Результати застосування алерген-специфічної імунотерапії в регіонах України

Як відомо, оптимальним методом лікування більшості алергійних захворювань (АЗ) у стадії, коли вони ще є алергозалежними (тобто ще не розвинулася неспецифічна гіперреактивність), є елімінація алергенів або уникнення хворим їх впливу [2]. Певною мірою санацію довкілля також можна розглядати як часткову елімінацію алергенів, але оскільки в реальному житті «розвести» хворого і алерген майже ніколи не вдається, основним методом специфічного лікування АЗ є алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) [1, 10].

Як зазначено в прийнятій у 2011 р. Декларації ЕААСІ (Європейської академії алергології і клінічної імунології) [7], «знаковою сферою лікування алергії сьогодні є алерген-специфічна імунотерапія, на даний момент єдиний метод медичного втручання, що може потенційно впливати на природний перебіг АЗ. Роки клінічних випробувань, досліджень і мета-аналізу переконливо продемонстрували, що завдяки імунотерапії можна досягти обнадійливих результатів для пацієнтів і суспільства, поліпшуючи якість життя хворих з алергією, знижуючи довготермінові витрати і тягар алергії, а також змінюючи перебіг захворювання. Алерген-специфічна імунотерапія не тільки полегшує симптоми алергії, а й справляє тривалий вплив після завершення лікування і може запобігти прогресуванню АЗ.

Ми закликаємо політиків Європи до координації дій для поліпшення індивідуального та суспільного здоров’я при алергії шляхом:

• сприяння обізнаності про імунотерапію;
• оновлення національної політики в галузі охорони здоров’я для підтримки алерген-специфічної імунотерапії;
• пріоритизації фінансування досліджень імунотерапії;
• моніторингу показників алергії в економіці охорони здоров’я та макроекономіці;
• оптимізації медичних дисциплін і спеціальностей».

В Україні лікування АЗ за допомогою АСІТ отримало «нове дихання» після створення вітчизняних алергенів, які є високоспецифічними для населення країни. Крім того, важливі питання АСІТ (відбір хворих для лікування, методика проведення, запобігання розвитку ускладнень, передовий досвід тощо) висвітлено у дисертаційних роботах (понад 10), методичних рекомендаціях [8], монографіях, на численних науково-практичних конференціях.

У

наведено узагальнені дані, отримані впродовж 2008–2010 рр. від головних алергологів регіонів, враховуючи, що підходи до проведення АСІТ і оцінки її результатів в регіонах України є тотожними.

Таким чином, ми можемо оперувати даними проведення АСІТ у 38 397 дорослих, хворих на АЗ органів дихання, і 14 184 хворих дітей (не включено результати АСІТ при інших захворюваннях, а також матеріали, отримані від наукових і науково-педагогічних медичних установ). Найвищі цифри сумарних позитивних результатів отримано під час проведення пероральної АСІТ у дітей з полінозом (85%), найнижчі – при парентеральній АСІТ бронхіальної астми (БА) у дорослих. Найвищу частоту ускладнень зареєстровано в разі парентеральної АСІТ цілорічного алергійного риніту (ЦАР) у дорослих (6%), найнижчу (0,7%) – при проведенні АСІТ полінозу. І хоча, за повідомленнями з регіонів, були хворі, які з різних причин припиняли АСІТ, побічних реакцій, які б потребували цього, не зареєстровано. Це підтверджує те, що АСІТ є безпечним методом лікування, якщо, звичайно, його застосовують спеціально підготовлені спеціалісти [5].

Слід назвати регіони, де найактивніше застосовують АСІТ. Серед алергологів-терапевтів це Дніпропетровська область – 7 714 хворих за вказаний період, Донецька – 4 800, Вінницька – 3 784, м. Київ – 3 347, Київська область – 2 823, Запорізька – 2 603, Львівська – 1 709 хворих. Серед алергологів-педіатрів: Дніпропетровська область – 2 693, Запорізька – 2 670, Донецька – 1 226. В останні 2 роки ситуація щодо АСІТ дещо змінилася, але вищенаведені регіони залишаються лідерами у найбільш професійному напрямі діяльності алергологів – проведенні АСІТ. Абсолютними лідерами у галузі АСІТ за 2007–2009 рр. є алергологи Дніпропетровської області.

Оскільки дані за 2010 р. не аналізувались, а в 2011 р. 40% педіатрів-алергологів не звітували, можна лише зазначити, що лідером проведення АСІТ у 2011 р. серед алергологів-терапевтів були знову-таки алергологи Дніпропетровської області – 3 218 хворих, м. Київ – 1 205, Донецької області – 1 154, Вінницької – 1 032, Львівської – 1 029 хворих. Оскільки зараз віддають перевагу пероральному методу проведення АСІТ, який можна застосовувати і під дистанційним контролем, це дає змогу охопити мешканців віддалених районів. Наведемо кращі за цим показником регіони: м. Київ – 434 хворих, Миколаївська область – 364, Дніпропетровська – 355, Черкаська – 252 хворих.

У

наведено дані про те, наскільки активно алергологи-терапевти в регіонах застосовують АСІТ.

Отже, лідерами щодо проведення АСІТ загалом є Київська, Дніпропетровська, Вінницька, Миколаївська, Львівська, Черкаська, Полтавська області, а найменш активними – Закарпатська, Ів.-Франківська, Рівненська, Волинська, Харківська області. Менш активними щодо застосування пероральної АСІТ, якою можна охопити сільське населення, виявилися алергологи-терапевти Житомирської, Харківської, Чернівецької областей, АР Крим, більш активними – Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської, Київської, Дніпропетровської областей.

У

наведено результати аналізу активності щодо проведення АСІТ алергологів-педіатрів. Як видно з табл. 6, на 1 лікаря-алерголога серед педіатрів припадає значно менше хворих на АЗ, ніж серед терапевтів (43,53 і 73,79 осіб відповідно), проте щодо хворих, які отримували пероральну АСІТ, цей показник вищий (16,25 і 13,15 осіб відповідно).

Серед алергологів-педіатрів найактивнішими щодо застосування АСІТ були алергологи Запорізької, Одеської, Дніпропетровської областей, а найменш активними – Чернігівської, Чернівецької, Рівненської, Харківської областей (менше 10 хворих на 1 лікаря). Щодо пероральної АСІТ, то тут найменш активними виявились алергологи-педіатри м. Київ, Чернігівської (взагалі 0), Рівненської, Ів.-Франківської, Харківської областей – менше 10 хворих.

На підставі аналізу звітів від педіатричної алергологічної служби за 2011 р. можна підтвердити, що лідерами є алергологи-педіатри Дніпропетровської області: усього проліковано 1 124 хворих, у тому числі 468 хворих – пероральним методом (із розрахунку на кожного з 8 алергологів відповідно 140,5 і 58,5 хворих). Значно менше – у Запорізькій області: 583 хворих і жодного пацієнта, який отримував пероральну АСІТ (на 1 алерголога припадає 97,17 осіб); та Львівській області: усього 343, у тому числі 181 особа, що отримувала пероральну АСІТ (на кожного з 14 алергологів-педіатрів припадає відповідно 24,93 і 12,93 осіб).

Оскільки регіони України відрізняються за чисельністю населення, було розраховано забезпеченість населення препаратами алергенів (кількість умовних флаконів на 100 тис. мешканців регіону).

У верхній частині

розташовано регіони, у яких щороку реєструють відносно непоганий показник роботи з алергенами (кращі виділено жирним шрифтом). Алергологи та алергологічна служба вказаних областей розуміють важливість цього напряму, вміло співпрацюють із хворими тощо. Напівжирним курсивом позначено регіони, які незадовільно працюють у галузі специфічної діагностики і лікування АЗ.

Завершуючи аналіз застосування методу АСІТ в Україні, хотілося б побажати, щоб основним робочим документом алергологів завжди була «Біла книга WAO», провідною тезою якої є твердження: «Алерголог – унікальний і незамінний спеціаліст саме тому, що тільки він може компетентно обстежити і лікувати алергенами».

І ще раз хочеться нагадати ключову фразу Декларації Генасамблеї EAACI, адресовану не алергологам, а керівникам урядів країн Європи: «Алергічні захворювання, в тому числі бронхіальна астма, становлять першочергову і постійну загрозу для світової охорони здоров’я. Більш актуальною, ніж раніше, є необхідність розробки ефективних методів лікування, таких як алерген-специфічна імунотерапія, щоб призупинити і, можливо, припинити вплив алергії на здоров’я і добробут європейців, а також на макроекономіку».

Література

1. Балаболкин И.И. Эффективность аллерген-специфической иммунотерапии при аллергических заболеваниях у детей // Рос. педиатрич. журн. – 2001. – № 5. – С. 32–33.
2. Гущин И.С. Аллерген-специфическая иммунотерапия (гипосенсибилизация) // Лечащий врач. – 2002. – № 3. – С. 11–15.
3. Довідник з алергології / Науково-методичне видання // За ред. Б.М. Пухлика. – К.: Доктор-Медіа, 2011. – 394 с.
4. Заболотний Д.І., Пухлик Б.М., Заболотна Д.Д. Специфічна імунотерапія алергенами – оптимальний метод лікування при атопічних алергічних захворюваннях // Мистецтво лікування. – 2005. – № 7 (023). – С. 92–95.
5. Корицкая И.В. Современные методы лечения аллергического ринита и бронхиальной астмы // Ринологія. – 2007. – № 1.
6. В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец. Аллерген-специфическая иммунотерапия атопических заболеваний: прошлое, настоящее, будущее // Здоров’я України. – 2011. – № 3 (15). – С. 44–45.
7. Пухлик Б.М. До сторіччя методу алерген-специфічної імунотерапії // Алергія дитини. – 2011. – № 9–10. – С. 2–3.
8. Пухлик Б.М., Бибикова Л.П., Корицкая И.В., Ковпак А.В. Сравнительная эффективность парентерального и сублингвального методов алерген-специфической иммунотерапии круглогодичного аллергического ринита в промышленном регионе // Астма та алергія. – 2003. – № 4. – С. 52–54.
9. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань. Автори: Б.М. Пухлик та інші. – К.-Вінниця, 2008. – С. 43.
10. Abramson M., Puy R., Weiner J. Immunotherapy in asthma: an updated systematic review // Allergy. – 1999. – Vol. 54. – P. 1022–41.