Сучасна алергопатологія – виклик для фахівців

У Львові 2–4 грудня 2015 р. відбувся Науковий симпозіум з міжнародною участю «Різдвяні читання: харчова алергія – проблема XXI століття». Симпозіум організований під керівництвом Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за участю Українського товариства спеціалістів з імунології, алергології, імунореабілітації та Української школи з молекулярної алергології та імунології. Всього у роботі симпозіуму взяли участь 500 фахівців, серед них науковці, викладачі медичних ВУЗів, лікарі-практики, студенти-медики.

Особливістю цьогорічних Різдвяних читань стало те, що виступи провідних науковців та лікарів-практиків різних медичних спеціальностей – клінічних імунологів, алергологів, терапевтів, педіатрів, гастроентерологів, дерматологів, сімейних та лабораторних лікарів – об’єдналися навколо формування сучасних підходів до діагностики та лікування харчової алергії як у дітей, так і в дорослих.

На першому пленарному засіданні з доповіддю «Виклики алергії сьогодення» виступила д.м.н., головний клінічний імунолог, алерголог МОЗ України, професор кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, заслужений лікар України В.В. Чоп’як. Насамперед професор розповіла про різке зростання частоти виникнення алергопатології у світі та, зокрема, в Україні. Прогнозується, що невдовзі на алергічні захворювання (АЗ) можуть хворіти до 50% людської популяції. Запобігти цьому може не тільки ефективне лікування, але й успішна профілактика. Для цього потрібно поглиблено вивчати фундаментальні основи формування алергічної реакції та патогенез алергічних хвороб. Особливістю нашого часу є зростання кількості інфекцій, у тому числі зумовлених умовно-патогенними збудникам, та слабкість протиінфекційної функції імунної системи. Це призводить до посилення ролі імунотропних вірусів, паразитів, грибків та бактерій у розвитку IgE-залежних АЗ. Дедалі частіше зустрічаються атипові форми алергії, спричинені герпетичними вірусами. Щодо паразитарних інфекцій, то їх антигенні епітопи білкової природи здатні спричинювати імунну реакцію, аналогічну алергічній. Протягом останнього десятиріччя у центрі уваги алергологів опинилася так звана «гігієнічна теорія» АЗ, яка ґрунтується на дисбалансі субпопуляцій Т-лімфоцитів-хелперів (Th): Th1-, Th2,- Th3-типу. Стереотипи в алергології дедалі частіше руйнуются сучасними досягненнями імунології, яка завжди відносила алергічний синдром до найпоширеніших імунопатологічних синдромів. Останнім часом виявлено нові імунопатологічні механізми алергічних реакцій, асоційовані з факторами природженого імунітету – Toll-like-рецептора 9-го типу (TLR9); апоптозу мононуклеарних клітин та гранулоцитів, змін функціональної активності НК- та К-клітин. Досягнення сучасної науки підтверджують спільність механізмів формування імуно- та алергопатології.

Зараз одним з пріоритетних завдань є рання специфічна діагностика АЗ з урахуванням того, що серед них стартовою найчастіше є харчова алергія. Точне виявлення причинного алергену дає основу для застосування сучасних біотехнологічних таргетних методів терапії. Нові препарати активно входять до консенсусних документів і становлять як основу доказової, так і обгрунтування персоніфікованої медицини. У лікування АЗ дедалі ширше впроваджуються моноклональні антитіла, активно використовуються алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ; у тому числі її сублінгвальна форма), доказова фармакотерапія та бактеріальна імунотерапія.

Х.О. Ліщук-Якимович, Н.М. Бережна

 

Х.О. Ліщук-Якимович, Н.М. Бережна

Для виконання поставлених завдань необхідно удосконалити роботу служб алергології та імунології. Ця діяльність має свої особливості. За останні три роки суттєво скоротилися основні показники діяльності служб – штатні і зайняті посади та кількість працюючих фізичних осіб. В Україні працює 347 лікарів цих спеціальностей, що становить 0,9 на 100 тис. населення, а за рекомендаціями ВООЗ їх повинно бути 1,17 на 100 тис. населення. Лікарі-імунологи та лікарі-алергологи частіше не мають спеціалізації з суміжної спеціальності, тому не можуть повноцінно замінити один одного. Проблемою є те, що близько 30% алергологів та 18% імунологів досягли пенсійного віку Сучасні виклики алергії потребують постійного інтенсивного навчання для надання медичних послуг населенню України на європейському рівні. Цей вибір українських служб імунології та алергології потребує невпинної роботи над створенням національних настанов та клінічних протоколів, розробки стандартів, введення нових навчальних циклів для лікарів-імунологів та алергологів, навчання сімейних лікарів та лікарів суміжних спеціальностей основам імунології та алергології

У 2013 р. Україна ввійшла до консенсусу з молекулярної алергодіагностики, а в 2014 р. підтримала EACCI-документ з діагностики та лікування харчової алергії, приєдналася до європейського проекту зі стандартизації алерговакцин на основі молекулярних алергокомпонентів. Тому особливо актуальним є впровадження в практику нових методів молекулярної діагностики. У рамках симпозіуму гостями з Австрії керівником Центру патофізіології, інфектології та імунології відділу патофізіології та дослідження алергії Віденського Медичного університету професором Рудольфом Валентою, лікарем імунологом-алергологом цього самого відділу Вікторією Гаріб та гостею з Грузії, директором Тбіліського Центру алергії та імунології професор Майєю Готуа було проведено майстер-клас «Молекулярна алергологія», а також зустріч з молодими науковцями України. Іноземні фахівці подали узагальнений алгоритм діагностики та лікування IgE-залежної харчової алергії. Ключовою проблемою є визначення причинного алергену. Для цього проводять три етапи досліджень: збір анамнезу та клінічний огляд; обстеження in vitro та шкірні тести.

Рудольф Валента презентує В.В. Чоп’як колективне фото учасників школи молекулярної алергології, яка відбулась у Відні в вересні 2015р.

 

Рудольф Валента презентує В.В. Чоп’як колективне фото учасників школи молекулярної алергології, яка відбулась у Відні в вересні 2015р.

При зборі анамнезу враховують не тільки контакт з їжею та її інгредієнтами, але й супутні чинники (одночасне споживання інших продуктів, ліків, кави, алкоголю, наявність інфекції та стресу тощо).

До рекомендованих лабораторних методів обстеження відносять: визначення загального IgE, ідентифікація специфічних IgE до екстрактів харчових алергенів за допомогою методу імуноблоту або імуноферментного методу; визначення окремих алергенних молекул харчових алергенів чи одночасне визначення багатьох (метод мікрочіпів); пряме визначення активації базофілів (вивільнення гістаміну, лейкотрієнів, визначення активізаційних маркерів активації базофілів CD63 та CD203c за допомогоюметоду проточної цитометрії); тест на пасивну активацію базофілів з використанням еритроцитів, навантажених людським FcξR1; тест визначення бласттрансформації Т-лімфоцитів з використанням 3H-тимідину; вимірювання концентрації синтезованих цитокінів.

Щодо шкірних тестів, то рекомендується виконати прік-, інтрадермальні тести та «клаптиковий» тест на атопію. Паралельно з цим пацієнтові призначають елімінаційну дієту. Також потрібно виконати провокаційні тести – відкрито ввести орально нативний харчовий продукт або зробити подвійне сліпе оральне введення вибраних складових частин цього продукту, або навіть ввести продукти інтрагастрально або колоноскопічно під ендоскопічним контролем. Все це дає можливість визначити причинний алерген, що визначає тактику лікування IgE-асоційованої харчової алергії. Вона може бути алерген-специфічною – уникнення вживання причинних алергенів та АСІТ та неспецифічною – симптоматичне лікування антигістамінними, антилейкотрієновими препаратами, стероїдами, епінефрином), анти-IgE моноклональними антитілами.

На симпозіумі було проведено три пленарних засідання: «Алергія в світлі соціуму і фахівця», «Сучасні проблеми алергології», «Вибрані питання харчової алергії та коморбідних станів». На пленарних засіданнях були заслухані концептуальні доповіді з фундаментальних основ формування алергопатології та нових підходів до імунотерапії АЗ з урахуванням особливостей їх перебігу у дітей та дорослих. Ці проблеми висвітлили у своїх доповідях професор Н.М. Бережна (Київ), член-кор. НАНУ Р.С. Стойка (Львів), акад. НАМНУ Ю.Г. Антипкін, д.м.н. Т.Р. Уманець, професор В.Ф. Лапшин (Київ), професор І.П. Кайдашев (Полтава), д.м.н. І.В. Гогунська (Дніпро­петровськ), професор С.В. Зайков (Київ). Важливі фармакоекономічні аспекти використання антигістамінних засобів були відзначені у своїх доповідях професорами Л.В. Яковлевою (Київ) та А.Б. Зіменковським (Львів). Тематика чотирьох секційних засідань «Сучасні питання дитячої алергології», «Харчова алергія як проблема клінічної фармації», «Глютенчутлива патологія сьогодні: сучасний стан проблеми, діагностика та лікування», «Управління якістю та поліпшення результатів медичної допомоги» була сформульована у відповідності до реальних можливостей впровадження у клінічну практику нових методів діагностики та лікування алергопатології та ґрунтувалася на практичному досвіді виступаючих. Виступам професора Л.В. Беш, професора С.Л. Няньковського (Львів), профе­со­ра О.М. Охотнікової, д.м.н. Т.Р. Уманець, професо­ра О.Г. Шадрина (Київ), професор О.М. Надашкевича, проф. Ю.В. Федорова (Львів), професора О.Ю. Губ­сь­кої, к.м.н. О.М. Ліщишиної, к.м.н. Т.М. Думенко (Ки­їв), к.м.н. А.Є. Горбань (Київ) була притаманна глибина до­слід­ження та великий клінічний досвід.

Нагородження Владислави Барзилович за найкращу доповідь серед молодих учених

 

Нагородження Владислави Барзилович за найкращу доповідь серед молодих учених

У рамках симпозіуму за участі головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальностей: «Алергологія», «Імунологія», «Клінічна імунологія» професора В.В. Чоп’як та представників Медичного департаменту МОЗ України було проведено робочу нараду з обласними спеціалістами клінічними імунологами та алергологами з усіх регіонів України та засідання проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Клінічна імунологія та алергологія». У рамках симпозіуму за участі фахівців Державного експертного центру МОЗ України проведено засідання мультидисциплінарних робочих груп МОЗ України з розробки клінічних протоколів: «Алергія до білків коров’ячого молока», «Алерген-специфічна імунотерапія», «Атопічний дерматит» та обговорено питання управління якістю та поліпшення результатів медичної допомоги.

На завершення симпозіуму було проведено секційне засідання «Перспективи розвитку алергології та імунології» (клінічні випадки та молоді вчені). Було заслухано вісім доповідей, які викликали велике захоплення аудиторії свіжістю сприйняття проблемних питань та молодечим ентузіазмом щодо їх вирішення. Після закінчення секційного засідання головний клінічний імунолог, алерголог МОЗ України професор В.В. Чоп’як відзначила почесними грамотами найкращі доповіді молодих учених, а також вручила їм грошові премії від журналу «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія». Перше місце за кращу доповідь було присуджене асистенту кафедри внутрішньої медицини №2 ЛНМУ ім. Данила Галицького Олесі Беш, друге – науковому співробітнику кафедри клінічної імунології та алергології цього ж університету Наталії Горбаль, третє місце – аспіранту кафедри педіатрії №1 НМУ ім. О.О. Богомольця Владиславі Барзилович (Київ).

Учасники конференції

 

Учасники конференції

Попри велику зайнятість вивченням наукових проблем та аналізом клінічних аспектів алергопатології, учасники конференції не обійшли увагою злободенні питання сучасного суспільного життя і взяли участь у благодійній акції. Було зібрано кошти на підтримку родини загиблого у 2014 р. фотомитця Віктора Гурняка та лікування волонтера Андрія Романчака.

Наукова програма симпозіуму була дуже змістовною, захід пройшов у цікавій професійній атмосфері. Учасникам спільно вдалося сформулювати найактуальніші проблемні питання та визначити шляхи їх вирішення. «Життя невпинно біжить вперед, і той, хто за ним не встигає, залишається одиноким…» Цими словами російського письменника Максима Горького можна підсумувати результати зустрічі вчених та лікарів-клініцистів, бо насправді у «вік алергії» без ретельного вивчення і опанування сучасними методами діагностики та лікування практично неможливо якісно надати медичну допомогу хворим з алергопатологією.