Значимість визначення швидкості клубочкової фільтрації нирок у хворих на бронхіальну астму

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запальне захворювання, поширеність якого за останні 50 років збільшилася. Залучення нирок у запальний процес при низці захворювань становить великий інтерес для клініцистів. Насамперед це пов’язано з тим, що зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) обмежує можливості терапевтичних втручань у низці випадків, які цього потребують [1]. Особливо важливою є роль зниження ШКФ як маркера несприятливого прогнозу поширеності в популяції захворювань, насамперед серцево-судинних. Зі зниженням ШКФ спостерігається підвищення ризику смерті у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями [3]. Тому метою  нашого дослід­жен­ня було визначення особливостей ШКФ у хворих на БА в залежності від тяжкості перебігу і рівня контролю захворювання.

Матеріали та методи дослід­жен­ня

Обстежено 52 хворих на БА, які перебували на лікуванні в лікарні КЗОЗ «ЦЕМД і МК», яка є клінічною базою кафедри ПВМ № 2 і медсестринства ХНМУ. Діагноз було виставлено відповідно до міжнародних і національних рекомендацій [2, 5]. Розподіл пацієнтів на групи проводили відповідно до рівня контролю.

До 1-ї групи з частковим контролем було залучено 12 (23,07%) хворих, до 2-ї групи, з відсутністю контро­­лю, – 40 (76,92%). Середній вік хворих 1-ї групи становив 53,5 (43,5; 58,0) року, 2-ї – 51,25 (47,0; 54,0) року. Аналіз за гендерним розподілом показав перевагу жіночої статі (67,3%) над чоловічою (32,3%), що підтверджує літературні дані про переважання жінок серед хворих на БА після 50 років [7]. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Усі пацієнти отримували стандартну терапію відповідно до тяжкості захворювання. До дослідження не були включені хворі з підтвердженим діагнозом артеріальної гіпертензії, ІХС, печінкової і серцевої недостатності, захворювання нирок, цукрового діабету та іншими хронічними захворюваннями в стадії загострення.

Дослід­жен­ня було проведено згідно із загальноприйнятими світовими вимогами Хельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації з дотриманням «Етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини» та «Типовим положенням про комісію з питань етики», затвердженим Наказами МОЗ України. На проведення обстеження від кожного пацієнта було отримано інформовану згоду.

ШКФ – це найбільш точний показник, який віддзеркалює функціональний стан нирок. Золотим стандартом змін ШКФ є визначення кліренсу інуліну, але воно проводиться за допомогою ендогенних радіоактивних міток, що робить метод дорогим і важкодо­ступним у щоденній практиці лікарів. Вимірювання 24-годинного кліренсу креатиніну (проба Реберга) потребує дослід­жен­ня сечі впродовж визначеного часу, що може бути обтяжливим для пацієнта. Формули для розрахунку ШКФ враховують різноманітні впливи на продукцію креатиніну, прості у використанні, а їх значення співпадає зі значенням еталонних методів оцінки ШКФ. У дорослих пацієнтів оцінку ШКФ частіше визначають за формулою CKD-EPI, яка рекомендується як скринінговий метод [4, 6].

Оцінку вентиляційної функції легень проводили на підставі реєстрації відношень потік/об’єм під час форсованого видиху за допомогою спірографічного комплексу «Спіроком» з визначенням життєвої ємності легень (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФВ1), індексу ОФВ1/ЖЄЛ, пікової об’ємної швидкості (ПШВ), форсованої швидкості видиху на 25%, 50% та 75% (ФШВ25, ФШВ50 і ФШВ75 відповідно). Дані оцінювали у відсотках щодо належних величин. Статистичну обробку проводили з використанням пакету статистичних програм SPSS (version 17.0 for Windows; SPSS, Chicago, IL).

Результати та їх обговорення

У ході дослід­жен­ня ШКФ зменшувалась у залежності від ступеня контролю БА. У хворих 1-ї групи вона в середньому становила 83 [76,44; 105,59] мл/хв/1,73 м2, у пацієнтів 2-ї групи – 69 [61,23; 92,41] мл/хв/1,73 м2. При міжгруповому порівнянні ШКФ у досліджуваних хворих статистичні відмінності були достовірними з різним рівнем значимості: між 1-ю і контрольною групами (р <0,05), між 2-ю групою і контролем (р <0,001), між досліджуваними 1-ю і 2-ю групами (р <0,05).

Аналіз ШКФ в залежності від тривалості захворювання виявив такі закономірності: у 11 пацієнтів з неконтрольованим перебігом, які хворіли впродвож 10 років на БА, ШКФ зменшувалась до 73,12 [68,32; 89,11]мл/хв/1,73 м2 (р<0,05). У 19 хворих, що страждали на БА більше ніж 10 років, ШКФ знижувалась в середньому до 65,11 [60,11; 83,11] мл/хв/1,73 м2 (р<0,001) у порівнянні з контролем. У 11 хворих, які страждали на БА до 5 років, показники ШКФ статистично не перевищували такі у групі контролю (р>0,05). Аналіз ШКФ у хворих з частково контрольованою астмою показав, що значущі відмінності були виявлені в усіх досліджуваних хворих (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою.

Проведений кореляційний аналіз показав достовірну помірну залежність показника ШКФ від тривалості перебігу БА в загальній групі хворих (r=0,54, р=0,04); в 1-й групі (r=0,47, р=0,05) і в 2-й групі (r=0,75, р=0,002).

Проведено аналіз ФЖЄЛ між групами. Отримані вірогідні відмінності між досліджуваними групами і групою контролю (р<0,001). У процесі дослід­жен­ня інших швидкісних показників на рівні великих бронхів ФШВ25% отримані вірогідні відмінності (р<0,05) між досліджуваними групами та групою контролю (р<0,001). Аналізуючи показники на рівні середніх бронхів ФШВ50%, вірогідні відмінності отримано між усіма групами (р<0,05). У всіх хворих на рівні дрібних бронхів – ФШВ75% між досліджуваними групами та групою контролю отримана розбіжність має суттєву статистичну значущість (р<0,001). Гіпоксемія, наявна при частково контрольованому і неконтрольованому перебігу, може сприяти розладу функції нирок, що свідчить про позитивний кореляційний зв’язок між ШКФ і ОФВ загалом по групі дослід­жен­ня (r =0,47, р=0,05), у хворих 1-ї (r =0,28, р=0,08) і 2-ї групи (r =0,71, р =0,001). На наш погляд, зниження ШКФ є результатом виснаження компенсаторних можливостей нирок, які направлені на підтримку ефективного фільтраційного тиску, як наслідок персистувальних порушень ниркового кровообігу. Також негативний внесок у пошкод­жен­ня ШКФ мають нефротоксичні препарати, які приймають хворі у разі відсутності контролю симптомів БА. Погіршення ШКФ може призвести до значного порушення функції нирок і погіршення прогнозу у хворих на БА.

Висновки

Отримані дані свідчать про те, що збільшення вазоконстрикції ниркових судин у хворих на БА призводить до погіршення мікроциркуляції за рахунок гіпоксії.

Список літератури

1. Бездітко Т.В., Оспанова Т.С., Єрьоменко Г.В. Порушення функції нирок у хворих на бронхіальну астму в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу. Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць. Вип. 23. Київ, 2016. С. 112-117.

2. «Бронхіальна астма. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах»: GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Updated 2019. Електронний режим доступу: https:// ginasthma.org/wp-content/uploads/2019/06/GINA-2019-main-report-June-2019-wms.pdf. GINA online appendix, updated 2018. https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2018/03/WMS-FINAL-GINA-2018-Appendix_v1.3.pdf.

3. Мухин Н.А. Снижение скорости клубочковой фильтрации – общепопуляционный маркер неаблагоприятного прогноза. Тер. архив. 2010. № 1. С. 5-10.

4. Про затверд­жен­ня стандарту та протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «Нефрологія». Наказ МОЗ України та Національної академії медичних наук України № 280/44 від 11 травня 2011 р. Доступно на: ttp://inephrology.kiev.ua/?page_id = 981.

5. Global Initiative for Asthma (GINA). Updated 2017 [Internet]. 2017. Available from: https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2017/02/wmsGINA-2017-main-report-final_V2.pdf.

6. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplement. 2013;3:1-150.

7. Rönmark E, Lundbäck B., Backman H, Lötvall J. Is asthma prevalence still increasing? Expert Rev Respir Med. 2016;10(1):39-51.

ЗНАЧИМОСТЬ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СКОРОСТИ КЛУБОЧКОВОЙ ФИЛЬТРАЦИИ У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ

Т.В. Бездетко, Т.С. Оспанова, Г.В. Еременко,
Харьковский национальный медицинский университет

Резюме. В статье представлены данные обследования 52 пациентов с бронхиальной астмой (БА). Выделено 2 группы: 1-я группа – 12 (23,07%) больных с частично контролируемым течением и 2-я группа– 40 (76,92%) больных с неконтролируемым течением. В контрольную группу вошли 20 практически здоровых пациентов. Проведено исследование функции внешнего дыхания и скорости клубочковой фильтрации (СКФ). Установлено: СКФ изменяется в зависимости от контроля симптомов БА, длительности заболевания и бронхиальной обструкции. Полученные данные свидетельствуют о том, что ухудшение клубочковой фильтрации у больных БА в дальнейшем может привести к значительному нарушению функции почек и ухудшению прогноза течения заболевания у пациентов с частично контролируемым и неконтролируемым течением БА.

Ключевые слова: бронхиальная астма, скорость клубочковой фильтрации, функция внешнего дыхания.

SIGNIFICANCE OF DETERMINATION OF GLOMERULAR FILTRATION RATE IN PATIENTS WITH ASTHMA

Т.V. Bezditko, Т.S. Ospanova, G.V. Yeryomenko,
Kharkiv National Medical University

Abstract. The article presents data of examination of 52 patients with asthma. Two groups were isolated: group 1–12 cases (23.07%) with a partially controlled course, and group 2–40 cases (76.92%) with an uncontrolled course. The control group included 20 practically healthy patients. Respiratory function and glomerular filtration rate (GFR) were examined. It was revealed that GFR changed depending upon control over symptoms of asthma, duration of disease and bronchial obstruction. The findings demonstrate that deterioration of glomerular filtration in patients with asthma can later result in a significant renal dysfunction and worse prognosis of the course of disease in patients with a partially controlled and uncontrolled course of asthma.

Key words: asthma, glomerular filtration rate, respiratory function.