Пам’яті вчителя – професіонала, особистості і людини
Ласиці Ользі Ларіонівні присвячується
сторінки: 53-54
9 листопада 2018 р. виповнилося б 80 років з дня народження нашого Вчителя – видатного вченого, блискучого педагога, прекрасного клініциста і чудової людини – доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, віце-президента Української асоціації «Астма та алергія», голови Асоціації лікарів-педіатрів Київської області, члена педіатричної секції Фармкомітету МОЗ України, члена Міжнародної та Української асоціації лікарів-педіатрів, алергологів і пульмонологів, головного дитячого алерголога МОЗ України, завідувача кафедри педіатрії № 1 Національної медичної академії імені П.Л. Шупика Ласиці Ольги Ларіонівни.
Ольга Ларіонівна народилася 9 листопада 1938 р. у м. Чуднові Житомирської області в сім’ї військовослужбовця, пройшла складний життєвий шлях. Дитя війни, вона на собі відчула голод, людський біль і горе. Ольга Ларіонівна була обдарованою людиною, закінчила школу із золотою медаллю і медичний інститут – з відзнакою, що дало змогу їй відразу після закінчення останнього успішно виконувати обов’язки районного педіатра Одеської області. Водночас, ще в інституті її приваблювала наукова робота, якою надалі вона займалася все життя, починаючи з аспірантури на кафедрі педіатрії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, а після її закінчення – на посту завідувача відділу Мукачівської філії Львівського інституту педіатрії, акушерства та гінекології.
З 1971 р. усе життя Ольги Ларіонівни було пов’язане з науково-викладацькою діяльністю, спочатку на кафедрі госпітальної педіатрії Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця на посаді асистента, потім – доцента, а з 1986 р. – і професора кафедри. Ольга Ларіонівна була гідною вихованкою української педіатричної школи. Її науковими керівниками були член-кореспондент АМН СРСР, доктор медичних наук, професор О.М. Хохол і член-кореспондент АМН СРСР і України, доктор медичних наук, професор В. М. Сидельніков. У 1966 р. Ольга Ларіонівна успішно захистила кандидатську дисертацію, а в 1983 р. – докторську дисертацію на тему «Клініко-імунологічна характеристика астматичного бронхіту у дітей».
З 22 вересня 1987 р. і до кінця своїх днів Ольга Ларіонівна працювала на посаді завідувача кафедри педіатрії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів МОЗ СРСР, а нині – Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.
Головними науковими напрямами роботи професора О. Л. Ласиці протягом багатьох років були дитяча алергологія і пульмонологія. Ольга Ларіонівна – засновниця наукового напряму дитячої алергології в українській педіатрії. Вона створила Дитячу алергологічну службу України і впродовж багатьох років беззмінно її очолювала. Ольга Ларіонівна брала найактивнішу участь у розробці положень і наказів, згідно з якими у 1992 р. було створено окрему лікарську спеціальність «Дитяча алергологія», а також Школу дитячих алергологів високої кваліфікації. Її вихованцями є практично всі дитячі лікарі-алергологи і відомі зараз вчені, які працюють в цій галузі медицини.
Під керівництвом професора О. Л. Ласиці захищено 3 докторських і 9 кандидатських дисертацій. Вона була членом 2 спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій і членом редколегій 9 українських медичних журналів різного профілю, в кожному з яких чітко викладала свої погляди щодо конкретної патології. Підготовка фахівців даного профілю в Україні проходить на кафедрі педіатрії № 1 НМАПО імені П. Л. Шупика. Під керівництвом Ольги Ларіонівни створено учбові плани і програми для циклів спеціалізації і передатестаційних циклів за фахом «Дитяча алергологія», а також комп’ютерні тестові програми з цього фаху.
Професор О. Л. Ласиця багато уваги приділяла організації і проведенню учбово-методичного процесу на кафедрі, спрямованого на максимальне задовільнення потреб практичної педіатрії. Починаючи з 1991 р. окрім традиційних циклів з педіатрії вперше в Україні за ініціативи Ольги Ларіонівни був створений і проведений цикл тематичного удосконалення з дитячої алергології та імунології, а з 1994 р. постійно проводилися цикли з дитячої алергології та пульмонології, а також цикли інтернатури з педіатрії, з 1997 р. – цикли з педіатрії для фахівців із загальної практики-сімейної медицини та інтернів-сімейних лікарів.
Ольга Ларіонівна залишила нам багатий спадок – понад 360 наукових робіт, серед яких 7 монографій і 8 учбових посібників з актуальних проблем педіатрії, дитячої алергології і пульмонології, які стали настільними книгами для кожного педіатра-алерголога.
Наукові розробки професора О. Л. Ласиці знайшли широке визнання в Україні та за кордоном – в Іспанії, Греції, Італії, Німеччині, Англії, Швеції, Франції, Чехії. Щорічно вона брала участь у роботі конгресів Європейського респіраторного товариства та Європейської асоціації алергологів і клінічних імунологів. Ольга Ларіонівна наполегливо впроваджувала нові досягнення світової та вітчизняної науки в практику дитячої медицини. Їй завжди були притаманні висока творча наснага, сучасне розуміння проблем і перспектив наукових досліджень.
Ольга Ларіонівна мала надзвичайний лекторський дар, що завжди відчувалося у змістовних доповідях і виступах, вона брала активну участь в обговоренні спірних питань на багатьох конференціях, з’їздах і симпозіумах.
Професор О. Л. Ласиця була висококваліфікованим, досвідченим і вдумливим клініцистом, який постійно працює над удосконаленням своєї професійної майстерності. Вона могла приймати неординарні, навіть сміливі рішення. Ольга Ларіонівна неодноразово безвідмовно виїжджала за завданням МОЗ України на розбори різних складних ситуацій, зумовлених спалахами захворювань, з’ясовувала причини різкого погіршення стану здоров’я дітей, проводила їх аналіз, консультувала багатьох хворих.
Ольга Ларіонівна була всебічно обдарованою, високо інтелігентною і цілеспрямованою людиною з блискучим даром керівника-організатора, людини з широким світоглядом, яка об’єднала навколо себе колектив однодумців, надаючи кожному можливість реалізувати свою творчу особистість.
Ольга Ларіонівна була з нами 19 років. Очоливши кафедру педіатрії № 1 НМАПО імені П. Л. Шупика у 1987 р., вона дуже легко, природно та органічно увійшла у життя кафедри і базової клініки – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» і створила у колективі атмосферу довіри, підтримки та взаєморозуміння.
Ольга Ларіонівна завжди була на вістрі життя, усього нового і творчого. Будучи людиною сучасною, інтенсивно і плідно працюючою, вона дуже точно відчувала потреби наукових перспектив і практичної медицини.
Ольга Ларіонівна була цільною і сильною особистістю. У ній органічно поєднувалися інтерес до наукових досліджень, викладацької і клінічної роботи. Вона була мудрою і глибоко порядною людиною, яка тонко відчувала біль іншої людини, завжди була готова допомогти і словом, і ділом, вміла підібрати «ключик» до кожного співробітника, хворої дитини та його батьків, змогла створити серед співробітників кафедри і базової лікарні єдиний, дружній колектив. Ольга Ларіонівна була нашим вчителем і наставником, вимогливим і одночасно терплячим.
Ольга Ларіонівна була багатогранною і високоерудованою людиною, яка прекрасно розбиралася не лише в медицині, а й у культурі, історії, політиці. З нею завжди було цікаво. Вона писала чудові вірші, які часто присвячувала конкретній людині. В усіх співробітників кафедри і лікарів базових відділень НДСЛ «ОХМАТДИТ» збереглися такі теплі пам’ятні знаки. До неї повною мірою можна віднести крилатий вислів улюбленого письменника Ольги Ларіонівни А. П. Чехова: «В человеке все должно быть прекрасно: и лицо, и душа, и одежда, и руки…».
Ольга Ларіонівна вважала себе перш за все лікарем. Для нас, її колег, вона назавжди залишиться Лікарем, Вчителем, яскравою особистістю і чудовою Людиною з великої літери.
Колектив співробітників кафедри педіатрії № 1 НМАПО імені П. Л. Шупика та Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» (м. Київ)