скрыть меню

Ефективність сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії у дітей з березово-харчовим синдромом

страницы: 63-64

Антипкін Ю. Г., Лапшин В. Ф., Уманець Т. Р., Матвєєва С. Ю., Кондратенкова Т. В., Смірнова О. А., Степанова Л. С., Толкач С. І.,
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Effectiveness of sublingual allergen-specific immunotherapy in children with birch–food syndrome

Antypkin Yu.G., LapshinV. F., UmanetsT. R., Matveeva SYu., KondratenkovaT. V., SmirnovaO. A., StepanovaL. S., TolkachS. I.,
SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O. M. Lukyanova of NAMS of Ukraine», Kyiv

Вступ. Дотепер існують суперечливі дані щодо лікування дітей з березово-харчовим синдромом та ефективності сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії.

Мета. Вивчити ефективність сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії у дітей з березово-харчовим синдромом.

Матеріали та методи. Обстежено 43 дитини віком 5–17 років з березово-харчовим синдромом, які були розподілені на 2 групи: основну (25 дітей з березово-харчовим синдромом, яким проводилася сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія сумішшю весняних дерев «Діатер» Іспанія), та групу порівняння (18 дітей, які отримували стандартну терапію (медикаментозну, дієтотерапію). Критеріями ефективності проведеного лікування були: регресія основних клінічних симптомів сезонного риніту за даними міжнародної бальної оцінки TSS (Total Symptoms Score), візуальної аналогової шкали (VAS); переносимість причинних харчових алергенів; динаміка клітинного складу (риноцитограми). Термін моніторингового спостереження становив 3 роки.

Результати та обговорення. Встановлено, що призначення сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії дітям з березово-харчовим синдромом сприяло зменшенню загального показника TSS (3,97±0,18, через 3 роки – 0,59±0,07 у порівнянні з групою контролю – 3,1±0,11 та 3,79±0,17 відповідно) та VAS (до лікування 5,23±0,21 в групі з березово-харчовим синдромом та через 3 роки – 1,71±0,17, в групі контролю – 5,54±0,26 та 4,81±0,28 відповідно), регресу запальних змін у слизовій оболонці носа (зменшення назальної еозинофілії з 35,95±3,50% до 7,37±0,51% в групі з березово-харчовим синдромом та з 35,28±3,03% до 27,00±0,26% в контрольній групі), формуванням толерантності до причинних харчових алергенів у 78,9% дітей з березово-харчовим синдромом і відсутність в групі контролю.

Висновки. Застосування сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії у дітей з березово-харчовим синдромом сприяє формуванню толерантності до причинних харчових алергенів та чинить лікувально-профілактичний ефект на перебіг полінозу.

Наш журнал
в соцсетях: