скрыть меню

Етапи розробки системи алергопрогнозування в контексті профілактики алергійних захворювань дихальних шляхів в Україні

страницы: 18-20

В.В. Родінкова, к.біол.н., доцент кафедра фармації Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Rodinkova_1_2(50-51)_2012.jpg

Зміна чинників навколишнього середовища, зокрема забруднення повітря, призводить до збільшення кількості хворих на алергію. За останніми даними, алергійні захворювання посідають четверте місце серед найпоширеніших хвороб у світі.

Так, за прогнозами ВООЗ, до 2020 р. майже 100% мешканців 20 найбільших міст світу страждатимуть на сезонну алергію.

Значну питому вагу у структурі алергії зберігає респіраторна сенсибілізація, спровокована передусім швидкозмінними чинниками навколишнього середовища. Адже саме цивілізація є рушійною силою алергенності пилку: оболонка пилкових зерен вітрозапильних дерев і трав, які ростуть у містах, ушкоджується мікрочастками та пилом, утвореним зокрема викидами транспорту, дрібними частинками автомобільних шин. Такі агенти провокують зміни структури оболонки пилкового зерна, а також зумовлюють проникнення у пилок інших хімічних речовин, змінюючи його білковий, а відтак – і антигенний та алергенний склад.

Вищеописаний стан проблеми змушує вчених підвищувати якість реєстрації параметрів забруднення атмосфери, проводити моніторинг сенсибілізувальних чинників навколишнього середовища і створювати алергопрогнози, покликані запобігати виникненню симптомів сезонної алергії у населення. З іншого боку, саме надбання цивілізації все активніше використовують у країнах із високим рівнем економіки для організації системи оповіщення про можливість появи того чи того виду пилку в повітрі. Таке оповіщення є важливим не лише для хворих на поліноз, а й для лікарів, що опікуються ними.

Система алергопрогнозування, що наразі створюється в Україні, має свою історію та підґрунтя, без яких сучасний етап розробки та поширення алергопрогнозів був би неможливим. Зокрема в місті Вінниця, де аеромоніторинг у цілому проводили впродовж 5 років, уже створено умови для складання алергопрогнозів на постійній основі.

Визначення концентрацій пилку рослин і спор грибів у повітрі та вивчення змін їх спектра в часі розпочали у Вінниці в 1999 р. Тоді дослідження проводили гравіметричним методом під керівництвом професора Бориса Михайловича Пухлика на трьох саморобних апаратах Дюрама (Durham trap), встановлених у різних частинах міста. Апарати було створено у співпраці з провідними інженерами Вінницького національного технічного університету. Моніторинг здійснювали упродовж 2 сезонів – 1999 і 2000 р. Згідно з результатами первинного зрізу спектра алергенних рослин встановлено наявність у Вінниці двох основних хвиль пилкування – весняної та літньої. Перша була представлена переважно дерев’янистою (береза, граб, дуб, ясень, в’яз, сосна), друга – трав’янистою флорою (злаки та бур’яни). Одним із складників другої хвилі палінації був і важливий алерген амброзія, що наприкінці ХХ ст. посідав у Вінниці 8-му та 10-ту сходинки за масивністю пилкування серед усіх виявлених алергенних рослин.

Зазначені дослідження аероалергенного спектра були не першими в Україні. До цього часу моніторинг спектра пилку спорадично проводили в 30-ті роки минулого сторіччя у Хомутівському степу на Херсонщині під керівництвом професора Дмитра Зерова. Дослідження цього вченого були відроджені на саморобному обладнанні в Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАНУ (Київ) у 90-ті роки ХХ ст. під керівництвом старшого наукового співробітника цього закладу, кандидата біологічних наук Володимира Савицького.

За результатами досліджень повітря в м. Київ також було встановлено високий вміст пилку дерев’янистої флори, зокрема берези, сосни та вільхи. Було висунуто припущення про можливість трансферу пилку сосни до столиці України із 30-кілометрової зони відчуження Чорнобильської АЕС. На сучасному етапі, що розпочався в 2007 р., аеромоніторинг у Києві проводять сучасним волюметричним методом у Інституті гігієни та медичної екології НАМН України імені О.М. Марзєєва. Згідно з результатами досліджень, у повітрі столиці останніми роками збільшилася концентрація пилку амброзії.

Значний поштовх у розвитку аеробіології в Україні був зумовлений і дослідженнями запорізьких учених, що ведуть моніторинг пилку на саморобному волюметричному приладі з 2006 р. Проектом, що його реалізують на базі Запорізького державного медичного університету, керує автор ідеї та розробник апарату, кандидат фармацевтичних наук, доцент Олександр Приходько. Результати досліджень впроваджують у практику спільно з головним алергологом Запорізької області, доктором медичних наук, професором Світланою Недельською. Моніторинг вмісту пилку та спор підтвердив теоретичні припущення щодо наявності високих концентрацій пилку амброзії в атмосферному повітрі Запоріжжя. Адже саме цей пилок є тригером загострення літнього сезонного полінозу у значної частини населення східних областей України. Також було встановлено стійкий зв’язок між виникненням піків палінації рослин і циклонічною діяльністю атмосфери.

Аеробіологічні дослідження гравіметричним методом успішно проводить також у Львівському медичному університеті група аеробіологів під керівництвом Наталі Воробець та Наталі Калинович.

Завдяки зусиллям відомої фармацевтичної фірми та американського дослідного інституту IRINE (Immunology Research Institute of New England) у 2010 р. під загальним керівництвом Вінницького аеробіологічного центру було отримано зріз концентрацій пилку амброзії у 7 містах України.

Третій рік поспіль у Вінниці працює уловлювач пилку і спор «Буркард» (Burkard trap), який дає змогу точно встановлювати вміст пилку алергенних рослин і спор грибів у повітрі. На основі отриманих даних і аналізу даних попередніх років з весни 2011 р. у Вінниці розпочав свою роботу безкоштовний соціальний сервіс з розповсюдження прогнозів пилкування алергенних рослин для схильних до сезонної алергії людей. Це унікальний для України проект, який став реальним завдяки зусиллям аеробіологічної групи Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) та алергологічного кабінету Вінницької міської клінічної лікарні № 1. Тепер хворі на поліноз, а також лікарі зможуть точно знати, пилок яких рослин і спори яких грибів містились у повітрі саме тоді, коли у пацієнта виникли симптоми хвороби, що дасть змогу точніше діагностувати та лікувати недугу.

Щоб інформація про поширення пилку швидше надходила до пацієнтів, алергопрогноз, з огляду на сучасні інформаційні технології, розміщують у засобах масової інформації, зокрема на місцевому радіо та в газетах, на українській сторінці сайту www.polleninfo.org Європейської аероалергенної мережі (European Aeroallergen Network, EAN), надсилають електронною поштою всім бажаючим.

Складати алергопрогноз вінницьким спеціалістам допомагали та допомагають самі пацієнти. Другий рік поспіль у нашому місті реалізується програма «Персональний пилковий щоденник». Її ідею було розроблено в Австрії. Автор щоденника – адміністратор ЛОР-відділення Центральної клініки Відня Уве Бергер. До створення щоденника його спонукали суперечки між спеціалістами з приводу того, яку концентрацію пилку в повітрі потрібно вважати низькою, середньою або високою.

Саме австрійські вчені ще кілька років тому висунули гіпотезу про те, що концентрація в повітрі одного й того самого пилку, що спричинює появу симптомів, є різною для різних регіонів. Наприклад, мешканці Фінляндії набагато менше чутливі до пилку берези, ніж люди, що живуть у південніших регіонах Європи. Мешканці деяких фінських регіонів починають відмічати симптоми алергії, коли концентрація пилку берези в повітрі становить 1600 (!) зерен на 1 м3.

Подібну чутливість жителів Вінниці до нових алергенів спостерігають щодо пилку вільхи та ліщини. Пилок вільхи, несподівано для аеробіологів та клініцистів, вийшов у 2010 р. на першу позицію по чутливості до нього місцевих жителів. Адже ще 12–13 років тому, у 1999–2000 рр., коли у Вінниці проводили перші аеропалінологічні спостереження, пилкові зерна вільхи і ліщини реєстрували у значно менших кількостях, ніж зараз. Тоді вільха за масивністю палінації посідала 4–5-те місце, зараз – 2-ге. А ліщина піднялася на 12-ту сходинку аеропалінологічного спектра, тоді як у попередніх спостереженнях у повітрі реєстрували лише поодинокі зерна пилку цієї рослини. Як за масивністю пилкування, так і за чутливістю до нього пацієнтів лідирував пилок грабу, який у 2009–2011 рр. обіймав 4–6-ту позицію в аеробіологічному спектрі і був лише третім за чутливістю до нього.

При цьому інтенсивне пилкування вільхи і в 2010, і в 2011 р. розпочалося майже на місяць раніше, ніж 12–13 років тому, а самі піки у 2010 р. були вищими за такі у берези, яка залишається провідним алергеном за масивністю пилкування у Вінниці. Однак, згідно з результатами програми «Персональний пилковий щоденник», пацієнти, чутливі до пилку дерев, набагато гостріше реагували на відносно «новий» для них пилок вільхи, ніж на пилок берези, хоча й на цей алерген реакція залишалася значно вираженою.

Тому пилкові зерна ліщини, будучи «новим» для вінничан алергеном, також зумовлювали алергійну реакцію, хоча їх і реєструють останніми роками в повітрі у відносно невисоких концентраціях, які у європейській практиці вважають середніми для пилку дерев. Ліщина посіла 4-те після грабу місце за інтенсивністю сенсибілізації пацієнтів, обігнавши визнаний алерген попередніх років дуб, при тому що зареєстровані концентрації його пилку були зазвичай вищими за такі у ліщини.

Цікавою була й виявлена за допомогою пилкового щоденника тенденція: симптоми у пацієнтів, особливо у чутливих до пилку берези, з’являлися на 1 день раніше реєстрації піку пилкування уловлювачем пилку. Цю обставину, зафіксовану у 2010 р. і європейськими вченими, також потрібно враховувати під час алергопрогнозування у м. Вінниця.

Симптоматика у пацієнтів, виявлена під час проведення програми «Персональний пилковий щоденник», чітко корелювала також з пилкуванням злакових трав у нашому регіоні. Адже пилок трав залишається найважливішим алергеном для вінничан поряд з пилковими зернами вільхи та берези.

Оскільки за результатами попередніх зарубіжних і вітчизняних досліджень доведено, що на пилкування рослин впливають температура та вологість повітря, опади, розробляючи алергопрогнози, ми зважаємо не лише на режим пилкування рослин за весь період спостережень, а й на метеорологічні умови у кожен відповідний період часу, для якого розробляється конкретна щотижнева оцінка алергологічної ситуації: алергопрогнозування є комплексною процедурою.

До впровадження алергопрогнозування долучається і головний позаштатний алерголог м. Вінниця Борис Стремедловський: саме завдяки порадам лікаря пацієнти розуміють, що мають робити у разі появи перших ознак полінозу. Рекомендації також допомагають зняти стрес від очікування хворими можливих проявів сезонної алергії.

Вінниця є одним із двох українських міст (разом із Запоріжжям), представлених у Європейській аероалергенній мережі (www.polleninfo.org). Ресурс був розроблений та підтримується австрійськими аеробіологами Зигфридом Ягером та Уве Бергером з Медичного університету Відня, які запросили вінничан до участі в мережі.

Оскільки в цілому у Вінниці спостереження за пилком у повітрі ведуться з 1999 р., вона залишається найстарішим і провідним аеробіологічним центром України. Тому саме у Вінниці в 2011 р. шляхом легалізації було засновано Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація аеробіологів України», яка покликана об’єднати роботу аеробіологічних центрів нашої країни в постійно діючу мережу.

Розвитку аеробіологічних досліджень, фінансування яких нині здійснюється виключно за кошти науковців, сприятиме і проведення у Вінниці 11-го Європейського курсу з основ аеробіології. Він відбудеться у липні 2012 р. Планується, що участь у ньому візьмуть не менше 25 учнів і 15 викладачів із країн Західної та Східної Європи. Така школа проводитиметься в Україні вперше.

Комплексний підхід до розвитку в нашому місті аеробіологічного напряму, який може бути поширений по всій Україні, неодмінно сприятиме покращенню як діагностики, так і лікування полінозів серед населення і власне самої системи створення пилкових прогнозів в Україні.

Наш журнал
в соцсетях: