Резолюція про проведення IX Всеукраїнської науково-практичної конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології, що відбулася 25-27 квітня 2007 р. у Києві

IX Всеукраїнська науково-практична конференція з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології відбулася 25-27 квітня 2007 р. на базі готельного комплексу «Турист» у Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України, Державного фармакологічного центру МОЗ України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Інституту урології АМН України, Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (УТІАІ). Співголовами Оргкомітету конференції були президент АМН України, академік НАН та АМН України О.Ф. Возіанов і міністр охорони здоров’я України Ю.О. Гайдаєв. Заступники голів Оргкомітету – перший заступник міністра охорони здоров’я України О.М. Орда, директор департаменту державного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України А.М. Пономаренко та президент УТІАІ, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології НМУ ім. О.О. Богомольця, завідувач лабораторії імунології Інституту урології АМН України доктор медичних наук, професор Г.М. Дранник.
У роботі конференції взяли участь понад 200 фахівців з усіх областей України. Було заслухано та обговорено 55 доповідей провідних спеціалістів щодо імунопатогенезу та імунотерапії багатьох хвороб, зокрема таких поширених, як бактеріальні, вірусні інфекції та алергічні захворювання, в тому числі у дітей.
Загальна дискусія та прийнята Резолюція підкреслили актуальність проведення таких конференцій та необхідність продовження науково-практичних заходів щодо вивчення імунопатогенезу захворювань і можливостей використання імунотропних методів лікування.
В обговоренні взяли участь доктори наук, професори Г.М. Бутенко, Г.М. Дранник, Н.М. Бережна , В.О. Бєлоглазов, О.С. Прилуцький, В.В. Чоп’як, О.Ф. Мельников, В.Є. Дріянська, які підкреслили зростання методологічного та наукового рівня проведених імунологічних досліджень і заслуханих доповідей.
Учасники конференції визначили такі актуальні питання для подальшої діяльності УТІАІ, затверджені Резолюцією:
1. Розробити та затвердити Національну програму з клінічної імунології.
2. Сприяти оновленню наказу про службу клінічної імунології та продовжити роботу з її створення в усіх регіонах України.
3. Домагатися забезпечення обласних лабораторій імунології сучасною апаратурою, у тому числі проточними цитофлюориметрами та ІФА-аналізаторами.
4. Затвердити стандарти та протоколи з клінічної імунології.
5. Поширювати консультативну участь клінічних імунологів у роботі фахівців суміжних медичних дисциплін.
6. Звернути увагу на недостатній контроль діяльності недержавних структур у галузі клінічної імунології.
7. Контролювати виконання принципів біоетичної медицини в лабораторній та клінічній імунології.
8. Удосконалювати інформаційну мережу та сайт УТІАІ в інтернеті.
9. Сприяти створенню Інституту імунології та алергології МОЗ та АМН України.
10. Підготувати і провести ІІ Національний конгрес імунологів та алергологів у 2007 р.
11. Удосконалювати роботу, спрямовану на імунопрофілактику, – вважати вакцинацію проти грипу необхідним заходом для попередження епідемії грипу та виникнення пандемічного штаму грипу; спиратися в роботі на Наказ МОЗ № 48 від 03.02.2006 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» (див. Додаток до Резолюції).
12. Поінформувати медичну громадськість про неналежний рівень вакцинації проти грипу в нашій державі – Україна знаходиться на 47-му місці серед 56 країн; вакцинується лише 8,5% населення; перед останнім епідемічним сезоном 2006-2007 рр. кількість вакцинованих скоротилася майже вдвічі і становила 421,2 тис. осіб.
13. Звернути увагу на те, що в Україні зареєстровані сучасні протигрипозні вакцини, серед яких найбільш вивчена, безпечна та ефективна субодинична вакцина в одноразовому шприці Інфлувак виробництва компанії «Солвей Фармацеутікалз БВ» (Нідерланди), яка не містить консерванту тіомерсалу. Про безпеку вакцини Інфлувак свідчить те, що вона дозволена для застосування у дітей із 6-місячного віку, у ІІ та ІІІ триместрах вагітності й у період лактації.
14. Виходячи з того, що в країнах Європи та в Росії щорічно державою виділяються кошти на вакцинацію населення груп ризику, вважати за потрібне домагатися фінансової підтримки Державної програми боротьби з грипом.
15. Розіслати Резолюцію відповідним спеціалістам.

Г.М. Дранник, Президент УТІАІ, доктор медичних наук, професор

В.Є. Дріянська, Генеральний секретар УТІАІ, доктор медичних наук, професор


Додаток до резолюції IX Всеукраїнської науково-практичної конференції з актуальних питань клінічної і лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації

ВООЗ наполягає на щепленні від грипу 70% осіб, які належать до груп ризику. Згідно з наказом МОЗ України № 48 від 03.02.2006 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», яким було затверджено новий календар щеплень, імунопрофілактика грипу увійшла до чотирьох його розділів. До розділу 1 наказу вакцинація проти грипу увійшла як «Рекомендовані щеплення за віком», до розділу 2 – «Щеплення дітей за станом здоров’я». Вакцинація за станом здоров’я є обов’язковою в медичному супроводі пацієнтів із високим ризиком виникнення та тяжкого перебігу інфекцій, щеплення проти яких не передбачені в плані щеплень за віком, а саме для дітей з:
• первинними імунодефіцитами;
• хронічними ураженнями печінки (у т.ч. фіброзом та цирозом печінки);
• бронхіальною астмою;
• ураженням нирок (хронічною нирковою недостатністю);
• хронічними захворюваннями легень (уродженими аномаліями, набутими хворобами, муковісцидозом);
• хронічними ураженнями серцево-судинної системи (уродженими або набутими вадами серця, кардіоміопатією);
• функціональною чи анатомічною аспленією, лімфомою, множинною мієломою, лейкемією,
• а також пацієнтам, які тривало отримують лікування ацетилсаліциловою кислотою.
Вакцинація таких дітей повинна здійснюватися за рахунок держави.
Вакцинація проти грипу увійшла також до розділу 3 наказу – «Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показниками». Для осіб груп ризику вакцинація рекомендована:
• військовослужбовцям, будівельникам, працівникам Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ тощо;
• особам, які доглядають хворих на грип удома;
• дітям дошкільних закладів та школярам;
• трудовим колективам підприємств, установ, організацій;
• жінкам, які, ймовірно, будуть перебувати у ІІ чи ІІІ триместрі вагітності під час епідемії грипу.
Крім того, експертами ВООЗ визначено групи з підвищеним ризиком ускладнень і смертності після грипу, яким рекомендовані щеплення:
• усі особи старше 65 років незалежно від наявності чи відсутності хронічних захворювань;
• хворі будь-якого віку, які перебувають у стаціонарних медичних установах;
• вагітні;
• діти до 3 років;
• діти та підлітки (віком від 6 міс до 18 років), які отримують тривалу терапію ацетилсаліциловою кислотою;
• особи з хронічними захворюваннями легень чи серцево-судинної системи;
• особи з порушеннями обміну речовин, включаючи цукровий діабет;
• хворі на стафілококову інфекцію;
• особи з імунною недостатністю.
За даними Українського центру грипу, в нашій країні починаючи з 1998 р. кількість щеплених осіб проти грипу неухильно зростала. Однак перед останнім епідемічним сезоном 2006-2007 рр. кількість вакцинованих скоротилася майже вдвічі і становила лише 421,2 тис. осіб.
Звертаємо увагу керівників підприємств, організацій, відомчих структур на необхідність виділення коштів на вакцинацію населення проти грипу в Україні перед наступним епідемічним сезоном.