Святкувальні закономірності

Продовження. Початок у № 3 (100), 4 (101), 7-8 (104-105) 2017

Публікуємо передостанній уривок праці «Є тиша падаючого снігу, а є тиша динаміту», в якому продовжуємо розглядати імунологічні аспекти святкувальних закономірностей погіршення народного здоров’я у період зимових свят. В силу різних причин, об’єктивних і суб’єктивних, інформація подається і далі подібно до публікаційної методики salami slicing, коли матеріал надається як нарізка – скибками, ділиться на простіші частинки, невеликі фрагменти, при збереженні загального контексту. Вказуємо на існуючий імунологічний механізм серцево-судинних святкувальних ускладнень, але оскільки всього не охопиш, тому скоріше намагаємося зініціювати інтерес до імунокардіологічних проблем як святкувальної закономірності і до питання погіршення народного здоров’я під час святкувань, тобто, як це іронічно не звучить, під час відпочинку. Повторимось, що це погляд тенденційний, можливо, це перебільшення, але статистику збільшення смертності на свята нікуди не подіти.

У київському журналі «Діабет. Ожиріння. Мета­болічний синдром» за 2013, № 3, президент Євро­пейської асоціації з вивчення цукрового діабету професор Е. Болтон як один з демонстраційних прикладів навів гамбургер з підписом «Зброя масового знищення», було розміщене і фото гамбургера. Коли розглядаєш цей фаст-фуд, спадає на думку, що це немов би зліпок, матриця теперішнього святкового столу. Тут мінімум антиоксидантів, клітковини, есенційних мікроелементів, вітамінів, відсутність якісних білків, жирів та вуглеводів і надмір, на одиницю об’єму цього кулінарного витвору, прооксидантів, консервантів, барвників, підсилювачів смаку тощо. Все б нічого, але в надмірній кількості це посилює хронічне субклінічне запалення і агресивно впливає на зсідання крові, ендотелій, провокує атеротромбоз у короткій перспективі, сприяє прогресуванню атеросклерозу, нейродегенеративним, ревматологічним захворюванням та ін. Гамбургери бувають різні, і ми описуємо гірший варіант цього фаст-фуду – з майонезом, сирами, соусами, зі смаженим в неякісних жирах м’ясом, цибулею та ін.

Наша повсякденна їжа часто подібна до фаст-фуду з усіма негативними наслідками для здоров’я організму загалом та імунної системи зокрема (Fast food makes the immune system more aggressive in the long term. Universität Bonn. Jan 11, 2018. A. Christ et al. Western diet triggers NLRP3-dependent innate immune reprogramming. 11 Jan 2018:172(1–2);162–175). Якщо ми у більшості і не їмо постійно фаст-фуд, проте нашу дієту не можна назвати традиційною, заснованою на народних традиціях. Сучасне наше харчування скоріше можна назвати науковим терміном«західна дієта», і це не може не позначитися на здоров’ї і, зокрема, на надпродукції інфламасом.

Як відомо, і високий артеріальний тиск, і нульовий – для організму погано. Так само з інфламасомами, прозапальними інтерлейкінами, їх оптимальна кількість необхідна. У великій кількості і в разі тривалої дії вони провокують серцево-судинну та інші патології (D. Liu et al. Role of NLRP3 inflammasome in the pathogenesis of cardiovascular diseases. Basic Res Cardiol. 2017 Dec 9;113(1):5). Усі авторитетні наукові інституції для профілактики серцево-судинної патології рекомендують набір продуктів майже повністю протилежний до складових гамбургера і не радять/забороняють продукти, які можна бачити у фаст-фудах.

«Heart Attack Grill» (ресторан-гриль «Серцевий напад») – це назва закладу швидкого харчування в Лас-Вегасі, гасло якого: «Cмак, заради якого варто померти». В меню – лише шкідливі та надзвичайно шкідливі страви. Антураж закладу медичний, дрес-код офіціанток – одяг медсестри; відвідувачам, яких називають пацієнтами, видають лікарняні піжами-фартухи, замовлення називається рецептом, відвідувачам з вагою 160 кг і вище – їжа безкоштовна та ін. Тут усе буквально «кричить» про можливість негативних наслідків від споживання продуктів, перенасичених тваринними жирами, цукрами тощо, але все називається своїми іменами і гість знає, що він особисто несе відповідальність за власне здоров’я. Гамбургери тут – від легших за складом до надважких (Quadruple bypass), які можуть містити до 900 г м’ясних котлет, 8 шматків сиру і 16 – бекона. Такий гамбургер може мати близько 8 000 ккал. Після його поїдання надається можливість покататися на інвалідному візку… Навіть за одне повноцінне застілля можна легко набрати 4 000 ккал і більше, а з алкоголем – ще легше і швидше.

В численних експериментах на здорових волонтерах ранішній прийом 70–100 г жиру провокує прозапальні зміни. Вечірньо-нічний прийом (а при цьому реакція організму дещо відрізняється від ранкової) на фоні вже існуючого запального протромботичного стану (наприклад, метаболічний синдром) разом з гастрокардіальним синдромом, гастроезофагальним рефлюксом, гіперкоагуляційним синдромом та ін. може спровокувати серцево-судинну катастрофу.

Запальна реакція організму на прийом багатьох продуктів – це фізіологічна відповідь нашого тіла. Погано, патологічно – коли відбувається нашарування значної імунної відповіді на значний прийом їжі при існуючих значних фонових запальних змінах.

Їжа, точніше переїдання, як ендогенний стресор може провокувати запалення, явно впливати на виникнення тромбозу. Запальний процес є важливим патофізіологічним об’єднуючим чинником між судинною патологією, атеротромбозом, метаболічними порушеннями, ендотоксемією та хронічними автоімунними захворюваннями (K. A. Schuett et al. High-risk cardiovascular patients: clinical features, comorbities, and interconnecting mechanisms. Front. Immunol. Review. 23 November, 2015). Істина у споживанні знаходиться десь посередині між значним переїданням та іншими зловживаннями, між Дідом Морозом і Санта Клаусом з їхнім вираженим метаболічним синдромом, з одного боку, та між дамою, яка здатна прожити день на двох бутербродах і п’яти компліментах.

Не свята «винні» в сумних статистичних даних щодо погіршення здоров’я народу під час або після святкувань. Для когось, з явними або прихованими проблемами зі здоров’ям, вони можуть стати останньою соломинкою на спину верблюда, після якої той падає. «Іскрою» для «вибуху», як правило, є зроблені власними руками за столом, за допомогою виделки й чарки – оксидативний вибух, викид значної кількості інфламасом, прозапальних цитокінів, цитокіновий шторм, посилення дисфункції ендотелію, вазоспазм, протромботична готовність. Аритмії, атеротромбоз, емболії – це вже наслідки небіологічної поведінки. Святкові навантаження для декого лише прискорять те, що сталося б і так. Застілля, так би мовити, не пришвидшують хід годинникових стрілок, а просто їх пересувають, бо стають перенавантаженням. За наявного хворобливого стану серцево-судинна катастрофа сталася б все одно, але пізніше. У легшому варіанті виникають гіпертонічні кризи, напади стенокардії. Коли зливаються воєдино різноманітні кризові вогнища (посилення запальних, коагуляційних процесів, симпатикотонії та ін.), це вже не питання «якщо», «а може ні», а це питання «коли» і «наскільки сильно». Під час свят ми часто самі собі створюємо проблеми.

«Видатний німецький лікар Георг Гроддек (1866–1934) відмітив, що вираз «зламати собі руку» і «розбити собі голову» звучить, щонайменше, дивно. Невже людина спеціально намагалася завдати собі шкоди? Тим не менше, в Росії і Німеччині, Італії і Франції, Англії та США говорять: він зламав собі руку чи ногу. Він вдарився (тобто вдарив себе), підслизнувся, обпікся, заразився. Ми говоримо: підхопити хворобу. Італійці говорять: pigliare unа malattia. Англійською заразитися грипом – to catch a flu, французькою – attraper la grippe. В різних мовах використовується одне й те саме слово – «схопити, зловити». Зверніть увагу, ліки приймають як гостя чи відвідувача (можливо, без особливого бажання), а хворобу хапають. Немов би хворий не тільки захворів навмисно, але поспішав і чекав відповідного моменту.

Німецький психіатр І. Х. Хейнрот (1773–1843) говорив, що людина – істота «відпущена на волю». Їй надана свобода вибору у вчинках, але свобода може бути використана по-різному. Той, хто її має, здатен на «самозбереження і саморуйнування». Лікар може видалити зуб або пухлину, вирізати апендикс або навіть здійснити пересадку серця, але він не може примирити людину зі світом і з самим собою» (Е. Гольцман. Болезнь, помогающая выжить. Наука и жизнь. 2000, № 7. С. 86–91).

Враховуючи підйоми смертності, загострення хвороб під час святкувань, як одноденних, так і триваліших, можна сказати, що це тест на випробування міцності здоров’я, інакше – краш-тест для здоров’я. В науковій, художній літературі, в побуті таких тестів, на випробування здоров’я, можна віднайти чимало. Наприклад, раніше, коли ще не було сучасних засобів полювання і доводилося багато ходити, нести все на собі і т. п., відмічалось: «Слід зазначити, що обставини, які здатні спровокувати подагричні напади, у практиці досить часто поєднуються. Так, давно є встановленим факт, який традиційно відмічається в літературі – виникнення загострень подагри після полювання і рибної ловлі, який може бути зумовлений комплексним впливом фізичної перевтоми, прямого травмування тканин, вологого переохолодження, нерідко – вживанням м’яса, риби, алкоголю і т. п.» (Э. Г. Пихлак. Подагра. М., 1970. 312 с.).

Це можна назвати невеликим випробуванням для організму з гіперурикемією, метаболічним синдромом, порушенням ліпідного обміну, ендотеліальною дисфункцією, з наявністю хронічного стерильного запалення. Не виникне за один-два дні полювання гострий подагричний артрит без перерахованих (далеко не всіх) існуючих попередньо змін. Полювання, як і застілля, лише проявляють, посилюють зміни, які існували в організмі.

Наступний приклад умовно можна назвати повноцінним краш-тестом, випробуванням на міцність здоров’я чоловіків старших за 45 років. Видається, він подібний до святкових навантажень, у тому числі за причинами (інсульти, інфаркти, розриви аневризм) сумних наслідків. У даному прикладі є схожість у патомеханізмах кардіоваскулярних смертей як біологічного явища і є повна аналогічність з вираженими фоновими змінами в організмі, такими як атеросклероз, хронічне низькорівневе стерильне запалення, ендотеліальна дисфункція, тромбофілія, порушення антиоксидантного статусу та ін. Він більш стислий у часі, ніж свята, і по ньому є певна статистика. Можливо, цей приклад допоможе у розгляді нашої основної теми. Мова піде про «la mort d’amour» (фр.) – смерть від любові.

Сам по собі тілесний контакт не є чимось позамежним, надзвичайним. Смертність від нього не сильно різниться від подібних за потужністю щоденних фізичних навантажень, пульс при цьому часто не перевищує рівня, допустимого у навантажувальних кардіологічних тестах. В межах звичних або ж сімейних стосунків сексуальна активність не збільшує ризик порушення кровообігу. Важливо, що смертельні випадки найчастіше (близько 75%) стаються майже завжди в чоловіків при випадкових, позашлюбних сексуальних стосунках. Ризик смерті зростає при контакті з малознайомою партнеркою, особливо при суттєвій різниці у віці (W. Krauland. Herzinfarkt und sexualität aus der sicht des rechtsmediziners. Sexualmedizin. 1976; M. Parzeller. et al. Sudden cardiovascular death during sexual intercourse-results of a legal medicine autopsy study. Z Kardiol. 1999 Jan; 88(1):44–8. S. Lee et al. Causes of sudden death related to sexual activity: results of a medicolegal postmortem study from 2001 to 2005. J Korean Med Sci. 2006 Dec; 21(6):995–999. R. Coffey. Why extramarital sex can kill. Scientific American. 1 July 2012; 26). Припускається, що це зумовлено психологічними факторами: зміна звичних стереотипів, страх зазнати невдачі, поспіх, тривога, нове навколишнє оточення тощо. Також має значення вживання алкоголю і переїдання.

«Стрес, пов’язаний із сексуальною активністю, може спричинити смерть у людей з раніше існуючими серцево-судинними захворюваннями. Аналіз розтинів 99 випадків протягом 45 років у німецькому інституті судової медицини показав: 91 померлий – чоловіки, їх середній вік – 57,2 року, причини смерті – інфаркт міокарда, церебральний крововилив, розрив аневризми аорти, раптова зупинка серця, гостра серцева недостатність, міокардит, кардіоміопатія. У 36 випадках був контакт з жінками-працівницями комерційного сексу, у 7 випадках – партнеркою-коханкою, у 4 – партнеркою-подругою по життю, 9 чоловіків померли під час контактів з дружиною…» (L. Lange et al. Love death-a retrospective and prospective follow-up mortality study over 45 years. J Sex Med. 2017 Oct;14(10):1226–1231).

Автори вказують, що пацієнтів необхідно інформувати про те, що їхній стан може бути тригером «love death». Підтвердженням думки авторів та інших щодо цього (співпадали як причинні фактори – вік, ожиріння, діабет, контакт з повією, алкоголь та ін.) є приклад з описом макропрепарату з розривом лівого шлуночка внаслідок трансмурального інфаркту, наведений у статті M. Subirana-Domenech et al. Myocardial infarction and rupture of the left ventricle after sexual intercourse. J Cardiol & Cardiovasc Ther. Nov 2015;1(1):001–002. Видається, що осіб, які мають серцево-судинні проблеми, також необхідно інформувати про те, що їхній стан може бути тригером ускладнень від святкових навантаженнь.

«Сексуальну активність можна порівняти зі спортом: тут є підвищення артеріального тиску, прискорення серцебиття, кровообігу та ін., і обидва заняття можуть бути корисними», – говорить директор інституту судової медицини в Ганновері М. Klintschar. Причиною смерті найчастіше є інсульт. Також стаються розриви аневризм судин мозку, легеневі емболії, інфаркти внаслідок розриву бляшок. Особливо це актуально для осіб з порушенням серцевого ритму. Дані Центру судової медицини з Франкфурта вказують, що серед 60 осіб, померлих під час статевого акту, більшість – чоловіки. В основному це старші особи, і частіше Sexsituationen була з новим партнером або коханкою, але не з дружиною (FOCUS Online. 18.06.2013).

До слова, про спорт, який також – випробування. Етіологію фатальних наслідків святкових навантажень, сексуальної активності за специфічних умов, про які ми говоримо, приблизно можна порівняти з причинами фатальних наслідків від спортивних навантажень. «Причини, які призводять до раптової смерті при заняттях спортом, видається правильним розділити на три групи. До 1-ї групи відносять нерозпізнані або недооцінені лікарем захворювання спортсменів, які були до заняття спортом (вади серця, атеросклероз коронарних і мозкових судин, гіпертонічна хвороба, інфекції та ін.). Під впливом фізичного навантаження, навіть, видавалося б, незначного, особливо якщо воно проводиться нераціонально, такі захворювання поглиблюються, ускладнюються і можуть бути причиною смерті. За даними деяких авторів, частка таких смертей може сягати 80%. Фізичне напруження в таких випадках є не визначальним, а провокуючим фактором, що проявляє та поглиблює вже існуючі патологічні зміни в організмі. До 2-ї групи належать захворювання, які виникають внаслідок нераціонального, надмірного, неправильно дозованого навантаження. До 3-ї групи відносять закриті травми життєво важливих органів. Раптові смерті у спортсменів можуть виникнути також при інтоксикації алкоголем або нікотином перед стартом або на дистанції» (А. Г. Дембо, Э. В. Земцовский. Спортивная кардиология. Руководство для врачей. Ленинград, 1989. 464 с.).

Половина названих причин, якщо не більше, збігається з причинами серцево-судинних катастроф під час святкувань і сексуальних контактів. Зміни в організмі як фонові етіологічні фактори смертей не свіжі, а давнішні, у їх підґрунті лежить хронічне субклінічне стерильне запалення, структурні перебудови (наприклад, фіброзні, склеротичні). А фізичні, сексуальні, святкувальні навантаження загострюють існуючі патологічні зміни.

У іншій праці серед перших причин раптової смерті спортсменів називають: атеросклероз коронарних артерій, спазм коронарних артерій, коронарний тромбоз, гіпертрофічну кардіоміопатію. За ними йдуть інші причини. В переліку патофізіологічних факторів: симпатикотонія, коронарна вазоконстрикція, гіперкоагуляція крові, електролітний дисбаланс, підвищення концентрації вільних жирних кислот та ін. (Timothy D. Noakes. Sudden death and exercise. In: Encyclopedia of Sports Medicine and Science. 8 Nov 1998). З подібними змінами «виходять на старт святкувань» і чимало тих, кого потім рятують медики.

На думку дослідників з Нідерландів, вживання кави, енергійні фізичні вправи, секс, вживання коли, страх/переляк, гнівливість, видування носа та натужування під час дефекації можуть бути причиною субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми (A. Mandal. Exercise, sex, coffee and even nose blowing may raise risk of stroke: Study. News Medical. Life Sciences. 5 May 2011. M. Vlak et al. Trigger factors and their attributable risk for rupture of intracranial aneurysms. Stroke. 2011;42:1878–82). Перші шість можливих чинників розриву аневризми нерідко супроводжують позашлюбні сексуальні контакти, а вже нездоровий чоловічий організм (близько 2% населення мають внутрішньочерепну аневризму) може зреагувати патологічно.

Під час святкувань кава і напої з колою вживаються багатьма. Енергійні фізичні вправи – відгортання снігу як причина серцево-судинних ускладнень – нерідко згадувались в американській науковій літературі минулих років. Про емоційні навантаження під час свят як можливу причину ускладнень ми вже згадували.

Закладеність носа, ринорея можуть з’явитись під час святкувань, що викликатиме потребу висмаркатися. Відомо, що закладеність носа, гіперпродукція носового слизу може бути побічною дією гіпотензивних препаратів і контрацептивів, що є риніт вагітних тощо. Цікаві спільні патофізіологічні механізми риніту і ринореї від згаданих причин, у тому числі і святковий стіл як одну з них, не обговорюємо.

Про акт дефекації: запори нерідко підвищують проникність кишкової стінки, посилюють ендотоксемію і можуть бути безпосередньою причиною грізних ускладнень у людей із серцево-судинними захворюваннями. «Протікаючий кишківник» (Leaky gut), при якому у кров потрапляють у надмірній кількості ліпополісахариди, не до кінця розщеплені білки, мікроорганізми та ін., є частим супутником впливу різноманітних факторів на організм (фізичні перенавантаження, стрес, радіаційний вплив, алкоголь, певна їжа тощо), і це може бути тригером ускладнень. Застілля і кардіоваскулярні наслідки – один з прикладів цього.

Призводять до закрепів серед іншого: мала кількість клітковини, рідини, гіподинамія, атонія м’язів кишок, зумовлена, наприклад, дефіцитом тіаміну, місцевою нейропатією тощо. Натужування під час дефекації призводить до збільшення внутрішньочеревного та внутрішньогрудинного тиску, що, своєю чергою, спричиняє зменшення венозного відтоку від судин головного мозку і підвищення внутрішньочерепного тиску. При цьому підвищується тиск у нижній порожнистій вені. Для людини з серцево-судинними проблемами все це може бути причиною коронарного синдрому, інсульту, тромбоемболії легеневих артерій або розриву аневризми.

«Великі коливання артеріального тиску спостерігаються під час різноманітних натужувань: під час кашлю, блювання, дефекації, судом, при сильному болю. Сильне натужування у здорових (наприклад, при надуванні футбольного м’яча) призводить до підвищення систолічного тиску до 170, 240 і навіть 280 мм рт. ст. Під час кашлю ми відмічали підвищення тиску на 20–30, а іноді 60 мм, при сильному сміху – на 30–35 мм, при блюванні – на 50–70 мм рт. ст. Такі коливання тиску не є нейтральними для пацієнтів з інфарктом. Серед 13 раптово померлих наших хворих (у інфарктному відділенні) 4 померли під час акту дефекації. Звідси випливає, що боротьба з кашлем, запорами, метеоризмом та іншими факторами, які супроводжуються натужуванням, є важливим чинником оберігання серця…» (C. Ф. Олейник.Труды XIV всесоюзного съезда терапевтов. М., 1958. 736 с.)

В іншій праці львівський професор С. Ф. Олійник (1959) вказує, що найбільш частим фізичним напруженням при ліжковому режимі є фізіологічні відправлення. Серед 39 померлих, що дотримувались ліжкового режиму, у 8 смерть настала під час акту дефекації. Ймовірно, крім натужування і незвичності положення тіла (горизонтальне) мало значення незвичність оточення і ситуації (палата, чужі люди, судно). У ті часи хворим не дозволяли сідати, і С. Ф. Олійник один з перших в країні запропонував садити хворих з інфарктом у ранній період.

Чим менше клітковини в раціоні і чим більше рафінованих продуктів, концентрованих білків, тим більша схильність до запальних змін, алергії та ін. (A. N. Thorburn et al. Diet, metabolites, and «Western-Lifestyle» inflammatory diseases. Immunity. 19 June 2014; 40(6): 833–842). Також більша схильність до закрепів. Рафінована їжа створює нестачу тіаміну. Можна сказати і так: як правило, чим більше продуктів з високим прозапальним індексом і чим менше продуктів з протизапальними властивостями, тим більшою буде схильність до запорів, ендотоксемії, хвороб цивілізації з їх хронічним субклінічним запальним перебігом як у короткотривалій, так і довготривалій перспективі. Ретроспективні дослідження минулих років на великих групах людей (наприклад, в Африці і Європі) вказують на таку залежність у виникненні ішемічної хвороби серця, раку. Про користь цільнозернових продуктів, цільного зерна як протизапального чинника ми писали. Також це ефективний засіб проти запорів. Користь зовнішньої оболонки зерна – висівок – відома.

«Стрес може подвоїти ризик крововиливу у головному мозку, пов’язаного з високим артеріальним тиском, а вживання зелених листових овочів є сильним захисним чинником від цього», – це висновок одного з виступів на міжнародній конференції Американської асоціації з вивчення інсульту в січні 2018 р., яка проходила в Лос-Анджелесі.

Зелені листові овочі (не плутати з коренеплодами, овочами взагалі) через наявність великої кількості поліфенолів та ін., які мають виражені протизапальні властивості, чинять ангіопротекторну дію, покращують стан мікробіоти кишківника, діють сечогінно, містять багато калію і магнію тощо. Через наявність достатньої кількості клітковини нормалізують пасаж хімусу по кишківнику, чим значно полегшують акт дефекації. Тобто виявляють короткотривалу і довготривалу захисну дію на здоров’я. При застіллях листова зелень дуже помічна, але її на столі мало чи немає. Взимку ціна, якість, вибір, смаки можуть стати перепоною. Думка про користь зелені далеко не нова і дуже добре обґрунтована віддавна. Наприклад, книжка київського вченогоВ. А. Барабой «Растительные фенолы и здоровье человека». М., 1984. 160 с. Назва одного з розділів цієї книжки – «Проти запалення, склерозу та алергії».

Хтось скаже, що раніше не їли в Україні взимку зелених листових овочів, як і не їли на півночі України морепродукти, морські водорості, не вживали омега-3 добавок і не було стільки інсультів, проявів нестачі йоду. І буде цілком правий. Аналогів за ефектом листової зелені на столі тоді було предостатньо, та й в наш час їх чимало, вони легкодоступні, та їх ангіопротекторний ефект не менший.

Нерідко в пацієнта, часто жертви пандемії сучасності – метаболічного синдрому, який потрапляє до вищезгаданих 75% раптово померлих під час інтимної близькості, вже є: постінфарктний рубець у стінці лівого шлуночка; болі в лівій половині грудної клітки з іррадіацією в ліве плече, ліву руку; зміщення лівої межі серцевої тупості вліво, зміщення серцевого поштовху вліво; зсув перехідної зони вліво (лівограма) і повна блокада лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ; розширення лівого передсердя, гіпертрофія лівого шлуночка, систолічна дисфункція лівого шлуночка на УЗД, стрес-індукована гіпоперфузія в басейні лівої коронарної артерії; зсув меж стеатозної печінки вліво за рахунок збільшення лівої частки; в аналізі крові – зсув формули вліво. В його організмі не вистачає учасника імунних реакцій, попередника оксиду азоту L-аргініну (лат.laevus – лівий). Він часто зловживав продуктами й напоями, які містять надмір моносахариду левульози (левульоза або фруктоза, лівоглюкоза – лівозворотній стереоізомер). У співвідношенні: вік коньяку, який він мріяв пити/вік партнерки – ліва частина повинна була бути більшою. Кількість цигарок, яку він викурював за день, дорівнювала ємності однієї запальнички. У нього високий рівень тривожності. Він вже давно не відвідував салони чоловічої краси – спортивні зали та бібліотеки (І. І. Мечніков, основоположник теорії імунітету, вважав високий інтелект вторинною чоловічою статевою ознакою, як статура, м’язи, борода). Незважаючи на попередження лікаря, зловживав стимуляторами, оскільки мав еректильну дисфункцію.

Наявність гіпертрофії лівого шлуночка є предиктором смертельного інсульту, ця асоціація зростає у курців (M. Bots et al. Left ventricular hypertrophy and risk of fatal and non-fatal stroke. J Epidemiol Community Health. 2002 Feb; 56(1):8–13). Зловживання простими цукрами явно негативно впливає на кардіометаболічний стан, ліпідний профіль, імунну систему (J. J. DiNicolantonio, S. C. Lucan. The wrong white crystals: not salt but sugar as aetiological in hypertension and cardiometabolic disease. Review. BMJ Open Heart. 2014:(1). Список підтверджень для наведених вище змін можна продовжити.

Кожна з названих патологічних змін, особливо при метаболічному синдромі, не існує поодинці, а частіше у перерахованій «зв’язці», коморбідно, і майже кожна існує на фоні прозапального стану в організмі, хронічного стерильного субклінічного запалення. І виникає також внаслідок хронічного стерильного запалення.

Можливо, у того самого пацієнта виник гастроезофагальний рефлюкс, який спровокував миготливу аритмію з дистальною тромбоемболією чи порушення коронарного кровотоку. Рефлюкс провокується: переповненням шлунку; підвищенням внутрішньочеревного тиску внаслідок черевного ожиріння; горизонтальним положенням тіла; внаслідок впливу «кислотної кишені» і, звісно, вживанням окремих продуктів, курінням та ін. А далі задіюються зміни і механізми, які ми лише перерахуємо: запалення в стінці стравоходу; тісна близькість його стінки та задньої стінки лівого передсердя, особливо коли воно збільшене; наявність системного та місцевого запалення, зокрема в стінці лівого передсердя (передсердний міокардит) і в епікардіальному жирі; існуюча проаритмічна готовність міокарда і коронарних судин до спазму; електричне та структурне ремоделювання та ін. (D. Linz et al. Atrial fibrillation and gastroesophageal reflux disease: the cardiogastric interaction. Europace. 2017 Jan; 19(1):16–20. J. Budzyński, G. Pulkowski. Migotanie przedsionków i inne arytmie a przewód pokarmowy. Kardiol Pol. 2009;67:1268–1273. C. Yao et al. Enhanced activation of inflammasome promotes atrial fibrillation. J of Molec and Cel Cardiol. Nov 2017:112–147). Гастроезофагальний рефлюкс може бути причиною ускладнень, як у прикладі описаного краш-тесту, так і при святкових застіллях.

Подібних патологій, які перераховані вище у нашого пацієнта, можна навести багато, особливо в період у чоловіків, коли «життя на осінь поверта». Це крайність, як і у прикладі, так і в наслідках. Але з подібними змінами в організмі чимало людей випробовують стан свого здоров’я під час застіль, під час святкувального марафону – так би мовити, біжать по тонкій кризі та ще й підстрибують. Хтось до берега не добігає, про що говорить сумна щорічна демографічна січнева статистика у нас і у світі.

З іррадіацією болей вправо, з правограмою на ЕКГ, з гіпертрофією правих відділів серця теж не варто ходити «наліво», оскільки є великий ризик кардіоваскулярних проблем (A. Fisher et al. Sexual and cardiovascular correlates of male unfaithfulness. J Sex Med. 2012 Jun; 9(6):1508–18). Ми не моралізуємо, але, взагалі, хто має серце…, а «серце – річ крихка – воно б’ється» (Ц. Меламед).

Красномовну назву статті дала міжнародна група вчених: «Sexual health as a portal to men’s health: a problem turned around into an opportunity» (R. Shabsigh et. al. Int. J. Clin. Pract. 2008 Feb 1; 62(2):179–181). Вже не один рік у літературі існує думка: якщо хворий молодого або середнього віку звернувся до спеціаліста з приводу еректильної дисфункції, в першу чергу його необхідно скерувати до кардіолога для встановлення/виключення кардіологічного діагнозу. І там, і там задіяні судини, ендотелій, оксид азоту, запальні цитокіни тощо. Еректильна дисфункція розцінюється як сурогатний маркер судинних ускладнень у молодих. Часто ця проблема є у чоловіків з метаболічним синдромом (A. A. Yassin et al. Мetabolic syndrome, testosterone deficiency and erectile dysfunction never come alone. Andrologia. 2008 Aug; 40(4):259–64).

Перекрити портал (англ. portal – вхід, ворота) у світ серцево-судинних хвороб можна різними засобами. Найбільш ефективним видається розумне харчове обмеження, оптимальні фізичні вправи. Одне з підтверджень цьому – дослідження американських вчених: С. K. Martin et al. Effect of Calorie Restriction on Mood, Quality of Life, Sleep, and Sexual Function in Healthy Nonobese Adults. JAMA Inter Med. 2016, May 02. Індекс маси тіла чоловіків і жінок дорівнював 22–28. Час обстеження – 2 роки. Енергетична цінність їжі була обмежена на 25%. Настрій, сон, сексуальна функція покращали.

Прозапальний стан у старших чоловіків – явище розповсюджене, як і низький рівень андрогенів. При зниженні рівня тестостерону в організмі збільшується рівень прозапальних інтерлейкінів (M. Maggio et al. The relationship between testosterone and molecular markers of inflammation in older men. J Endocrinol Invest. 2005; 28(11 Suppl). Чи це зниження є свідком, чи причиною – можна дискутувати.

Звісно, не все однозначно зі впливом цього андрогену, у тому числі й щодо нашої теми – імунна відповідь на застільні навантаження. В основному найменша серцево-судинна смертність серед чоловіків тоді, коли в їх організмі найвищий рівень свого тестостерону (20–30 років). Учасників застіль зі зниженим рівнем тестостерону чи через вік, чи через надмір вісцерального жиру, з підвищеним рівнем ароматази у крові (яка конвертує андрогени в естрогени), з гінекомастією чимало, що також впливає на сумну січневу статистику. Звісно, не один тестостерон «винен». Тут діє комплекс причин, рівень яких змінюється паралельно з рівнем тестостерону. Фізичні навантаження можуть покращити імунологічні показники, ліпідограму, андрологічний профіль.

Чоловіки з вищим рівнем тестостерону більш схильні до слабкої імунної відповіді на вакцинацію проти грипу. Можливо, це пояснює те, чому чоловіки більш вразливі до інфекцій взагалі, аніж жінки (D. Furman et al. Systems analysis of sex differences reveals an immunosuppressive role for testosterone in the response to influenza vaccination. PNAS. January 14, 2014; 111(2):869–874. B. Alexander. Testosterone may make men likely to get the flu, study finds. NBC NEWS. 23 Dec 2013). Механізми такого реагування складні. Але вже не видається лише смішним жарт про те, що тільки жінка, яка народжувала, може зрозуміти чоловіка, у якого температура 37,2 °С. Повинні були б бути і особливості імунної відповіді на застілля в залежності від статі й рівня андрогенів у чоловіків.

Покращити баланс «прозапальний – протизапальний статус» можна за допомогою оптимальних фізичних навантажень, за допомогою міокінів/цитокінів, які виробляються при цьому ендокринним органом – м’язами з позитивним дистальним ефектом на нем’язеві тканини (S. Schnyder, C. Handschin. Skeletal muscle as an endocrine organ: PGC-1α, myokines and exercise. Review. Bone. 2015 Nov; 80:115–125).

Якщо людина систематично виконує фізичні навантаження, тоді одне таке раптове фізичне або сексуальне навантаження не спровокує гостру серцеву подію – інфаркт міокарда, серцеву смерть (J. Dahabreh, J. Paulus. Association of episodic physical and sexual activity with triggering of acute cardiac events. Review. JAMA. 2011;305(12):1225–1233). Як і, частіш за все, застільні навантаження для неї минуть без наслідків. Опірність до цих двох випробувань серед іншого можна пояснити гормезисом. Гормезис – захисний ефект, який настає внаслідок підвищення ендогенного фону резистентності при дії попередньо помірних стресорів, у тому числі й оптимальних фізичних навантажень, на майбутні нестандартні для організму ситуації.

Чимало чоловіків можуть сказати, що в них вага не міняється, або якщо й зросла, то не сильно. Так-то воно так, але з віком з’являється саркопенія – прогресуюча загальна втрата маси і сили скелетних м’язів, можливо й міокарда. У патомеханізмі цього процесу безпосередню участь беруть прозапальні цитокіни. Кількість жиру в організмі при цьому збільшується, вага ж не змінюється. Але жирова тканина, особливо внутрішньочеревна, на відміну від м’язевої, сама перебуває у стані хронічного запалення і посилює хронічне субклінічне стерильне запалення в організмі.

Автомобільний краш-тест, за інших рівних умов, краще перенесе машина, якій менше років, за якою краще доглядали, яку не «вбивали» дороги, яку не часто перенавантажували вагою, дистанціями, але яка й не стояла довго, яка зазнала менше впливів окисних процесів, тобто менш іржава. Аналогічно і з людським організмом при випробовуванні святами чи будь-яким іншим пере-/навантаженням.

Років 40 тому країною «гуляв» вірш з досить розумними порадами, як прожити сотню літ. З легким гумором надавались рекомендації, як уберегти психічне здоров’я, чим займатись та ін. Згадувались і такі корисні продукти, як морква, часник.

Відомо, що вживання часнику, моркви, особливо у сирому вигляді, через наявність у них великої кількості біологічно активних фітонутрієнтів позитивно впливає на здоров’я, зокрема на антиоксидантний статус, чинить корисний модулювальний вплив на прозапальний стан (M. Butt et al. Garlic: nature’s protection against physiological threats. Crit Rev Food Sci Nutr. Jun 2009;49(6):538–5. H. Zhang et al. Anthocyanin-rich phenolic extracts of purple root vegetables inhibit pro-inflammatory cytokines induced by H2O2 and enhance antioxidant enzyme activities in Caco-2 cells. Journal of Functional Foods. Apr 2016;22:363–375). Також часник сприяє продукції газотрансмітера сульфіду водню, який у малих кількостях є вазодилататором, нейротрансмітером. Дія сульфіту водню багато в чому подібна до дії оксиду азоту (G. A. Benavides et al. Hydrogen sulfide mediates the vasoactivity of garlic. Proc Nat Acad Sci USA. 13 Nov 2007;104(46):17977–82).

Г. Сковорода свого часу зауважив: «Подлинно всякой род пищи и пития полезен и добр есть, но разсуждать надобно время, место, меру и персону». Як писав і Б. Франклін, що є індивідуальна відмінність у наслідках вечірнього переїдання: «Існує різниця в будові тіла людей, і декотрі так добре відпочивають після їжі, що жахливий сон переходить в апоплексичний удар, після чого вони сплять до дня страшного суду».

Одна справа – «перебір» за вечерею 30-річним молодим здоровим фізично активним чоловіком, і цілком інша, коли надмірно повечеряє 50-літній чоловік з синдромом Піквіка, синдромом Z (метаболічний синдром + нічне обструктивне апное). Одна річ – коли кристали холестерину, сечової кислоти потраплять у стоншене покриття вразливої бляшки (у якій підвищений вміст металопротеїназ, макрофагальна інфільтрація і під якою збільшене ліпідне ядро), біля якої тече вразлива, з підвищеною схильністю до коагуляції кров, і до того ж у судині, яка схильна до спазму. І цілком друга – коли ситно попоїсть молодий чоловік, у якого жири в крові окисляться повністю і не буде кристалізації холестерину, уратів, а якщо навіть це (кристалізація) тимчасово станеться, не буде взаємодії з покришкою бляшки через відсутність останньої.

Вразлива (на запалення і розрив) бляшка, вразлива (на запалення, тромбогенна) кров, вразливий (на ішемію, аритмію) міокард – вразливий пацієнт (M. Naghavi et al. From vulnеrable plaque to vulnerable patient: a call for new definitions and risk assessment strategies: Part I.Circulation. 2003 Oct 7; 108(14):1772–8. M. Naghavi, E. Falk. From vulnerable plaque to vulnerable patient: Part II. A. Roguin. Vulnerability caused by arrhythmogenic vulnerable myocardium. Online: 08 February 2010) – терміни науково-медичні. У другій публікації розглядається роль запальних процесів у виникненні вразливості бляшки і крові (англ. vulnerable – вразливий, ранимий).

Вразлива, запалена бляшка має вищу температуру, ніж стінка судини поруч. Підвищення температури бляшки відбувається паралельно з підвищенням рівня прозапальних медіаторів, в’язкості крові та схильності тромбоцитів до агрегації та ін. (C. Stefanadis et al. Coronary atherosclerotic vulnerable plaque: current perspectives. Review. JAHA. 2017; March 17, 6(3). У цій статті підкреслюється, що профілактика – це краще, аніж лікування наслідків розриву вразливої запаленої бляшки.

Кристали холестерину травмують судинну стінку, подібно до того як кристали сечової кислоти травмують тканину суглоба. «Подагра в артеріях» – так можна назвати наслідок взаємодії кристалів холестерину і стінки артерій (University of Bonn. Why cholesterol damages arteries: Cholesterol crystals lead to life-threatening inflammation in blood vessel walls. Science Daily. 29 April 2010. P. Duewell et al. NLRP3 inflammasomes are required for atherogenesis and activated by cholesterol crystals. Nature. 2010;464(7293).

Кардіоваскулярна подія стається на вже «підготовленому» грунті, локальна судинна катастрофа виникає при системних патологічних змінах, за наявності вразливих бляшки, крові, міокарда в організмі вразливого пацієнта. Подія станеться, коли організм не зможе адекватно зреагувати на зовнішній негативний вплив.

Одне з визначень поняття фізичного здоров’я: фізичне здоров’я – стан організму, при якому інтегральні показники основних фізіологічних систем лежать у межах фізіологічної норми і адекватно змінюються під час взаємодії людини з довкіллям (А. Магльований та співавт., 1998).

Святкувальні навантаження, як частина довкілля, можуть спричинювати неадекватні зміни за наявності патології та вразливості, що позначиться на здоров’ї. Пригадаємо слова Луї Пастера: «…мікроб – ніщо, середовище – все…» Коли під час святкувань надмірна кількість DAMP (кристали уратів, холестерину, жирні кислоти та ін.) потраплять, утворяться в організмі, де немає патологічно зміненого внаслідок хронічного стерильного запалення, готового до гіперергії середовища, тоді це не призведе до значних негативних наслідків. Хіба що залишаться непомітні «мікрограми». Якщо внутрішнє середовище, фоновий стан змінені, коли є хронічні запальні зміни, ушкодження ендотелію, вразливі атеросклеротичні бляшки, підвищена коагуляційна активність крові, тоді пастерівське «ніщо» на фоні зміненого середовища стане дуже значимим, стане причиною захворювання. До слова, Л. Пастер довів можливість стерильного асептичного нагноєння.

«Стосовно найсуттєвішого аспекту людського досвіду, суспільство, у якому ми зараз живемо, непомітним для нас чином перетворилось у «суспільство ремісії». Цей термін американського соціолога і медичного антрополога Артура Франка означає, що якщо раніше у списку традиційних соціально і екзестенційно значущих відмінностей – багатий/бідний, чоловік/жінка, молодий/старий і т. д. – була також відмінність хворий/здоровий, то з певного моменту вона перестала бути ревалентною. Американська письменниця С. Зонтаг писала, що людина має своєрідне подвійне громадянство, паспорт від держави здорових і держави хворих, і раз у раз перетинає їхні кордони. Але сьогодні теоретики і практики медицини справедливо стверджують, що понад 70% у структурі сучасної патології становлять хронічні хвороби, тобто такі, котрі не можна вилікувати, і людина досягає лише стану ремісії, тобто стану, де межу між здоров’ям як нормою і захворюванням як відхиленням від норми провести неможливо. Виникає навіть поняття «хронічного лікаря», орієнтованого не стільки на пунктуальну етику вирішень, скільки на етику турботи, супроводу хворого, що не має часових кордонів (К. Дернер)» (В. Лехциер. Раненый рассказчик: на пути к нарративной медицине. Вестник СамГУ 2010. 5).

У багатьох святкові навантаження/перенавантаження можуть загострити, проявити повною мірою прихований, так званий третій, напівхворобливий стан, після чого вони легко «перетинають кордон і опиняються у державі явно хворих».

На сьогодні в Україні близько 67% всіх смертей зумовлені серцево-судинними захворюваннями. Якщо наші публікації зможуть запобігти хоча б одній серцево-судинній смерті – робота автора і редакції вважатиметься не марною. Але ж мають у нас десь бути здорові люди?

«Обстежили слухачів Національної академії оборони України віком 20–45 років (хто б мав би бути здоровішим?). Наявність ризику розвитку серцево-судинних захворювань виявлена у 60,66% обстежених; частота явного ризику спостерігалася майже в половині випадків (48,31%). В групі офіцерів до 30 років наявність ризику встановлена у 40,91%, 30–39-річних – 60,13%, 40–49 років – 70,57% обстежуваних. Чинники ризику: наявність стресової ситуації в умовах професійної діяльності і домашній обстановці (48,55%), підвищений артеріальний тиск (47,24%), нераціональне (надмірне) харчування (45,65%), паління (39,19%), надмірна маса тіла (21,62%), недостатня рухова активність (16,14%)» (С. Жембровський. Специфіка взаємозв’язку між показниками фізичного стану і ризиком розвитку серцево-судинних захворювань у офіцерів різного віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2008;2:56–60). У цій самій статті вказується, що понад 70% дорослого населення України мають низький і нижчий за середній рівні фізичного здоров’я (Г. Апанасенко, Л. Долженко, 2007).

В іншому дослідженні вивчали рівень фізичного здоров’я офіцерів-викладачів вищих навчальних закладів МВС України різних вікових груп. Понад 75% мають низький та нижчий за середній рівні фізичного здоров’я. (С. Безпалий та співавт. Динаміка фізичного здоров’я офіцерів-викладачів вищих навчальних закладів МВС у процесі службової діяльності. Молода спортивна наука. 2012;4:15–22). У більшості викладачів вищих військових навчальних закладів виявлено недостатній рівень функціонального стану організму. Він був нижчий, ніж середній (В. М. Романчук. Оцінка функціонального стану науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів. Вісник ЧНПУ. 2013;112(3):302–305).

А яке здоров’я в нас, цивільних, тим більше після сорока? Не дивно, що ми в лідерах за смертністю в Європі і світі. У Львівській області, за даними Держстату, найвища смертність за 2016 р. і перше півріччя 2017 р. – у січні. У 2017 р. смертність зросла як за січень, так і за півроку. Перше місце серед причин смерті – хвороби системи кровообігу. Є три зимових місяці. Січень відрізняється від інших місяців тим, що у ньому менше температурних перепадів, відносно менше гострих респіраторних захворювань, які, як правило, частішають з початком зими і весни – на початку грудня і наприкінці лютого. Тобто для імунітету ситуація начебто краща. Січень також вирізняється тим, що в ньому найдовші святкові канікули і багато свят.

Ці статистичні дані щодо смертності під час свят – результат дослідження ритмів суспільного життя, вивчення захворюваності за допомогою, так би мовити, макроскопа. Термін, який зрідка використовується у сучасній літературі на противагу мікроскопу (Zdrowie świata pod makroskopem. Świat Nauki. 2016;8:26. Health check for humanity. Scientific American. 2016;315:36–41).

Сумна груднево-січнева статистика – погляд через макроскоп на різдвяно-новорічні святкування. При мікроскопічному патанатомічному дослідженні біопсійного матеріалу це виглядатиме так: «Аналізувались карти викликів швидкої допомоги з приводу позалікарняної смерті і протоколи розтину за три роки, з 2009 р. у Якутську. Від серцево-судинних захворювань раптово померли 674 особи. Діагноз «ішемічна хвороба серця» як причину смерті встановлювали за наявності таких показників: свіжі вогнища некрозу в міокарді, оклюзія коронарних артерій (свіжий тромбоз, крововилив в атеросклеротичну бляшку); стеноз на 50% хоча б однієї коронарної артерії або постінфарктні рубці; смерть після нападу стенокардії або без нього за відсутності морфологічних змін у міокарді чи інших причин смерті. Найчастіше раптово помирали чоловіки до 60 років. Більшість померлих – особи, які приїхали з інших регіонів Росії та ближнього зарубіжжя. Найвища позалікарняна серцева смертність – у січні, дещо нижча – у грудні. В січні найбільша смертність 1-го, 2-го, 7-го, 8-го, 9-го і 13-го числа. Невеликий сплеск у січні спостерігається ще 20-го і 25-го. Наступний підйом смертності – в перших числах травня. Всіх перевіряли на вміст алкоголю у крові. Серед померлих у січні у 12,5% алкоголю не виявлено, у 62,5% – був легкий ступінь і у 25% – середній ступінь вмісту алкоголю. Смертність асоціюється з прийомом алкоголю (але дози не смертельні). У корінного населення сплеск смертності також у січні, але нижчий. Новий рік у них влітку» (Некоторые причины периодического повышения внебольничной смертности от сердечно-сосудистых заболеваний населения Якутска. С. Н. Морозов и соавт. Вестник СВФУ им. М. К. Аммосова. 2012. № 3:142–145).

Враховуючи співпадіння зростання смертності з датами свят, в основному релігійних, можна припустити, що це пов’язано зі святкуваннями приїжджими заробітчанами. Тоді картина стає зрозумілішою. Сплеск смертності на початку травня можливо пояснити більшою кількістю вихідних у цей період, про що ми вже писали.

Ми вже згадували, що існує наукове визначення «серце вихідного дня», «синдром вихідного дня», є «синдром понеділка», «печія вихідного дня», підвищення смертності під час свят. Їжа, переїдання, зловживання алкоголем, куріння, психоемоційні навантаження, різке порушення добового ритму сну і відпочинку – це все, об що можна спіткнутися, і тоді виникають названі «серце вихідного дня» та ін.

Занадто багато спільного і співпадінь, щоб ігнорувати цю інформацію, і вже видається не лише жартівливим вислів: «Чому дні, коли найбільше виснажуються резерви серця, печінки, підшлункової, імунітету, фібринолітичної системи, називаються «неробочими», «святковими», «вихідними»?»

Продовження в наступному номері