сховати меню
Розділи: Актуальна тема

Резолюція науково-практичної конференції «Актуальні питання алергології в педіатрії» (16-17 грудня 2008 р., м. Київ)

Науково-практична конференція «Актуальні питання алергології в педіатрії» відбулася за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної медичної академії після­дипломної освіти імені П.Л. Шупика й Асоціації педіатрів Київської області.
У роботі форуму взяли участь 356 лікарів різних спеціальностей: педіатри, дитячі алергологи та пульмонологи, алергологи-терапевти, дитячі отоларингологи, неонатологи, генетики, гематологи тощо.
Метою конференції було поширення сучасних знань з дитячої алергології серед педіатрів загальної практики та лікарів суміжних спеціальностей.
У межах наукового зібрання проведено 4 пленарні засідання, 2 сателітні симпозіуми, заслухано й обговорено 53 доповіді провідних спеціалістів з проблем генетики алергійної патології, частої респіраторної захворюваності, респіраторної алергії, шкірних проявів алергії, диференційної діагностики суміжних станів, їх фармакотерапії, гіпоалергенного харчування, екстракорпоральних методів лікування гострих алергійних станів.
Також було проведено науково-методичну нараду співробітників опорної з дитячої алергології кафедри педіатрії № 1 НМАПО імені П.Л. Шупика, завідувачів профільних кафедр і циклів дитячої алергології вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також обласних і міських дитячих алергологів, присвячену актуальним питанням до- та післядипломного навчання.

На конфереції було зазначено, що:
•    протягом останнього півстоліття відбулося зростання поширеності та захворюваності на алергійну патологію як серед дорослих, так і дітей. Нині вона набуває характеру епідемії;
•    відбувається значне «помолодшання» бронхіальної астми – одного з найтяжчих алергійних захворювань, яке у 50% хворих дебютує в перші 3 роки життя, а у 80% дітей – у дошкільному віці;
•    бронхіальна астма у дітей найчастіше починається у вигляді рецидивів гострого обструктивного бронхіту, повторних епізодів свистячого дихання, рідше — синдромів несправжнього крупу та сухого немотивованого кашлю. Проте педіатри рецидивування таких клінічних проявів не сприймають як симптоми бронхіальної астми, що призводить, за даними офіційної статистики, до гіподіагностики захворювання;
•    пізнє виявлення та неадекватна терапія бронхіальної астми у дітей призводять до зниження якості життя дитини та її рідних і ранньої інвалідності;
•    алергійний риніт у дітей, особливо дошкільного віку, зазвичай проявляється риносинусопатією, тому лікарі часто трактують його як симптом легкої ГРВІ, аденоїдиту або інфекційного синуситу, через що зазначене захворювання своєчасно не виявляють і таким пацієнтам не призначають адекватного лікування. Окрім того, не проводять вчасної базисної терапії цього захворювання, яка, з огляду на високий ступінь ризику формування бронхіальної астми у зазначених хворих, є одночасно і методом профілактики останньої;
•    незважаючи на те що діагноз атопічного дерматиту та харчової алергії у дітей раннього віку встановлюють вчасно, ці захворювання не розглядають як фактори високого ризику розвитку бронхіальної астми, до того ж лікують таких пацієнтів несистематично, застосовуючи часто застарілі терапевтичні підходи;
•    загалом питання раннього виявлення, діагностики та надання сучасної допомоги дітям з алергійними захворюваннями є актуальними для вітчизняної педіатрії;
•    ефективність роботи невеликої кількості дитячих алергологів (116 лікарів в Україні) знижується внаслідок нераціональної організації: в більшості регіонів вони ведуть не консультативний (як це потрібно), а первинний прийом хворих, при цьому нормативи навантаження лікарів на поліклінічному та стаціонарному етапах спостереження дітей не відповідають сучасним потребам.
 
Конференція вважає за потрібне:

1. Вважати проблему алергійних захворювань у дітей однією з пріоритетних у вітчизняній педіатрії, оскільки, за розрахунками, в Україні на них має хворіти від 20 до 30% дитячого населення.
2. Проводити науково-практичні конференції з дитячої алергології щорічно й обов’язково запрошувати на них педіатрів загальної практики, вузьких спеціалістів і сімейних лікарів.
3. Під час перегляду й оновлення Протоколів і Медичних стандартів з діагностики та лікування різних форм алергійних та інших захворювань у дітей узгоджувати погляди на диференційну діагностику та терапію алергійної патології для формулювання єдиних підходів до її своєчасного виявлення та лікування.
4. Обласним і міським дитячим алергологам, а також алергологам дитячих поліклінік на місцях регулярно проводити заняття з педіатрами і вузькими спеціалістами для висвітлення нових поглядів на діагностику та лікування алергійної патології у дітей.
5. У навчальних програмах і планах збільшити кількість годин викладання питань, пов’язаних з алергійними станами, як на етапі до-, так і післядипломного навчання.



Д.м.н., професор,
зав. кафедри педіатрії № 1
НМАПО імені П.Л. Шупика,
головний дитячий алерголог МОЗ України     О.М. Охотнікова

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2009 Рік

Зміст випуску 10 (29), 2009

  1. О.В. Гуцало, П.Л. Шупика, Л.В. Громашевського

Зміст випуску 9 (28), 2009

Зміст випуску 3, 2009

Зміст випуску 1, 2009

  1. Г.М. Бондаренко

Випуски поточного року

Зміст випуску 3-4 (124-125), 2020

  1. Д.В. Мальцев

  2. Б.М. Пухлик

  3. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  4. A. G. Corsico, S. Leonardi, . A. Licari et al.

  5. О. С. Бильченко, Т. С. Оспанова, В. А. Савоськина, Е. А. Красовская, О. В. Веремеенко

  6. M. Levin, I.J. Ansotegui, . J. Bernstein et al.

  7. A. Bedard, X. Basagana, . J.M. Anto et al.

  8. Г. Є. Ананьїна, І. П. Висеканцев, О. С. Онасенко, Л. В. Степанюк, В. Л. Пономарьова

Зміст випуску 2 (123), 2020

  1. И. П. Кайдашев

  2. С.В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  3. К. Ю. Гашинова

  4. С.О. Зубченко, С.Д. Юр’єв, С.Д. Юр’єв

  5. С.Д. Юр’єв

  6. А.Є. Богомолов

  7. Jean Bousqueta, Holger J. Schunemann, Akdis Togias et al.

Зміст випуску 1 (122), 2020

  1. О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, М. Ф. Денисова, Л. І. Омельченко, Л. Ф. Слєпова, Н.М. Музика, А. Г. Арцимович

  2. Ю.В. Шукліна

  3. Yu Chen, Qianyun Liu, Deyin Guo

  4. Carlo Caffarelli, Francesco Paravati, Maya El Hachem et al.

  5. M. Lauriello, P. Muzi, L. Di Rienzo et al.