Реальний досвід застосування підвищених доз біластину при хронічній спонтанній кропив’янці в пацієнтів із резистентністю до подвійних доз інших антигістамінних препаратів

Незважаючи на те що хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) не є захворюванням, що загрожує життю, вона значно погіршує його якість [1]. Антигістамінні препарати (АГП) вважають основним засобом лікування пацієнтів із ХСК, при цьому, згідно з рекомендаціями, АГП ІІ покоління рекомендовані як препарати першої лінії для симптоматичної терапії захворювання [2]. Проте при застосуванні рекомендованих доз АГП полегшення симптомів спостерігають у менш як 50% пацієнтів [3]. У таких групах рекомендовано збільшувати дозу в чотири рази [2].

Біластин – неседативний АГП ІІ покоління, схвалений для лікування ХСК у багатьох країнах [4]. У клінічних дослі­дженнях біластин показав свою ефективність у рекомендованих і підвищених дозах [5–9]. Але великомасштабних реальних даних недостатньо, тому було проведено дослі­дження в реальних клінічних умовах за участю дерматологів з використанням біластину в дозі 40 мг на добу при лікуванні пацієнтів із ХСК.

Матеріали і методи дослі­дження

Проведено ретроспективний багатоцентровий аналіз даних спостережень, в якому оцінювали результати пацієнтів із ХСК у реальній дерматологічній практиці в 62 центрах. Для проведення аналізу використовували попередньо затвер­джений опитувальник, розроблений для оцінки ефективності й безпеки застосування біластину в подвійній дозі (40 мг/добу у два прийоми) у хворих із ХСК, резистентних до інших АГП у подвоєній дозі.

До аналізу були включені пацієнти будь-якої статі з діагнозом ХСК, котрі перейшли на прийом біластину в дозі 40 мг (по 20 мг двічі на добу) через незадовільну відповідь (бал за шкалою тесту конт­ролю кропив’янки [UCT] <12) на інші АГП у подвійній дозі. Пацієнти з хронічною індукованою кропив’янкою не увійшли до аналізу.

Для аналізу розглядали лише ті записи, оцінка яких була виконана за допомогою бальної системи UCT. На основі оцінки за UCT пацієнти були класифіковані як ті, у кого була відповідь на препарат (UCT ≥12), і ті, у кого її не було [10]. Відповідь визначали на основі порівняння оцінки, отриманої через 2 тиж, з базовою. Опитування проводили з лютого по липень 2022 р., воно було схвалене незалежним комітетом з етики.

Статистичний аналіз

Біноміальні змінні виражали у вигляді чисел і відсотків (з округленням до найближчих цілих чисел), а безперервні змінні – у вигляді середнього значення (SD) і медіани. Дані аналізували за допомогою програмного забезпечення SPSS (версія 23.0) і Microsoft Office (2010). Тест Wilcoxon Signed-rank використовували для аналізу балів за UCT. Рівень значущості був встановлений на рівні р<0,05.

Результати дослі­дження та їх обговорення

Було проаналізовано дані 466 пацієнтів, 177 із яких відповідали критеріям включення та були залучені до остаточного аналізу. Спостерігали переважання пацієнтів жіночої статі (53% жінок проти 47% чоловіків). Середній вік становив 35,0±9,04 року, середня тривалість захворювання – 2,11±1,48 року. Демографічні показники наведено в таблиці.

Таблиця. Демографічні дані

За результатами оцінки UCT, у 74 із 177 (42%) пацієнтів через 14 днів спостерігали відповідь на прийом біластину, а в 103 (58%) – відповіді не було (рис. 1). У ході подальшого аналізу було встановлено, що середня тривалість захворювання в пацієнтів, у яких не було відповіді на лікування, становила 3,8±2,8 року, тоді як у групі тих, хто реагував на терапію, – 2,84±2,65 року. Крім того, середній бал UCT у групі тих, у кого була відповідь на лікування, становив 6,44±2,15, тоді як у пацієнтів без відповіді на лікування – 3,96±1,58.

Рис. 1. Відповідь на прийом біластину через 14 днів

Середній бал UCT на початку дослі­дження становив 5,0±2,2, а на 14-й день покращився у всіх до 8,08±5,41 (62% покращення). Ця зміна показників UCT була значущою (р<0,001). Але при проведенні додаткового аналізу груп пацієнтів, у яких спостерігали і не спостерігали відповідь на лікування, середній бал UCT на 14-й день покращився до 13,23±1,35 (р<0,001) і 4,48±3,96 (р=0,31) відповідно. Ця зміна була статистично значущою лише в групі пацієнтів, які реагували на лікування. Крім того, серед тих, у кого спостерігали відповідь на лікування, у 4 із 74 (5%) пацієнтів відповідь на прийом біластину в дозі 40 мг/добу через 14 днів була мінімальною, а в 70 з 74 (95%) – вираженою. Під час аналізу підгруп пацієнтів з ангіоневротичним набряком у 27 із 46 (59%) спостерігали відповідь на лікування. Загалом білас­тин у дозі 40 мг/добу показав хорошу переносимість.

Основною метою лікування ХСК є повний контроль симптомів із покращенням якості життя [2]. Біластин є новітнім АГП без будь-яких седативних побічних ефектів і, як відомо, ефективний для лікування пацієнтів із ХСК [11]. Проведено багато клінічних дослі­джень, які свідчать про ефективність і хорошу переносимість високих доз біластину при лікуванні пацієнтів із ХСК [5, 7–9]. Однак спостерігається дефіцит даних щодо ефективності біластину в дозі 40 мг/добу в пацієнтів, резистентних до високих доз інших АГП.

У 74 з 177 пацієнтів, які не реагували на подвійні дози АГП, на 14-й день прийому біластину в дозі 40 мг/добу спостерігали хорошу відповідь і достатній контроль кропив’янки (UCT ≥12). Серед цих пацієнтів середня тривалість захворювання і його активність були меншими у порівнянні з групою пацієнтів, у яких відповіді на лікування не було. Згідно з оглядовою статтею, висока активність захворювання є потенційним біомаркером відсутності відповіді на прийом АГП ІІ покоління, що також було зазначено в дослі­дженні [12]. Далі пацієнтів із добре контрольованою кропив’янкою розділили на осіб із мінімальною (поліпшення на 3 бали) і вираженою (поліпшення ≥6 балів) відповіддю на терапію [13, 14].

Серед пацієнтів, у яких вдалося досягти хорошого контролю кропив’янки за лікування біластином у дозі 40 мг/добу, у 95% спостерігали виражену відповідь і лише в 5% – мінімальну. Godse et al. дійшли висновку, що біластин був ефективним при лікуванні ХСК і добре переносився за високого дозування (збільшення дози до 4 разів), ніж зазвичай [5].

Автори також підсумували, що в 37% пацієнтів після прийому подвійної дози біластину симптоми були відсутні впродовж тижня. В іншому добре спланованому клінічному дослі­дженні за участю пацієнтів із набутою холодовою кропив’янкою за терапії біластином у високій дозі позитивну відповідь спостерігали в 60% випадків [8].

У дослі­дженні De et al. перехід на застосування біластину сприяв не лише полегшенню клінічної картини ХСК, але й поліпшував якість життя пацієнтів із недостатньою відповіддю на найчастіше застосовувані АГП у подвійній дозі [7].

У дослі­дженні в 43% пацієнтів вдалося досягти хорошого контролю кропив’янки, а 42%, відповідно до результатів, було віднесено до таких, хто реагував на лікування. У дослі­дженні Weller etal. збільшення рекомендованої дози біластину вдвічі було достатнім для більшості пацієнтів [9].

У добре контрольованих дослі­дженнях біластин не чинив впливу на психомоторні показники та здатність керувати автомобілем навіть у дозі, що вдвічі перевищує рекомендовану (20 мг) [15]. У порівняльному дослі­дженні Shah etal. застосування біластину у подвійній дозі (40 мг) впродовж 2 тиж зменшувало вираженість симптомів у пацієнтів із ХСК без погіршення показників безпеки, у порівнянні з комбінуванням двох АГП [16]. Також було встановлено, що біластин безпечний і добре переноситься, що підтвер­джує дані попередніх дослі­джень, у яких лише десять пацієнтів повідомили про розвиток седативного ефекту [8, 17].

Як відомо, це дослі­дження є першим реальним масштабним досвідом, що оцінює ефективність використання біластину у подвійній дозі при лікуванні пацієнтів із ХСК, резистентних до подвоєних доз інших АГП, у регіоні. Отже, дослі­дження показало, що в пацієнтів із недостатньою відповіддю на найчастіше застосовувані АГП у подвійній дозі перехід на біластин у дозі 40 мг сприяв поліпшенню контролю ХСК.

Доказова база ефективності й безпеки застосування підвищених доз біластину

На сьогодні є велика кількість дослі­джень, що демонструють безпеку використання біластину в умовах тривалого застосування чи збільшеного дозування. Наприклад, рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване 12-тижневе дослі­дження K. Krause etal. (2013) демонструє ефективність і безпеку застосування біластину в більших дозах при холодовій кропив’янці. Двадцять пацієнтів із холодовою кропив’янкою щоденно протягом 7 днів отримували плацебо і біластин у дозах 20, 40 або 80 мг із подальшою 14-денною перервою. Біластин у дозі 20 мг виявився високоефективним (p<0,0001) засобом для зниження критичних температурних порогів. Збільшення дози до 80 мг ще більше (p<0,04) підвищувало ефективність препарату. При цій дозі 19 із 20 (95%) пацієнтів відреагували на лікування. Автори дослі­дження зазначають, що всі дози біластину пацієнти переносили добре, а випадків розвитку седативного ефекту в разі збільшення дози встановлено не було.

Отже, підвищення дози біластину забезпечує ще більшу його ефективність, але при цьому профіль безпеки препарату залишається незмінним.

У дозах 40 і 80 мг препарат значуще поліпшував результати лікування пацієнтів із кропив’янкою. До того ж, оскільки біластин не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, збільшення його дози в 4 рази під час лікування тяжкої ХК не призводить до появи сонливості.

Рис. 2. Порівняльна ефективність підвищених доз неседативних АГП у пацієнтів із ХК (Sanchez-Borges М. et al., 2014)

Вплив високих доз біластину дослі­джували в пацієнтів із ХСК та холодовою кропив’янкою в численних клінічних випробуваннях. Одне з найвідоміших – мета­аналіз M. Sanchez Borges etal. (2014), у рамках якого аналізували дослі­дження, в яких для контролю симптомів ХК підвищували дозу неседативних АГП – таких як біластин, дезлоратадин, левоцетиризин. Виявилось, що підвищення стандартної добової дози біластину вдвічі або навіть учетверо достовірно корелює з ефективністю, чого не можна сказати про два порівнюваних препарати. Застосування біластину в дозі 80 мг було ефективним у 60%, левоцетиризину – у 21,7% і дезлоратадину – у 27,1% випадків (див. рисунок 2). Таке підвищення доз неседативних АГП, зокрема біластину, не супрово­джувалося розвитком небажаних явищ.

За матеріалами Abhishek De etal. «Real-World Indian Experience of Switchover to Bilastine 40 mg/day inCSU Patient Refractory to Other Antihistamines at Double Dose»,Indian Journal of Dermatology, 2023,
підготувала Дарина Павленко