Вплив біластину на симптоми алергічного риніту і хронічної кропив’янки: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень

Алергічні захворювання (АЗ) характеризуються неадекватними або надмірними імунологічними реакціями, переважно у вигляді гіперчутливості І типу. Одним із найпоширеніших АЗ є алергічний риніт (АР), що найчастіше вражає верхні дихальні шляхи. Захворювання зустрічається у 20–30% дорослих і більш ніж 40% дітей, його симптомами є ринорея, закладеність і набряк слизової оболонки носа, свербіж і/або чихання [1]. Ці симптоми турбують пацієнта постійно або виникають з певною періодичністю і негативно впливають на якість життя (ЯЖ) [2]. Крім того, без належного лікування хвороба може призводити до ускладнень, таких як синусит (гострий або хронічний), апное уві сні, середній отит та інфекції нижніх дихальних шляхів [3, 4].

Ще одним частим АЗ, що вважається найпоширенішим захворюванням шкіри, є кропив’янка. Хронічна кропив’янка (ХК) характеризується утворенням сверб­лячих пухирів і гіперемією, часто ассоційована з ангіоневротичним набряком (АНН) шкіри – ці симптоми тривають щонайменше 6 тиж і суттєво впливають на життєдіяльність людини. Дана патологія вражає від 0,1 до 2,9% населення у всьому світі [5]. ХК поділяється на спонтанну (ХСК), що виникає несподівано й за відсутності встановленого етіологічного тригера, та індуковану (ХІК), яка провокується певним чинником, наприклад, холодова та холінергічна кропив’янки [5, 6].

Патогенез зазначених АЗ на молекулярному рівні визначається переважно гістаміном та іншими медіаторами опасистих клітин [7]. Тому H1-антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління вказані в рекомендаціях як препарати першої лінії [1, 6].

Біластин, сучасний пероральний АГП ІІ покоління, має високу селективність до H1-рецепторів і протизапальні властивості, підтверджені доклінічними фармакологічними дослідженнями. Доведено, що селективність препарату до H1-рецепторів є більшою, ніж у цетиризину і фексофенадину (АГП ІІ покоління) [8, 9].

Біластин є препаратом тривалої дії, ефект спостерігається вже за 30–60 хв після прийому і триває до 24 год [10]. Крім того, препарат не метаболізується ферментами печінки і виводиться переважно в незміненому вигляді з калом. З огляду на елімінацію біластину, можливий його прийом без корекції дозування в пацієнтів із порушеннями функції нирок і/або печінки [11].

Водночас лабораторні дослідження свідчать про те, що цей препарат є ефективнішим за фексофенадин [8]. Ефективність біластину оцінювали під час клінічних досліджень, в рамках яких її порівнювали з такою інших представників АГП ІІ покоління. Надалі було проведено поточний систематичний огляд і метааналіз ефективності і безпеки біластину в порівнянні з плацебо, а також іншими АГП в пацієнтів з АР або ХК.

Матеріали і методи дослідження

Було проведено систематичний огляд і метааналіз на основі вибраних елементів звітності (PRISMA) та виконано всі кроки відповідно до довідника Кокрана [12, 13]. Протокол дослідження зареєстровано в базі даних PROSPERO (CRD42021266584).

Стратегія пошуку літератури і вибору досліджень

Було здійснено пошук у PubMed, Scopus, Кокра­нівській бібліотеці та Web of Science до 25 червня 2021 р. в усіх рубриках. Стратегія пошуку охоплювала різні ключові слова, зокрема «біластин» і «кропив’янка». Окрім цього, було здійснено пошук на сайті financial trials.gov, що охоплював дослідження та останні огляди.

Критеріями включення були:

• проспективні рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), про які повідомлялося в повних статтях;
• дослідження за участі дорослих пацієнтів з АР і ХК;
• лікування біластином у порівнянні з плацебо чи іншими АГП.

Первинними кінцевими точками були площа під кривою (AUC), загальна оцінка симптомів (TSS), загальна оцінка назальних симптомів, загальна оцінка симптомів для учасників з АР і профіль безпеки, а вторинними – ЯЖ, оцінена за допомогою опитувальника якості життя при ринокон’юнктивіті (Rhinoconjunctivitis Quality of Life Index questionnaire, RQLQ), і дерматологічний індекс якості життя (Dermatology Life Quality Index, DLQI), візуально-аналогова шкала (visual analog score, VAS) і загальне клінічне враження дослідників (investigators clinical global impression, CGI).

Результати дослідження

До аналізу увійшли 9 РКД за участі загалом 3 801 пацієнта, дорослі особи обох статей. З них у 6 РКД взяли участь 2 933 пацієнта із сезонним АР (САР) або цілорічним АР (ЦАР) [18, 20, 23, 24; 16, 21, 24]. До інших 3 досліджень увійшли 868 пацієнтів, які страждали на ХСК [17, 19, 22]. Усі учасники приймали біластин для оцінки його ефективності у порівнянні з плацебо або активним контролем. У 8 дослідженнях порівнювали біластин з активними АГП ІІ покоління [16–18, 20–24]. Повний опис груп дослідження та інших його характеристик наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристики досліджень, що їх було включено до систематичного огляду і метааналізу

Результати профілю безпеки

Беручи до уваги профіль безпеки, частка учасників, яка сповістила про більш ніж одну побічну дію, була подібною як в групі біластину, так і плацебо (відносний ризик (ВР) = 1,04; р = 0,2) та активних АГП (ВР = 0,87; р = 0,17). Найчастішими побічними ефектами були головний біль, сонливість і втомлюваність. Аналіз цих ефектів, проведений за допомогою опитувальника, виявив незначний вплив біластину на відміну від плацебо або активних АГП (усі значення р > 0,8). До того ж порівняння частоти запаморочення в групі біластину і активних АГП не виявило істотної різниці (р =1,06). Ураження нервової і травної систем при порівнянні біластину з плацебо або активними АГП було незначним (усі значення р > 0,9). Частота синдрому відміни через побічні ефекти (ПЕ) була незначною (усі значення р > 0,2). Детальний профіль безпеки біластину наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Профіль безпеки біластину

Обговорення

Біластин – пероральний АГП ІІ покоління, який застосовується для лікування симптомів АЗ. Дане дослідження вважається першим метааналізом, що узагальнює дані щодо ефективності і безпеки біластину в пацієнтів з АР і ХК. Що стосується АР, було проведено порівняння між біластином і плацебо, в результаті чого виявилено, що біластин значніше покращив рефлексивну площу під кривою (AUC), загальну оцінку симптомів (TSS) у порівнянні з плацебо. Загальна оцінка симптомів охоплювала назальні (закладеність носа, ринорея, чихання і свербіж) і неназальні симптоми (свербіж очей, печіння, почервоніння і відчуття стороннього тіла в оці, сльозотеча і свербіж вух і/або піднебіння). За загальним балом назальних симптомів (TNSS) біластин мав перевагу над плацебо.

Крім того, біластин суттєво зменшував дискомфорт, пов’язаний з ринітом, виміряний за VAS і шкалою CGI. Було проведено порівняння 20 мг біластину, 10 мг цетиризину, 120 мг фексофенадину та 5 мг дезлоратадину. Результати щодо TSS, TNSS та VAS між цими активними групами були порівнянними. Що стосується ХК, було виявлено, що біластин покращував рефлексивну AUC, TSS і значно зменшував дискомфорт, пов’язаний з ХК за VAS, на відміну від плацебо.

До того ж, біластин покращував ЯЖ у пацієнтів з АЗ на відміну від плацебо. Учасники досліджень з АР оцінювали стан свого фізичного, соціального та емоційного благополуччя за шкалою RQLQ. Результати довели перевагу біластину над плацебо. Щодо лоратадину і дезлоратадину – ефективність біластину була порівнянною [18, 24]. Що стосується учасників дослідження із ХК, біластин значно покращував ЯЖ, що було продемонстровано зниженням загальної оцінки DLQI в порівняннні з плацебо.

Отже, біластин – новий АГП ІІ покоління, який можна застосовувати при гістамінопосередкованих станах. Окрім антигістамінного ефекту преперат має протизапальні властивості [8, 9].

Згідно з дослідженнями Sánchez та співавт., ефективність біластину була порівнянною з  такою інших АГП ІІ покоління. Ми визначили певні критерії, щоб включити лише пацієнтів із хронічними АЗ. Проте було проведено багато інших випробувань у популяції здорових осіб для оцінки ефективності цього препарату. Antonijoan та співавт. виявили більшу ефективність біластину щодо інгібування гістамін-індукованих пухирів і гіперемії в здорових учасників порівняно з 5 мг дезлоратадину і 10 мг рупатадину. Водночас Church та спів­авт. виявили аналогічну ефективність в порівнянні з 10 мг цетиризину, але початок дії біластину був швидшим [10, 25, 26].

Що стосується ХК, рефлективна TSS – це суб’єктивна оцінка, яка охоплює суму балів щодо інтенсивності свербежу, кількості пухирів та їх максимальний розмір. Виявлено позитивний вплив біластину на загальну оцінку симптомів.

В дійсності, біластин чинив найменший седативний ефект порівняно з іншими АГП [27]. Було виявлено, що частота зареєстрованої сонливості була меншою в разі прийому біластину в порівнянні з іншими АГП. Крім того, у двох дослідженнях було оцінено когнітивні функції та здатність керувати автомобілем при прийомі біластину без седативного ефекту в порівнянні з гідроксизином [28, 29].

Біластин має швидкий початок дії (30 хв), порівняно з цетиризином, і тривалу дію з повною елімінацією з калом. Lasseter та співавт. з’ясували, що біластин у дозі 20 мг добре переносився пацієнтами з нирковою недостатністю без коригування дози [10, 30].

Що стосується профілю безпеки, біластин визнаний безпечним препаратом із хорошою переносимістю, без серйозних ПЕ. Найчастішими з них були головний біль і втомлюваність, без істотної різниці в порівнянні з плацебо. Крім того, частота розладів нервової і травної систем були подібними між групами дослідження, тим самим підтверджуючи, що біластин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і має більшу специфічність і чутливість до периферичних антигістамінних рецепторів. Беручи до уваги активну групу, результати показали нейтральний ризик і в порівнянні з активними АГП.

В рамках дослідження Yagami та співавт. було продемонстровано безпечність застосування біластину впродовж 1 року [31]. Результати показали, що препарат був безпечним і добре переносився пацієнтами. Біластин не чинить кардіотоксичного ефекту, тим самим не впливає на серцеву реполяризацію і коригований інтервал QT [32].

Препарат у дозі 10 мг був безпечним і добре переносився дітьми віком від 2 до 12 років з АЗ без зареєстрованого ПЕ у вигляді сонливості в порівнянні з плацебо.

Висновки

Біластин є безпечним АГП. Дослідження показало, що він значно зменшував вираженість симптомів АР та ХК відповідно до клінічних даних, а також даних опитувальників. Препарат зменшував дискомфорт, пов’язаний з АЗ, значуще покращував ЯЖ пацієнтів.

Реферативний огляд статті Aliaa M. Abdelshafy et al. «The Impact of Bilastine on Symptoms of Allergic Rhinitis and Chronic Urticaria: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials», American Journal of Rhinology & Allergy, 2022,

підготувала Дарина Павленко.

Повну версію статті дивіться: https://journals.sagepub.com