015-2016 рр. Оцінка днів виявилася інформативнішою, ніж курсу лікування, оскільки в реальному житті пацієнти рідко щодня приймають ліки. Частіше вони збільшують дозу через втрату контролю над симптомами і припиняють прийом ліків, коли симптоми зникають.

«Алергічний щоденник» дав змогу диференціювати лікування в межах одного класу або між класами (інтраназальні кортикостероїди і пероральні H1-антигістамінні препарати). Контроль днів варіював між відсутністю лікування (найкращий контроль симптомів), одноразовим або багаторазовим прийомом (найгірший контроль симптомів) (рис. 10). Дослідження підтверджує корисність «Алергічного щоденника» в плані доступу та оцінки повсякденного використання ліків при АР [59].

Дотримання режиму прийому ліків вивчалося серед майже 7000 користувачів. 1770 користувачів повідомили, що протягом 7 днів з 1 січня 2016 р. по 31 серпня 2016 р. спостерігалося значне недотримання режиму лікування за всіма препаратами з переліку (Menditto et al., готується до друку).

MASK у фармації

Для зниження тягаря хронічних захворювань необхідна багатопрофільна комплексна допомога. Значна частина пацієнтів з АР самостійно керують своїм станом, і часто фармацевт є першою ланкою, з якою контактує людина з назальними симптомами [66, 67]. Таким чином, фармацевти є важливою частиною міждисциплінарної команди працівників охорони здоров’я, яка діє на різних етапах лікування риніту.

Фармацевти мають важливе значення у багатьох сферах лікування АР:

• розпізнавання (ідентифікація);
• оцінка/стратифікація ризиків;
• безрецептурне лікування;
• повторне отримання ліків;
• навчання пацієнтів;
• направлення до лікаря;
• застосування місцевого лікування і дотримання режиму лікування.

Прості алгоритми та інструменти є суттєвими в рутинному виконанні цих кроків. Перший підхід було започатковано ініціативою ARIA [68], і тепер він оновлюється з використанням MASK.

POLLAR (Вплив забруднення повітря на астму і риніт)

вгору

АР і астма залежать від впливу алергенів і забруднення повітря. Однак взаємодії між забрудненням повітря, якістю сну [55, 69] та алергічними захворюваннями недостатньо вивчені. Проект POLLAR спрямований на об’єднання нових технологій (пошуковий механізм TLR2 (рівень готовності до технологій); механізм для забору зразків для визначення забрудненя TLR6, App TLR9) для розуміння ефектів забруднення повітря на АР та його вплив на сон, працездатність, астму, розробки нових алгоритмів надання медичної допомоги, що інтегрують забруднення і обізнаність пацієнта, вивчення сну, підвищення продуктивності праці, створення базису для сигнальної мережі на рівні ЄС щодо забруднення та алергії, а також для оцінки соціальних наслідків.

POLLAR використовуватиме додаток для моніторингу АР («Алергічний щоденник», 14000 користувачів, TLR8) у поєднанні з новим інструментом, що дасть змогу запитувати користувача про алерген і пилок (TLR2) та наявні дані про забруднення. Машинне навчання використовуватиметься для оцінки взаємозв’язку між забрудненням повітря та АР, порівнюючи забруднені та незабруднені території в 6 країнах ЄС. Дані, отримані у 2018 р., будуть підтверджені у 2019 р. і розширені індивідуальною оцінкою забруднення (Canarin®, портативний датчик, TLR6) у пацієнтів з АР та апное уві сні, які використовуються як контрольна група з порушенням сну. Геоінформаційна система GIS відобразить отримані результати.

Google Trends (GT) здійснює пошук тенденцій конкретних запитів у Google і відображає реальну епідеміологію АР. З 1 січня 2011 р. по 20 грудня 2016 р. ми порівняли частотність пошукових слів у GT, пов’язаних з алергією та ринітом у всіх країнах Європейського Союзу, Норвегії та Швейцарії. У більшості країн було виявлено чітку щорічну сезонність запитів, однак терміни «сінна лихоманка», «алергія» та «пилок» мають культурні відмінності [70]. Використовуючи довгострокові дані в різних країнах, а також різні терміни, ми визначили сплеск пошуків, пов’язаних з обізнаністю населення (грудень 2016 р.) [70]. У випадку астми GT можуть виявляти сплески смертності, як було виявлено в Австралії та Кувейті у 2016 р. Однак зазвичай непросто відстежити піки астми, пов’язані з контактом з алергеном або періодом поширення респіраторних вірусних інфекцій [71].

Глобальна застосовність MASK і POLLAR та їх переваги

Хоча MASK було розроблено для оптимізації алгоритмів надання медичної допомоги при мультиморбідності риніту і астми, його застосування є набагато шир­шим (табл. 4).

У ході проекту MASK було зроблено декілька вагомих кроків.

Висновок

вгору

MASK – це новітній підхід до отримання реальних даних, пов’язаних з мультиморбідністю риніту й астми, а також для допомоги пацієнтам і лікарям з метою поліпшення спільного прийняття рішень і контролю алергічних захворювань в економічно ефективному ключі.

Внесок авторів

Всі автори є членами MASK і сприяли розробці проекту, залучали нових користувачів і поширювали проект у своїй країні. Усі автори прочитали і затвердили остаточну редакцію рукопису.

Список літератури

1. Bousquet J, Khaltaev N, Cruz AA, Denburg J, Fokkens WJ, Togias A, et al. Allergic rhinitis and its impact on asthma (ARIA) 2008 update (in collaboration with the World Health Organization, GA(2) LEN and AllerGen) Allergy. 2008;63(Suppl 86):8-160. doi: 10.1111/j.1398-9995.2007.01620.x. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

2. Vandenplas O, Vinnikov D, Blanc PD, Agache I, Bachert C, Bewick M, et al. Impact of rhinitis on work productivity: a systematic review. J Allergy Clin Immunol Pract. 2018;6(4):1274-1286. doi: 10.1016/j.jaip.2017.09.002. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

3. Bousquet J, Bachert C, Canonica GW, Casale TB, Cruz AA, Lockey RJ, et al. Unmet needs in severe chronic upper airway disease (SCUAD) J Allergy Clin Immunol. 2009;124(3):428-433. doi: 10.1016/j.jaci.2009.06.027. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

4. Bousquet J, Mantzouranis E, Cruz AA, Ait-Khaled N, Baena-Cagnani CE, Bleecker ER, et al. Uniform definition of asthma severity, control, and exacerbations: document presented for the World Health Organization Consultation on Severe Asthma. J Allergy Clin Immunol. 2010;126(5):926-938. doi: 10.1016/j.jaci.2010.07.019. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

5. De Greve G, Hellings PW, Fokkens WJ, Pugin B, Steelant B, Seys SF. Endotype-driven treatment in chronic upper airway diseases. Clin Transl Allergy. 2017;7:22. doi: 10.1186/s13601-017–0157-8. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

6. Cingi C, Gevaert P, Mosges R, Rondon C, Hox V, Rudenko M, et al. Multi-morbidities of allergic rhinitis in adults: European Academy of Allergy and Clinical Immunology task force report. Clin Transl Allergy. 2017;7:17. doi: 10.1186/s13601-017–0153-z. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

7. Frohlich M, Pinart M, Keller T, Reich A, Cabieses B, Hohmann C, et al. Is there a sex-shift in prevalence of allergic rhinitis and comorbid asthma from childhood to adulthood? A meta-analysis. Clin Transl Allergy. 2017;7:44. doi: 10.1186/s13601-017–0176-5. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

8. Bousquet J, Addis A, Adcock I, Agache I, Agusti A, Alonso A, et al. Integrated care pathways for airway diseases (AIRWAYS-ICPs) Eur Respir J. 2014;44(2):304-323. doi: 10.1183/09031936.00014614. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

9. Hellings PW, Fokkens WJ, Bachert C, Akdis CA, Bieber T, Agache I, et al. Positioning the principles of precision medicine in care pathways for allergic rhinitis and chronic rhinosinusitis – an EUFOREA-ARIA-EPOS-AIRWAYS ICP statement. Allergy. 2017;72(9):1297-1305. doi: 10.1111/all.13162. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

10. Bousquet J, Schunemann HJ, Fonseca J, Samolinski B, Bachert C, Canonica GW, et al. MACVIA-ARIA Sentinel NetworK for allergic rhinitis (MASK-rhinitis): the new generation guideline implementation. Allergy. 2015;70(11):1372-1392. doi: 10.1111/all.12686. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

11. Hellings PW, Fokkens WJ, Akdis C, Bachert C, Cingi C, Dietz de Loos D, et al. Uncontrolled allergic rhinitis and chronic rhinosinusitis: where do we stand today? Allergy. 2013;68(1):1-7. doi: 10.1111/all.12040. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

12. mHealth. New horizons for health through mobile technologies. Global Observatory for eHealth series – Vol. 3 WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. 2011; http://www.who.int/goe/publications/goe_mhealth_web.pdf. Accessed 30 Sept 2018.

13. Ozdalga E, Ozdalga A, Ahuja N. The smartphone in medicine: a review of current and potential use among physicians and students. J Med Internet Res. 2012;14(5):e128. doi: 10.2196/jmir.1994. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

14. Freifeld CC, Chunara R, Mekaru SR, Chan EH, Kass-Hout T, Ayala Iacucci A, et al. Participatory epidemiology: use of mobile phones for community-based health reporting. PLoS Med. 2010;7(12):e1000376. doi: 10.1371/journal.pmed.1000376. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

15. Keijser W, de-Manuel-Keenoy E, d’Angelantonio M, Stafylas P, Hobson P, Apuzzo G, et al. DG Connect funded projects on information and communication technologies (ICT) for old age people: Beyond Silos, CareWell and SmartCare. J Nutr Health Aging. 2016;20(10):1024-1033. doi: 10.1007/s12603-016–0804-0. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

16. Mozaffar H, Cresswell KM, Williams R, Bates DW, Sheikh A. Exploring the roots of unintended safety threats associated with the introduction of hospital ePrescribing systems and candidate avoidance and/or mitigation strategies: a qualitative study. BMJ Qual Saf. 2017;26(9):722-33. doi: 10.1136/bmjqs-2016-005879. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

17. Talboom-Kamp EP, Verdijk NA, Harmans LM, Numans ME, Chavannes NH. An eHealth platform to manage chronic disease in primary care: an innovative approach. Interact J Med Res. 2016;5(1): e5. doi: 10.2196/ijmr.4217. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

18. Lee L, Sheikh A. Understanding stakeholder interests and perspectives in evaluations of health IT. Stud Health Technol Inf. 2016;222:53-62. [PubMed] [Google Scholar]

19. Geryk LL, Roberts CA, Sage AJ, Coyne-Beasley T, Sleath BL, Carpenter DM. Parent and clinician preferences for an asthma app to promote adolescent self-management: a formative study. JMIR Res Protoc. 2016;5(4): e229. doi: 10.2196/resprot.5932. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

20. Bousquet J, Chavannes NH, Guldemond N, Haahtela T, Hellings PW, Sheikh A. Realising the potential of mHealth to improve asthma and allergy care: how to shape the future. Eur Respir J. 2017;49(5):1700447. doi: 10.1183/13993003.00447-2017. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

21. Lau AY, Arguel A, Dennis S, Liaw ST, Coiera E. «Why Didn’t it Work?» Lessons from a randomized controlled trial of a web-based personally controlled health management system for adults with asthma. J Med Internet Res. 2015;17(12): e283. doi: 10.2196/jmir.4734.[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

22. Simpson AJ, Honkoop PJ, Kennington E, Snoeck-Stroband JB, Smith I, East J, et al. Perspectives of patients and healthcare professionals on mHealth for asthma self-management. Eur Respir J. 2017 doi: 10.1183/13993003.01966-2016. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

23. Bousquet J, Van Cauwenberge P, Khaltaev N. Allergic rhinitis and its impact on asthma. J Allergy Clin Immunol. 2001;108(5 Suppl):S147–S334. doi: 10.1067/mai.2001.118891.[PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

24. Brozek JL, Bousquet J, Baena-Cagnani CE, Bonini S, Canonica GW, Casale TB, et al. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines: 2010 revision. J Allergy Clin Immunol. 2010;126(3):466-476. doi: 10.1016/j.jaci.2010.06.047. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

25. Brozek JL, Bousquet J, Agache I, Agarwal A, Bachert C, Bosnic-Anticevich S, et al. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines-2016 revision. J Allergy Clin Immunol. 2017;140(4):950-958. doi: 10.1016/j.jaci.2017.03.050. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

26. Bousquet J, Hellings PW, Agache I, Bedbrook A, Bachert C, Bergmann KC, et al. ARIA 2016: care pathways implementing emerging technologies for predictive medicine in rhinitis and asthma across the life cycle. Clin Transl Allergy. 2016;6:47. doi: 10.1186/s13601-016–0137-4. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

27. Lombardi C, Musicco E, Rastrelli F, Bettoncelli G, Passalacqua G, Canonica GW. The patient with rhinitis in the pharmacy. A cross-sectional study in real life. Asthma Res Pract. 2015;1:4. doi: 10.1186/s40733-015–0002-6. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

28. Bousquet J, Schunemann HJ, Hellings PW, Arnavielhe S, Bachert C, Bedbrook A, et al. MACVIA clinical decision algorithm in adolescents and adults with allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol. 2016;138(2):367-374. doi: 10.1016/j.jaci.2016.03.025. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

29. Bourret R, Bousquet J, Mercier J, Camuzat T, Bedbrook A, Demoly P, et al. MASK rhinitis, a single tool for integrated care pathways in allergic rhinitis. World Hosp Health Serv. 2015;51(3):36-39. [PubMed] [Google Scholar]

30. Hellings PW, Muraro A, Fokkens W, Mullol J, Bachert C, Canonica GW, et al. A common language to assess allergic rhinitis control: results from a survey conducted during EAACI 2013 Congress. Clin Transl Allergy. 2015;5:36. doi: 10.1186/s13601-015–0080-9. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

31. Klimek L, Bergmann KC, Biedermann T, Bousquet J, Hellings P, Jung K, et al. Visual analogue scales (VAS): measuring instruments for the documentation of symptoms and therapy monitoring in cases of allergic rhinitis in everyday health care: position Paper of the German Society of Allergology (AeDA) and the German Society of Allergy and Clinical Immunology (DGAKI), ENT Section, in collaboration with the working group on Clinical Immunology, Allergology and Environmental Medicine of the German Society of Otorhinolaryngology, Head and Neck Surgery (DGHNOKHC) Allergo J Int. 2017;26(1):16-24. doi: 10.1007/s40629-016–0006-7. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

32. Bousquet J, Farrell J, Crooks G, Hellings P, Bel EH, Bewick M, et al. Scaling up strategies of the chronic respiratory disease programme of the European Innovation Partnership on Active and Healthy Ageing (Action Plan B3: Area 5) Clin Transl Allergy. 2016;6:29. doi: 10.1186/s13601-016–0116-9. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

33. Bousquet J, Caimmi DP, Bedbrook A, Bewick M, Hellings PW, Devillier P, et al. Pilot study of mobile phone technology in allergic rhinitis in European countries: the MASK-rhinitis study. Allergy. 2017;72(6):857-865. doi: 10.1111/all.13125. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

34. Bousquet J, Bewick M, Arnavielhe S, Mathieu-Dupas E, Murray R, Bedbrook A, et al. Work productivity in rhinitis using cell phones: the MASK pilot study. Allergy. 2017;72(10):1475-1484. doi: 10.1111/all.13177. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

35. Aristodimou A, Antoniades A, Pattichis CS. Privacy preserving data publishing of categorical data through k-anonymity and feature selection. Healthc Technol Lett. 2016;3(1):16-21. doi: 10.1049/htl.2015.0050. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

36. Aldeen YA, Salleh M, Razzaque MA. A comprehensive review on privacy preserving data mining. Springerplus. 2015;4:694. doi: 10.1186/s40064-015–1481-x. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

37. Protection of personal data. Article 29 data protection working party. Opinion 05/2014 on anonymisation techniques. European Commission Justice Data Protection. 2014;0829/14/EN WP216. http://ec.europa.eu/justice/data-protection/index_en.htm. Accessed 30 Sept 2018.

38. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliamant and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation). Official Organ of the European Union. 2016. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32016R0679&from=EN. Accessed 30 Sept 2018.

39. Article 28 EU General Data Protection Regulation (EU-GDPR). 2018. https://www.eugdpr.org/. Accessed 30 Sept 2018.

40. Directive 2002/58/EC of the European Parliament and of the Council of 12 July 2002 concerning the processing of personal data and the protection of privacy in the electronic communications sector (Directive on privacy and electronic communications). Off J Eur Commun L 201, 37; 31 July 2002.

41. Directive 2009/136/EC of The European Parliament and of the Council of 25 November 2009 amending Directive 2002/22/EC on universal service and users’ rights relating to electronic communications networks and services, Directive 2002/58/EC concerning the processing of personal data and the protection of privacy in the electronic communications sector and Regulation (EC) No 2006/2004 on cooperation between national authorities responsible for the enforcement of consumer protection laws. Off J Eur Union, L 337, 11; 18 December 2009.

42. Sweeney L. k-anonymity: a model for protecting privacy. Int J Uncertain Fuzziness Knowl Syst. 2002;10(5):557-570. doi: 10.1142/S0218488502001648. [CrossRef] [Google Scholar]

43. El Emam K, Dankar FK, Issa R, et al. A globally optimal k-anonymity method for the de-identification of health data. J Am Med Inform Assoc. 2009;16:670-682. doi: 10.1197/jamia.M3144. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

44. Samreth D, Arnavielhe S, Ingenrieth F, Bedbrook A, Onorato GL, Murray R, et al. Geolocation with respect to personal privacy for the Allergy Diary app – a MASK study. World Allergy Organ J. 2018;11(1):15. doi: 10.1186/s40413-018–0194-3. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

45. Bland JM, Altman DG. Statistical methods for assessing agreement between two methods of clinical measurement. Lancet. 1986;1(8476):307-310. doi: 10.1016/S0140-6736(86)90837-8. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

46. Bousquet J, Agache I, Aliberti MR, Angles R, Annesi-Maesano I, Anto JM, et al. Transfer of innovation on allergic rhinitis and asthma multimorbidity in the elderly (MACVIA-ARIA)—EIP on AHA Twinning Reference Site (GARD research demonstration project) Allergy. 2018;73(1):77-92. doi: 10.1111/all.13218. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

47. Konig HH, Bernert S, Angermeyer MC, Matschinger H, Martinez M, Vilagut G, et al. Comparison of population health status in six european countries: results of a representative survey using the EQ-5D questionnaire. Med Care. 2009;47(2):255-261. doi: 10.1097/MLR.0b013e318184759e. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

48. Smith AF, Pitt AD, Rodruiguez AE, Alio JL, Marti N, Teus M, et al. The economic and quality of life impact of seasonal allergic conjunctivitis in a Spanish setting. Ophthalmic Epidemiol. 2005;12(4):233-242. doi: 10.1080/09286580590967781. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

49. Bousquet J, VandenPlas O, Bewick M, Arnavielhe S, Bedbrook A, Murray R, et al. The Work Productivity and Activity Impairment Allergic Specific (WPAI-AS) Questionnaire Using Mobile Technology: The MASK Study. J Investig Allergol Clin Immunol. 2018;28(1):42-44. doi: 10.18176/jiaci.0197. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

50. Azevedo P, Correia de Sousa J, Bousquet J, Bugalho-Almeida A, Del Giacco SR, Demoly P, et al. Control of Allergic Rhinitis and Asthma Test (CARAT): dissemination and applications in primary care. Prim Care Respir J. 2013;22(1):112-116. doi: 10.4104/pcrj.2013.00012.[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

51. Fonseca JA, Nogueira-Silva L, Morais-Almeida M, Azevedo L, Sa-Sousa A, Branco-Ferreira M, et al. Validation of a questionnaire (CARAT10) to assess rhinitis and asthma in patients with asthma. Allergy. 2010;65(8):1042-1048. doi: 10.1111/j.1398-9995.2009.02310.x.[PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

52. Nogueira-Silva L, Martins SV, Cruz-Correia R, Azevedo LF, Morais-Almeida M, Bugalho-Almeida A, et al. Control of allergic rhinitis and asthma test – a formal approach to the development of a measuring tool. Respir Res. 2009;10:52. doi: 10.1186/1465-9921–10-52.[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

53. van der Leeuw S, van der Molen T, Dekhuijzen PN, Fonseca JA, van Gemert FA, Gerth van Wijk R, et al. The minimal clinically important difference of the control of allergic rhinitis and asthma test (CARAT): cross-cultural validation and relation with pollen counts. NPJ Prim Care Respir Med. 2015;25:14107. doi: 10.1038/npjpcrm.2014.107. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

54. Johns MW. Reliability and factor analysis of the Epworth Sleepiness Scale. Sleep. 1992;15(4):376-381. doi: 10.1093/sleep/15.4.376. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

55. Leger D, Annesi-Maesano I, Carat F, Rugina M, Chanal I, Pribil C, et al. Allergic rhinitis and its consequences on quality of sleep: an unexplored area. Arch Intern Med. 2006;166(16):1744-1748. doi: 10.1001/archinte.166.16.1744. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

56. Kopp-Kubel S. International Nonproprietary Names (INN) for pharmaceutical substances. Bull World Health Organ. 1995;73(3):275-279. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

57. Santo K, Richtering SS, Chalmers J, Thiagalingam A, Chow CK, Redfern J. Mobile phone apps to improve medication adherence: a systematic stepwise process to identify high-quality apps. JMIR Mhealth Uhealth. 2016;4(4):e132. doi: 10.2196/mhealth.6742. [PMC free article][PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

58. Thakkar J, Kurup R, Laba TL, Santo K, Thiagalingam A, Rodgers A, et al. Mobile telephone text messaging for medication adherence in chronic disease: a meta-analysis. JAMA Intern Med. 2016;176(3):340-349. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.7667. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

59. Bousquet J, Arnavielhe S, Bedbrook A, Alexis-Alexandre G, van Eerd M, Murray R, et al. Treatment of allergic rhinitis using mobile technology with real world data: the MASK observational pilot study. Allergy. 2018;73(9):1763-1774. doi: 10.1111/all.13406. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

60. Devillier P, Chassany O, Vicaut E, de Beaumont O, Robin B, Dreyfus JF, et al. The minimally important difference in the Rhinoconjunctivitis Total Symptom Score in grass-pollen-induced allergic rhinoconjunctivitis. Allergy. 2014;69(12):1689-1695. doi: 10.1111/all.12518. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

61. Onder G, Palmer K, Navickas R, Jureviciene E, Mammarella F, Strandzheva M, et al. Time to face the challenge of multimorbidity. A European perspective from the joint action on chronic diseases and promoting healthy ageing across the life cycle (JA-CHRODIS) Eur J Intern Med. 2015;26(3):157-159. doi: 10.1016/j.ejim.2015.02.020. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

62. Bousquet J, Onorato GL, Bachert C, Barbolini M, Bedbrook A, Bjermer L, et al. CHRODIS criteria applied to the MASK (MACVIA-ARIA Sentinel NetworK) Good Practice in allergic rhinitis: a SUNFRAIL report. Clin Transl Allergy. 2017;7:37. doi: 10.1186/s13601-017–0173-8.[PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

63. Mokkink LB, Terwee CB, Patrick DL, Alonso J, Stratford PW, Knol DL, et al. The COSMIN study reached international consensus on taxonomy, terminology, and definitions of measurement properties for health-related patient-reported outcomes. J Clin Epidemiol. 2010;63(7):737-745. doi: 10.1016/j.jclinepi.2010.02.006. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

64. Caimmi D, Baiz N, Tanno LK, Demoly P, Arnavielhe S, Murray R, et al. Validation of the MASK-rhinitis visual analogue scale on smartphone screens to assess allergic rhinitis control. Clin Exp Allergy. 2017;47(12):1526-1533. doi: 10.1111/cea.13025. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

65. Bousquet J, Devillier P, Anto JM, Bewick M, Haahtela T, Arnavielhe S, et al. Daily allergic multimorbidity in rhinitis using mobile technology: a novel concept of the MASK study. Allergy. 2018;73(8):1622-1631. doi: 10.1111/all.13448. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

66. Tan R, Cvetkovski B, Kritikos V, Price D, Yan K, Smith P, et al. Identifying the hidden burden of allergic rhinitis (AR) in community pharmacy: a global phenomenon. Asthma Res Pract. 2017;3:8. doi: 10.1186/s40733-017–0036-z. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

67. Carr WW, Yawn BP. Management of allergic rhinitis in the era of effective over-the-counter treatments. Postgrad Med. 2017;129(6):572-580. doi: 10.1080/00325481.2017.1333384.[PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

68. Members of the Workshop ARIA in the pharmacy: management of allergic rhinitis symptoms in the pharmacy. Allergic rhinitis and its impact on asthma. Allergy. 2004;59(4):373-87. doi: 10.1111/j.1398-9995.2003.00468.x. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

69. Bousquet J, Cruz A, Robalo-Cordeiro C. Obstructive sleep apnoea syndrome is an under-recognized cause of uncontrolled asthma across the life cycle. Rev Port Pneumol. 2016;22(1):1-3. [PubMed] [Google Scholar]

70. Bousquet J, Agache I, Anto JM, Bergmann KC, Bachert C, Annesi-Maesano I, et al. Google Trends terms reporting rhinitis and related topics differ in European countries. Allergy. 2017;72(8):1261-1266. doi: 10.1111/all.13137. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

71. Bousquet J, O’Hehir RE, Anto JM, D’Amato G, Mösges R, Hellings PW, Van Eerd M, Sheikh A. Assessment of thunderstorm-induced asthma using Google Trends. J Allergy Clin Immunol. 2017;140(3):891-893. doi: 10.1016/j.jaci.2017.04.042. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]

Стаття мовою оригіналу: Bousquet J., Arnavielhe S., Bedbrook A. et al. MASK 2017: ARIA digitally-enabled, integrated, person-centred care for rhinitis and asthma multimorbidity using real-world-evidence. Clin Transl Allergy. 2018;8:45. doi: 10.1186/s13601-018–0227-6