скрыть меню

Вплив біластину на симптоми алергічного риніту і хронічної кропив’янки: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень

страницы: 45-48

Aliaa M. Abdelshafy1, 2, Sara Y. Abdallah1, 2, Ahmed F. Hassan, MBBCH1, 2, Hazem A. Mohamed1, 2, Nourhan M. Kamal, MBBCH1, 2, 3, Sohila T. Ali1, 2, Ibrahim A. Abdelhaleem, MBBCH1, 2. 1Faculty of Medicine, Zagazig University, Zagazig, Egypt 2Zagazig Medical Research Society, Zagazig, Egypt 3Ministry of Health and Population, Cairo, Egypt

Алергічні захворювання (АЗ) характеризуються неадекватними або надмірними імунологічними реакціями, переважно у вигляді гіперчутливості І типу. Одним із найпоширеніших АЗ є алергічний риніт (АР), що найчастіше вражає верхні дихальні шляхи. Захворювання зустрічається у 20–30% дорослих і більш ніж 40% дітей, його симптомами є ринорея, закладеність і набряк слизової оболонки носа, свербіж і/або чихання [1]. Ці симптоми турбують пацієнта постійно або виникають з певною періодичністю і негативно впливають на якість життя (ЯЖ) [2]. Крім того, без належного лікування хвороба може призводити до ускладнень, таких як синусит (гострий або хронічний), апное уві сні, середній отит та інфекції нижніх дихальних шляхів [3, 4].

Ще одним частим АЗ, що вважається найпоширенішим захворюванням шкіри, є кропив’янка. Хронічна кропив’янка (ХК) характеризується утворенням сверб­лячих пухирів і гіперемією, часто ассоційована з ангіоневротичним набряком (АНН) шкіри – ці симптоми тривають щонайменше 6 тиж і суттєво впливають на життєдіяльність людини. Дана патологія вражає від 0,1 до 2,9% населення у всьому світі [5]. ХК поділяється на спонтанну (ХСК), що виникає несподівано й за відсутності встановленого етіологічного тригера, та індуковану (ХІК), яка провокується певним чинником, наприклад, холодова та холінергічна кропив’янки [5, 6].

Патогенез зазначених АЗ на молекулярному рівні визначається переважно гістаміном та іншими медіаторами опасистих клітин [7]. Тому H1-антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління вказані в рекомендаціях як препарати першої лінії [1, 6].

Біластин, сучасний пероральний АГП ІІ покоління, має високу селективність до H1-рецепторів і протизапальні властивості, підтверджені доклінічними фармакологічними дослідженнями. Доведено, що селективність препарату до H1-рецепторів є більшою, ніж у цетиризину і фексофенадину (АГП ІІ покоління) [8, 9].

Біластин є препаратом тривалої дії, ефект спостерігається вже за 30–60 хв після прийому і триває до 24 год [10]. Крім того, препарат не метаболізується ферментами печінки і виводиться переважно в незміненому вигляді з калом. З огляду на елімінацію біластину, можливий його прийом без корекції дозування в пацієнтів із порушеннями функції нирок і/або печінки [11].

Водночас лабораторні дослідження свідчать про те, що цей препарат є ефективнішим за фексофенадин [8]. Ефективність біластину оцінювали під час клінічних досліджень, в рамках яких її порівнювали з такою інших представників АГП ІІ покоління. Надалі було проведено поточний систематичний огляд і метааналіз ефективності і безпеки біластину в порівнянні з плацебо, а також іншими АГП в пацієнтів з АР або ХК.

Матеріали і методи дослідження

вгору

Було проведено систематичний огляд і метааналіз на основі вибраних елементів звітності (PRISMA) та виконано всі кроки відповідно до довідника Кокрана [12, 13]. Протокол дослідження зареєстровано в базі даних PROSPERO (CRD42021266584).

Стратегія пошуку літератури і вибору досліджень

Було здійснено пошук у PubMed, Scopus, Кокра­нівській бібліотеці та Web of Science до 25 червня 2021 р. в усіх рубриках. Стратегія пошуку охоплювала різні ключові слова, зокрема «біластин» і «кропив’янка». Окрім цього, було здійснено пошук на сайті financial trials.gov, що охоплював дослідження та останні огляди.

Критеріями включення були:

  • проспективні рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), про які повідомлялося в повних статтях;
  • дослідження за участі дорослих пацієнтів з АР і ХК;
  • лікування біластином у порівнянні з плацебо чи іншими АГП.

Первинними кінцевими точками були площа під кривою (AUC), загальна оцінка симптомів (TSS), загальна оцінка назальних симптомів, загальна оцінка симптомів для учасників з АР і профіль безпеки, а вторинними – ЯЖ, оцінена за допомогою опитувальника якості життя при ринокон’юнктивіті (Rhinoconjunctivitis Quality of Life Index questionnaire, RQLQ), і дерматологічний індекс якості життя (Dermatology Life Quality Index, DLQI), візуально-аналогова шкала (visual analog score, VAS) і загальне клінічне враження дослідників (investigators clinical global impression, CGI).

Результати дослідження

вгору

До аналізу увійшли 9 РКД за участі загалом 3 801 пацієнта, дорослі особи обох статей. З них у 6 РКД взяли участь 2 933 пацієнта із сезонним АР (САР) або цілорічним АР (ЦАР) [18, 20, 23, 24; 16, 21, 24]. До інших 3 досліджень увійшли 868 пацієнтів, які страждали на ХСК [17, 19, 22]. Усі учасники приймали біластин для оцінки його ефективності у порівнянні з плацебо або активним контролем. У 8 дослідженнях порівнювали біластин з активними АГП ІІ покоління [16–18, 20–24]. Повний опис груп дослідження та інших його характеристик наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристики досліджень, що їх було включено до систематичного огляду і метааналізу
Результати профілю безпеки

Беручи до уваги профіль безпеки, частка учасників, яка сповістила про більш ніж одну побічну дію, була подібною як в групі біластину, так і плацебо (відносний ризик (ВР) = 1,04; р = 0,2) та активних АГП (ВР = 0,87; р = 0,17). Найчастішими побічними ефектами були головний біль, сонливість і втомлюваність. Аналіз цих ефектів, проведений за допомогою опитувальника, виявив незначний вплив біластину на відміну від плацебо або активних АГП (усі значення р > 0,8). До того ж порівняння частоти запаморочення в групі біластину і активних АГП не виявило істотної різниці (р =1,06). Ураження нервової і травної систем при порівнянні біластину з плацебо або активними АГП було незначним (усі значення р > 0,9). Частота синдрому відміни через побічні ефекти (ПЕ) була незначною (усі значення р > 0,2). Детальний профіль безпеки біластину наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Профіль безпеки біластину

Обговорення

вгору

Біластин – пероральний АГП ІІ покоління, який застосовується для лікування симптомів АЗ. Дане дослідження вважається першим метааналізом, що узагальнює дані щодо ефективності і безпеки біластину в пацієнтів з АР і ХК. Що стосується АР, було проведено порівняння між біластином і плацебо, в результаті чого виявилено, що біластин значніше покращив рефлексивну площу під кривою (AUC), загальну оцінку симптомів (TSS) у порівнянні з плацебо. Загальна оцінка симптомів охоплювала назальні (закладеність носа, ринорея, чихання і свербіж) і неназальні симптоми (свербіж очей, печіння, почервоніння і відчуття стороннього тіла в оці, сльозотеча і свербіж вух і/або піднебіння). За загальним балом назальних симптомів (TNSS) біластин мав перевагу над плацебо.

Крім того, біластин суттєво зменшував дискомфорт, пов’язаний з ринітом, виміряний за VAS і шкалою CGI. Було проведено порівняння 20 мг біластину, 10 мг цетиризину, 120 мг фексофенадину та 5 мг дезлоратадину. Результати щодо TSS, TNSS та VAS між цими активними групами були порівнянними. Що стосується ХК, було виявлено, що біластин покращував рефлексивну AUC, TSS і значно зменшував дискомфорт, пов’язаний з ХК за VAS, на відміну від плацебо.

До того ж, біластин покращував ЯЖ у пацієнтів з АЗ на відміну від плацебо. Учасники досліджень з АР оцінювали стан свого фізичного, соціального та емоційного благополуччя за шкалою RQLQ. Результати довели перевагу біластину над плацебо. Щодо лоратадину і дезлоратадину – ефективність біластину була порівнянною [18, 24]. Що стосується учасників дослідження із ХК, біластин значно покращував ЯЖ, що було продемонстровано зниженням загальної оцінки DLQI в порівняннні з плацебо.

Отже, біластин – новий АГП ІІ покоління, який можна застосовувати при гістамінопосередкованих станах. Окрім антигістамінного ефекту преперат має протизапальні властивості [8, 9].

Згідно з дослідженнями Sánchez та співавт., ефективність біластину була порівнянною з  такою інших АГП ІІ покоління. Ми визначили певні критерії, щоб включити лише пацієнтів із хронічними АЗ. Проте було проведено багато інших випробувань у популяції здорових осіб для оцінки ефективності цього препарату. Antonijoan та співавт. виявили більшу ефективність біластину щодо інгібування гістамін-індукованих пухирів і гіперемії в здорових учасників порівняно з 5 мг дезлоратадину і 10 мг рупатадину. Водночас Church та спів­авт. виявили аналогічну ефективність в порівнянні з 10 мг цетиризину, але початок дії біластину був швидшим [10, 25, 26].

Що стосується ХК, рефлективна TSS – це суб’єктивна оцінка, яка охоплює суму балів щодо інтенсивності свербежу, кількості пухирів та їх максимальний розмір. Виявлено позитивний вплив біластину на загальну оцінку симптомів.

В дійсності, біластин чинив найменший седативний ефект порівняно з іншими АГП [27]. Було виявлено, що частота зареєстрованої сонливості була меншою в разі прийому біластину в порівнянні з іншими АГП. Крім того, у двох дослідженнях було оцінено когнітивні функції та здатність керувати автомобілем при прийомі біластину без седативного ефекту в порівнянні з гідроксизином [28, 29].

Біластин має швидкий початок дії (30 хв), порівняно з цетиризином, і тривалу дію з повною елімінацією з калом. Lasseter та співавт. з’ясували, що біластин у дозі 20 мг добре переносився пацієнтами з нирковою недостатністю без коригування дози [10, 30].

Що стосується профілю безпеки, біластин визнаний безпечним препаратом із хорошою переносимістю, без серйозних ПЕ. Найчастішими з них були головний біль і втомлюваність, без істотної різниці в порівнянні з плацебо. Крім того, частота розладів нервової і травної систем були подібними між групами дослідження, тим самим підтверджуючи, що біластин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і має більшу специфічність і чутливість до периферичних антигістамінних рецепторів. Беручи до уваги активну групу, результати показали нейтральний ризик і в порівнянні з активними АГП.

В рамках дослідження Yagami та співавт. було продемонстровано безпечність застосування біластину впродовж 1 року [31]. Результати показали, що препарат був безпечним і добре переносився пацієнтами. Біластин не чинить кардіотоксичного ефекту, тим самим не впливає на серцеву реполяризацію і коригований інтервал QT [32].

Препарат у дозі 10 мг був безпечним і добре переносився дітьми віком від 2 до 12 років з АЗ без зареєстрованого ПЕ у вигляді сонливості в порівнянні з плацебо.

Висновки

вгору

Біластин є безпечним АГП. Дослідження показало, що він значно зменшував вираженість симптомів АР та ХК відповідно до клінічних даних, а також даних опитувальників. Препарат зменшував дискомфорт, пов’язаний з АЗ, значуще покращував ЯЖ пацієнтів.

Реферативний огляд статті Aliaa M. Abdelshafy et al. «The Impact of Bilastine on Symptoms of Allergic Rhinitis and Chronic Urticaria: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials», American Journal of Rhinology & Allergy, 2022,

підготувала Дарина Павленко.

Повну версію статті дивіться: https://journals.sagepub.com

Наш журнал
в соцсетях: