скрыть меню

Резолюція науково-практичної конференції «Актуальні питання алергології в педіатрії» (16-17 грудня 2008 р., м. Київ)

Науково-практична конференція «Актуальні питання алергології в педіатрії» відбулася за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної медичної академії після­дипломної освіти імені П.Л. Шупика й Асоціації педіатрів Київської області.
У роботі форуму взяли участь 356 лікарів різних спеціальностей: педіатри, дитячі алергологи та пульмонологи, алергологи-терапевти, дитячі отоларингологи, неонатологи, генетики, гематологи тощо.
Метою конференції було поширення сучасних знань з дитячої алергології серед педіатрів загальної практики та лікарів суміжних спеціальностей.
У межах наукового зібрання проведено 4 пленарні засідання, 2 сателітні симпозіуми, заслухано й обговорено 53 доповіді провідних спеціалістів з проблем генетики алергійної патології, частої респіраторної захворюваності, респіраторної алергії, шкірних проявів алергії, диференційної діагностики суміжних станів, їх фармакотерапії, гіпоалергенного харчування, екстракорпоральних методів лікування гострих алергійних станів.
Також було проведено науково-методичну нараду співробітників опорної з дитячої алергології кафедри педіатрії № 1 НМАПО імені П.Л. Шупика, завідувачів профільних кафедр і циклів дитячої алергології вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, а також обласних і міських дитячих алергологів, присвячену актуальним питанням до- та післядипломного навчання.

На конфереції було зазначено, що:
•    протягом останнього півстоліття відбулося зростання поширеності та захворюваності на алергійну патологію як серед дорослих, так і дітей. Нині вона набуває характеру епідемії;
•    відбувається значне «помолодшання» бронхіальної астми – одного з найтяжчих алергійних захворювань, яке у 50% хворих дебютує в перші 3 роки життя, а у 80% дітей – у дошкільному віці;
•    бронхіальна астма у дітей найчастіше починається у вигляді рецидивів гострого обструктивного бронхіту, повторних епізодів свистячого дихання, рідше — синдромів несправжнього крупу та сухого немотивованого кашлю. Проте педіатри рецидивування таких клінічних проявів не сприймають як симптоми бронхіальної астми, що призводить, за даними офіційної статистики, до гіподіагностики захворювання;
•    пізнє виявлення та неадекватна терапія бронхіальної астми у дітей призводять до зниження якості життя дитини та її рідних і ранньої інвалідності;
•    алергійний риніт у дітей, особливо дошкільного віку, зазвичай проявляється риносинусопатією, тому лікарі часто трактують його як симптом легкої ГРВІ, аденоїдиту або інфекційного синуситу, через що зазначене захворювання своєчасно не виявляють і таким пацієнтам не призначають адекватного лікування. Окрім того, не проводять вчасної базисної терапії цього захворювання, яка, з огляду на високий ступінь ризику формування бронхіальної астми у зазначених хворих, є одночасно і методом профілактики останньої;
•    незважаючи на те що діагноз атопічного дерматиту та харчової алергії у дітей раннього віку встановлюють вчасно, ці захворювання не розглядають як фактори високого ризику розвитку бронхіальної астми, до того ж лікують таких пацієнтів несистематично, застосовуючи часто застарілі терапевтичні підходи;
•    загалом питання раннього виявлення, діагностики та надання сучасної допомоги дітям з алергійними захворюваннями є актуальними для вітчизняної педіатрії;
•    ефективність роботи невеликої кількості дитячих алергологів (116 лікарів в Україні) знижується внаслідок нераціональної організації: в більшості регіонів вони ведуть не консультативний (як це потрібно), а первинний прийом хворих, при цьому нормативи навантаження лікарів на поліклінічному та стаціонарному етапах спостереження дітей не відповідають сучасним потребам.
 
Конференція вважає за потрібне:

1. Вважати проблему алергійних захворювань у дітей однією з пріоритетних у вітчизняній педіатрії, оскільки, за розрахунками, в Україні на них має хворіти від 20 до 30% дитячого населення.
2. Проводити науково-практичні конференції з дитячої алергології щорічно й обов’язково запрошувати на них педіатрів загальної практики, вузьких спеціалістів і сімейних лікарів.
3. Під час перегляду й оновлення Протоколів і Медичних стандартів з діагностики та лікування різних форм алергійних та інших захворювань у дітей узгоджувати погляди на диференційну діагностику та терапію алергійної патології для формулювання єдиних підходів до її своєчасного виявлення та лікування.
4. Обласним і міським дитячим алергологам, а також алергологам дитячих поліклінік на місцях регулярно проводити заняття з педіатрами і вузькими спеціалістами для висвітлення нових поглядів на діагностику та лікування алергійної патології у дітей.
5. У навчальних програмах і планах збільшити кількість годин викладання питань, пов’язаних з алергійними станами, як на етапі до-, так і післядипломного навчання.



Д.м.н., професор,
зав. кафедри педіатрії № 1
НМАПО імені П.Л. Шупика,
головний дитячий алерголог МОЗ України     О.М. Охотнікова

Наш журнал
в соцсетях: