Сучасні підходи до профілактики лікарської хвороби та алергодерматозів

У сучасній дерматології та алергології найактуальнішою проблемою є алергічні захворювання (АЗ), серед яких перше місце посідають лікарська хвороба (ЛХ) та алергодерматози, профілактика яких дотепер є неефективною. Однією з причин цього є критичний екологічний стан в Україні, незважаючи на спад виробництва в останні роки, оскільки це не сприяло зниженню забрудненості навколишнього середовища, адже в умовах кризи підприємства стали економити на природоохоронних витратах. Між тим, від екологічного фону залежать найважливіші для здоров’я людини фактори: природний радіаційний фон, рівні шуму і електромагнітних коливань, які мають не перевищувати допустимих значень, а також якість повітря, питної води та продуктів харчування. Тому на сучасному етапі, коли багатство країни оцінюється не матеріальними благами, а рівнем здоров’я населення, Україна за тривалістю життя знаходиться на одному з останніх місць. Що ж стосується АЗ, то на них страждає понад 80% населення [7].

Існує багато відомих способів профілактики АЗ у дітей і дорослих. Перше місце серед профілактичних заходів із запобігання розвитку АЗ посідає пренатальна профілактика: виявлення за даними алергологічного анамнезу спадкової схильності до АЗ (АЗ вагітної, майбутнього тата, дітей цієї родини та їх родичів); клінічна констатація у вагітної АЗ, патологічного перебігу вагітності – токсикоз, загроза викидня; виявлення сенсибілізації за даними лабораторних показників (стійка еозинофілія крові, підвищений вміст у сироватці крові загального IgЕ) [10].

Друге місце серед профілактичних заходів алергії в постнатальному періоді належить антигенному захисту дітей, який проводиться з перших хвилин життя шляхом максимально раннього прикладання дитини до грудей, оскільки грудне вигодовування – основа профілактики АЗ[4, 6]. При цьому, для зменшення антигенного впливу харчів на дітей раннього віку, які після попереднього вигодовування грудним молоком переводяться на змішане або штучне харчування, в залежності від стану дитини використовують максимально прості суміші з послідовним контрольованим додаванням у раціон інгредієнтів. Під час введення штучних сумішей назначають препарати, що пригнічують ріст кишкової палички; рекомендують дробне годування, коли невелику кількість харчів дитина отримує за декілька хвилин до основного вживання їжі; здійснюють вітамінізацію дитини через матір, збільшуючи в її раціоні питому вагу фруктів, овочей або вітамінів у формі лікарських засобів. Для дітей старшого віку основним заходом із запобігання харчової алергії є своєчасна терапія хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, нормалізація мікробіоценозу кишечника, щадна дієта в період і після гострих гастроентерологічних захворювань [10].

На третьому місті серед профілактичних заходів алергії стоїть підготовча робота перед проведенням щеплення, оскільки відомо, що профілактичні щеплення, з одного боку, призводять до зниження та ліквідації захворюваності на інфекційні хвороби, а також летальності, а з другого – сприяють як розвитку алергічних ускладнень, так і зниженню імунітету впродовж 4–6 тиж після щеплення. В цей період сенсибілізовані діти часто хворіють на інтеркурентні захворювання з тяжким перебігом, у них нерідко провокуються соматичні і АЗ з латентним перебігом, оскільки деякі вакцини можуть містити ті самі антигени, що й поширені продукти харчування. Тому перед щепленням проводиться підготовча робота: корекція дієти та режиму; санація всіх виявлених осередків інфекції, дегельмінтизація; у дітей, що часто хворіють, – підвищення імунітету; за наявності шкірних АЗ – досягнення стійкої ремісії (при атопічному дерматиті – 2–3 міс, екземі – 6–12 міс, нейродерміті – 1–2 роки, дермореспіраторному синдромі – 1–2 роки); виключення зі списку запланованих щеплень дітей, які за 2 міс до цього перехворіли на інфекційні або застудні захворювання; за 1–2 тиж перед щепленням доцільні призначення дітям вітамінів С, В₆, В₁₅; за 2–3 дні до і впродовж 10–14 днів після щеплення – препаратів кальцію; в день імунізації і впродовж перших 7 днів вакцинального періоду – антигістамінних препаратів (АГП; за високого ступеня сенсибілізації вводять парентерально за 1 год до щеплення) [4, 6].

Щодо проведення щеплень, то існує наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», згідно з яким затверджені «Календар профілактичних щеплень в Україні», «Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень», «Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку» і т. д. Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають протипоказань. Вакцинація проводиться на 3–5-ту добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Діти, які не були щеплені в пологовому будинку, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я. Якщо дитина не була щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках – вакциною для профілактики туберкульозу (БЦЖ). Вакцинації для профілактики гепатиту В також підлягають усі новонароджені, при цьому особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені в цьому самому наказі.

Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності зобов’язані фіксувати у картці-повідомленні інформацію про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу (ЛЗ) при медичному застосуванні за формою № 137/0, що наведено у додатку 1 до Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями ЛЗ, затвердженому наказом МОЗ України від 27.12.2006 № 898, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 29.01.2007 за № 73/13340.

Четверте місце серед профілактичних заходів алергії належить профілактиці побутової алергії, оскільки кліщі домашнього пилу є одними з перших серед аероалергенів, з якими починає контактувати дитина після народження. Серед найбільш поширених побутових хімічних алергенів – формальдегід, який входить до складу фанери, килимів, одягу. Останніми роками у хворих на алергодерматози і полінози на тлі харчової алергії часто реєструються рецидиви при вживанні водопровідної води або контакті з нею. Домашні тварини також є джерелом алергенів (слина та сеча, рогові лусочки собаки, кішки). З метою профілактики побутової алергії рекомендується дотримуватись гігієнічних умов у приміщенні, забороняти в них курити, утримувати тварин; видалити з приміщень колектори пилу (килими, палаци, штори), старі книги, газети, журнали; приміщення прибирати вологим способом; до складу постілі (матрац, подушки, ковдра) не повинні входити пір’я, а лише поролон, вата.

Провідну роль серед профілактичних заходів АЗ відіграє профілактика ЛХ. ЛЗ належать до великої групи екзоалергенів неінфекційного характеру. «Почесне» перше місце серед ЛЗ, при прийомі яких виникають алергічні реакції, посідають антибіотики. На другому місці – сульфаніламідні препарати, потім йдуть препарати піразолонового ряду, анестетики, вітаміни, кортикостероїдні засоби і АГП. Існує ціла група препаратів, які не поступаються антибіотикам і сульфаніламідам за здатністю спричинювати різні побічні ефекти. До цих препаратів належать вакцини, сироватки, плазмозамінники, кровозамінники і різні трансфузійні препарати. Останніми роками стоматологами дуже часто реєструються алергічні реакції на анестетики. Практично будь-який препарат може бути алергеном.

Дотепер не існує загальновизнаної класифікації побічних дій ЛЗ, серед яких виділяють:

• реакції, обумовлені порушенням правил їх застосування (неправильна техніка застосування, тривалість, час введення, взаємодія ліків і харчових продуктів);
• фармакологічна несумісність;
• токсичні реакції (внаслідок передозування, пов’язані з порушенням елімінації лікарських препаратів за рахунок ферментативної функціональної недостатності печінки чи нирок);
• канцерогенна і мутагенна дія;
• інфекційні реакції (суперінфекції, кандидози і дисбактеріози, реакції, зумовлені масивним бактеріолізом під дією ЛЗ);
• реакції, обумовлені зміною специфічної реактивності організму (алергічні, псевдоалергічні реакції, фотосенсибілізація);
• психогенні реакції і психофобії.

Найбільшу групу побічних ускладнень від застосування ЛЗ складають алергічні реакції. На сучасному етапі алергічні реакції на введення ЛЗ розглядають не як симптом чи синдром алергічного стану, а як самостійне мультифакторне захворювання – друга (лікарська) хвороба, яка розвивається на тлі будь-якого патологічного процесу і прийому ЛЗ, що обумовлена не стільки фармакологічними характеристиками самого ЛЗ, скільки особливостями імунної системи хворого і його конституціонально-генетичною схильністю. При розвитку ЛХ в патологічний процес залучаються всі системи організму, не дивлячись на те, що клінічно спостерігається переважне ураження однієї з них, причому найчастіше – шкіри.

До факторів ризику розвитку ЛХ можна віднести: дозу, спосіб і тривалість введення ЛЗ, ізольоване або комбіноване застосування ЛЗ. Важливе значення має фізіологічний і патологічний стан організму в момент введення ЛЗ. Певну роль можуть відігравати стать, вік, режим харчування, сезонні та кліматичні умови, попередній контакт з цим самим ЛЗ. До тригерних факторів, що впливають на розвиток ЛХ, можна віднести вагітність, менструацію, розумову чи фізичну втому, прийом алкоголю. З патологічних станів, на тлі яких найчастіше розвивається ЛХ, слід віднести патологію шлунково-кишкового тракту, захворювання нервової, ендокринної, сечовидільної систем, а також інфекційні захворювання та осередки хронічної інфекції. В розвитку сенсибілізації до ЛЗ велике значення має забруднення навколишнього середовища: промислові викиди в повітря і воду, хімізація сільського господарства, побуту, підвищений радіаційний фон.

Імунологічні механізми, які лежать в основі розвитку ЛХ, відповідають закономірностям інших алергічних реакцій на алерген. Але в патогенетичних механізмах її розвитку є свої особливості, які виявляються лише в імунологічній стадії. В цій стадії на першому етапі ЛЗ, будучи навпівгаптеном, перетворюється на повноцінний гаптен. На другому етапі можливий розвиток імунологічної і алергічної реакції. Клінічні прояви ЛХ характеризуються великим поліморфізмом, який обумовлюється типом алергічної реакції.

Важливим методом профілактики ЛХ є призначення ЛЗ за строго обґрунтованими показаннями, боротьба з поліпрагмазією і самолікуванням. Тому важливе місце в профілактиці ЛХ і алергодерматозів посідає санпросвітробота серед населення. Взагалі усі профілактичні заходи із запобігання ЛХ та її ускладнень, зокрема анафілактичного шоку, поділяють на заходи загального характеру, індивідуального характеру, а також заходи профілактики під час лікування [3].

Профілактика рецидивів ЛХ та алергодерматозів полягає у збалансованому харчуванні, гіпоалергійній дієті та веденні харчового щоденника [3, 6]. Відомі роботи, в котрих як засіб профілактики АЗ і їх рецидивів доведена користь фізичних навантажень [5].

Для профілактики ЛХ і алергодерматозів та їх рецидивів використовують антиалергічний ЛЗ – Гістаглобулін (ампули по 2 мл), що містить розчинені в ізотонічному розчині натрію хлориду (в мг/мл): імуноглобулін людини 5,0–8,0; гістаміну дигідрохлорид 0,0001; натрію тіосульфат 6,5–9,5, який додають при сушінні препарату для надання йому стабільності [9].

Між тим, незважаючи на велику кількість існуючих засобів профілактики ЛХ та алергодерматозів, всі вони, як правило, мають ситуаційний характер, не дають змоги проводити ефективну профілактику рецидивів і не сприяють запобіганню їх розвитку, особливо при народженні дітей у родинах, які мають ускладнений алергологічний анамнез. Так, відомий спосіб профілактики ЛХ і алергодерматозів, коли збирають індивідуальний і сімейний алергологічний анамнез з обов’язковим записом в амбулаторній або стаціонарній історії хвороби, а потім за результатами аналізу розподіляють хворих на дві групи: групу А (без обтяженого алергологічного анамнезу) і групу Б (з обтяженим алергологічним анамнезом), після чого їм проводять алергологічне обстеження і призначають відповідну терапію [8, 9]. Проте, цей спосіб також не дозволяє проводити ефективну профілактику рецидивів і не сприяє запобіганню розвитку ЛХ та алергодерматозів. Тому актуальною лишається проблема розробки нових засобів їх профілактики.

Мета даної роботи – розробка способу профілактики ЛХ та алергодерматозів, який сприятиме запобіганню розвитку алергодерматозів, зокрема при народженнні дітей у родинах, що мають обтяжений алергологічний анамнез.

Матеріали та методи дослідження

Під наглядом перебували 13 вагітних віком від 20 до 26 років з різними термінами вагітності з обтяженим алергологічним анамнезом. Контрольну групу склали 11 вагітних аналогічного віку без обтяженого анамнезу. У всіх вагітних збирали алергологічний анамнез, проводили алергологічне обстеження. При виявленні у вагітної обтяженого алергологічного анамнезу і при підтвердженні, за даними алергологічних досліджень, сенсибілізації вагітній до пологів у період клінічної ремісії призначали підшкірні ін’єкції Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень [1, 2].

З моменту народження дитини в пологовому будинку заповнювали алергологічний паспорт дитини з відображенням стану здоров’я як її, так і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за наявності показань при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень. Надалі ці дослідження виконували з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією. З метою запобігання розвитку алергічних станів та їх рецидивів, а також побічної дії ЛЗ під час лікування різних захворювань дитині за показаннями, а матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом – обов’язково в період клінічної ремісії 2 рази на рік призначали підшкірні ін’єкції Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень [1, 2].

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз проведених досліджень засвідчив, що у всіх 13 вагітних з ускладненим алергологічним анамнезом, які до пологів отримали курс профілактичного лікування Гістаглобіном на тлі прийому ентеросорбентів, пологи пройшли без ускладнень, а у народжених дітей не відмічали розвиток АЗ.

Перевага розробленого способу профілактики у порівнянні з відомими способами полягає:

• у ранньому збиранні алергологічного анамнезу і заповненні алергологічного паспорту дитини з моменту її народження в пологовому будинку;
• у відображенні стану здоров’я не тільки дитини, а й матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за наявності показань при проведенні в динаміці імунологічного і алергологічного обстежень у медичних установах за місцем проживання;
• у запобіганні побічної дії ЛЗ під час лікування за рахунок підбору як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією;
• у додатковому призначенні матері дитини з ускладненим алергологічним анамнезом до пологів у період клінічної ремісії, а надалі – 2 рази на рік підшкірних ін’єкцій Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень [1, 2].

Таким чином, спосіб, що пропонується для профілактики ЛХ та алергодерматозів, реалізовано без побічних ефектів, з використанням відомих ЛЗ [3, 9].

Наводимо конкретні приклади реалізації розробленого способу.

Хвора Г.І.М., 26 років, в анамнезі – 15 років атопічний дерматит, асоційований з ЛХ і побутовою алергією; під час вагітності пройшла імунологічне і алергологічне обстеження в ДУ «Інститут дерматології і венерології НАМН України» (ДУ «ІДВ НАМНУ»). При клінічному обстеженні у хворої – період клінічної ремісії, сухість шкіри виражена лише на згинальних поверхнях ліктьових та колінних суглобів. При імунологічному обстеженні – вторинний імунодефіцит на тлі атопічного дерматиту. При алергологічному обстеженні підтверджена сенсибілізація до анальгіну, тавегілу, шерсті кішки та домашнього пилу. Сенсибілізація до найбільш поширених антибіотиків і анестетиків не виявлена.

Вагітній з обтяженим алергологічним анамнезом дерматологом до пологів були призначені підшкірні ін’єкції Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 протягом 1 міс на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбенту по 1 столовій ложці у 2/3 склянки води натщесерце 2 рази на день, а також щоденних прогулянок. Заключення дерматовенеролога з результатами алергологічного та імунологічного обстежень, а також з призначеною терапією представлені гінекологу, у якого вагітна спостерігалась до пологів.

У пологовому будинку у перший день після народження дитини була проведена вакцинація проти вірусного гепатиту В, а на четвертий день – щеплення проти туберкульозу. При цьому перед щепленням у медичній документації (форма № 112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302) здійснено відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеєна форма № 063-2/о («Карта профілактичних щеплень», затверджена наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560), де вказано, що дитина здорова. Ці дані родиною дитини передані дерматологу за місцем проживання, який заповнив алергологічний паспорт дитини з відображенням у ньому стану здоров’я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за показаннями при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень (стан Т- і В-систем імунітету, вміст загального IgE, клінічний аналіз крові).

Так, при обстеженні матері дитини імунологічний і алергологічний її стан після пологів поліпшився: нормалізувався стан Т- і В-систем імунітету, знизився вміст загального IgE (135 г/л, до пологів – 215 г/л) та вміст еозинофілів за даними клінічного аналізу крові (8%, до пологів – 11%). Ступінь сенсибілізації до анальгіну, тавегілу, шерсті кішки та домашнього пилу після пологів практично не змінився. У дитини виявлено лише підвищений вміст загального IgE (143 г/л, у практично здорових – 38,1–16,5 г/л) і еозинофілів за даними клінічного аналізу крові (7%, у практично здорових – до 5%). При повторному обстеженні дитини через рік вміст загального IgE (45,0 г/л) і еозинофілів (5%) були в межах норми. Клінічних проявів алергії не виявлено.

Імунологічні та алергологічні обстеження надалі рекомендовано здійснювати за показаннями з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому з метою запобігання рецидивам і побічній дії ЛЗ під час лікування різних захворювань проводити дитині за показаннями, а матері дитини з обтяженим алергологічним анамнезом – обов’язково в період клінічної ремісії 2 рази на рік підшкірні ін’єкції Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень.

Таким чином, призначення вагітній з обтяженим алергологічним анамнезом до пологів профілактичного курсу Гістаглобуліну за схемою сприяло проведенню пологів без ускладнень, а також запобіганню розвитку у дитини АЗ.

Хвора К.Г.М., 22 роки, перебувала під спостереженням дерматолога за місцем проживання з приводу кропив’янки. Хворіє впродовж 3 років, рецидиви 2–3 рази на рік, в анамнезі – 2 роки тому алергічна реакція на новокаїн при екстракції зуба. У зв’язку з вагітністю направлена на консультацію і обстеження в ДУ «ІДВ НАМНУ». При обстеженні – клінічна ремісія: пухирі на шкірі відсутні. При алергологічному обстеженні – підвищений вміст загального IgE – 177 г/л (у практично здорових – 38,1–16,5 г/л) і еозинофілів у клінічному аналізі крові – 8% (у практично здорових – до 5%), підтверджена сенсибілізація до новокаїну за даними трьох специфічних тестів. Вагітній рекомендовано дерматологом провести до пологів курс терапії Гістаглобуліном 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 протягом 1 міс на тлі гіпоалергенної дієти; приймати ентеросорбент по 1 столовій ложці у 2/3 склянки води натщесерце 2 рази на день; щоденні помірні фізичні навантаження у вигляді ранкових прогулянок.

У пологовому будинку в перший день народження дитини їй була проведена вакцинація проти вірусного гепатиту В, а на четвертий день – щеплення проти туберкульозу. При цьому перед щепленням у медичній документації (форма № 112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302) здійснено відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вклеєна форма № 063-2/о («Карта профілактичних щеплень», затверджена наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 за № 686/12560), де вказано, що дитина здорова. Ці дані родиною дитини були передані дерматологу за місцем проживання, де заповнили алергологічий паспорт дитини з відображенням стану здоров’я дитини і матері, їх схильності до алергічних процесів за результатами щеплень та лабораторних даних, отриманих за показаннями при проведенні імунологічного і алергологічного обстежень (стан Т- і В-систем імунітету, вміст загального IgE, клінічний аналіз крові).

Так, при обстеженні матері імунологічний і алергологічний стан її після пологів поліпшився: вміст загального IgE та еозинофілів за даними клінічного аналізу крові перебували в межах норми (вміст загального IgE – 59,0 г/л, еозинофілів – 6%). У дитини вміст загального IgE та еозинофілів у клінічному аналізі крові також перебував у межах норми. Клінічні прояви алергії не виявлені. Надалі імунологічні та алергологічні обстеження дитині та матері рекомендовано здійснювати в динаміці за показаннями з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією.

Матері дитини з метою запобігання розвитку рецидивів і побічної дії ЛЗ під час лікування різних захворювань пропонувалось проведення підшкірних ін’єкцій Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень. Щодо дитини, то курси профілактичної терапії не проводили, оскільки за даними клінічного огляду і лабораторних досліджень ознак алергії не виявлено.

Таким чином, призначення до пологів вагітній з обтяженим алергологічним анамнезом профілактичного курсу Гістаглобуліну сприяло проведенню пологів без ускладнень, а також запобіганню розвитку АЗ у дитини.

Висновки

1. Розроблено спосіб профілактики ЛХ та алергодерматозів, який відрізняється від відомих тим, що збирання алергологічного анамнезу і заповнення алергологічного паспорту дитини починають з моменту її народження в пологовому будинку з відображенням стану здоров’я дитини і матері, їх схильності до АЗ за результатами щеплень та лабораторних показників, отриманих за наявності показань при проведенні імунологічного та алергологічного обстежень, що надалі здійснюють з додатковим підбором як анестетиків перед кожним оперативним втручанням, так і антибіотиків перед антибіотикотерапією, при цьому з метою запобігання розвитку АЗ та їх рецидивів, а також побічної дії ЛЗ під час лікування різних захворювань дитині за показаннями, а матері дитини з обтяженим алергологічним анамнезом – обов’язково в період клінічної ремісії 2 рази на рік призначають підшкірні ін’єкції Гістаглобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень.

2. Призначення вагітним з ускладненим алергологічним анамнезом підшкірних ін’єкцій Гіста­глобуліну 1 раз на тиждень за схемою: 0,2 – 0,4 – 0,6 – 0,8 – 1,0 – 1,2 – 1,4 –1,6 – 1,8 – 2,0 мл, курсом № 10 на тлі гіпоалергенної дієти, прийому ентеросорбентів та помірних фізичних навантажень дає змогу провести пологи без ускладнень, а у дитини – запобігти розвитку АЗ.

Список літератури – у редакції