Звернення учасників Науково-практичної конференції алергологів України, що відбулася 12-13 травня 2010 р. у м. Вінниця, до Міністра охорони здоров’я України та Президента Національної академії медичних наук України

Вельмишановні Зиновію Миколайовичу та Олександре Федоровичу!

Ми, учасники Науково-практичної конференції алергологів України, щорічно (і, на жаль, безрезультатно) звертаємося до вищих медичних інституцій країни, констатуючи, що в Україні відсутнє адекватне реагування на епідемію алергійних захворювань (АЗ), яка панує в нашій країні, як і в більшості країн світу. За останні 15 років в МОЗ не відбулося жодної колегії, оперативної чи іншої наради, присвяченої питанням алергології, практично не проводяться ґрунтовні наукові дослідження в цій важливій галузі.
За розрахункової наявності в Україні близько 10 млн хворих на АЗ, у нас немає:
• достовірної статистики АЗ (реєструють приблизно кожного 20-25-го хворого);
• жодної штатної структури, яка б опікувалася алергологією в країні (інститут, центр, лабораторія), внаслідок чого всі найважливіші заходи з алергології (видання нормативних документів, протоколів, стандартів, формулярів, проведення організаційно-методичної роботи, впровадження нових технологій і передового досвіду) здійснюються на громадських засадах;
• реальної алергологічної допомоги сільському населенню.
В Україні мінімізовано:
• кількість кабінетів, спеціалістів, фінансування служби (в регіонах – велика диспропорція щодо цього);
• підтримку вітчизняних виробників засобів для діагностики та лікування АЗ (устаткування, лікарських засобів, алергенів, реактивів, технологій тощо).
Реальною загрозою є зникнення Української та Закарпатської обласної алергологічних лікарень з відомих причин, що негативно позначиться як на здоров’ї населення, так і на ефективності лікування АЗ.
В Україні немає жодної наукової структури, яка б опікувалася питаннями алергології, практично не ведуться наукові дослідження в цій галузі, хоча вельми актуальними в Україні є:
• поширеність АЗ, їх структура в різних регіонах України, провідні етіологічні чинники (алергени);
• медикаментозна алергія (поширеність, структура, смертність, питання профілактики та ранньої діагностики);
• проведення аеропалінологічних досліджень і створення мережі лабораторій для вивчення пилкування рослин, спор грибів, прогнозування та попередження населення про це (тобто аеропалінопрогноз, який існує у всіх розвинених країнах світу);
• вивчення ефективності різних методів лікування АЗ у дорослих і дітей, фармакологічних і нефармакологічних (насамперед методу алерген-специфічної імунотерапії);
• розвиток виробництва вітчизняних алергенів (у тому числі регіональних) для діагностики та лікування АЗ;
• розвиток виробництва сучасних фармацевтичних препаратів (насамперед інгаляційних) для лікування АЗ.
Для практичної алергології в Україні актуальним є :
• вдосконалення системи амбулаторної та стаціонарної допомоги хворим на алергію;
• поліпшення системи фахової підготовки й атестації алергологів із залученням, зважаючи на матеріальні, побутові, сімейні труднощі, сучасних дистанційних методів навчання, а також до- і післядипломної підготовки лікарів загального фаху з алергології;
• збільшення частоти виникнення небезпечних (у тому числі фатальних) алергійних реакцій на лікарські засоби, харчові продукти та їх неприродні складові, побутову хімію, косметику, певні будівельні матеріали тощо;
• за відсутності профільного інституту – ігнорування колективної думки Асоціації алергологів України з питань реорганізації алергологічної бази, забезпеченості та розстановки кадрів, суто професійних аспектів роботи кабінетів і стаціонарів, експертизи працездатності, забезпечення безкоштовним лікуванням тощо.
Незважаючи на складні умови праці, надмірне навантаження, професійну шкідливість, відсутність фінансування наукових тематик і обмежене викладання проблем алергології студентам і інтернам, ми, практичні лікарі, науковці і викладачі, що працюють в галузі алергології, розуміючи, в яких умовах перебуває країна, охорона здоров’я, вітчизняна наука, не просимо для себе ніяких преференцій. Основне наше прагнення – це поліпшення надання спеціалізованої алергологічної допомоги населенню України, чого без допомоги МОЗ та НАМН ми здійснити не можемо.
Вважаємо вкрай необхідним проведення спільної наради МОЗ, НАМНУ з активом алергологічної служби, Асоціації алергологів України.