сховати меню

Бронхіальна астма на Волині: реальна статистика та якісний показник контролю над хворобою

сторінки: 17-20

О.К. Яковенко, к.м.н., зав. відділення пульмонології Волинської обласної клінічної лікарні, головний позаштатний пульмонолог УОЗ ОДА, голова товариства лікарів-пульмонологів та фтизіатрів Волинської області ім. Михайла Марунчака, Т.Л. Яковенко КЗ «Луцька міська дитяча поліклініка»

Бронхіальна астма (БА) сьогодні є однією з найважливіших медичних проблем [29], яку, без сумніву, можна вважати глобальною. Частота даного захворювання з кожним роком зростає, ця тенденція особливо характерна для дитячого віку [3, 7]. Так, у світі на БА хворіє 334 млн людей, 14% дітей та 8,6% дорослого населення планети віком від 18 до 45 років мають симптоми астми [21]. Найбільше страждають від БА діти 10-14 років та люди похилого віку від 75 до 79 років [21].

БА вважається однією з 14 найважливіших захворювань у світі з точки зору ступеня тяжкості та тривалості інвалідності [21]. На думку професора Б.М. Пухлика, в Україні поширеність алергічних захворювань (АЗ), до яких належить і БА, по суті невідома, оскільки МОЗ користується недосконалою офіційною статистикою, яка відображає лише приблизно кожного 20-го хворого з БА. Та якщо визначити реальну частоту хворих на БА, то їх кількість зростає до 2,3 млн, або 5% [26], і Волинь, на нашу думку, в цьому питанні також не виняток.

Волинська область знаходиться в північній частині західного регіону України з помірно континентальним вологим кліматом [24]. У свою чергу, вологий клімат є сприятливим природним чинником загострення БА [23] і фактором розвитку грибкових та кліщових алергенів у середовищі як тригерів БА [13, 23]. Це було доведено алергологічним обстеженням хворих на БА дітей Волинської області, серед яких переважала сенсибілізація до побутових алергенів – кліщів Dermatophagoides farinae (81,0%) і Dermatophagoides pteronissinus (75,2%) та сенсибілізація до групи грибкових алергенів (39,1%) у порівнянні з виявленою низькою сенсибілізацією до групи пилкових алергенів, що становила лише 14,7% [31].

Завдяки спільним системним організаційним заходам у рамках обласної роботи, проведенню конференцій із залученням провідних республіканських спеціалістів, обласних навчальних семінарів з діагностики та лікування БА для лікарів різних спеціальностей у Волинській області показник поширеності дитячої та дорослої БА з 2009 по 2014 р. збільшився на 7,5% переважно за рахунок росту показника поширеності дитячої астми на 34,5%. Проте Волинь і досі лишається в стані гіподіагностики даної патології (396,7 на 100 тис. населення) навіть у порівнянні із загальноукраїнським показником (489,9 на 100 тис.), не говорячи вже про світові дані поширеності БА.

Так, у кінці 2014 р. абсолютний показник поширеності БА в області становив 4 120 хворих, у тому числі 940 дітей (віком 0-17 років) та 3 180 дорослих (18 років та більше), що в свою чергу становить лише 0,4% від загальної кількості населення області і суперечить реальній світовій статистиці. Проте показник поширеності хронічних бронхітів (J 40-42) в області за 2014 р. в абсолютних цифрах сягнув 12 450 хворих (1198,8 на 100 тис.), що в свою чергу наштовхує на думку про ймовірне маскування під встановленими діагнозами більш реальної статистики щодо поширеності БА в області.

Низький рівень забезпечення сучасними цифровими спірографами (спірометрами) закладів охорони здоров’я області ІІ рівня та відсутність даного обладнання на І рівні не дає змогу проводити дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) задля якісної диференційної діагностики хронічної легеневої патології з метою своєчасного виявлення БА та іншої хронічної обструктивної патології на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги [32].

Сучасна діагностика БА, як і діагностика будь-якого АЗ, етапна та перш за все складається з детального вивчення скарг, анамнестичних даних, спадкового анамнезу, об’єктивного обстеження хворого з обов’язковим проведенням функціональних досліджень (спірометрія, пікфлоуметрія) та специфічної алергологічної діагностики [30]. Щодо терапії, то, за офіційним документом ВООЗ, лікування всіх АЗ, у тому числі й БА, має охоплювати чотири напрями, які насамперед мають бути в основі медичних рекомендацій та санітарно-освітницької роботи лікаря: навчання пацієнта, елімінаційні заходи (уникнення контакту з тригерними факторами, алергенами тощо), фармакотерапія та специфічна імунотерапія алергенами (алерген-специфічна імунотерапія; АСІТ), ефективність якої доведена багатьма клінічними плацебо-контрольованими дослідженнями [4-6, 27, 28, 31].

Однією з важливих та невід’ємних складових сучасного лікування БА є фармакологічна терапія, що базується на основі доказової медицини згідно з міжнародними рекомендаціями GINA (Глобальна стратегія з лікування та профілактики астми), які регулярно переглядаються та доповнюються [9]. На основі даного гайдлайну та низки інших міжнародних рекомендацій робочою групою українських фахівців розроблено Уніфікований клінічний протокол з адаптованою клінічною настановою з діагностики та лікування БА (наказ МОЗ України від 08 жовтня 2013 р. № 868 зі змінами від 16.04.2014 наказом МОЗ України № 270) [25]. Основні принципи медикаментозної терапії БА ґрунтуються на 5-ступеневому покроковому підході призначення базисної терапії з метою досягнення медикаментозного контролю над хворобою та застосуванні ліків для невідкладної терапії з метою зняття астматичних приступів та/або їх еквівалентів, вибір яких залежить від тяжкості та ступеня контролю клінічних проявів захворювання [9].

Згідно з сучасними рекомендаціями, нині досягнення контролю над БА вважається головною метою лікування [1]. Контроль над БА визначається ступенем зменшення або позбавлення від різних клінічних проявів БА за допомогою комплексного лікування, навчання та елімінації тригерних факторів [17], про що вже було сказано вище. Контроль над БА охоплює дві складові – поточний контроль та профілактику виникнення ризиків у майбутньому у вигляді загострення, нестабільного перебігу захворювання [17]. Оцінка конт­ролю та якості лікування БА проводиться комплексно згідно з клінічними критеріями, що представлені у вітчизняному уніфікованому клінічному протоколі [25]. Також для швидкої, динамічної та якісної оцінки контролю БА розроблено та валідовано низку ординарних шкал, таких як ACQ (Asthma Control Questionnaire) та ACT (Asthma Control Test) [10, 14], які легко та зручно використовувати, враховуючи наш особистий практичний досвід [33], не лише в науковій діяльності, а і в щоденній клінічній практиці лікаря, починаючи з первинного рівня надання медичної допомоги, особливо за відсутності необхідної діагностичної матеріально-технічної бази.

Так, тест з контролю над астмою (ACT) – це анкета, яка створена спеціально для виявлення хворих з неконтрольованою БА та самостійного користування пацієнтами в домашніх умовах. Він складається з 5 пунктів та 25 запитань для пацієнта з загальним значенням оціночної шкали до 25 балів, де пороговим значенням для хорошого контролю вважається > 20 балів, а пороговим значенням для поганого контролю – < 15 балів. Тест забезпечує високий рівень надійності та позитивну кореляцію з оцінкою контролю над БА [14, 17], а також є зручним для користування пацієнтами в домашніх умовах [18].

Інший опитувальник, що дає змогу визначити рівень контролю над БА, – це ACQ, який розроблено на основі симптомів астми. Спочатку він містив 7 запитань для оцінки симптомів астми, які зустрічаються найчастіше, проте в подальшому був модифікований до 5 запитань (ACQ-5), вже без пунктів з використанням бронхолітиків та функціональних даних [10].

За даними цього опитувальника точкою розмежу­вання між добре контрольованою та неконтрольованою БА вважається число балів 1,00. Проте, говорити про наявність добре контрольованої астми за цією шкалою можливо лише при сумі балів <0,75, неконтрольованої астми – при сумі балів >1,5, чого не можна зробити якісно, використовуючи опитувальник АСТ [11]. Окрім того, за допомогою ACQ-5 можна спрогнозувати майбутній ризик можливого загострення БА, адже частота загострень контрольованої БА достовірно вища у хворих при наявному балі >0,75 (контрольована БА) в порівнянні з пацієнтами, у яких ступінь контролю на рівні < 0,5 балів (повністю контрольована БА) та значне збільшення ризиків майбутніх загострень БА при неконтрольованому перебігу захворювання відзначається при сумі балів >1,5 у порівнянні з контрольованим перебігом БА за сумою балів <0,5 [2, 12].

Загалом результати аналізу багатьох клінічних досліджень, таких як AHEAD, COMPASS, SMAILE, STAY, STEP, STEAM тощо, показали, що при будь-якому якісному лікувальному режимі протягом тривалого часу контроль над БА покращується, а число хворих, які досягають високого контролю над хворобою, збільшується. Проте, на жаль, це не відповідає реальній ситуації в багатьох країнах світу, так само як і на Волині.

Масштабні опитування в різних регіонах світу показують, що більшості хворим з перебігом БА різної тяжкості не вдається повністю контролювати захворювання при застосуванні стандартної медикаментозної базисної терапії внаслідок нерегулярного її проведення та відповідно надмірного використання медикаментозних препаратів для невідкладної допомоги [8, 15].

Подібна картина спостерігається і у Волинській області, де ситуація виглядає набагато гірше в порівнянні зі світовими показниками щодо лікування та досягнення контролю над хворобою [30, 32]. Так, згідно з даними агентства «Моріон» з продажу β2-агоністів короткої дії (БАКД) – сальбутамолу, беротеку, беродуалу – протягом останніх 5 років (з 2009 по 2014 р.) у Волинській області, в середньому щороку з метою симптоматичного лікування продається 41 795 упаковок препаратів даної групи, в тому числі 37 818 шт. (90,4%) інгаляторів сальбутамолу. Виходячи з офіційної статистики поширеності БА на Волині, можна припустити, що кожен хворий з БА протягом року в середньому використовує 10,4 балончика (2 080 доз) з БАКД, а якщо цю кількість проданих упаковок поділити на абсолютну кількість хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) в області, то на кожного хворого з БА та ХОЗЛ припадає по 4 балончика (800 доз) БАКД на рік, що лише значно підвищує ризик виникнення серцево-судинних ускладнень та смертності серед даної категорії пацієнтів при використанні препаратів цієї групи в такій кількості [19, 20].

Таке надмірне використання БАКД говорить нам, в першу чергу, про поганий контроль, теоретично, майже в кожного хворого з БА в області протягом року та відсутність проведення якісної базисної терапії згідно зі стандартами у кожного хворого з хронічною обструктивною патологією (БА та ХОЗЛ), враховуючи навіть наявні статистичні показники гіподіагностики БА. Також маркером відсутності адекватної базисної терапії та неконт­рольованого перебігу у хворих на БА є виклики бригади швидкої медичної допомоги (БШМД) до хворих з БА з метою зняття астматичного нападу.

Так, в обласному центрі Волинської області (м. Луцьк) в 2009 р. було здійснено 1 322 виклики БШМД до хворих з БА, в тому числі 34 пацієнти (2,6%) були госпіталізовані. Враховуючи офіційний статистичний показник поширеності БА в 2009 р. в Луцьку (1 088 чоловік – 527,6 на 100 тис.), на кожного хворого теоретично припадав 1 виклик на рік, або мінімум один епізод неконт­рольованої БА з тяжким загостренням у 2,6% випадків, з річними витратами на невідкладну допомогу для хворих на БА з місцевого бюджету 264 400 грн. (200 грн./виклик) при вартості 1 дози портативного пристрою з БАКД для зняття нападу БА від 15 коп. до 2,5 грн [32].

Аналогічна ситуація, та ще й в бік погіршення, констатована і в 2014 р. із зафіксованою загальною кількістю 3 381 виклик, з яких 31 людина була госпіталізована (0,9%). Враховуючи офіційний статистичний показник поширеності БА в 2014 р. в Луцьку (1 150 чоловік – 543,7 на 100 тис.), на кожного хворого з БА теоретично вже припадало 2,9 виклику на рік, або майже 3 епізоди неконтрольованого перебігу БА протягом року, не говорячи вже про негативну фармакоекономічну складову цього питання.

Повертаючись до стандартів медикаментозного лікування БА згідно з рекомендаціями GINА, перегляд яких відбувається щороку, ми бачимо, що в оновленому гайдлайні 2014 р. серед інших доповнень представлено новий режим, а саме – на першій сходинці медикаментозної терапії неконтрольованої БА вже рекомендовано призначати низькі дози інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС) як альтернативу симптоматичній терапії БАКД з переглядом дози препарату при повному медикаментозному контролі протягом 3 міс лікування та з урахуванням низького ризику загострення БА [9].

Власні клінічні спостереження щодо застосування на першій сходинці стартового лікування низьких доз ІГКС (флютиказону пропіонат у дозі 125 мкг двічі на добу та будесонід у дозі 100 мкг двічі на добу) у дорослих хворих (n=22) з неконтрольованою БА при неефективності елімінаційних заходів показало свою клінічну ефективність протягом 3 міс лікування. Був відмічений повний медикаментозний контроль над БА, згідно з опитувальником ASQ, в 63,6% (n=14). Проте в 36,4% (n=8) хворих відмічався частковий контроль основного захворювання, що в свою чергу змушувало переводити пацієнтів на другу сходинку покрокової терапії, додаючи до основного базисного лікування низькими дозами ІГКС антилейкотрієновий препарат монтелукаст у дозі 10 мг на ніч. Це протягом місячного комбінованого лікування призводило до повного контрольованого перебігу основного захворювання, згідно з опитувальником ASQ, з наступним переглядом медикаментозної терапії через 3 міс після початку оновленої схеми лікування.

Отже, якщо в європейських країнах високий показник поганого контролю над БА – це переважно результат низької прихильності до лікування внаслідок людського фактору [8, 15], то в нашому випадку це ще результат відсутності проведення дієвих реформ у галузі охорони здоров’я з непріоритетним ставленням чиновників до пульмонологічної та алергологічної служб, складна соціально-економічна ситуація в країні з вкрай низькою платоспроможністю хворих, яка не дає змогу отримувати якісне, а головне – необхідне лікування БА згідно з сучасними стандартами.

На нашу думку, забезпечення оптимального та якісного контролю над БА можливе лише за умов:

1. Об’єктивізації статистичних даних із захворюваності та поширеності БА шляхом запровадження в кожній області електронного реєстру хворих на дану нозологію, починаючи з первинного рівня надання медичної допомоги (ЦПМСД) лікарями загальної практики-сімейної медицини.

2. Повного забезпечення закладів охорони здоров’я І–ІІ рівня надання медичної допомоги пікфлоуметрами та спірографами з метою проведення активного ФЗД-скринінгу БА серед населення і пацієнтів з алергологічною та іншою хронічною легеневою патологією.

3. Забезпечення якісного зворотного зв’язку у вигляді надання інформації на ЦПМСД про пацієнта з центрів екстреної медичної допомоги після надання невідкладної допомоги БШМД первинному та/або диспансерному хворому з неконтрольованим перебігом БА.

4. Забезпечення хворих на БА з реєстру препаратами для базисного лікування та невідкладної допомоги через створення державної системи реінбурсації.

5. Забезпечення ведення хворого з БА на ІІІ–IV рівні надання спеціалізованої медичної допомоги лікарем-пульмонологом спільно з лікарем-алергологом з метою детального алергологічного обстеження, уточнення діагнозу та проведення АСІТ БА за показаннями.

6. Забезпечення комплексного підходу до лікування БА, який має полягати не лише у фармакотерапії, а насамперед у проведенні елімінаційних заходів з навчанням пацієнта та АСІТ на рівні ЦПМСД за призначенням вузького спеціаліста ІІІ–ІV рівня.

7. Забезпечення діагностики та лікування дорослих хворих на БА відповідно до уніфікованого клінічного протоколу з адаптованою клінічною настановою з діагностики та лікування БА (наказ МОЗ України від 08 жовтня 2013 р. № 868 зі змінами наказом МОЗ № 270 від 16.04.2014 р.) та міжнародних рекомендацій GINA 2014-2015, де для вибору стартового медикаментозного лікування згідно з першим кроком медикаментозної терапії неконтрольованої БА, рекомендована базова терапія низькими дозами ІГКС з додаванням, відповідно до другого кроку, до низьких доз ІГКС антилейкотрієнового препарату. У даному випадку для стартової терапії первинних пацієнтів з неконтрольованою БА можуть бути рекомендовані такі ІГКС, як флютиказону пропіонат у дозі 250 мкг на добу або будесонід у дозі 200 мкг на добу, а також антилейкотрієновий препарат монтелукаст у добовій дозі 10 мг.

Література

1. Bateman E.D. Global strategy for asthma management and prevention: GINA executive summary / E.D. Bateman et al. // Eur. Respir. J. – 2008; 31: 143-178.

2. Bateman E.D. Overall asthma control: the relationship between current control and future risk / E.D. Bateman et al. // J. Allergy Clin. Immunol. – 2010; 125: 600-608.

3. Busse W. W. Asthma diagnosis and treatment. Adressing issues of asthma in inner-city children / W. W. Busse, H. Mitchel // J. Allergy Clin Immunol. – 2007. – Vol. 119. – № 1. – P. 43−49.

4. Calamita Z. Efficacy of sublingual immunotherapy in asthma: review of randomized-clinical trials using the Cochrane Collaboration method / Z. Calamita, H. Saconato, A.B. Pela, A.N. Atallah // Allergy. – 2006. – 61. – Р. 1162−1172.

5. Calderon M. A. Allergen-specific immunotherapy for respiratory allergies: from meta-analysis to registration and beyond / M. A. Calderon, T. B. Casale, A.Togias et all. // J. Allergy Clin. Immunol. – 2011. – Vol. 127 (1). – P. 30−38.

6. Canonica G. W. Recommendations for standardization of clinical trials with Allergen Specific Immunotherapy for respiratory allergy. A statement of a World Allergy Organization (WAO) taskforce / G. W. Canonica et al. // Allergy. – 2007. – 62. – Р. 317−324.

7. Dacharier L. Diagnosis and treatment of asthma in childhood: a Practall consensus repor / L. Dacharier, A. Boner, H. Garlsen [et al.] // Allergy. – 2008. – 63. – Р. 5−34.

8. Fuhlbrigge A.L. The burden of asthma in the United States: level and distribution are depended on interpretation of the national asthma education and prevention program guidelines / A.L. Fuhlbrigge et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 2002; 166: 1044-1049.

9. GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Revised. – 2014. – http://www.ginasthma.org

10. Juniper E.F. Development and validation of questionnaire to measure asthma control / Juniper E.F. et al. // Eur. Repir. J. 1999; 14: 902-907.

11. Juniper E.F. Identifying «well-controlled» and «not well-controlled» asthma using the Asthma Control Questionnaire / Juniper E.F. et al. // Respir. Med. – 2006; 100: 616-621.

12. Meltzer E.O. Use of the Asthma Control Questionnaire to predict future risk of asthma exacerbation / Meltzer E.O. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. –2011; 127: 167-172.

13. Mendell M.J. Risk Factors in Heating, Ventilating, and Air-Conditioning Systems for Occupant Symptoms in U.S. Office Buildings: the U.S. EPA BASE Study. Published in Indoor Air Journal / Mendell M.J. et al.// volume 18, no. 4, pages 301-316.

14. Nathan R.A. Development of the asthma control test: a survey for assessing asthma control / Nathan R.A. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. – 2004; 113: 59-65.

15. Rabe K.F. Clinical management of asthma in 1999: the Asthma Insights and Reality in Europe (AIRE) study / Rabe K.F. et al. // Eur. Respir. J. – 2000; 16: 802-807.

16. Reddel H.K. American Thoracic Society / European Respiratory Society Statement: asthma control and exacerbations standardizing endpoints for clinical asthma trials and clinical practice / Reddel H.K. et al. // Am. J. Respir. Crit Care Med. – 2009; 180: 59-99.

17. Schatz M. Asthma Control Test: reliability, validity, and responsiveness in patient not previously followed by asthma spesialists / Schatz M., Sorkness C.A. et al. // J. Allergy Clin. Immunol. – 2006; 117: 549-556.

18. Schatz M. Validity of the Asthma Control Test completed at home / Schatz M. еt al. // Am. J. Manag. Care. – 2007; 13: 661-667.

19. Spitzer W.O. The use of beta–agonists and the risk of death and near death from asthma / Spitzer W.O. et al. // N. Engl. J. Med. – 1992; 326:501-506.

20. Taylor D.R. The beta–agonist controversy / Taylor D.R. et al. // Med. Clin. North Am. – 1996; 80: 719-748.

21. The Global Asthma Report 2014; http://www.globalasthmareport.org

22. William J Fisk. Meta-Analyses of the Associations of Respiratory Health Effects with Dampness and Mold in Homes / William J Fisk et al. // Published in Indoor Air Journal. – 2007. vol. 17, pp. 284-295.

23. Анісімов Є.М. Гігієнічна оцінка впливу клімато-погодних умов на перебіг бронхіальної астми / Є.М. Анісімов // Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01. Національний медичний ун-т ім. О.О. Богомольця. — К., 1998.

24. Гаврисюк В.С. Кліматичні особливості Західного Полісся УРСР / В.С. Гаврисюк // – 1960. – Географічний збірник, вип. 3.

25. Наказ МОЗ України від 08 жовтня 2013 року № 868 зі змінами від 16.04.2014 наказом МОЗ України № 270.

26. Пухлик Б.М. Актуальні проблеми алергології в Україні / Б. М. Пухлик // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2005. – Грудень, №1.

27. Пухлик Б.М. Вітчизняні надбання в галузі специфічної імунотерапії алергенами (СІТ) хворих на бронхіальну астму / Б.М. Пухлик, С.В. Зайков, І.В. Гогунська, І.В.Корицька, О. К. Яковенко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. – 2012. – № 3 (10). – С. 44−53.

28. Пухлик Б.М. Ефективність специфічної імунотерапії при алергічних захворюваннях органів дихання з позиції доказової медицини. Повідомлення 1 / Б. М. Пухлик, І.В. Гогунська, І.В. Корицька, О.К. Яковенко // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2009. – № 6. – С. 29−38.

29. Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма – одна из главных проблем современной медицины / Ю.И. Фещенко // Украинский пульмон. журнал. – 2000. – № 2, дополнение. – С. 13-15.

30. Яковенко О.К. Діагностика та лікування бронхіальної астми і хронічного обструктивного захворювання легень / О.К. Яковенко // Методичні рекомендації для сімейних лікарів та терапевтів установ охорони здоров’я області. – Луцьк, 2010. – С. 4-47.

31. Яковенко О.К. Ефективність пероральної імунотерапії у дітей, хворих на бронхіальну астму: дис. … кандидата мед. наук / О.К. Яковенко // – Київ, 2013. – 149 с.

32. Яковенко О.К. Стан пульмонологічної допомоги населенню та перспективи розвитку пульмонологічної служби у Волинській області / О.К. Яковенко // Матеріали колегії управління охорони здоров’я облдержадміністрації. – Луцьк, 2010.

33. Яковенко Т.Л. Порадник для хворих на бронхіальну астму / Т.Л. Яковенко, О.К. Яковенко зі спів. // Посібник для батьків хворих дітей та хворих дорослих на бронхіальну астму з навчальною метою. – Луцьк, 2006. – С. 3-36.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2015 Рік

Зміст випуску 9-10 (88-89), 2015

  1. О.С. Толох, Н.Д. Рудницька, У.Б. Чуловська та ін.

  2. О.К. Яковенко, Т.Л. Яковенко

  3. С.В. Зайков

  4. А.М. Гаврилюк

  5. Т.Р. Уманець, О.Г. Шадрін, В.А. Клименко та ін.

Зміст випуску 8 (87), 2015

  1. Л.Д. Калюжная

  2. Л.В. Гречанская

  3. Р.Ф. Айзятулов

  4. В.В. Николов

  5. В.А. Савоськина

  6. Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. Маштакова

  7. Л.Д. Калюжная, Е.А. Бардова, Л.В. Гречанская

  8. В.А. Савоськина

  9. Л.Д. Калюжная

  10. В.А. Савоськина, Н.В. Гуцу

  11. Л.Д. Калюжная, А.В. Петренко

  12. Е.М. Солошенко, О.М. Стулій, Н.О. Чікіна та ін.

Зміст випуску 2 (81), 2015

Зміст випуску 3, 2015

  1. О.М. Охотнікова

  2. Э.M. Ходош, В.С. Крутько, П.И. Потейко

  3. Е.А. Ошлянская

  4. Е.В. Поночевная

  5. С.В. Зайков

  6. П.В. Гришило, А.П. Гришило

  7. Е.В. Шарикадзе

  8. А.П. Гришило

  9. Huiping Li, Guojun He, Haiqing Chu et al.

  10. S.T. Holgate et al.

Зміст випуску 2, 2015

Зміст випуску 1, 2015

Випуски поточного року

Зміст випуску 3-4 (124-125), 2020

  1. Д.В. Мальцев

  2. Б.М. Пухлик

  3. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  4. A. G. Corsico, S. Leonardi, . A. Licari et al.

  5. О. С. Бильченко, Т. С. Оспанова, В. А. Савоськина, Е. А. Красовская, О. В. Веремеенко

  6. M. Levin, I.J. Ansotegui, . J. Bernstein et al.

  7. A. Bedard, X. Basagana, . J.M. Anto et al.

  8. Г. Є. Ананьїна, І. П. Висеканцев, О. С. Онасенко, Л. В. Степанюк, В. Л. Пономарьова

Зміст випуску 2 (123), 2020

  1. И. П. Кайдашев

  2. С.В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  3. К. Ю. Гашинова

  4. С.О. Зубченко, С.Д. Юр’єв, С.Д. Юр’єв

  5. С.Д. Юр’єв

  6. А.Є. Богомолов

  7. Jean Bousqueta, Holger J. Schunemann, Akdis Togias et al.

Зміст випуску 1 (122), 2020

  1. О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, М. Ф. Денисова, Л. І. Омельченко, Л. Ф. Слєпова, Н.М. Музика, А. Г. Арцимович

  2. Ю.В. Шукліна

  3. Yu Chen, Qianyun Liu, Deyin Guo

  4. Carlo Caffarelli, Francesco Paravati, Maya El Hachem et al.

  5. M. Lauriello, P. Muzi, L. Di Rienzo et al.