Український досвід застосування імунотерапевтичних препаратів у контексті світових тенденцій
У м. Львів 14-16 жовтня 2009 р. відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Імунотерапія, імунопрофілактика в клінічній практиці: реалії та перспективи (осінні читання)». Організаторами форуму виступили кафедра клінічної імунології та алергології й Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації. У роботі конференції взяли участь 480 делегатів не лише з України, а і США, Франції, Польщі та Росії. Учасників форуму привітали делегація МОЗ України, керівництво Львівської області та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На початку конференції президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації професор Г.М. Драннік привітав присутніх із 10-річчям товариства та виголосив промову про зростання ролі клінічних і лабораторних імунологів у практичній охороні здоров’я та медичній науці. З цієї нагоди почесними грамотами Товариства та сертифікатами за кращу доповідь журналу «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Видавничого Дому «Здоров’я України» було нагороджено 35 осіб.
Конференцію з проблем імунотерапії та імунопрофілактики проводять у Львові вже вчетверте. Ініціатором такого циклу конференцій є головний спеціаліст МОЗ України з імунології та клінічної імунології, керівник Регіонального медичного центру клінічної імунології та алергології, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ імені Данила Галицького професор Валентина Чоп’як. Цьогорічна конференція зібрала широке коло не лише вітчизняних спеціалістів, а і науковців з країн Європи та США. У межах заходу було проведено нараду головних обласних спеціалістів з питань клінічної імунології та прийнято рішення про створення робочої групи разом з міжнародними експертами з питань імунотерапії та імунопрофілактики.
За два дні пленарних засідань учасники прослухали багато лекцій і наукових доповідей за результатами проведених досліджень, з якими виступили провідні українські вчені й практики та закордонні гості. За неповний рік після проведення минулої конференції в галузі відбулося багато позитивних змін: суттєво збільшилася кількість нозологій, у лікуванні яких з добрим ефектом почали застосовувати імунотропні препарати, а також значно поглибився рівень лабораторних досліджень, які підтверджують наявність імунопатології в хворих. Також більш фаховим став діалог представників фармацевтичних фірм, які виготовляють і розповсюджують імунотропні препарати, з клінічними імунологами, які їх призначають.
Загалом доповідачі порушували проблеми, важливі в практиці як клінічних імунологів, так і алергологів, але разом з тим за своєю сутністю належали до тієї чи тієї дисципліни. Хоча, безперечно, спільність проблем у лікувальній практиці обох клінічних спеціальностей, яка черговий раз проявилася на конференції, напевно, в майбутньому сприятиме їхньому об’єднанню.
Основну групу доповідей становили фундаментальні дослідження та практичні розробки щодо імунотерапевтичного лікування інфекційних захворювань. До справжньої класики клінічної імунології та імунотерапії можна віднести лекцію професора Г.М. Дранніка «Імунна система слизової кишківнику, фізіологічна мікрофлора та пробіотики» та його доповідь «Порушення продукції цитокінів і гранзимів В у хворих з часто рецидивуючим герпесом 1-го та 2-го типів і можливості їхньої корекції».
В унісон з науковими дослідженнями професора Г.М. Дранніка прозвучали матеріали досліджень доцента Ю. Сухова (Київ) «Оцінка впливу ентеросорбції на фактор некрозу пухлин-альфа у хворих на кишкові інфекції», професора Н. Резніченко (Донецьк) «Особливості корекції імунітету в жінок із хронічним часто рецидивуючим кандидозом на тлі активної цитомегаловірусної інфекції», професора Н.М. Калініної (Санкт-Петербург, Росія) «Імуномодулювальна терапія в лікуванні вірусних інфекцій». Усі доповідачі підтримали доцільність застосування пробіотиків для відновлення місцевого імунітету слизових оболонок. У клініці хронічних інфекцій було рекомендовано застосування ентеросорбентів, ганцикловіру, імунотропних препаратів широкого спектра.
Професор В.Є. Дріянська (Київ) у своїй доповіді «Прозапальні цитокіни у хворих на хронічний пієлонефрит з нормальною та порушеною функцією нирок: можливості імунокорекції» запропонувала комбіноване застосування базисної антибіотикотерапії та галавіту для відновлення нормального балансу між про- й антизапальними цитокінами й елімінації збудників захворювання.
Велике зацікавлення і багато запитань викликали доповіді, присвячені проблемі імунотерапевтичного лікування пухлин. Цей напрямок на конференції презентував професор М. Якобисяк (Варшава, Польща) лекцією «Імунотерапія в онкології», в якій навів перелік протипухлинних імунних чинників і механізмів їхньої дії, способи уникнення пухлиною імунного нагляду та групи імунотропних препаратів, які застосовують у світовій онкології. Особливу увагу професор звернув на переваги та недоліки, а також ускладнення такої терапії. Інші доповіді в межах цієї тематики підтвердили сучасність підходів до імунотерапевтичного лікування пухлин на території СНГ. Так, академік В.В. Лєбєдєв (Москва, Росія) у доповіді «Молекулярні аспекти патогенезу та терапії імунодефіцитних станів» навів позитивну динаміку регуляторних імунних зв’язків у онкохворих (рак стравоходу, рак шийки матки) під дією імунофану в комбінації з променевою терапією, а академік С. Кетлінський (Санкт-Петербург, Росія) у доповіді «Перспективи використання рекомбінантних імуномодуляторів» підтвердив позитивний ефект застосування β-лейкіну в пацієнтів після хіміотерапевтичного лікування та променевої терапії.
Яскравим підтвердженням сучасності наукових розробок в імунотерапії раку в Україні стала доповідь д.м.н. Н. Храновської (Київ) про лікування онкохворих дендритноклітинними автовакцинами.
Питання застосування імунотропних та імунопрофілактичних препаратів у клініці ревматологічних і серцево-судинних захворювань у своїх доповідях підняла низка українських і закордонних учених. У цьому блоці було виголошено такі доповіді: «Клітинний та гуморальний антиендотоксиновий імунітет у хворих ревматоїдним артритом» – професор В.О. Бєлоглазов (Сімферополь), «Спондилоартрит – позиція Assessment of SpondyloArthritis International Society» – професор О.Н. Надашкевич (Львів), «Імунотропна терапія міокардиту» – професор Ю.В. Федоров (Львів), «Чи може ген KIR2DS5 захистити від багатьох хвороб?» – професор П. Кушнєрчик (Вроцлав, Польща), «Патогенетичні механізми автоімунних захворювань: ключі до сучасних терапевтичних завдань» – професор Монцеф Зуалі (Париж, Франція), «Імуноендокринні взаємодії у хворих на хронічну серцеву недостатність» – доцент І.О. Якубовська (Івано-Франківськ), «Дослідження реакції генетичного апарату імунокомпетентних клітин при використанні клітинної терапії (ад’ювантний артрит)» – академік А.М. Гольцев (Харків) та багато інших.
Доповідачі зазначили різке зростання кількості цієї нозології, розкрили імунопатогенетичні механізми її розвитку, що дало підставу для пошуку нових імунотерапевтичних підходів до лікування. Доповідачі навели результати лікування такими препаратами, як імунофан (доцент І.О. Якубовська), моноклональні антитіла проти поверхневих антигенів В-лімфоцитів і прозапальних цитокінів (професор Монцеф Зуалі, професор О.Н. Надашкевич), моноклональні антитіла проти ендотоксинів (професор В.О. Бєлоглазов), імуноглобуліни для внутрішньовенного застосування (професор Ю.В. Федоров), фетальні клітини (академік А.М. Гольцев).
Результати надзвичайно серйозних досліджень було наведено в доповідях, присвячених питанню застосування імунотропних препаратів у хворих з алергопатологією. Високий рівень обговорення зазначеної проблеми було задано доктором Л. ДюБаске (США) у доповідях «Моноклональні технології в лікувальній терапії хворих» і «СІТ-терапія в лікуванні алергічного риносинуситу» та доктором Т. Міллером (Сакраменто, США) у доповіді «Діагностика алергічного риніту».
Колеги із США представили надзвичайно детальні алгоритми клінічних, інструментальних і лабораторних обстежень у діагностиці риніту та риносинуситу й оригінальні підходи до призначення різних видів антиалергійної терапії, зокрема СІТ-терапії. Доброю школою для присутніх у залі молодих алергологів і клінічних імунологів стала демонстрація оригінальних схем і коментарій щодо підходів до диференційної діагностики алергійного риніту, ринітоподібних синдромів і ринітів, асоційованих з імунозалежними хворобами.
Велику зацікавленість викликали доповіді професора І.П. Кайдашева (Полтава) «Антиімуноглобулін-Е-направлена терапія алергічних хвороб» та к.м.н., заслуженого лікаря України Є.М. Дитятківської «Сучасні підходи до профілактики та лікування сезонної бронхіальної астми». На підставі глибокого аналізу механізмів ранньої та пізньої фаз алергійної реакції обидва доповідачі переконливо довели, що терапія гуманізованими антитілами до IgЕ перериває запальний каскад і сприяє досягненню тривалої ремісії у хворих на алергію.
Дуже цікавими були доповіді, з якими виступили колеги з клініки алергології Ягелонського університету (Краків, Польща). Керівник цієї клініки професор Х. Обтулович прочитала лекцію на тему «Вроджений ангіоневротичний набряк, спричинений дефіцитом інгібітора C1q-естерази», в якій навела не лише сучасний алгоритм його діагностики, а і методику довго- та короткострокового профілактичного лікування. Співробітниця клініки доктор Д. Мишковська, яка працює в лабораторії вивчення алергенів навколишнього середовища, виступила з доповіддю «Аеробіологічний моніторинг у діагностиці та терапії інгаляційної алергії». Співзвучними з напрацюваннями польських учених були доповіді українських колег – професора Н. Воробей (Львів) «Динаміка опилення деяких алергенних рослин у м. Львові» та професора М.А. Мазепа (Івано-Франківськ) «Алергія на нікель».
Оскільки і клінічні імунологи і алергологи у своїй практиці широко застосовують лабораторні дослідження, на конференції було представлено доповіді з лабораторної імуно- та алергодіагностики. Головний спеціаліст МОЗ України з клінічної лабораторної діагностики професор А.Г. Луньова (Київ) у своїй доповіді «Технічний комітет 166 «Клінічні лабораторні дослідження і системи для діагностики in vitro» наголосила на необхідності розробки нових і перегляду чинних національних і міждержавних стандартів та їхньої гармонізації з міжнародними. У доповідях клініцистів також дуже чітко звучав мотив гармонізації лабораторних обстежень згідно з міжнародними вимогами перед початком лікування, оскільки йдеться про застосування дорогих і неоднозначних у своїй дії препаратів.
Актуальною була доповідь доктора В. Диги (Краків) «Основні лабораторні тести в алергології (sIgE, базотест, ELISPOT)», який навів сучасний лабораторний алгоритм обстеження хворого на алергію під час підготовки до СІТ-терапії і висвітлив можливості отримання за допомогою техніки ELISPOT подвійної інформації про нього – якісної (тип імунних білків) та кількісної (кількість клітин, які відповіли на алерген). Також дуже важливою була інформація М.А. Мокроносової (Москва) про можливості визначення in vitro специфічних IgE, IgG4, еозинофільного катіонного білка та триптази за допомогою техніки ImmunoCAP.
Наукова програма конференції була надзвичайно насиченою, але ні гості, ні господарі не забули про важливість людського спілкування, що виявилося надзвичайно теплим під час дегустації українських страв і екскурсій містом, яким не завадила навіть зимова погода, яка несподівано запанувала у Львові. Як пожартувала голова президії конференції професор Валентина Чоп’як: «Сама природа хоче, щоб наші читання були різдвяними…» Тож до нової зустрічі у різдвяні дні наступного року!
