Порівняння активності цетиризину та дезлоратадину щодо гістамін-індукованої реакції у вигляді появи пухирів і почервоніння протягом 24 годин

Передумови. Цетиризин і дезлоратадин є антигістамінними препаратами, які застосовують у лікуванні симптомів, пов’язаних із сезонним алергічним ринітом і хронічною кропив’янкою.

Мета. Для порівняння антигістамінної активності дезлоратадину, активного метаболіту лоратадину, з цетиризином щодо реакцій розвитку пухирів і почервоніння шкіри протягом 24 год.

Методи. Було проведено подвійно сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване перехресне дослідження із застосуванням однієї дози препарату перорально. Реакція шкіри на гістамін (100 мг/мл), що вводився шляхом проколу шкіри, оцінювалась за розмірами поверхні шкіри, ураженої пухирями й почервонінням, протягом 24 год (до лікування і на 0,5-, 1-, 2-, 3-, 4-, 6-, 8-, 10-, 12- і 24-й годині). У цьому дослідженні взяли участь 18 здорових добровольців (середній вік – 33,9 року; 13 жінок). Ділянки під кривими реакцій виникнення пухирів і почервоніння шкіри у вигляді часової функції (первинні змінні ефективності) порівнювали за допомогою дисперсійного аналізу.

Результати. Визначено суттєву загальну ефективність лікування (р < 0,001) щодо інгібування виникнення пухирів і почервоніння шкіри, а активність цетиризину та дезлоратадину значно перевищувала ефективність плацебо (р < 0,001). Крім того, ефективність цетиризину значно перевершила таку дезлоратадину (р < 0,001). Тільки 3 з 18 суб’єктів, які одержували дезлоратадин, досягли інгібіції розвитку пухирів принаймні на 70% між 2-ю та 4-ю годинами, водночас у всіх суб’єктів, що отримували цетиризин, було досягнуто інгібування утворення пухирів, яке становило щонайменше 70%, між 0,5 і 3-ю годинами (середній час – 1,7 год). Різниця між 2 активними препаратами була дуже значною (р < 0,001). Медіана тривалості інгібування утворення пухирів щонайменше на 70% становила нуль у випадку застосування плацебо і дезлоратадину та 21,9 год для цетиризину (р < 0,001). Не було повідомлено про жоден серйозний побічний ефект, і жоден із суб’єктів не відмовився від участі в дослідженні через розвиток побічної реакції.

Висновок. Застосування цетиризину асоціюється із суттєвим зменшенням реактивності шкіри щодо гістаміну в порівнянні з дезлоратадином протягом 24 год після одноразового застосування дози препарату з постійною тривалістю дії цетиризину, як повідомлялося раніше.

Purohit A1, Melac M, Pauli G, Frossard N.INSERM U425 and EA3771, Service de Pneumologie, Hôpitaux Universitaires, Strasbourg, France.Ann Allergy Asthma Immunol. 2004 Jun;92(6):635-40.DOI: 10.1016/S1081-1206(10)61429-9