Вивчення ефективності мометазону фуроату у формі спрею Форінекс у терапії алергічного риніту
сторінки: 76-80
Алергічний риніт (АР) – захворювання, яке характеризується такими симптомами, як свербіння у носі, чихання, закладеність носа, ринорея, зазвичай разом з такими об’єктивними ознаками, як набряк носових раковин та посилена секреція. Незважаючи на те що АР – це патологія, яку повністю вилікувати поки що неможливо, пацієнти з таким діагнозом можуть жити повноцінним життям. Слід добре розуміти, що застосування адекватного етіотропного лікування в сучасних умовах можливе далеко не завжди, тому медикаментозна патогенетична терапія – це метод, що найчастіше використовується для лікування АР. При обґрунтуванні фармакотерапії АР принципово важливим є положення про те, що провідною ланкою патогенезу є еозинофільне запалення, а головним фактором, що визначає ефективність терапії і прогноз захворювання, є адекватність призначеного лікування саме цього компоненту.
При порівнянні ефективності різних груп препаратів найбільшу клінічну ефективність і безпеку показали ендоназальні кортикостероїди (КС), яким згідно з сучасними рекомендаціями відводиться ключова роль у фармакотерапії АР незалежно від ступеня тяжкості, а використання цих препаратів характеризується високим рівнем доказовості (клас Іа, РД А) [1, 2]. Тривалість використання інгаляційних КС (ІКС) коливається від 1-2 міс при інтермітуючому АР до 10-12 міс при персистуючому перебігу, тому перевагу слід надавати препаратам з найменшою системною біодоступністю, високою спорідненістю до стероїдних рецепторів і пов’язаною з нею великою шириною терапевтичного інтервалу. Все це, з одного боку, забезпечує високу ефективність препарату, а з іншого – високу системну безпеку. Препаратом з доведеною безпекою в плацебо-контрольованих дослідженнях при тривалому застосуванні, в тому числі у дітей з сезонним та цілорічним АР, є мометазону фуроат (МФ) [3, 4].
МФ належить до синтетичних КС для місцевого застосування з вираженою протизапальною дією. На культурі клітин молекула продемонструвала високу спроможність (принаймні в 10 разів вищу активність, ніж інші КС) пригнічення синтезу й вивільнення інтерлейкіну-1 (ІЛ-1), ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-6 і фактора некрозу пухлин (ФНП), а також утворення Th2-цитокінів. Встановлено високу активність МФ як у ранній, так і пізній стадії алергічної реакції. Це підтверджувалося зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну й активності еозинофільних гранулоцитів, а також зменшенням (порівняно з вихідним рівнем) кількості еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів і білків адгезії епітеліальних клітин. МФ також має істотно вищу спорідненість до КС-рецепторів клітин порівняно з флутиказоном, будесонідом, беклометазоном і дексаметазоном, що обумовлює його більш виражену протизапальну дію порівняно з іншими ІКС.
Порівняльні дослідження різних молекул КС свідчать про те, що терапевтичний індекс, який відображає співвідношення ефективності та безпеки, максимальний для МФ [5]. Крім високої системної безпеки МФ характеризується і локальною. Використання МФ протягом 1 року не призвело до розвитку атрофії слизової оболонки носа у пацієнтів з цілорічним АР [6]. Таким чином, ендоназальні КС-препарати з діючою молекулою МФ є препаратами вибору при лікуванні АР [7]. Їх ефективність та безпека підтверджені дослідженнями, а зручність використання забезпечує високий комплаєнс при лікуванні.
ІКС-препарати на основі МФ доволі широко представлені у світі та Україні. На сайті FDA (Orange Book) можна знайти в переліку препарати, у яких доведена біоеквівалентність відносно оригінальної молекули, зокрема Mometasone Apotex [8]. У Державному реєстрі лікарських засобів України Mometasone Apotex представлений препаратом Форінекс [9]. Разом з тим, ефективність вітчизняного назального спрею МФ Форінекс потребує більш детального вивчення.
Метою дослідження було вивчення ефективності назального спрею МФ Форінекс у терапії АР.
Матеріали і методи дослідження
вверхУ дослідження було включено 30 пацієнтів. Критеріями включення були: встановлений діагноз АР, вік старше 18 років, здатність пацієнта до адекватної співпраці. Критерії виключення: вік до 18 років, індивідуальна непереносимість препарату, нездатність пацієнта до адекватної співпраці, прийом нерекомендованих препаратів, недотримання рекомендацій лікаря, вагітність, грудне вигодовування.
Усім хворим після встановлення діагнозу призначалось лікування, яке включало іригаційну терапію ізотонічним сольовим розчином + МФ 50 мкг в одній дозі препарату по 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза – 200 мкг).
Оцінка ефективності лікування ґрунтувалась на аналізі динаміки основних симптомів (свербіж у носі, чихання, закладеність, виділення з носа) на 3-й (візит 2), 7-й (візит 3) та 14-й (візит 4) день лікування порівняно з початком дослідження (візит 1). Виразність симптомів оцінювалась як: відсутні, незначні, помірні, значні, виражені (симптоми заважають займатись повсякденними справами).
Результати та їх обговорення
вверхНа початку лікування (візит 1) такі симптоми, як свербіж у носі і чихання помірного та значного ступеня, спостерігались у переважної більшості хворих – 71,7% (рис. 1); незначні за вираженістю симптоми – 23,6%; сильно виражені – у 4,8% пацієнтів, і їх вираженість заважала займатись повсякденними справами.
Перша оцінка результатів проводилась на 3-й день лікування (візит 2). У пацієнтів відмічалось зменшення інтенсивності таких клінічних проявів, як свербіж у носі і чихання. Вказані симптоми були відсутні у 80,0% досліджуваних. Також у пацієнтів були відсутні симптоми помірної вираженості. Однак структура залишкових симптомів була доволі різноманітною: симптоми незначного ступеня вираженості залишались у 10,9%. Зменшилась кількість пацієнтів зі значним ступенем вираженості свербежу в носі та чихання – 5,5%. Значно виражені симптоми, які заважали займатись повсякденними справами, зберігались у 3,6% пацієнтів.
На 7-й день лікування (візит 3) та на момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) такі клінічні прояви АР, як свербіж у носі та чихання, у всіх пацієнтів були відсутні (див. рис. 1).
Симптом алергічного запалення, такий як закладеність носа, на початку дослідження також зустрічався практично у всіх пацієнтів (рис. 2). У більшості (78,2%) закладеність була вираженою, тобто заважала займатись повсякденними справами. Закладеність носа як значну відмічали 21,8% пацієнтів.
При оцінці результатів на 3-й день лікування (візит 2) відмічалось зменшення інтенсивності закладеності носа. Кількість пацієнтів з вираженою закладеністю зменшилась від 78,2 до 10,9%; значна закладеність зберігалась у 21,8% учасників дослідження; помірна – 54,5%; незначний ступінь – відмічався у 9,1%, а відсутнім симптом був у 3,6% пацієнтів.
На 7-й день лікування (візит 3) відмічалось подальше зменшення інтенсивності закладеності носа, вона була відсутньою у 85,7% пацієнтів (див. рис. 2). Також у досліджуваних була відсутньою виражена закладеність, тобто така, що заважала займатись повсякденними справами. Незначну закладеність відмічали 10,2%. Ще 4,1% пацієнтів відмічали помірно виражену закладеність. На момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) закладеність носа у пацієнтів була відсутньою (див. рис. 2).
На початку лікування (візит 1) такий симптом, як виділення з носа, спостерігався у 98,4% пацієнтів (рис. 3). Більшість пацієнтів характеризувала кількість виділень з носа як значні – 71,9%, помірні – 18,8%. Виражена ринорея, тобто така, що заважала займатись повсякденними справами, спостерігалась у 7,8% пацієнтів.
На візиті 2 (3-й день лікування) оцінка ефективності показала, що інтенсивність виділень з носа характеризувалась позитивною динамікою (див. рис. 3). Частота виражених виділень, які заважали займатись повсякденними справами, зменшилась з 7,8 до 3,6%. Значні за інтенсивністю виділення зберігались у 5,5% пацієнтів. У переважної більшості хворих (61,8%) інтенсивність виділень зменшилась до незначних. Частка пацієнтів з помірно вираженими виділеннями з носа становила 20,0%. Повністю здоровими за критерієм відсутності виділень з носа себе вважали 9,1% пацієнтів (див. рис. 3).
На 7-й день лікування (візит 3) основні клінічні прояви захворювання у пацієнтів суттєво покращились. Кількість пацієнтів з відсутністю виділень з носа збільшилась з 9,1 до 30,1%. Значно (з 20,0 до 3,2%) зменшилась кількість пацієнтів з помірними та (з 5,5 до 1,6%) значними виділеннями. Однак частота виражених виділень з носа, які заважали займатись повсякденними справами, збільшилась з 3,6 до 4,8% пацієнтів. На момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) виділення з носа у пацієнтів були відсутніми (див. рис. 3).
Таким чином, у пацієнтів з АР, яким у схему лікування був включений МФ у формі спрею (Форінекс), відмічалась виражена позитивна динаміка основних клінічних проявів захворювання вже на 3-й день лікування. Відмічено швидке і ефективне зменшення вираженості свербежу в носі, чихання, закладеності, виділень з носа. На 7-й день лікування (візит 3) такі прояви, як свербіж у носі та чихання, були відсутніми у всіх пацієнтів, включених у дослідження. У більшості вираженість закладеності носа була незначною за інтенсивністю або відсутньою. У ці самі терміни найбільш стійкими були прояви у вигляді виділень з носа, які були відсутніми лише в 30,1% хворих. Факт їх «стійкості», а також посилення вираженості симптому на 7-й день лікування, з нашої точки зору, можна пояснити ефективною лікувальною дією препарату, який призводить до зменшення набряку слизової оболонки носової порожнини, особливо в ділянці остіомеатального комплексу (ОМК), де знаходяться співустя з приносовими пазухами. Зменшення набряку призводить до розблокування ОМК, що в свою чергу покращує дренування пазух і, відповідно, обумовлює транзиторне збільшення кількості виділень. На 14-й день лікування (візит 4) оцінка результатів лікування за критерієм регресії свербежу в носі, чихання, закладеності та виділень з носа показала повну їх регресію.
Висновки
вверхДосліджуваний препарат Форінекс (МФ 50 мкг в одній дозі препарату для ендоназального використання) показав високу клінічну ефективність за критерієм регресії основних симптомів АР. Аналіз динаміки покращення показав повний контроль над симптомами АР на 14-й день лікування. Результати проведеного клінічного дослідження дають змогу рекомендувати препарат Форінекс для лікування АР, що забезпечує високий фармакотерапевтичний ефект.
Список літератури
1. Fokkens W, Lund V, Mullol J. European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps. Rhinol. 2012;2012(50):329.
2. Orlandi RR, et al. «International Consensus Statement on Allergy and Rhinology: Rhinosinusitis». International Forum of Allergy & Rhinology. 2016;6(S1):22-209.
3. Bing Zhou, et al. Mometasone furoate nasal spray in the treatment of nasal polyposis in Chinese patients: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. International Forum of Allergy & Rhinology. 2016;6(1):88-94.
4. Schenkel EJ, Skoner DP, Bronsky EA, et al. Absence of growth retardation in children with perennial allergic rhinitis after one year of treatment with mometasone furoate aqueous nasal spray. Pediatrics. 2000;105:E22.
5. Schafer T, Schnoor M, Wagenmann M, Klimek L, Bachert C. Therapeutic Index (TIX) for intranasal corticosteroids in the treatment of allergic rhinitis. Rhinology. 2011;49(3):272-80.
6. Minshall E, et al. Assessment by nasal biopsy of long-term use of mometasone furoate aqueous nasal spray (Nasonex) in the treatment of perennial rhinitis. Otolaryngol Head Neck Surg. 1998;118:648-654.
7. Clinical Practice Guideline: Allergic Rhinitis. American Academy of Otolaryngology–Head and Neck Surgery Foundation. Otolaryngology–Head and Neck Surgery. 2015;152(1S):16.
8. http://www.accessdata.fda.gov/scripts/cder/ob/default.cfm
9. http://www.drlz.com.ua/
Изучение эффективности мометазона фуроата в форме спрея Форинекс в терапии аллергического ринита
В.И. Попович
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
Резюме
Согласно современным взглядам, аллергический ринит (АР) – хроническое воспалительное заболевание, связанное с IgE-зависимой реакцией на поверхности слизистой оболочки полости носа, характеризующееся такими симптомами, как зуд в носу, чихание, заложенность и отделяемое из носа. Основным принципом патогенетического лечения является длительное применение противовоспалительной терапии, направленной на контроль симптомов заболевания. Препаратами выбора в большинстве случаев считаются топические кортикостероиды.
Цель исследования: изучение эффективности эндоназального мометазона фуроата в дозе 50мкг (препарат Форинекс) в терапии АР.
Материалы и методы. В исследование включено 30 пациентов с АР, у которых применяли мометазона фуроат 50мкг (Форинекс). Эффективность лечения оценивали по степени и времени регрессии основных клинических проявлений АР.
Результаты исследования. Результаты контрольного осмотра показали положительную динамику симптомов заболевания уже на 3-й день лечения. Начиная с 7-го дня у пациентов отмечалась полная регрессия зуда в носу и чихания, а с 14-го дня достигался полный контроль над всеми симптомами.
Выводы. Проведенное исследование позволяет сделать вывод о высокой эффективности топического препарата Форинекс как метода патогенетического лечения больных с АР.
Ключевые слова: аллергический ринит, мометазона фуроат.
A study of the efficacy of mometasone furoate In the form of a Forinex spray in the treatment of allergic rhinitis
V.I. Popovich
Ivano-Frankivsk National Medical University
Abstract
From the modern point of view, allergic rhinitis (AR) is a chronic inflammatory disease associated with Ig-E dependent reaction on the surface of the nasal mucosa, characterized by such symptoms as itching in the nose, sneezing, stuffiness and nasal discharge. The main principle of pathogenetic treatment is the long-term use of anti-inflammatory therapy aimed at controlling the symptoms of the disease. The drugs of choice in most cases are considered topical corticosteroids.
The aim of the study. A study of the efficacy of endonasal mometasone furoate in a dose of 50 μg (Forinex) in the treatment of allergic rhinitis.
Materials and methods. The study included 30 patients with AR who were treated with mometasone furoate 50 μg (Forinex). The evaluation of treatment effectiveness was assessed by the degree and time of regression of the main clinical manifestations of AR.
Results of the study. The results of the follow-up examination showed a positive dynamics of the symptoms of the disease on the third day of treatment. Starting from the seventh day, the patients had complete regression of the itch in the nose and sneezing, and from the 14th day complete control over all the symptoms was achieved.
Conclusions. The carried out research allows to draw a conclusion about high efficiency of topical preparation Forinex as a method of pathogenetic treatment of patients with AR.
Key words: allergic rhinitis, mometasone furoate.