Результати застосування алерген-специфічної імунотерапії в регіонах України
сторінки: 21-24
Як відомо, оптимальним методом лікування більшості алергійних захворювань (АЗ) у стадії, коли вони ще є алергозалежними (тобто ще не розвинулася неспецифічна гіперреактивність), є елімінація алергенів або уникнення хворим їх впливу [2]. Певною мірою санацію довкілля також можна розглядати як часткову елімінацію алергенів, але оскільки в реальному житті «розвести» хворого і алерген майже ніколи не вдається, основним методом специфічного лікування АЗ є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) [1, 10].
Як зазначено в прийнятій у 2011 р. Декларації ЕААСІ (Європейської академії алергології і клінічної імунології) [7], «знаковою сферою лікування алергії сьогодні є алерген-специфічна імунотерапія, на даний момент єдиний метод медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг АЗ. Роки клінічних випробувань, досліджень і мета-аналізу переконливо продемонстрували, що завдяки імунотерапії можна досягти обнадійливих результатів для пацієнтів і суспільства, поліпшуючи якість життя хворих з алергією, знижуючи довготермінові витрати і тягар алергії, а також змінюючи перебіг захворювання. Алерген-специфічна імунотерапія не тільки полегшує симптоми алергії, а й справляє тривалий вплив після завершення лікування і може запобігти прогресуванню АЗ.
Ми закликаємо політиків Європи до координації дій для поліпшення індивідуального та суспільного здоров’я при алергії шляхом:
• сприяння обізнаності про імунотерапію;
• оновлення національної політики в галузі охорони здоров’я для підтримки алерген-специфічної імунотерапії;
• пріоритизації фінансування досліджень імунотерапії;
• моніторингу показників алергії в економіці охорони здоров’я та макроекономіці;
• оптимізації медичних дисциплін і спеціальностей».
В Україні лікування АЗ за допомогою АСІТ отримало «нове дихання» після створення вітчизняних алергенів, які є високоспецифічними для населення країни. Крім того, важливі питання АСІТ (відбір хворих для лікування, методика проведення, запобігання розвитку ускладнень, передовий досвід тощо) висвітлено у дисертаційних роботах (понад 10), методичних рекомендаціях [8], монографіях, на численних науково-практичних конференціях.
У
Рік |
Усього АСІТ |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
БА |
Поліноз |
ЦАР |
|||
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
||||
2007 |
12 413 |
11 183 |
1 230 |
3 525 |
341 |
5 491 |
700 |
2 305 |
199 |
2008 |
13 092 |
10 885 |
2 207 |
4 035 |
730 |
4 899 |
1 066 |
2 040 |
418 |
2009 |
12 892 |
10 967 |
1 786 |
4 009 |
795 |
5 007 |
815 |
2 345 |
423 |
Разом |
38 397 |
33 035 |
5 362 |
11 569 |
1 866 |
15 397 |
2 581 |
6 690 |
1 040 |
Рік |
Усього АСІТ |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
БА |
Поліноз |
ЦАР |
|||
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
||||
2007 |
3 841 |
2 814 |
1 027 |
916 |
441 |
850 |
208 |
293 |
359 |
2008 |
5 032 |
3 527 |
1 505 |
1 508 |
586 |
4 242 |
496 |
818 |
2 568 |
2009 |
5 311 |
3 328 |
1 983 |
1 574 |
930 |
1 236 |
608 |
706 |
484 |
Разом |
14 184 |
9 669 |
4 515 |
3 998 |
1 957 |
6 328 |
1 312 |
1 817 |
3 411 |
Ефективність лікування |
Усього АСІТ |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
БА |
Поліноз |
ЦАР |
|||
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
||||
Усього хворих |
38 397 |
33 035 |
5 362 |
11 569 |
1 866 |
15 397 |
2 581 |
6 690 |
1 040 |
Позитивні результати (%) |
73 |
72 |
76 |
73 |
75 |
80 |
78 |
76 |
77 |
Побічні реакції (%) |
3 |
5 |
1 |
5 |
1 |
4 |
0,7 |
6 |
1 |
Ефективність лікування |
Усього АСІТ |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
БА |
Поліноз |
ЦАР |
|||
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
У т. ч. парентеральна |
У т. ч. пероральна |
||||
Усього хворих |
14 184 |
9 669 |
4 515 |
3 998 |
1 957 |
6 328 |
1 312 |
1 817 |
3 411 |
Позитивні результати (%) |
81 |
80 |
82 |
77 |
82 |
84 |
85 |
82 |
83 |
Побічні реакції (%) |
4 |
5 |
2 |
5 |
1 |
5 |
1 |
5 |
3 |
наведено узагальнені дані, отримані впродовж 2008–2010 рр. від головних алергологів регіонів, враховуючи, що підходи до проведення АСІТ і оцінки її результатів в регіонах України є тотожними.
Таким чином, ми можемо оперувати даними проведення АСІТ у 38 397 дорослих, хворих на АЗ органів дихання, і 14 184 хворих дітей (не включено результати АСІТ при інших захворюваннях, а також матеріали, отримані від наукових і науково-педагогічних медичних установ). Найвищі цифри сумарних позитивних результатів отримано під час проведення пероральної АСІТ у дітей з полінозом (85%), найнижчі – при парентеральній АСІТ бронхіальної астми (БА) у дорослих. Найвищу частоту ускладнень зареєстровано в разі парентеральної АСІТ цілорічного алергійного риніту (ЦАР) у дорослих (6%), найнижчу (0,7%) – при проведенні АСІТ полінозу. І хоча, за повідомленнями з регіонів, були хворі, які з різних причин припиняли АСІТ, побічних реакцій, які б потребували цього, не зареєстровано. Це підтверджує те, що АСІТ є безпечним методом лікування, якщо, звичайно, його застосовують спеціально підготовлені спеціалісти [5].
Слід назвати регіони, де найактивніше застосовують АСІТ. Серед алергологів-терапевтів це Дніпропетровська область – 7 714 хворих за вказаний період, Донецька – 4 800, Вінницька – 3 784, м. Київ – 3 347, Київська область – 2 823, Запорізька – 2 603, Львівська – 1 709 хворих. Серед алергологів-педіатрів: Дніпропетровська область – 2 693, Запорізька – 2 670, Донецька – 1 226. В останні 2 роки ситуація щодо АСІТ дещо змінилася, але вищенаведені регіони залишаються лідерами у найбільш професійному напрямі діяльності алергологів – проведенні АСІТ. Абсолютними лідерами у галузі АСІТ за 2007–2009 рр. є алергологи Дніпропетровської області.
Оскільки дані за 2010 р. не аналізувались, а в 2011 р. 40% педіатрів-алергологів не звітували, можна лише зазначити, що лідером проведення АСІТ у 2011 р. серед алергологів-терапевтів були знову-таки алергологи Дніпропетровської області – 3 218 хворих, м. Київ – 1 205, Донецької області – 1 154, Вінницької – 1 032, Львівської – 1 029 хворих. Оскільки зараз віддають перевагу пероральному методу проведення АСІТ, який можна застосовувати і під дистанційним контролем, це дає змогу охопити мешканців віддалених районів. Наведемо кращі за цим показником регіони: м. Київ – 434 хворих, Миколаївська область – 364, Дніпропетровська – 355, Черкаська – 252 хворих.
У
Області |
Лікарі |
Пацієнти, у яких застосовували АСІТ |
У т. ч. парентеральну |
У т. ч. пероральну |
Усього АСІТ на 1 лікаря |
У т. ч. парентеральної |
У т. ч. пероральної |
АР Крим |
6 |
185 |
182 |
3 |
30,83 |
30,33 |
0,50 |
Вінницька |
6 |
1 032 |
994 |
38 |
172,00 |
165,67 |
6,33 |
Волинська |
7 |
72 |
60 |
12 |
10,29 |
8,57 |
1,71 |
Дніпропетровська |
14 |
3 218 |
2 863 |
355 |
229,86 |
204,50 |
25,36 |
Донецька |
22 |
1 154 |
1 084 |
70 |
52,45 |
49,27 |
3,18 |
Житомирська |
4 |
65 |
65 |
– |
16,25 |
16,25 |
0,00 |
Закарпатська |
9 |
88 |
35 |
53 |
9,78 |
3,89 |
5,89 |
Запорізька |
9 |
632 |
591 |
41 |
70,22 |
65,67 |
4,56 |
Ів.-Франківська |
7 |
64 |
52 |
12 |
9,14 |
7,43 |
1,71 |
Київська |
3 |
773 |
674 |
99 |
257,67 |
224,67 |
33,00 |
Кіровоградська |
3 |
289 |
272 |
17 |
96,33 |
90,67 |
5,67 |
Луганська |
5 |
219 |
209 |
10 |
43,80 |
41,80 |
2,00 |
Львівська |
9 |
1 029 |
865 |
164 |
114,33 |
96,11 |
18,22 |
м. Київ |
24 |
1 205 |
771 |
434 |
50,21 |
32,13 |
18,08 |
Миколаївська |
3 |
364 |
0 |
364 |
121,33 |
0,00 |
121,33 |
Одеська |
7,75 |
528 |
350 |
178 |
68,13 |
45,16 |
22,97 |
Полтавська |
7 |
702 |
674 |
28 |
100,29 |
96,29 |
4,00 |
Рівненська |
2 |
23 |
– |
23 |
11,50 |
0,00 |
11,50 |
Сумська |
2 |
64 |
39 |
25 |
32,00 |
19,50 |
12,50 |
Тернопільська |
1,5 |
128 |
46 |
82 |
85,33 |
30,67 |
54,67 |
Харківська |
16 |
242 |
242 |
– |
15,13 |
15,13 |
0,00 |
Херсонська |
2 |
160 |
138 |
22 |
80,00 |
69,00 |
11,00 |
Хмельницька |
4,5 |
177 |
163 |
14 |
39,33 |
36,22 |
3,11 |
Черкаська |
6 |
646 |
394 |
252 |
107,67 |
65,67 |
42 |
Чернігівська |
2 |
134 |
68 |
66 |
67,00 |
34,00 |
33,00 |
Чернівецька |
3 |
63 |
63 |
– |
21,00 |
21,00 |
00 |
м. Севастополь |
1 |
63 |
63 |
– |
63,00 |
63,00 |
0,00 |
Усього |
179,75 |
13 282 |
10 915 |
2 367 |
73,79 |
60,64 |
13,15 |
наведено дані про те, наскільки активно алергологи-терапевти в регіонах застосовують АСІТ.
Отже, лідерами щодо проведення АСІТ загалом є Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Миколаївська, Львівська, Черкаська, Полтавська області, а найменш активними – Закарпатська, Ів.-Франківська, Рівненська, Волинська, Харківська області. Менш активними щодо застосування пероральної АСІТ, якою можна охопити сільське населення, виявилися алергологи-терапевти Житомирської, Харківської, Чернівецької областей, АР Крим, більш активними – Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.
У
Область |
Лікарів |
Усього хворих, яким проводили АСІТ |
Хворих на 1 лікаря |
У т. ч. парентеральну АСІТ |
У т. ч. парентеральна АСІТ на 1 лікаря |
У т. ч. пероральна АСІТ |
У т. ч. пероральна АСІТ на 1 лікаря |
Вінницька |
5 |
254 |
50,80 |
52 |
10,40 |
202 |
40,40 |
Волинська |
2 |
61 |
30,50 |
1 |
0,50 |
60 |
30,00 |
Дніпропетровська |
10 |
1 159 |
115,90 |
931 |
93,10 |
228 |
22,80 |
Донецька |
10 |
436 |
43,60 |
234 |
23,40 |
202 |
20,20 |
Житомирська |
2 |
68 |
34,00 |
– |
0,00 |
68 |
34,00 |
Закарпатська |
5,25 |
86 |
16,38 |
33 |
6,29 |
53 |
10,10 |
Запорізька |
6 |
1 010 |
168,33 |
788 |
131,33 |
222 |
37,00 |
Ів.-Франківська |
6 |
74 |
12,33 |
43 |
7,17 |
31 |
5,17 |
Кіровоградська |
1 |
77 |
77,00 |
34 |
34,00 |
43 |
43,00 |
Луганська |
5 |
269 |
53,80 |
206 |
41,20 |
63 |
12,60 |
Львівська |
14 |
304 |
21,71 |
143 |
10,21 |
161 |
11,50 |
м. Київ |
15,5 |
189 |
12,19 |
144 |
9,29 |
45 |
2,90 |
Миколаївська |
3 |
112 |
37,33 |
– |
0,00 |
112 |
37,33 |
Одеська |
3 |
369 |
123,00 |
303 |
101,00 |
66 |
22,00 |
Полтавська |
6 |
177 |
29,50 |
113 |
18,83 |
64 |
10,67 |
Рівненська |
2 |
15 |
7,50 |
7 |
3,50 |
8 |
4,00 |
Сумська |
3 |
53 |
17,67 |
19 |
6,33 |
34 |
11,33 |
Харківська |
5 |
44 |
8,80 |
12 |
2,40 |
32 |
6,40 |
Херсонська |
3 |
198 |
66,00 |
134 |
44,67 |
64 |
21,33 |
Хмельницька |
2 |
116 |
58,00 |
– |
0,00 |
116 |
58,00 |
Черкаська |
2 |
155 |
77,50 |
99 |
49,50 |
56 |
28,00 |
Чернігівська |
1 |
5 |
5,00 |
5 |
5,00 |
– |
0,00 |
Чернівецька |
3 |
22 |
7,33 |
– |
0,00 |
22 |
7,33 |
м. Севастополь |
1 |
58 |
58,00 |
27 |
27,00 |
31 |
31,00 |
Усього |
122 |
5 311 |
43,53 |
3 328 |
27,28 |
1 983 |
16,25 |
наведено результати аналізу активності щодо проведення АСІТ алергологів-педіатрів. Як видно з табл. 6, на 1 лікаря-алерголога серед педіатрів припадає значно менше хворих на АЗ, ніж серед терапевтів (43,53 і 73,79 осіб відповідно), проте щодо хворих, які отримували пероральну АСІТ, цей показник вищий (16,25 і 13,15 осіб відповідно).
Серед алергологів-педіатрів найактивнішими щодо застосування АСІТ були алергологи Запорізької, Одеської, Дніпропетровської областей, а найменш активними – Чернігівської, Чернівецької, Рівненської, Харківської областей (менше 10 хворих на 1 лікаря). Щодо пероральної АСІТ, то тут найменш активними виявились алергологи-педіатри м. Київ, Чернігівської (взагалі 0), Рівненської, Ів.-Франківської, Харківської областей – менше 10 хворих.
На підставі аналізу звітів від педіатричної алергологічної служби за 2011 р. можна підтвердити, що лідерами є алергологи-педіатри Дніпропетровської області: усього проліковано 1 124 хворих, у тому числі 468 хворих – пероральним методом (із розрахунку на кожного з 8 алергологів відповідно 140,5 і 58,5 хворих). Значно менше – у Запорізькій області: 583 хворих і жодного пацієнта, який отримував пероральну АСІТ (на 1 алерголога припадає 97,17 осіб); та Львівській області: усього 343, у тому числі 181 особа, що отримувала пероральну АСІТ (на кожного з 14 алергологів-педіатрів припадає відповідно 24,93 і 12,93 осіб).
Оскільки регіони України відрізняються за чисельністю населення, було розраховано забезпеченість населення препаратами алергенів (кількість умовних флаконів на 100 тис. мешканців регіону).
У верхній частині
Область |
Умовні флакони на 100 тис. мешканців |
Київська |
173,25 |
Харківська |
165,60 |
Черкаська |
158,67 |
Полтавська |
124,80 |
Вінницька |
96,18 |
Кіровоградська |
76,75 |
Запорізька |
76,23 |
Херсонська |
70,31 |
Луганська |
64,82 |
м. Київ |
57,04 |
Донецька |
56,45 |
Чернігівська |
56,00 |
Львівська |
54,67 |
Дніпропетровська |
50,85 |
Одеська |
45,07 |
АР Крим |
36,20 |
Хмельницька |
36,00 |
Волинська |
27,33 |
Миколаївська |
26,22 |
Житомирська |
24,83 |
Сумська |
24,22 |
Рівненська |
21,20 |
Ів.-Франківська |
12,09 |
Чернівецька |
11,33 |
Закарпатська |
9,60 |
Тернопільська |
9,38 |
м. Севастополь |
7,33 |
Середній показник |
50,85 |
розташовано регіони, у яких щороку реєструють відносно непоганий показник роботи з алергенами (кращі виділено жирним шрифтом). Алергологи та алергологічна служба вказаних областей розуміють важливість цього напряму, вміло співпрацюють із хворими тощо. Напівжирним курсивом позначено регіони, які незадовільно працюють у галузі специфічної діагностики і лікування АЗ.
Завершуючи аналіз застосування методу АСІТ в Україні, хотілося б побажати, щоб основним робочим документом алергологів завжди була «Біла книга WAO», провідною тезою якої є твердження: «Алерголог – унікальний і незамінний спеціаліст саме тому, що тільки він може компетентно обстежити і лікувати алергенами».
І ще раз хочеться нагадати ключову фразу Декларації Генасамблеї EAACI, адресовану не алергологам, а керівникам урядів країн Європи: «Алергічні захворювання, в тому числі бронхіальна астма, становлять першочергову і постійну загрозу для світової охорони здоров’я. Більш актуальною, ніж раніше, є необхідність розробки ефективних методів лікування, таких як алерген-специфічна імунотерапія, щоб призупинити і, можливо, припинити вплив алергії на здоров’я і добробут європейців, а також на макроекономіку».
Література
1. Балаболкин И.И. Эффективность аллерген-специфической иммунотерапии при аллергических заболеваниях у детей // Рос. педиатрич. журн. – 2001. – № 5. – С. 32–33.
2. Гущин И.С. Аллерген-специфическая иммунотерапия (гипосенсибилизация) // Лечащий врач. – 2002. – № 3. – С. 11–15.
3. Довідник з алергології / Науково-методичне видання // За ред. Б.М. Пухлика. – К.: Доктор-Медіа, 2011. – 394 с.
4. Заболотний Д.І., Пухлик Б.М., Заболотна Д.Д. Специфічна імунотерапія алергенами – оптимальний метод лікування при атопічних алергічних захворюваннях // Мистецтво лікування. – 2005. – № 7 (023). – С. 92–95.
5. Корицкая И.В. Современные методы лечения аллергического ринита и бронхиальной астмы // Ринологія. – 2007. – № 1.
6. В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец. Аллерген-специфическая иммунотерапия атопических заболеваний: прошлое, настоящее, будущее // Здоров’я України. – 2011. – № 3 (15). – С. 44–45.
7. Пухлик Б.М. До сторіччя методу алерген-специфічної імунотерапії // Алергія дитини. – 2011. – № 9–10. – С. 2–3.
8. Пухлик Б.М., Бибикова Л.П., Корицкая И.В., Ковпак А.В. Сравнительная эффективность парентерального и сублингвального методов алерген-специфической иммунотерапии круглогодичного аллергического ринита в промышленном регионе // Астма та алергія. – 2003. – № 4. – С. 52–54.
9. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань. Автори: Б.М. Пухлик та інші. – К.-Вінниця, 2008. – С. 43.
10. Abramson M., Puy R., Weiner J. Immunotherapy in asthma: an updated systematic review // Allergy. – 1999. – Vol. 54. – P. 1022–41.