Порівняльний аналіз гіпертонічного розчину гліцерину, збагаченого рослинними екстрактами (Хьюмер Синусит), у комплексному лікуванні гострого риносинуситу в амбулаторній практиці


Проблема запальних захворювань приносових пазух є однією з найактуальніших в сучасній медицині. Захворюваність на риносинусит (РС) за останні 10 років збільшилась майже вдвічі, а частка госпіталізованих з цього приводу зростає щорічно на 1,5-2%. Хворі на риніти, РС та ринофарингіти становлять 60-65% амбулаторних пацієнтів лікарів-отоларингологів. Найбільше число хворих припадає на вік від 18 до 55 років. Згідно з сучасними уявленнями, носова порожнина формує єдину функціональну систему разом з оточуючими її приносовими пазухами [2]. Отже, звичайне вірусне захворювання верхніх дихальних шляхів розглядається як вірусний РС, а не риніт [1, 3].

За умови погіршення перебігу захворювання через 5 днів або наявності симптомів більше ніж 10 днів (повна або часткова обструкція носа, виділення з порожнини носа, біль або тиск в ділянці обличчя, головний біль, послаблення або втрата нюху) встановлюється діагноз гострого поствірусного РС [2]. За умови приєднання бактеріальної флори розвивається гострий бактеріальний РС, який характеризується погіршенням стану, часто – двофазністю перебігу захворювання. Відповідно до визначення EPOS-2012, гострий РС (ГРС) повністю виліковується, без залишкових симптомів, через 12 тиж, тоді як при хронічному РС після цього періоду один або кілька симптомів залишаються [13].

Основними інфекційними збудниками ГРС є різні віруси: риновіруси, віруси парагрипу, грипу, коронавірус. Найчастішими збудниками бактеріальних синуситів є Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae, а також різні види стафілококів і стрептококів. У 44,9% хворих виявляють S. pneumoniae, у 17,3% – H. influenzae, у 10,2% – анаероби, у 7,1% – асоціації аеробів (S. pneumoniae іH. influenzae) [4].

Патофізіологічно під впливом етіологічного чинника виникають зміни в слизовій оболонці носа та приносових пазух – порушення роботи мукоциліарної транспортної системи, реологічних характеристик назального слизу, зниження імунної відповіді [16]. Реплікація інфекційного агента призводить до підвищення вмісту брадикініну, інтерлейкінів, простагландинів і гістаміну як медіаторів запалення [6]. Запалена слизова оболонка ураженої пазухи значно потовщується, через виражений набряк відмічається блокада остеомеатального комплексу та природного співустя, що ускладнює аерацію пазухи і створює оптимальні умови для розмноження патогенних мікроорганізмів [4, 11]. Подібні механізми виникають під впливом як вірусного, так і бактеріального збудника [8]. Тому іноді можна помилково діагностувати бактеріальну інфекцію і лікувати антибіотиками на стадії вірусного захворювання, що не сприяє лікуванню [14].

Схема лікування ГРС, згідно з протоколом, залежить від тривалості захворювання, клініки, супутньої патології та інших факторів [7]. Найефективнішим є використання комплексних препаратів для зменшення економічної вартості та підвищення комплаєнтності терапії [5, 12]. Тому пошук нових комплексних ефективних препаратів становить значний інтерес [10].

Стратегією лікування є зниження тяжкості симптомів, мінімізація тривалості захворювання і запобігання ускладненням, а також наступному розвитку хронічної форми хвороби.

Хьюмер Синусит являє собою 3% (гіпертонічний) розчин гліцерину, збагачений рослинними екстрактами, які чинять досить виражену антибактеріальну та противірусну дію, знижують цитотоксичну дію інфекційних збудників.

Мета дослідження: оцінити ефективність та безпеку використання гіпертонічного розчину гліцерину, збагаченого рослинними екстрактами, Хьюмер Синуситу, в комплексному лікуванні гострого бактеріального РС у дорослих в амбулаторній практиці в порівнянні з розчинами NaCl різної концентрації (0,9% та 3%), вивчення його лікувально-профілактичного потенціалу з метою впливу на соціально-економічні витрати суспільства (тимчасова втрата працездатності), зменшення індивідуального дискомфорту та підвищення якості життя під час захворювання.

Матеріали та методи дослідження

У 2017-2018 рр. на базі кафедри отоларингології НМУ ім. О. О. Богомольця було проведене проспективне рандомізоване сліпе дослідження з 3 групами, в якому взяли участь 123 дорослих пацієнти віком від 18 до 50 років (середній вік становив 35 років) зі встановленим діагнозом гострого бактеріального РС (одно- або двобічний гайморит, гаймороетмоїдит, гемісинусит), підтвердженим за допомогою даних комп’ютерної томографії (КТ) приносових пазух.

Критерії виключення: вік до 18 або більше 50 років, вагітність, планування вагітності, грудне вигодовування, лікування антибіотиками або кортикостероїдами протягом 3 міс до першого візиту (візит включення), прийом імуностимулюючих препаратів менш ніж за 7 днів до включення в дослідження, пацієнти з тяжкими соматичними, психічними, системними захворюваннями, алергією.

Перша група, основна (n=41), отримувала стандартне лікування та Хьюмер Синусит в дозі по 2 вприскування в кожну ніздрю двічі на добу; друга група, порівняння (n=41), – стандартне лікування та Хьюмер гіпертонічний; третя група, контрольна (n=41), – стандартне лікування та Хьюмер ізотонічний.

Стандартне лікування мало наступний вигляд:

• Амоксицилін + клавуланова кислота 875/125 мг 2 рази на добу впродовж 7 днів.
• Ксилометазолін в ніс 3 рази на добу впродовж 5 днів.
• Мометазону фуроат по 1 вприскуванню 2 рази на добу впродовж 10 днів.
• Німесулід по 100 мг 2 рази на добу впродовж 5 днів.
• Сольовий розчин для промивання носа впродовж 7 днів [9].

На 1-му візиті пацієнти були включені в дослідження та розподілені на групи, оформлені письмові інформаційні згоди. Протягом лікування було проведено 4 візити – на 1-, 3-, 7- та 10-й день лікування.

Ефективність лікування оцінювали за допомогою тесту SNOT-20, результатів КТ та показників СРБ (С-реактивного білка).

Тест SNOT-20 охоплював 4 показники:

• Скарги, пов’язані з порушеням функції носа. Серед скарг особливу увагу приділяли порушенню носового дихання та виділенням з носа.
• Порушення загального стану – слабкість, зміна апетиту, наявність і ступінь підвищення температури тіла.
• Скарги, пов’язані з порушенням функції вуха або дискомфортними відчуттями в ділянці обличчя (проекція щік, надбрівних дуг та перенісся): наявність закладеності та болі у вусі, зниження слуху та/або тиснучого болю в обличчі, особливо під час нахилу вперед.
• Зміни психологічного стану – емоційний фон, настрій, сон, працездатність.

Пацієнти мали заповнити анкету за кожним з критеріїв тесту SNOT-20 за шкалою від 0 до 5, де 0 – це відсутність проявів, 5 – дуже виражені прояви [19].

Згідно з Уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної та третинної медичної допомоги при гострому риносинуситі та дослідженнями останніх років, інформативність рентгенографії приносових пазух при ГРС становить близько 45% [9]. Тому для підтвердження наявності в пазухах ексудату високої щільності ми використовували КТ.

Підвищення рівня СРБ при гострій інфекційно-запальній реакції відбувається вже через 6-8 год. Динаміка концентрації СРБ більш виражена, ніж швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ): швидше підвищується та знижується, має високу кореляцію з характером запального процесу та ефективністю лікування. Важливо й те, що цей показник характерніший саме для бактеріальної, а не вірусної інфекції. Тому ми використовували саме цей показник для оцінки ефективності лікування на 7-й день.

Результати дослідження та їх обговорення

При порівнянні анкет різних груп вже на 3-й день лікування була помітна різниця, а на 7-й день ця різниця мала статистично достовірні розходження показників.

Як видно з даних таблиці 1, ефективність використання Хьюмер Синуситу на 50% та 66% вища, ніж гіпертонічного та ізотонічного розчиниів NaCl, при оцінці першого критерію тесту SNOT-20 на 7-й день лікування – закладеності носа, порушення носового дихання та нежитю (p < 0,05). Незначна відмінність між аналогічними показниками на 3-й день дослідження пояснювалась більшою подразнювальною дією гіпертонічних розчинів на слизову оболонку носа в порівнянні з ізотонічним. Але за рахунок наявності гліцерину в складі Хьюмер Синуситу ця дія була менш виражена у пацієнтів 1-ї групи в порівнянні з 2-ю групою.

Таблиця 1. Оцінка ефективності лікування за результатами середніх показників тесту SNOT-20 у хворих з гострим бактеріальним РС в залежності від схеми лікування

Показники загального стану на 7-й день лікування також суттєво відрізнялися в групах. На початку дослідження при 1-му візиті в усіх групах середня кількість балів за цим критерієм становила 3,5 з 5 максимальних. На 7-й день в 1-й групі показник знизився до 1,1, в 2-й – до 1,6, в 3-й – лише до 1,8 (p < 0,05).

Жоден пацієнт 3-ї групи не мав скарг на закладеність і біль у вухах, зниження слуху на 7-й день лікування. Деякі відмічали незначне відчуття тиску в проекції верхньощелепних пазух зранку. У порівнянні з 1-м, на 3-му візиті середня кількість балів за третім показником тесту SNOT-20 в 1-й групі зменшилась у 3,8 раза; в 2-й і 3-й – у 2,3 раза (p < 0,05).

Психологічний стан на 7-й день лікування в основній групі був порушений у однієї людини. Це було пов’язано з почуттям невдоволеності через необхідність проходження повного курсу лікування. Скарги на порушення психологічного статусу пацієнтів 2-ї та 3-ї групи були переважно пов’язані з порушенням сну та зниженням працездатності у зв’язку з утрудненим носовим диханням (p < 0,05).

Сума балів всіх показників тесту SNOT-20 також вказує на достовірну різницю між групами.

КТ приносових пазух проводилась всім пацієнтам у 1-й день лікування, а також на 10-й за наявності скарг і/або ознак запалення під час риноскопії. Дані показали, що в 1-й групі необхідність проведення КТ приносових пазух була у 2 пацієнтів, у 2-й групі – в 5, в 3-й – у 8, що свідчить про вищу ефективність поєднання стандартної терапії з Хьюмер Синуситом у порівнянні з гіпертонічним або ізотонічним розчинами NaCl за рахунок вмісту гліцерину та екстрактів рослин, які чинять додаткову антибактеріальну та противірусну дію. При цьому набряк слизових оболонок приносових пазух на 10-й день був достовірно менш вираженим в 1-й групі.

Визначення концентрації СРБ проводилось за допомогою методу імунотурбідиметрії (норма становить до 10 мг/л). Підвищення показника станом на 1-шу добу дослідження виявлено у 53,6% пацієнтів (табл. 2).

Таблиця 2. Середні показники СРБ у пацієнтів в залежності від схеми лікування

Результати лабораторних досліджень вказують на статистично достовірну різницю між показниками на 3-й та 7-й день між 1-ю і 2-ю та 1-ю і 3-ю групами (p < 0,05).

Висновки

Результати постмаркетингового клінічного дослідження вказують на більшу ефективність лікування пацієнтів 1-ї групи з використанням препарату Хьюмер Синусит, гіпертонічного розчину гліцерину, збагаченого рослинними екстрактами, в порівнянні з гіпертонічним та ізотонічним розчинами NaCl. Симптоми захворювання, дані інструментального та лабораторного досліджень показали статистично достовірну різницю на 3-й та 7-й день лікування. У жодного з пацієнтів не було алергічної реакції на Хьюмер Синусит. Використання комбінованого препарату, що містить комбінацію гіпертонічного розчину гліцерину та специфічних танінів, прискорює одужання, повернення працездатності, покращення якості життя, а отже, зменшує соціально-економічні збитки пацієнтів і країни.

Список літератури

1. Бережной В. В., Гляделова Н. П. Эффективность ирригационной терапии солевыми растворами при риносинуситах у детей. Современная педиатрия. 2016. № 8 (80). С. 38-44.

2. Дєєва Ю. В., Островська О. О. Лікування гострих риносинуситів у дітей у практиці сімейного лікаря. Педіатрія. 2017. № 1 (40).

3. Денисова А. Р. Роль ирригационных солевых растворов в терапии ринитов у детей / А. Р. Денисова, И. А. Дронов, Н. Г. Колосова. РМЖ. 2014. № 25. С. 1846.

4. Діхтярук О. В. Гострий риносинусит: європейський підхід до діагностики та лікування. Оригінальна стаття. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2015. № 2 (88). С. 31-35.

5. Косаковский А. Л. Досвід застосування сольових розчинів різної концентрації при захворюваннях носової порожнини та навколоносових пазух у дитячому віці / А. Л. Косаковський, В. В. Синяченко, І. І. Рубан. Клінічна імунол. Алергол. Інфектол. 2010. № 2: Спецвипуск. С. 1-5.

6. Лопатин А.С., Свистушкин В. М. Острый риносинусит: этиология, патогенез, диагностика и принципы лечения. Клинические рекомендации. М., 2009.

7. Марушко Ю. В., Московенко О. Д., Марушко Є. Ю. Сольові розчини в терапії запальних захворювань носової порожнини в дітей. Здоровье ребенка. 2016. № 6 (74).

8. Попович В. І. Гострий бактеріальний риносинусит. Сучасні погляди на етіопатогенез, діагностику та лікування. Здоров’я України. 2015. № 3 (31). С. 12-13.

9. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий риносинусит»: наказ МОЗ України № 85 від 11.02.2016 р.

10. Achilles N., Mösges R. Nasal saline irrigations for the symptoms of acute and chronic rhinosinusitis. Curr. Allergy Asthma Rep. 2013. Vol. 13 (2). P. 229-235.

11. Al-Mutairi D., Kilty S.J. Bacterial biofilms and the pathophysiology of chronic rhinosinusitis. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2011;11(1):18-23.

12. Compliance and efficacy of saline irrigation in pediatric chronic rhinosinu sitis / S. D. Hong, J. H. Kim, H. Y. Kim, et al. Auris Nasus Larynx. 2014. Vol. 41 (1). P. 46-49.

13. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2012 (EPOS2012).

14. Fokkens W.J., Lund V.J., Mullol J., Bachert C., Alobid I., Baroody F., et al. EPOS2012: European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2012. Rhinology. 2012:1-229.

15. Harvey R. I., Lund V.J. Bioillms and chronic rhinosinusilis: systematic review of evidence, current concepts and directions for research. Rhinology. 2007;45(I):3-13.

16. IDSA Clinical Practice Guideline for Acute Bacterial rhinosinusitis in Children and Adults / A. W. Chow, M. S. Benninger, I. Brook, et al. Clinical Infectious Diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 2012. Vol. 54. Р. 72-112.

17. Kreindler J.L., Chen B., Kreitman Y., Kofonow J., Adams K.M., Cohen N.A., et al. 1011 stimulates ьchloride transport and ciliary beat frequency in human respiratory epithelial cultures. Am J Rhinol Allergy. 2012;26:439-443.

18. Rabago D, Zgierska A. Saline nasal irrigation for upper respiratory conditions. Am Fam Physician. 2009 Nov 15;80(10):111 7-9.

19. Revicki DA, Margolis MK, Thompson CL, Meltzer E O, S andor D W, S haw J W. Major symptom score utility index for patients with acute rhinosinusitis. Am J Rhinol Allergy 2011;25:99-106.

Сравнительный анализ гипертонического раствора глицерина, обогащенного растительными экстрактами (Хьюмер Синусит), в комплексном лечении острого синусита в амбулаторной практике

Ю.В. Деева, А.В. Дихтярук, С.Э. Коновалов, Р.Ю. Денисенко, М.Р. Амирханова,
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца

Резюме

В статье описывается постмаркетинговое клиническое исследование эффективности и безопасности применения в амбулаторной практике гипертонического раствора глицерина, обогащенного растительными экстрактами, в комплексном лечении острого синусита по сравнению с растворами NaCl различной концентрации.

Ключевые слова: острый риносинусит, гипертонический раствор, растительные экстракты, мукоцилиарный комплекс, блокада остео­меатального комплекса.

Comparative analysis of a hypertonic solution of glycerol enriched with plant extracts (Humer sinusitis), in the complex treatment of acute sinusitis in outpatient practice

Yu.V. Dyeyeva, O.V. Dikhtyaruk, S.E. Konovalov, R.Yu. Denysenko, M.R. Amirkhanova,
O. Bogomolets National Medical University

Abstract

The article describes a post-marketing clinical study of the efficacy and safety of use in the outpatient practice of a hypertonic glycerol solution enriched with plant extracts in the complex treatment of acute sinusitis in comparison with various concentrations of NaCl solutions.

Key words: acute rhinosinusitis, hypertonic solution, plant extracts, mucociliary complex, blockade of osteomeatal complex.