Випадок реакції гіперчутливості на введення протитуберкульозних препаратів

Шевченко О.С., Овчаренко І.А., Китаєнко З.А., Чопорова О.І.,
Харківський національний медичний університет

Hypersensitivty to antituberculous drugs: case report

Shevchenko O.S., Ovcharenko I.A., Kitayenko Z.A., Choporova O.I.,
Kharkiv National Medical University

У нашій країні до половини (46%) випадків побічних реакцій від прийому протитуберкульозних препаратів припадає на імуноопосередковані реакції, переважно алергічного генезу. Однією з таких реакцій є сироваткова хвороба, що належить до алергічних реакцій 3го типу – імунокомплексних, з відкладанням імунних комплексів «ангиген–антитіло» у тканинах організму. У роботі розглянуто випадок алергічної реакції у вигляді сироваткової хвороби у хворого на мультирезистентний туберкульоз.

Хворий С., 1955 р.н., був госпіталізований доКНП ХОР «ОПТД № 1» 26.11.2018 р., де встановлено діагноз «ВДТБ (04.12.2018) лівосторонній туберкульозний плеврит, деструкція –, бактеріологічне підтвердження (МБТ) –, дослідження мазка (М) –, молекулярногенетичне долідження (МГ) –, резистентність (R) – 0, культуральне дослідження (К) – 0, резистентність – 0, гістологічне дослідження – 0, категорія 1». Хворому було призначено лікування за категорією 1: ізоніазид (Н) – 0,3 г, рифампіцин (R) – 0,6 г, піразинамід (Z) – 2 г, етамбутол (Е) – 1,2 г у інтенсивну фазу, до якого, через 7 днів лікування, для підсилення ефективності лікування, додали канаміцин (Km) – 1 г та левофлоксацин (Lfx) – 1 г протягом усієї інтенсивної фази лікування. Після отримання тесту медикаментозної чутливості хворому було встановлено діагноз МРТБ (17.12.2018) лівобічний туберкульозний плеврит, дестр. –, МБТ–, М–, МГ–, R0, К0, резист. 0, гіст. 0, категорія 4. Оскільки у хворого була збережена чутливість до етамбутолу, схема лікування хворого була наступною: Е –1,2 г, капріоміцин (Cm) – 0,75г, моксифлоксацин (Mfx) – 0,4 г, етіонамід (Eto) – 0,75г, циклосерин (Cs) – 0,75г.

Через місяць лікування стан хворого погіршився: різко наросла слабкість, з’явились біль та почервоніння в ділянці правого колінного суглоба та великого пальця правої стопи, з’явились нудота, явища хронічної ниркової недостатності. Хворий став загальмованим, дезорієнтованим у часі. Зберігалась субфебрильна температура. Дані симптоми спостерігались протягом наступного тижня. У клінічному аналізі крові (від 10.01.19) гемоглобін – 65 г/л, еритроцити – 1,9х1012/л, ШОЕ – 54 мм/год (при госпіталізації: гемоглобін – 123 г/л, еритроцити – 3,5х1012/л, ШОЕ– 43 мм/год). У біохімічному аналізі крові (від 10.01.19) загальний білок – 53 г/л, креатинін – 0,42 ммоль/л, сечовина – 13,1 ммоль/л (під час госпіталізації: загальний білок – 70 г/л, креатинін – 0,1 ммоль/л, сечовина – 3,6 ммоль/л). Хворий був проконсультований у лікаряалерголога та дообстежений. Завдяки проведенню аналізу чутливості до лікарських препаратів методом прямого тесту дегрануляції базофілів (ТДБ) було встановлено підвищену чутливість до етамбутолу у добовій дозі 1,2 г– кількість базофілів 42 (контроль 54), співвідношення у% до контролю 79% (контроль 100%). На підставі цього встановлено діагноз «Сироваткова хвороба» як побічна дія на застосування етамбутолу.

Було скоректовано схему лікування з урахуванням побічної дії етамбутолу та призначено індивідуальну схему лікування: Cm– 0,75 г, Mfx– 0,4 г, Eto – 0,75 г, Cs– 0,75 г, парааміносаліцилова кислота (PAS) – 8г. Стан хворого поліпшився, прояви сироваткової хвороби зникли. Але залишаються прояви ниркової недостатності, з приводу чого направлений до нефролога.