Умови формування та фактори ризику розвитку атопічного дерматиту у дітей раннього віку в Запорізькій області

Вакула Д.O.,
Кафедра факультетської педіатрії, Запорізький державний медичний університет

Forming conditions and risk factors for the development of atopic dermatitis in early childhood in Zaporizhzhia region

Vakula D.O.,
Faculty pediatrics department, Zaporizhzhia State Medical University

Актуальність. На сьогодні, незважаючи на досягнення в діагностиці та лікуванні, кількість пацієнтів з алергозахворюваннями в м. Запоріжжя та Запорізькій області неухильно зростає. Найбільш актуальні ці захворювання у дитячому віці, оскільки характеризуються тяжчим перебігом. На всіх етапах розвитку дитини велику роль у формуванні алергії відіграють як генетичні, так і епігенетичні фактори. Сучасні дослідження показали, що майже в половині випадків розвитку атопічного дерматиту (АД) провідну роль відіграє спадковість. Ризик розвитку хибної імунної реакції у дитини, якщо хворіє один з батьків, дорівнює 40–50%, якщо обидва – 80%. Однак для значних змін генів людей усіх куточків світу потрібні століття.

Як відомо, поширеність АД поступово збільшується в розвинених країнах з 1950х років. Тож причини потрібно шукати і у змінах зовнішніх факторів. Окрім того, зміни способу життя у розвинених країнах призвели до появи низки екологічних факторів, пов’язаних з розвитком АД, зокрема надмірне використання мила та миючих засобів, купання у жорсткій воді, вплив кліщів домашнього пилу і алергенів їжі. Однак існує кілька офіційних пролонгованих досліджень, які показують, як змінилися обставини в помешканнях за останні 50 років. Так, лише у Великобританії застосування побутової хімії значно збільшилося з 1991 по 2011 р., але це не корелювало з кількістю населення. Об’єм використаної води для особистої гігієни також змінився за останні 40 років. У європейських країнах відбулися також зміни в системі опалення, вентиляції, ізоляції, покриття та перекриття житлових будинків, які створили оптимальні умови для домашнього пилового кліща та грибкових агентів. Значну роль у розвитку АД відіграє жорсткість застосованої води.

Однією з глобальних проблем сьогодення є характер харчування населення усього світу. Адже саме продукти харчування є одним з первинних антигенів, з якими знайомиться дитина. Нові можливості генної інженерії в галузі харчової промисловості, використання додаткових хімічних речовин у вирощуванні та обробці овочів/фруктів, використання біодобавок, антибіотиків для «здоров’я» худоби, «відкриття кордонів» для регіонально неприйнятних (екзотичних) продуктів – фактори, на які вкрай важливо звернути увагу. Крім того, екологічно несприятливі фактори також впливають на чистоту та якість вирощених харчових продуктів.

Мета: вивчити умови формування та фактори ризику розвитку АД у дітей раннього віку Запорізької області.

Матеріали та методи. У роботі взяли участь 65 дітей віком від 3 міс до 3 років з верифікованим діагнозом АД. Дослідження проводилося на клінічній базі кафедри факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету, у боксованому відділенні дітей молодшого віку та відділенні алергології КУ «Запорізька міська дитяча багатопрофільна лікарня №5». Групу контролю становили 25 практично здорових дітей відповідного віку без проявів атопії в анамнезі. Для вивчення анамнезу використовувалося інтерв’юанкетування. Анкета була складена відповідно до вимог до епідеміологічних досліджень, містила питання прямого і непрямого порядку, що використовувалося для верифікації завідомо неправдивих відповідей. Оцінювали наявність у сім’ї дитини родичів, хворих на АД, харчову та медикаментозну алергії, бронхіальну астму, поліноз. З даних перинатального анамнезу та анамнезу життя ретельно аналізувалися наявність певних факторів ризику виникнення АД: ускладненого перебігу вагітності та пологів, недоношеності, харчування матері під час вагітності та лактації, раннього припинення природного вигодовування (до 4 міс життя), харчування дитини, гігієнічний стан вдома, наявність рослин та домашніх тварин у помешканні; використання синтетичних матеріалів, мила, синтетичних миючих засобів; медикаментів, куріння у приміщенні. Діагностичними критеріями вважали наявність трьох з головних татрьох з додаткових критеріїв за Hanifin & Rajka, ступінь тяжкості АД оцінювали за індексом SCORAD. Об’єктивне обстеження охоплювало огляд шкірних покривів, оцінку тургору, еластичності шкіри, наявність клінічних проявів шкірних форм алергії (висип, сухість, екзема згинальних поверхонь кінцівок, різні форми іхтіозу, ксероз, фолікулярний кератоз і гіперлінеарність долонь). Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою пакету програм Microsoft Exсel та Statistica 6.0.

Результати. При аналізі даних сімейного анамнезу звертає на себе увагу той факт, що у 47 (72%) дітей з АД проти 4 (16%) дітей групи контролю відзначається обтяжений сімейний анамнез з боку батьків та найближчих родичів (у 2 поколіннях), які мали ту або іншу форму атопії, що слугує підтвердженням високої ролі спадковості у виникненні та розвитку атопічних захворювань. Оскільки особливе значення відводиться характеру вигодовування на першому році життя, аналізуючи отримані дані, ми виявили, що у 32 (49%) дітей з АД було розпочато раннє штучне вигодовування (до 4 міс життя) і лише половина (51%) продовжили отримувати природнє вигодовування. Серед групи контролю 80% дітей отримували грудне молоко на першому році життя. 52% батьків дітей з АД змогли назвати причину появи висипу на тілі. Найчастіше причиною висипу вважали харчові продукти (яйця, молоко, м’ясо птиці, рибу, цитрусові, банани). Близько 32% батьків дітей з АД відзначали неодноразові епізоди комбінації шкірних і гастроінтестинальних проявів: гіперемія слизової оболонки ротової порожнини, висип навколо губ, свербіж губ, підборіддя, диспепсичні прояви (нудота, блювання, діарея). Ці прояви не були пов’язані з прийомом дитиною антибіотиків чи кишковою інфекцією. Гастроінтестинальні прояви мали вигляд одноразових епізодів у 12% дітей групи контролю. Було виявлено, що матері дітей з АД лише у 28% випадків під час вагітності дотримувалися раціонального харчування (переважання домашніх сільськогосподарських продуктів – м’ясо, молоко, овочі, фрукти, домашня випічка), що є у 1,5 раза нижче, ніж у групі контролю. Цей факт підтверджує важливість характеру харчування вагітної як фактора ризику розвитку у дитини в майбутньому алергічних реакцій.

75% дітей основної групи отримували протягом перших 3 міс життя пре та пробіотичні препарати, що відповідає частоті застосування у групі контролю. Суттєвої різниці у прийомі вітаміну D між групами не було. Водночас АД мав тяжчий перебіг у дітей (28%), чиї матері стикалися з професійними шкідливостями на роботі. Впливу виключно куріння членів сім’ї на наявність АД виявлено не було, однак кількість «курців» сімей становить у середньому 47% як в основній групі, так і в групі контролю. У дітей з АД вивчено дані про побутові умови проживання: 34% відзначали наявність вогкості у будинку (серед них 1/4 має сенситизацію IgE до побутових грибків), і 13% вказували на наявність тарганів у оселі. Також оцінювали наявність вдома килимів та частоту прибирання. Процентне співвідношення несприятливих житлових умов було вдвічі вищим у дітей з проявами атопії на шкірі (40%) у порівнянні з групою контролю (20%), що вказує на підвищене антигенне навантаження. Варто підкреслити, що несприятливі побутові умови мали переважно діти з середньотяжким і тяжким перебігом АД. Сухість шкіри була виявлена у 90% дітей з АД та у 32% дітей групи контролю, що свідчить про наявність факторів, які впливають на структурну цілісність шкірного бар’єра.

Висновки. За результатами проведеного дослідження можна скласти рекомендації щодо профілактики розвитку АД та його тяжкого перебігу у дітей раннього віку: 1. Раціоналізувати харчування матері під час вагітності та лактації. 2. Раціоналізувати харчування дитини зі своєчасним введенням прикорму та виключенням до 3 років з раціону продуктів, непритаманних регіону. 3. Підтримування грудного вигодовування до введення першого прикорму. 4. Часте вологе прибирання вдома, знищення вогнищ сирості, боротьба з тарганами та кліщами домашнього пилу. 5. Раціональне використання побутових засобів, що можуть впливати націлісність шкірного бар’єра.