Article types: Original Research

Хронодетермінована антиоксидантна та лазерна терапія алергодерматозів: патогенетичне обґрунтування, клінічна ефективність

pages: 54-60

О.І. Денисенко, д.м.н., професор, завідувач кафедри дерматовенерології Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

UntitledDenisenko_8_2011.jpg

Алергодерматози – алергійні захворювання шкіри, до яких належать алергійний контактний дерматит, екзема, атопічний дерматит та ін., є одними з найпоширеніших захворювань шкіри. У різних регіонах України частка алергодерматозів у структурі патології шкіри становить від 20 до 43% і продовжує зростати внаслідок сенсибілізації населення хімічними чинниками довкілля [1, 7, 26].

Особливостями клінічного перебігу алергодерматозів на сучасному етапі є схильність до частих рецидивів з поширеним ураженням шкіри, розвитком ускладнень, торпідністю до засобів базової терапії [13, 30, 32], що є причиною тривалої непрацездатності пацієнтів, зниження якості їх життя та соціальної активності [12, 35, 36].

Згідно з результатами сучасних досліджень, патогенез алергодерматозів є складним і багатофакторним і об’єднує як вплив екзогенних чинників [7, 33, 37], так і участь ендогенних механізмів, до яких належать генетична детермінованість, розлади імунної, нервової й ендокринної регуляції, дисфункція органів травлення, вплив вогнищ фокальної інфекції, обмінні та мікроциркуляторні порушення тощо [9, 16, 23, 31].

Важливою ланкою патогенезу алергодерматозів вважають дисбаланс оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, який виявляється активацією процесів вільнорадикального окиснення ліпідних і білкових структур, формуванням ендогенної інтоксикації і недостатністю факторів антиоксидантного захисту [3, 20], що обґрунтовує призначення засобів антиоксидантної дії.

Проблема терапії алергійних дерматозів на сучасному етапі зумовлена зростанням кількості хворих, у яких формується резистентність чи сенсибілізація до медикаментозних засобів, що обумовлює ширше застосування в комплексній терапії немедикаментозних методів, зокрема лазерної терапії [25, 27]. Доведено, що низькоінтенсивне (потужністю до 40 мВт) лазерне випромінювання виявляє протизапальну, протинабрякову й імуностимулювальну дію, покращує обмінні та репаративні процеси у шкірі, підвищує активність факторів антиоксидантної системи тощо [6, 10].

Згідно з результатами досліджень із хронобіології та хрономедицини, одним із перспективних напрямів оптимізації лікування захворювань людини є розробка хронодетермінованих методів терапії з урахуванням хронобіологічних особливостей показників функціонального стану організму [2, 19]. Встановлено, що одним із ранніх критеріїв порушень обмінних і адаптаційних процесів в організмі є зміни добових (циркадіанних) ритмів, зокрема оксидантно-антиоксидантного гомеостазу [28], що слід враховувати під час призначення хворим хронодетермінованих методів лікування. Водночас клінічними й експериментальними дослідженнями доведено, що лазерна терапія є ефективнішою у разі її хронобіологічної детермінованості [8] та в поєднанні з антиоксидантними засобами [21].

Метою проведеного дослідження було вивчення ефективності лікування хворих на алергодерматози при хронодетермінованому застосуванні антиоксидантних засобів і комбінованої лазерної терапії з урахуванням параметрів добових (циркадіанних) ритмів показників про- й антиоксидантної систем крові пацієнтів.

Матеріали та методи дослідження

Під спостереженням перебувало 299 хворих на алергодерматози, у тому числі на екзему – 225, дерматит контактний алергійний – 41, дерматит атопічний – 18 і нейродерміт – 15 осіб віком від 18 до 76 років. У 246 хворих алергійні захворювання шкіри мали хронічний перебіг, у 53 – були діагностовані вперше. У 232 хворих патологічний процес на шкірі мав поширений характер, у 67 – був обмеженим. За даними анамнезу, у кожного десятого (у 31 особи – 10,4%) обстеженого хворого на алергодерматози були випадки алергійних реакцій на медикаменти. Визначення параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу проведено у 146 хворих на алергодерматози. У групу контролю було включено 26 практично здорових осіб (донорів).

Стан оксидантної системи крові у хворих на алергодерматози оцінювали за вмістом в еритроцитах малонового альдегіду (МА) – одного з кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів, у сироватці крові – середньомолекулярних пептидів (молекул середньої маси – МСМ) – маркера ендогенної інтоксикації, а також фракцій окиснювальної модифікації білків (ОМБ), визначених за альдегідо- та кетонопохідними нейтрального (ОМБ Е370) та основного (ОМБ Е430) характеру.

Стан антиоксидантної системи крові визначали за рівнем відновленого глутатіону (ВГ) в еритроцитах, церулоплазміну (ЦП) – у сироватці крові, активністю каталази (АК) та глутатіонпероксидази (ГПО) – у цільній крові за відомими методиками [5, 11, 14, 17, 18].

Для визначення параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантно- антиоксидантного гомеостазу забирання крові у хворих на алергодерматози проводили тричі впродовж доби (о 08.00, 16.00 та 24.00). Отримані дані обробляли методом косинор-аналізу. Вивчали такі параметри ритму:

  • мезор (середній рівень показника);
  • амплітуду (різницю максимального відхилення досліджуваного показника й мезору);
  • акрофазу (момент часу, у який реєстрували максимальне значення показника);
  • батифазу (момент часу, у який відзначали мінімальне значення показника).

Статистичну обробку даних проводили методом варіаційної статистики, використовуючи критерій Стьюдента (t), за вірогідну вважали різницю середніх значень при р<0,05 [15].

Результати дослідження та їх обговорення

У процесі визначення параметрів циркадіанних ритмів показників оксидантної системи крові у хворих на алергодерматози встановлено

Таблиця 1. Параметри циркадіанних ритмів показників оксидантної системи крові у хворих на алергодерматози (M±m)
Показники,
одиниці виміру
Хворі на алергодерматози (n=146)
Група
контролю
(n=26)
МА:
мезор, мкмоль/л ер.
амплітуда, мкмоль/л ер.
акрофаза/батифаза, год
11,9±0,14*
1,19±0,043*
23,47/11,47
8,20±0,18
0,71±0,041
02,19/14,19
МСМ:
мезор, ООГ/мл
амплітуда, ООГ/мл
акрофаза/батифаза, год
0,270±0,002*
0,019±0,001*
22,47/10,47
0,215±0,002
0,011±0,001
01,23/13,23
ОМБ Е370:
мезор, Е370 ммоль/г білка
амплітуда, Е370 ммоль/г білка
акрофаза/батифаза, год
ОМБ Е430:
мезор, Е430 ООГ/г білка
амплітуда, Е430 ООГ/г білка
акрофаза/батифаза, год
2,41±0,018*
0,173±0,006*
23,14/11,14
18,4±0,20*
1,86±0,063*
22,44/10,44
1,92±0,019
0,114±0,006
11,37/23,37
12,5±0,15
0,936±0,034
12,25/00,25
Примітка: *вірогідність різниці показників відносно групи контролю.
вірогідне збільшення (порівняно з показниками у здорових осіб) мезору й амплітуди МА (відповідно на 45,1% і в 1,7 разу; р<0,001), МСМ (на 25,6%; р<0,001 і в 1,7 разу; р<0,01) і фракцій ОМБ: ОМБ Е370 (на 25,5% і в 1,5 разу; р<0,001) та ОМБ Е430 (на 47,2% і в 2 рази; р<0,001).

У хворих на алергодерматози також виявлено зміщення часу акрофази МА, МСМ, ОМБ Е370 та ОМБ Е430 у напрямку вечірніх годин, а батифази – на ранкові години, що схематично представлено на рис. 1.

Denisenko_8_2011_1.gif

Під час визначення у хворих на алергодерматози показників антиоксидантної системи крові встановлено

Таблиця 2. Параметри циркадіанних ритмів показників антиоксидантної системи крові у хворих на алергодерматози (M±m)
Показники,
одиниці виміру
Хворі на алергодерматози (n=146)
Група
контролю
(n=26)
ЦП:
мезор, мг/л
амплітуда, мг/л
акрофаза/батифаза, год
113,6±1,48*
11,0±0,46*
08,04/20,04
149,3±4,37
23,3±1,98
09,29/21,29
АК:
мезор, мкат/л
амплітуда, мкат/л
акрофаза/батифаза, год
15,0±0,17
0,987±0,031
07,06/19,06
15,1±0,32
1,13±0,064
09,34/21,34
ВГ:
мезор, мкмоль/мл ер.
амплітуда, мкмоль/мл ер.
акрофаза/батифаза, год
1,59±0,024*
0,305±0,013*
08,32/20,32
1,91±0,028
0,201±0,006
07,37/19,37
Активність ГПО:
мезор, нМ ГВ/хв • 1 г Hb
амплітуда, нМ ГВ/хв • 1 г Hb
акрофаза/батифаза, год
163,3±1,94
14,8±0,35
07,31/19,31
156,1±2,66
14,3±0,73
08,30/20,30
Примітка: *вірогідність різниці показників відносно групи контролю.
вірогідне (р<0,001) зменшення (порівняно із показниками у здорових осіб) мезору й амплітуди ЦП – одного з основних сироваткових антиоксидантних факторів (відповідно на 23,9% та в 2,12 разу), зменшення мезору ВГ – важливого внутрішньоклітинного антиоксиданта (на 16,8%) зі збільшенням його амплітуди (в 1,52 разу), а також тенденцію (р>0,05) до зниження амплітуди АК (на 12,7%).

Водночас у хворих на алергодерматози визначено (рис. 2) зміщення часу акрофази АК, ЦП та ГПО у напрямку ранкових годин, а ВГ – у напрямку денних годин зі зменшенням їх рівнів упродовж дня та мінімальними значеннями у вечірні години.

Denisenko_8_2011_2.gif

Зважаючи на встановлене у хворих на алергодерматози зростання впродовж доби (від ранкових до вечірніх і нічних годин) показників оксидантної системи крові на тлі зниження активності чинників антиоксидантного захисту, для оптимізації лікування алергійних дерматозів нами розроблено й апробовано комплексний метод лікування із застосуванням хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії.

Запропонований метод лікування алергодерматозів передбачає хронодетерміноване застосування на тлі базового лікування антиоксидантних засобів (гранул кверцетину, антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс чи інших антиоксидантних засобів із вмістом вітамінів А, Е і С) та комбінованої лазерної терапії (черезшкірного лазерного опромінення крові (ЧЛОК) і диференційованої зовнішньої лазерної терапії (ЗЛТ), які призначають пацієнтам у другій половині дня (після 14.00) у період зменшення показників антиоксидантної системи та зростання інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків з метою підвищення активності чинників антиоксидантного захисту та зменшення проявів стану ендогенної інтоксикації й окиснювального стресу.

Гранули кверцетину – лікарська форма флавоноїду кверцетину на основі природних модуляторів розчинності – глюкози та яблучного пектину. Флавоноїди мають Р-вітамінну активність і виражений синергізм з аскорбіновою кислотою; пектин запобігає всмоктуванню із травного тракту іонів токсичних металів, радіонуклідів, пестицидів і сприяє їх виведенню. Поєднання кверцетину і пектину у гранулах кверцетину забезпечує їх сорбційну та антиоксидантну дію. Встановлено, що кверцетину притаманна висока біологічна активність: він має виражену антиоксидантну дію, зокрема завдяки прямій інактивації супероксид-аніонів, а також радіопротекторну, протизапальну та протиалергійну дію (нормалізує стан клітинних і субклітинних мембран, пригнічує виділення гістаміну опасистими клітинами тощо) [4, 29].

Гранули кверцетину хворим на алергійні дерматози призначали диференційовано: при обмежених формах – по 1 г 2 рази на добу о 14.00 та 20.00 упродовж 2–3 тиж,
а при поширених ураженнях шкіри – по 1 г о 14.00
та 2 г – о 20.00 упродовж 3–4 тиж.

Хворим на алергодерматози також призначали антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс (до складу якого входять бета-каротин (провітамін А), аскорбінова кислота (вітамін С), токоферол (вітамін Е), мідь, селен, цинк) чи інші вітамінні антиоксидантні засоби (АЕвіт, аскорбінова кислота, оксилік), які сприяють пригніченню процесів пероксидації та зменшенню проявів ендогенної інтоксикації [24]. Так, α-токоферол (вітамін Е) є основним жиророзчинним антиоксидантом в організмі людини, який активно перериває ланцюгові вільнорадикальні реакції в процесі окиснення ненасичених жирних кислот у мембранах; вітамін А (ретинол) необхідний для утворення сірковмісних молекул, які зв’язують ендогенні токсичні речовини та ксенобіотики; вітамін С бере участь у зворотних окисно-відновних реакціях. Між вказаними вітамінними засобами є тісна фізіологічна взаємозалежність, що забезпечує їх поєднану, синергійну антиоксидантну дію: вітамін С захищає антиокисну здатність вітаміну Е, стабілізує його рівень у плазмі крові й тканинах, вітамін Е запобігає окиснюванню α-каротину (провітаміну А) [24].

Таким чином, одночасне призначення вітамінів А, Е і С підсилює антиоксидантний ефект кожного з них, забезпечуючи високий потенціал антиоксидантного захисту організму.

Антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс (чи АЕвіт) при обмежених формах алергодерматозів призначали по 1 таблетці (1 капсулі) о 14.00 та 20.00, а при поширених – по 1 таблетці (1 капсулі) о 14.00 і 2 таблетки (1 капсулі) о 20.00 упродовж 3–4 тиж; аскорбінову кислоту – по 1 мл внутрішньом’язово щодня (після 14.00), на курс – 10–15 ін’єкцій.

Для проведення хворим на алергодерматози сеансів лазерної терапії застосовували напівпровідниковий скануючий лазер SM-2 PL «Gurza» з довжиною хвилі 0,65 мкм і потужністю випромінювання 10 мВт (виробництва Ніжинських лабораторій скануючих пристроїв). Сеанси ЧЛОК здійснювали шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині з використанням фігури сканування у вигляді нерухомої цятки по 10 хв через день у другій половині дня (з 14.00 до 18.00), на курс – 6–10 процедур.

Диференційовану (залежно від клінічних проявів алергодерматозів) ЗЛТ проводили у вигляді лазерної фотохіміотерапії чи лазерного фотофорезу з використанням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки: за наявності у вогнищах ураження мокнуття чи пустульозних елементів – лазерну фотохіміотерапію з 1% розчином метиленового синього в якості фотосенсибілізатора; за відсутності мокнуття й пустул – лазерний фотофорез із кортикостероїдними (елоком, мометазон, локоїд та ін.) чи комбінованими мазями (кремген, триакутан, тридерм). Зважаючи на дозозалежний характер впливу НЛВ [22], у гострий період алергодерматозів дотримувалися експозиції 6–7 хв на 1 поле, а в період регресу гострозапальних явищ – 3–4 хв на 1 поле (за сумарної експозиції 24–28 хв); курс лікування становив 10–15 щоденних процедур.

З метою визначення ефективності розробленого методу лікування алергодерматозів пацієнтів було розподілено на 4 групи:

  • 1-ша група порівняння – 77 осіб, яким призначали лише базисну терапію (гіпосенсибілізувальні, антигістамінні, дезінтоксикаційні, седативні, вітамінні препарати) та засоби зовнішньої терапії залежно від клінічної картини дерматозу;
  • 2-га група порівняння – 75 осіб, яким на тлі базисної терапії додатково призначали хронодетерміновану (у другій половині дня) антиоксидантну терапію (гранули кверцетину, антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс чи АЕвіт і аскорбінову кислоту);
  • 3-тя група порівняння – 73 хворих, яким додатково призначали хронодетерміновану (з 14.00 до 18.00) лазерну терапію у вигляді ЧЛОК;
  • 4-та група (основна) – 74 особи, яким на тлі базисного лікування призначали хронодетерміновану антиоксидантну (гранули кверцетину, Три-Ві Плюс чи АЕвіт і аскорбінову кислоту) та комбіновану лазерну терапію (ЧЛОК і диференційовану ЗЛТ).

Ефективність різних методів лікування алергодерматозів оцінювали за тривалістю терапії пацієнтів, динамікою показників їх про- та антиоксидантної систем крові, а також вивчали віддалені наслідки проведеної терапії.

Дані про тривалість лікування хворих на алергодерматози за умови застосування різних методів терапії представлено в

Таблиця 3. Тривалість лікування хворих на алергодерматози у разі застосування різних методів терапії (M±m)
Показник
Хворі на алергодерматози (n=299)
1-ша група
(n=77)
2-га група (n=75)
3-тя група (n=73)
4-та група
(n=74)
Тривалість лікування
(ліжко-дні)
22,4±0,57
20,3±0,57
p1-2<0,05
19,3±0,73
p1-3<0,001
p2-3>0,05
16,6±0,65
p1-4<0,001
p2-4<0,001
p3-4<0,01
Примітка: р – вірогідність різниць показників у хворих різних груп.

Отже, включення в комплексне лікування хворих на алергодерматози хронодетермінованої антиоксидантної терапії (2-га група порівняння) зумовило вірогідне скорочення термінів їх лікування в середньому на 2,1 ліжко-дня (р<0,05) порівняно із пацієнтами 1-ї групи, які отримували лише засоби базисної терапії. Додаткове призначення пацієнтам хронодетермінованого лазерного опромінення крові (3-тя група порівняння) сприяло скороченню термінів їх лікування у середньому на 3,1 ліжко-дня (р<0,001) без вірогідної різниці з термінами лікування хворих на алергодерматози 2-ї групи. Водночас додаткове призначення пацієнтам 4-ї (основної) групи хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії зумовило найбільш ранній регрес клінічних проявів алергодерматозів та скорочення термінів їх лікування як порівняно із хворими 1-ї групи (на 5,8 ліжко-дня; p<0,001), так і пацієнтами 2-ї та 3-ї груп порівняння (відповідно, на 3,7 ліжко-дня (p<0,001) та 2,7 ліжко-дня (p<0,01).

Клінічні наслідки застосування різних методів лікування алергодерматозів, визначені за станом хворих на момент їх виписування зі стаціонару, представлено в

Таблиця 4. Клінічні наслідки різних методів лікування хворих на алергодерматози (M±m)
Показники
Хворі на алергодерматози (n=299)
1-ша група (n=77)
2-га група (n=75)
3-тя група (n=73)
4-та група (n=74)
Абс. числа
%
Абс. числа
%
Абс. числа
%
Абс. числа
%
Клінічне одужання
Покращання
Без змін
Погіршення
42
35


54,5
45,5


45
30


60,0
40,0


52
21


71,2
28,8


60
14


81,1
18,9


Усього
77
100,0
75
100,0
73
100,0
74
100,0

Відповідно до наведених у табл. 4 даних, використання при алергодерматозах лише засобів базисної терапії сприяло клінічному одужанню в половини (54,5%) пацієнтів 1-ї групи, тоді як у решти (45,5%) осіб на момент виписування зі стаціонару відзначали залишкові ознаки гіперемії, інфільтрації, ліхеніфікації тощо. Серед хворих 2-ї групи, яким додатково призначали хронодетерміновану антиоксидантну терапію, клінічне одужання встановлено менше ніж у 2/3 (60,0%), а покращання – більше ніж у 1/3 (40,0%) осіб. Дещо кращі результати констатовано у хворих 3-ї групи порівняння, яким проводили хронодетерміновані сеанси ЧЛОК: клінічне одужання – у 71,2% і покращання – у 28,8% випадків. Разом з тим найбільшу ефективність лікування алергодерматозів встановлено у пацієнтів 4-ї (основної) групи внаслідок поєднаного застосування хронодетермінованої антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії: стан клінічної ремісії досягнуто у 4/5 (81,1%) і покращання – менше ніж у 1/5 (18,9%) пацієнтів.

Динаміку показників антиоксидантної системи крові у хворих на алергодерматози після застосування різних методів лікування представлено в

Таблиця 5. Динаміка показників антиоксидантної системи крові у хворих на алергодерматози після застосування різних методів лікування (M±m)
Показники,
одиниці виміру
Хворі на алергодерматози (n=146)
Контрольна
група (n=26)
1-ша група (n=36)
2-га група (n=37)
3-тя група (n=36)
4-та група (n=37)
ЦП (до лікування/після лікування)
Мезор,
мг/л
114,6±2,83*
113,2±2,66*
111,5±2,73*
115,0±3,54*
149,3±4,37
106,1±2,19* р<0,05
110,7±2,33* р>0,05
121,3±2,15* р<0,01
128,1±3,60* р<0,05
Амплітуда,
мг/л
11,6±0,71*
10,2±0,54*
11,1±0,82*
11,0±0,68*
23,3±1,9
106,1±2,19* р<0,05
110,7±2,33* р>0,05
121,3±2,15* р<0,01
128,1±3,60* р<0,05
Акрофаза,
год
08,12
08,22
07,51
07,51
09,29±1,39
08,28
08,41
07,45
10,23
Батифаза,
год
20,12
20,22
19,51
19,51
21,29±1,39
20,28
20,41
19,45
22,23
АК (до лікування/після лікування)
Мезор,
мкат/л
15,4±0,33
14,9±0,35
14,7±0,35
15,2±0,36
15,1±0,32
14,7±0,29 р>0,05
14,5±0,26 р>0,05
15,7±0,27 р<0,05
16,2±0,28* р<0,05
Амплітуда,
мкат/л
0,97±0,043*
1,03±0,070
1,06±0,046
0,89±0,039*
1,13±0,064
0,898±0,039* р>0,05
0,904±0,043* р>0,05
0,991±0,034* р>0,05
0,937±0,034* р>0,05
Акрофаза,
год
06,46
07,07
07,18
07,12
09,34±1,58
08,23
07,44
10,08
10,34
Батифаза,
год
18,46
19,07
19,18
19,12
21,34±1,58
20,23
19,44
22,08
22,34
ВГ (до лікування/після лікування)
Мезор,
мкмоль/л ер.
1,64±0,057*
1,61±0,045*
1,57±0,046*
1,57±0,040*
1,91±0,028
1,44±0,043* р<0,01
1,53±0,036* р>0,05
1,53±0,038* р>0,05
1,66±0,039* р>0,05
Амплітуда,
мкмоль/л ер.
0,298±0,015*
0,280±0,019*
0,308±0,023*
0,333±0,024*
0,201±0,006
0,321±0,013* р>0,05
0,266±0,013* р>0,05
0,264±0,015* р>0,05
0,290±0,015* р>0,05
Акрофаза,
год
08,07
08,32
08,41
08,48
7,37±2,57
10,21
09,24
09,18
09,34
Батифаза,
год
20,07
20,32
20,41
20,48
19,37±2,57
22,21
21,24
21,18
21,34
Активність ГПО (до лікування/після лікування)
Мезор,
нМ ГВ/хв • 1 г Hb
163,1±3,86
164,0±4,12
159,9±3,83
166,0±3,74
156,1±2,66
145,9±3,05* р<0,001
154,9±3,07 р>0,05
168,7±2,98* р>0,05
172,4±2,58* р>0,05
Амплітуда,
нМ ГВ/хв • 1 г Hb
13,7±0,36
14,6±0,50
14,1±0,49
16,7±0,81*
14,3±0,73
14,6±0,55 р>0,05
13,5±0,41 р>0,05
13,4±0,41 р>0,05
13,7±0,34 р<0,01
Акрофаза,
год
07,36
08,07
07,44
06,40
08,30±2,43
09,28
08,38
09,10
09,10
Батифаза,
год
19,36
20,07
19,44
18,40
20,30±2,43
21,28
20,38
21,10
21,10
Примітка: *вірогідність різниць показників відносно групи контролю; р – вірогідність різниць показників до та після лікування.

Наприкінці лікування у пацієнтів 1-ї групи порівняння констатовано (див. табл. 5) вірогідне зменшення мезору ВГ (на 13,9%; p<0,01), ГПО (на 11,8%; p<0,001) та ЦП (на 8,0%; p<0,05) порівняно із показниками на початку лікування, що свідчило про зниження активності факторів антиоксидантного захисту. У хворих на алергодерматози 2-ї групи вірогідних змін досліджуваних показників антиоксидантної системи наприкінці лікування не виявлено. Водночас додаткове призначення хворим 3-ї групи сеансів ЧЛОК зумовило вірогідне (р<0,01) збільшення мезору ЦП (на 8,8%) і АК (на 6,8%), а також зміщення акрофази та батифази АК (на 2 год 50 хв) із наближенням до показників контрольної групи. Разом із тим найкращі результати лікування встановлено у хворих 4-ї (основної) групи: вірогідне (p<0,05) збільшення мезору й амплітуди ЦП (відповідно на 11,4 та 18,2%) та мезору АК (на 6,6%; p<0,05), а також тенденцію до синхронізації антиоксидантних показників – зміщення акрофази та батифази ЦП (на 2 год 32 хв), АК (на 3 год 22 хв) та ГПО (на 2 год 30 хв) у напрямку показників групи контролю.

Визначення у хворих на алергодерматози динаміки показників оксидантної системи крові після застосування різних методів лікування представлено в

Таблиця 6. Динаміка показників оксидантної системи крові у хворих на алергодерматози після застосування
різних методів лікування (M±m)
Показники,
одиниці виміру
Хворі на алергодерматози (n=146)
Контрольна
група (n=26)
1-ша група (n=36)
2-га група (n=37)
3-тя група (n=36)
4-та група (n=37)
МА (до лікування/після лікування)
Мезор,
мг/л
11,6±0,27*
12,4±0,31*
11,6±0,28*
11,8±0,29*
8,20±0,18
13,1±0,29* р<0,001
12,0±0,26* р>0,05
11,1±0,23* р>0,05
10,6±0,25* р<0,01
Амплітуда,
мг/л
1,23±0,068*
1,20±0,061*
1,17±0,074*
1,19±0,067*
0,71±0,041
1,37±0,064* р>0,05
1,05±0,041* р<0,001
0,95±0,047* р<0,05
1,05±0,047* р>0,05
Акрофаза,
год
23,46
00,12
23,40
23,30
02,19±3,00
01,48
01,18
04,27
02,04
Батифаза,
год
11,46
12,12
11,40
11,30
14,19±3,00
13,48
13,18
16,27
14,04
МСМ (до лікування/після лікування)
Мезор,
ООГ/мл
0,266±0,005*
0,270±0,005*
0,266±0,005*
0,277±0,005*
0,215±0,002
0,284±0,005* р<0,05
0,255±0,003* р<0,05
0,256±0,004* р>0,05
0,256±0,004* p<0,01
Амплітуда,
ООГ/мл
0,019±0,001*
0,019±0,001*
0,018±0,001*
0,022±0,001*
0,011±0,001
0,021±0,001* р>0,05
0,016±0,001* р<0,05
0,018±0,001* р>0,05
0,016±0,001* р<0,001
Акрофаза,
год
23,09
21,28
23,22
23,12
01,23±3,08
23,48
01,48
23,13
01,10
Батифаза,
год
11,09
09,28
11,22
11,12
13,23±3,08
11,48
13,48
11,13
13,10
ОМБ Е370 (до лікування/після лікування)
Мезор,
Е370 ммоль/г білка
2,44±0,035*
2,39±0,042*
2,43±0,032*
2,38±0,033*
1,92±0,019
2,56±0,025* р<0,01
2,30±0,026* р>0,05
2,34±0,026* р<0,05
2,27±0,027* р<0,05
Амплітуда,
Е370 ммоль/г білка
0,154±0,009*
0,189±0,011*
0,183±0,009*
0,166±0,009*
0,114±0,006
0,150±0,006* р>0,05
0,150±0,006* р<0,01
0,167±0,004* р>0,05
0,138±0,005* р<0,01
Акрофаза,
год
22,43
23,53
23,29
22,54
11,37±5,23
01,10
03,23
22,05
21,41
Батифаза,
год
10,43
11,53
11,29
10,54
23,37±5,23
13,10
15,23
10,05
09,41
ОМБ Е430 (до лікування/після лікування)
Мезор,
Е430 ООГ/г білка
18,9±0,39*
17,9±0,44*
18,8±0,39*
18,2±0,36*
12,5±0,15
19,8±0,29* р<0,05
17,2±0,29* р>0,05
17,2±0,31* р<0,01
16,4±0,28* р<0,001
Амплітуда,
Е430 ООГ/г білка
1,76±0,102*
1,98±0,098*
1,64±0,064*
2,06±0,103*
0,936±0,034
1,68±0,052* р>0,05
1,57±0,060* р<0,001
1,28±0,045* р<0,001
1,54±0,062* р<0,001
Акрофаза,
год
21,58
23,14
22,05
23,36
12,25±4,25
23,06
23,29
21,39
23,07
Батифаза,
год
09,58
11,14
10,05
11,36
00,25±4,25
11,06
11,29
09,39
11,07
Примітка: *вірогідність різниць показників відносно групи контролю; р – вірогідність різниць показників до та після лікування.
. Наприкінці лікування у хворих 1-ї групи відзначено вірогідне збільшення мезору МА (на 12,9%; р<0,001), фракцій ОМБ (на 4,9%; р<0,01 і 4,8%; р<0,05) та МСМ (на 6,8%; р<0,05), а також тенденцію до зміщення (на 2 год 02 хв) акрофази та батифази МА із наближенням до показників контрольної групи. У хворих на алергодерматози 2-ї групи порівняння, яким додатково призначали антиоксидантні засоби, встановлено вірогідне зменшення мезору й амплітуди МСМ (відповідно на 5,6 і 15,8%; р<0,05), а також амплітуди МА (на 12,5%; р<0,001) і фракцій ОМБ Е370 та ОМБ Е430 (відповідно на 20,7%; р<0,001 та 20,6%; р<0,01). Також у хворих 2-ї групи констатовано зміщення часу акрофази і батифази МСМ (на 4 год 20 хв) із наближенням до показників у осіб контрольної групи.

У пацієнтів 3-ї групи порівняння наприкінці лікування визначено вірогідне зменшення амплітуди (на 22,0%; р<0,001) й мезору ОМБ Е370 (на 8,5%; р<0,01), амплітуди ОМБ Е430 (на 8,7%; р<0,05), амплітуди МА (на 8,2%; р<0,05), а також зміщення акрофази та батифази МА (на 4 год 47 хв) із наближенням до показників контрольної групи.

Водночас у хворих 4-ї (основної) групи наприкінці лікування встановлено вірогідне зменшення мезору всіх досліджуваних показників оксидантної системи крові: МА (на 10,%; р<0,01), МСМ (на 7,6%; р<0,01), фракцій ОМБ Е370 (на 9,9%; р<0,001) і ОМБ Е430 (на 4,6%; р<0,05), а також зменшення амплітуди МСМ (на 27,3%; р<0,001) і фракцій ОМБ Е370 (на 25,2%; р<0,001) та ОМБ Е430 (на 16,9%; р<0,01). У хворих 4-ї групи після застосування хронодетермінованої антиоксидантної та лазерної терапії відзначено також зміщення часу акрофази та батифази МА й МСМ (відповідно на 2 год 34 хв і 1 год 58 хв) із синхронізацією з відповідними показниками у осіб контрольної групи.

Результати вивчення віддалених наслідків застосування різних методів лікування хворих на алергодерматози наведено в

Таблиця 7. Порівняльні результати віддалених наслідків застосування різних методів лікування хворих на алергодерматози (М±m)
Показники
Хворі на алергодерматози (n=299 )
1-ша група (n=77)
2-га група (n=75)
3-тя група (n=73)
4-та група (n=74)
До
лікування
Після
лікування
До
лікування
Після
лікування
До
лікування
Після
лікування
До
лікування
Після
лікування
Кількість загострень на рік, випадки
2,48±0,13
2,37±0,13
2,26±0,14
2,30±0,15
2,49±0,14
1,52±0,12
2,37±0,15
1,21±0,10
p>0,05
p>0,05
p<0,001
p<0,001
Тривалість ремісії, місяці
4,83±0,53
4,70±0,40
5,82±0,46
5,90±0,45
4,66±0,57
7,74±0,61
4,59±0,75
9,84±0,72
p>0,05
p>0,05
p<0,001
p<0,001

Отже, застосування в лікуванні хворих на алергодерматози лише базисної терапії (1-ша група порівняння) чи базисної у поєднанні з антиоксидантною терапією (2-га група порівняння) не сприяло досягненню вірогідних змін показників віддалених наслідків лікування у цих пацієнтів. Водночас застосування для лікування хворих 3-ї групи базисної терапії у комбінації з хронолазерним опроміненням крові сприяло вірогідному (p<0,001) зменшенню кількості рецидивів (в 1,6 разу) та подовженню тривалості стану ремісії алергодерматозів (у середньому на 3 міс). Разом з тим, найкращі віддалені наслідки лікування відзначено у хворих 4-ї (основної) групи, у яких застосовували поєднану хронодетерміновану антиоксидантну та комбіновану лазерну терапію: вірогідне (p<0,001) зменшення кількості рецидивів алергодерматозів (в 1,9 разу на рік) та подовження тривалості ремісії (у середньому на 5 міс).

Таким чином, найкращі результати лікування встановлено у хворих на алергодерматози основної групи, у яких застосовували поєднану хронодетерміновану антиоксидантну і лазерну терапію. У таких пацієнтів зареєстровано вірогідне порівняно із хворими груп порівняння прискорення регресу клінічних проявів алергійних захворювань шкіри зі скороченням термінів їх лікування. Результати досліджень можна пояснити комплексним впливом хронодетермінованого лазерного опромінення крові й антиоксидантних медикаментозних засобів на патогенетичні ланки алергодерматозів, а також місцевої дії диференційованої лазерної терапії на вогнища ураження шкіри, що прискорило вилікування запальних процесів у шкірі. Водночас застосування антиоксидантних медикаментозних засобів дало змогу запобігти можливій активації процесів вільнорадикального окиснення ліпідів після лазерного опромінення крові і шкіри та сприяло стабілізації оксидантно-антиоксидантного гомеостазу в організмі пацієнтів, що забезпечило покращання віддалених наслідків лікування алергійних захворювань шкіри.
  • У хворих на алергодерматози встановлено дисбаланс і десинхроноз циркадіанних ритмів показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу (зростання мезору й амплітуди МА, МСМ і фракцій ОМБ зі зміщенням їх акрофази у бік вечірніх годин, а батифази – на ранкові години; зменшення мезору й амплітуди ЦП, зниження мезору й зростання амплітуди ВГ; зміщення акрофази антиоксидантних факторів у бік вечірніх годин, а батифази – на ранкові години), що є показником активації й зростання впродовж доби процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків на тлі напруження та зниження активності антиоксидантних чинників з наростанням явищ ендогенної інтоксикації. Тому патогенетично обґрунтованим є призначення хворим на алергодерматози хронодетермінованої антиоксидантної терапії.
  • Комплексне лікування алергодерматозів, яке передбачає призначення на тлі базисної терапії хронодетермінованої (у другій половині дня) антиоксидантної та комбінованої лазерної терапії, сприяє стабілізації оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, прискорює регрес клінічних проявів алергійних дерматозів, вірогідно скорочує терміни лікування пацієнтів, а також покращує віддалені наслідки терапії: подовжує тривалість ремісії та зменшує кількість рецидивів алергійних захворювань шкіри.

Список літератури – в редакції

Our journal in
social networks: