сховати меню

Алергічний риніт і COVID‑19

сторінки: 18-20

А.Є. Богомолов, д-р мед. наук, доцент кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

А.Є. Богомол

Пандемія COVID-19, що триває у світі вже півтора роки, станом на сьогодні забрала життя більш ніж 5 млн осіб. Карантинні обмеження, що вводять різні країни світу, безумовно, впливають на всі аспекти життя населення і, звичайно, на медичну допомогу. Перепрофілізація стаціонарних відділень, обмеження планових прийомів і госпіталізацій, активне застосування різних моделей телемедицини змінюють маршрути пацієнтів і погіршують якість надання медичної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями [1].

Алергічний риніт (АР) є поширеним хронічним захворюванням, на яке страждає до 40% населення в усьому світі [2-5]. В епоху пандемії COVID-19 є багато досліджень, що аналізують вплив бронхіальної астми на ризик розвитку COVID-19, проте аналогічні дані про АР обмежені.

У цій статті наведено систематичний огляд літератури з метою вивчення питань впливу АР на ризик розвитку COVID-19 і впливу пандемії на ведення пацієнтів з АР. Для цього було проведено пошук релевантних публікацій у базах даних PubMed/MEDLINE, Scopus та Web of Science за ключовими словами «алергічний риніт + COVID-19».

Гостра інфекція COVID-19 і початок сезонного АР (САР) певною мірою схожі за своїм фенотипом, але мають і відмінності. Тоді як COVID-19 зазвичай проявляється як грипоподібне захворювання, основними симптомами якого є лихоманка і постійний кашель, є докази легшого перебігу захворювання, особливо в молодих людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у деяких пацієнтів може також спостерігатися нежить, біль у горлі, закладеність носа, ломота або діа­рея. Деякі страждають на раптову повну втрату нюху і смаку. Близько 80% хворих на COVID-19 відчувають симптоми легкого ступеня, як і при звичайній застуді, і одужують, не потребуючи спеціального лікування. Таку клінічну картину можна сплутати із САР, особливо в тих, хто не знайомий з симптомами САР.

На рисунку показано основні спільні та відмінні риси цих двох захворювань. Кашель і лихоманка є найпомітнішими симптомами COVID-19, тоді як кон’юнктивіт і свербіж вказують на діагноз АР [6].

Рисунок. Основні фенотипові риси САР і COVID‑19

Дослід­жен­нями доведено, що особи з алергічними захворюваннями більш сприйнятливі до вірусних хвороб дихальних шляхів. Так, у одному з досліджень [7] було показано, що в дітей з алергічною сенсибілізацією, особливо за наявності клінічної маніфестації, спостерігають більш клінічно значущі захворювання нижніх дихальних шляхів і загострення астми, спричинені риновірусами людини. У іншому дослід­жен­ні [8] на підставі даних аналізу клінічних випадків астми автори дійшли висновку, що вірусні інфекції були домінуючим фактором ризику розвитку візингу в дітей, госпіталізованих до 3-річного віку.

Окрім того, діти з атопічною астмою мають частіші та важчі вірусні захворювання [9]. Індукована інтерлейкіном-5 (IL-5) еозинофілія дихальних шляхів є негативним регулятором експресії Toll-подібних рецепторів-7 (TLR7) і противірусної реакції [7]. Такі порушення противірусного захисту і спричинена ними схильність до розвитку вірусних інфекцій свідчать про те, що пацієнти з астмою можуть мати високий ризик захворюваності на COVID-19.

Хронічне алергічне захворювання, пов’язане з процесом ремоделювання тканин, і стійке запалення можуть послабити імунну систему пацієнта, підвищуючи сприйнятливість до інфекції [10]. Однак зв’язок між алергічним захворюванням і тяжкими клінічними результатами COVID-19 не був продемонстрований і залишається дискусійним. Астма й АР були пов’язані з підвищеною вірогідністю позитивного тесту на SARS-CoV-2 і гіршими клінічними результатами COVID-19 у корейській когорті [11].

На противагу вищезазначеному, Chhiba etal. помітили, що у пацієнтів із COVID-19 з астмою або без неї риносинусит був пов’язаний з меншим ризиком госпіталізації, АР також продемонстрував тенденцію до нижчого ризику госпіталізації, хоча це не було статистично значущим [12]. Потрібні додаткові дослід­жен­ня, щоб прояснити зв’язок між тяжкістю COVID-19 і АР.

Враховуючи глобальну загрозу COVID-19 для людства, а також той факт, що 44% випадків передачі інфекції відбувається від людей без симптомів [13], дуже важливо підтримувати оптимальний контроль АР з метою зменшення вираженості симптомів, зокрема чхання, ринореї та кашлю, які можуть бути відповідальними за поширення вірусу шляхом утворення аерозолю в тих, хто не знає, що в них є і COVID-19.

Пацієнтам з АР настійно рекомендується дотримуватись соціальної дистанції, носити маску, щоб уникнути утворення аерозолю під час чхання або розмови, мати при собі запасні маски і серветки та безпечно викидати їх після використання. Пацієнтам з АР, особливо із САР, було б доцільно, де це можливо, пройти тестування на вірус SARS-CoV-2, оскільки вони можуть бути потужними поширювачами вірусу.

Загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями в період пандемії COVID-19 сформульовані в різних позиційних документах і наведені в таблиці.

Таблиця. Загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями в період пандемії COVID‑19 [14]

Загальні рекомендації для пацієнтів з АР під час спалаху COVID-19:

  1. Очну оцінку й очне лікування пацієнтів з АР у разі перших відвідувань або контрольних візитів можна відкласти або проводити за допомогою засобів дистанційної медичної допомоги.
  2. Консультовані раніше хворі мають продовжувати лікування, в тому числі інтраназальними кортикостероїдами, антигістамінними препаратами ІІ покоління або комбінованими засобами.
  3. Пацієнти мають бути проінструктовані щодо заходів з елімінації алергенів і методів лікування.
  4. Щодо імунотерапії алергенами (АСІТ), пропонується продовжити лікування неінфікованих пацієнтів або тих, хто одужав від COVID-19; у разі позитивної або підозрюваної SARS-CoV-2-інфекції – призупинити лікування [15].
  5. Дотримуйтесь рекомендацій щодо інфекційного контролю і засобів індивідуального захисту в разі необхідності проведення процедур, що можуть супроводжуватись утворенням аерозолів (спірографія та ін.).

Терапію САР найкраще починати рано і застосовувати регулярно протягом відповідного сезону пилкування. Жоден із рекомендованих методів лікування АР не протипоказаний, окрім системних кортикостероїдів. Застосування інтраназальних кортикостероїдів не протипоказане, і це спільна думка понад 90% експертів [16]. Інтраназальні кортикостероїди не знижують імунітет; насправді вони нормалізують структуру і функцію слизової оболонки носа і не впливають негативно in vivo на мукоциліарний кліренс. Є навіть попередні дані про те, що деякі кортикостероїди, наприклад, циклесонід і мометазон, можуть пригнічувати реплікацію коронавірусу [17]. Проте слід уникати застосування системних кортикостероїдів, оскільки вони можуть пригнічувати імунну систему людини.

Таким чином, у літературі немає переконливих даних щодо впливу АР на ризик госпіталізації, розвиток симптомного захворювання чи важкого перебігу COVID-19. Частину консультацій таким пацієнтам можна замінити дистанційними за допомогою засобів телемедицини, особливо у червоних зонах карантинних обмежень. Лікування у пацієнтів з АР слід продовжувати, наразі немає даних про те, що основні групи фармакотерапевтичних засобів і АСІТ можуть впливати на перебіг COVID-19.

Список літератури

1. Lee J-H, Lee Y, Lee S-Y, van Bever H, Lou H, Zhang L, et al. Management of allergic patients during the COVID-19 pandemic in Asia. Allergy, Asthma Immunol Res. 2020;12(5):783-91.

2. Bousquet J, Schünemann HJ, Togias A, Bachert C, Erhola M, Hellings PW, et al. Next-generation Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA) guidelines for allergic rhinitis based on Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE) and real-world evidence. J Allergy Clin Immunol. 2020 Jan;145(1):70-80.e3.

3. Meltzer EO. Allergic Rhinitis: Burden of Illness, Quality of Life, Comorbidities, and Control. Immunol Allergy Clin North Am. 2016 May;36(2):235-48.

4. Pefura-Yone EW, Kengne AP, Balkissou AD, RaïBoulleys-Nana J, Efe-de-Melingui NR, Ndjeutcheu-Moualeu PI, et al. Prevalence of asthma and allergic rhinitis among adults in yaounde, Cameroon. PLoS One. 2015;

5. Bousquet J, Schunemann HJ, Fonseca J, Samolinski B, Bachert C, Canonica GW, et al. MACVIA-ARIA Sentinel NetworK for allergic rhinitis (MASK-rhinitis): the new generation guideline implementation. Allergy. 2015 Nov;70(11):1372-92.

6. Scadding GK, Hellings PW, Bachert C, Bjermer L, Diamant Z, Gevaert P, et al. Allergic respiratory disease care in the COVID-19 era: A EUFOREA statement. World Allergy Organ J. 2020 May;13(5):100124.

7. Durrani SR, Montville DJ, Pratt AS, Sahu S, DeVries MK, Rajamanickam V, et al. Innate immune responses to rhinovirus are reduced by the high-affinity IgE receptor in allergic asthmatic children. J Allergy Clin Immunol. 2012 Aug;130(2):489-95.

8. Heymann PW, Carper HT, Murphy DD, Platts-Mills TAE, Patrie J, McLaughlin AP, et al. Viral infections in relation to age, atopy, and season of admission among children hospitalized for wheezing. J Allergy Clin Immunol. 2004 Aug;114(2):239-47.

9. Olenec JP, Kim WK, Lee W-M, Vang F, Pappas TE, Salazar LEP, et al. Weekly monitoring of children with asthma for infections and illness during common cold seasons. J Allergy Clin Immunol. 2010 May;125(5):1001-1006.e1.

10. Galli SJ, Tsai M, Piliponsky AM. The development of allergic inflammation. Nature. 2008 Jul;454(7203):445-54.

11. Yang JM, Koh HY, Moon SY, Yoo IK, Ha EK, You S, et al. Allergic disorders and susceptibility to and severity of COVID-19: A nationwide cohort study. J Allergy Clin Immunol. 2020 Oct;146(4):790-8.

12. Chhiba KD, Patel GB, Vu THT, Chen MM, Guo A, Kudlaty E, et al. Prevalence and characterization of asthma in hospitalized and nonhospitalized patients with COVID-19. J Allergy Clin Immunol. 2020 Aug;146(2):307-314.e4.

13. He X, Lau EHY, Wu P, Deng X, Wang J, Hao X, et al. Temporal dynamics in viral shedding and transmissibility of COVID-19. Nat Med. 2020 May;26(5):672-5.

14. Izquierdo-Domínguez A, Rojas-Lechuga MJ, Alobid I. Management of Allergic Diseases During COVID-19 Outbreak. Curr Allergy Asthma Rep. 2021 Feb;21(2):8.

15. Klimek L, Jutel M, Akdis C, Bousquet J, Akdis M, Bachert C, et al. Handling of allergen immunotherapy in the COVID-19 pandemic: An ARIA-EAACI statement. Allergy. 2020 Jul;75(7):1546-54.

16. Bousquet J, Akdis CA, Jutel M, Bachert C, Klimek L, Agache I, et al. Intranasal corticosteroids in allergic rhinitis in COVID-19 infected patients: An ARIA-EAACI statement. Vol. 75, Allergy. Denmark; 2020. p. 2440-4.

17. Halpin DMG, Singh D, Hadfield RM. Inhaled corticosteroids and COVID-19: a systematic review and clinical perspective. Vol. 55, The European respiratory journal. 2020.

Аллергический ринит и COVID-19

А.Е. Богомолов
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова

Резюме

В статье представлен систематический обзор литературы с целью изучения влияния аллергического ринита (АР) на риск развития COVID-19 и влияния пандемии на ведение пациентов с АР. Показано, что в настоящее время нет убедительных данных относительно влияния АР на риск госпитализации, развитие симптомного заболевания или тяжелого течения COVID-19. Часть консультаций пациентам с АР можно заменить дистанционными, особенно в красных зонах карантинных ограничений. Лечение у пациентов с АР следует продолжать. На данный момент нет данных о том, что основные группы фармакотерапевтических средств и аллерген-специфическая иммунотерапия могут влиять на течение COVID-19.

Ключевые слова: аллергический ринит, COVID-19, дистанционное лечение, сезонный аллергический ринит.

Allergic rhinitis and COVID-19

O.YBogomolov
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya

Abstract

The article presents a systematic literature review to study the impact of allergic rhinitis (AR) on the risk of developing COVID-19 and the impact of a pandemic on the management of patients with AR. It has been shown that currently there is no convincing data on the effect of AR on the risk of hospitalization, the development of symptomatic disease or severe course of COVID-19. Part of the consultations for patients with AR can be replaced with remote ones, especially in the red zones of quarantine restrictions. Treatment in patients with AR should be continued. At the moment, there is no evidence that the main groups of pharmacotherapeutic agents and allergen specific immunotherapy can affect the course of COVID-19.

Key words: allergic rhinitis, COVID-19, distance treatment, seasonal allergic rhinitis.

Наш журнал
у соцмережах: