Імунологія та алергологія: час, простір, наука і практика
сторінки: 16-26
У місті Львів протягом двох днів – 12–13 січня 2017 р. – за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Українського товариства імунологів, алергологів, імунореабілітологів, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Департаменту охорони здоров’я ЛОДА, Львівської обласної клінічної лікарні, Львівського обласного клінічного діагностичного центру та Львівського медичного інституту була проведена міжнародна конференція «Львівські різдвяні читання з імунології та алергології: практичні та наукові напрями».
Учасники конференції
Учасники конференції
У рамках конференції були проведені чотири сателіти: з ревматології – за участю лікарів-ревматологів, клінічних імунологів; алергології – алергологів, пульмонологів, дерматологів; репродуктології – клінічних імунологів, урологів, акушер-гінекологів; інфектології – клінічних імунологів, інфекціоністів, сімейних лікарів, терапевтів. Також відбулася нарада МОЗ України щодо стандартів надання високоспеціалізованої допомоги та національних реєстрів профільних хворих. Місцем проведення був готель «Жорж». Офіційними мовами на конференції були українська, англійська, польська.
Всього у роботі конференції взяли участь 328 спеціалістів, у тому числі 313 вітчизняних вчених і лікарів-практиків та 17 закордонних гостей зі США, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Австрії, Польщі. Розподіл учасників сателітів відбувся таким чином: у сателеті «Алергологія» взяли участь 163 спеціалісти, «Інфектологія» – 54, «Ревматологія» – 58, «Репродуктологія» – 53 особи. Серед учасників конференції були головні позаштатні спеціалісти з клінічної імунології та алергології з Львівської, Івано-Франківської, Херсонської, Хмельницької, Житомирської, Вінницької, Закарпатської, Черкаської, Сумської, Миколаївської, Харківської, Одеської, Дніпропетровської, Київської, Луганської, Полтавської, Рівненської та Чернівецької областей. Представники служб клінічної імунології та алергології з Волинської, Запорізької, Кіровоградської областей присутні не були. Також у роботі конференції взяли участь представники професорсько-викладацького складу всіх найбільших вищих медичних навчальних закладів України. Всього на пленарних засіданнях та сателітах було представлено 89 доповідей.
Конференцію «Львівські різдвяні читання з імунології та алергології: практичні та наукові напрями» відкрила головний позаштатний спеціаліст з питань алергології, імунології, клінічної імунології та лабораторної імунології МОЗ України, Заслужений лікар України, д-р мед. наук, професор Валентина Чоп’як.
Михайло Гичка
Михайло Гичка
Учасників конференції привітала представник МОЗ України, директор департаменту стандартизації медичних послуг Олена Ліщишина і побажала всім плідної роботи. Далі було зачитано привітання віце-президента НАН України, академіка Сергія Комісаренка. Учасників конференції привітали також радник президента НАН України Ганна Рибачук та голова комісії з охорони здоров’я Львівської обласної ради Михайло Гичка. Учасники конференції отримали благословення та різдвяні привітання від отця Миколи Біляка – адміністратора Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.
Перше пленарне засідання розпочав академік НАМН України Д.Д. Зербіно (Львів, Україна), який висвітлив поняття наукової школи. Зокрема, він сказав: «Наукова школа – це спонтанний феномен, не регламентований ніякими формальними бюрократичними організаціями. Наукова школа формується роками під впливом діяльності наукової особистості – лідера. Лідер має свої наукові ідеї і бажання передати їх своїм учням. Особливі якості лідера наукової школи – допитливість, відкритість, контактність, бажання вчити і передавати знання, внутрішня культура, відповідність етичним і моральним нормам. Лідер наукової школи – це топ-менеджер в науці». Академік охарактеризував низку наукових шкіл в українській науці.
Валентина Чоп’як
Валентина Чоп’як
Професор Валентина Чоп’як виступила з доповіддю «Імунологія та алергологія: від коріння до цвіту». Професор подала генеалогію розвитку клінічної та лабораторної імунології, алергології у Львові, представивши імунологічно-алергологічне дерево. Основні та додаткові корені дерева – це вчителі, наукові доробки котрих стали основою подальшого розвитку цього напряму в медицині. Валентина Володимирівна представила основні «гілки» дерева, які розвинулися за останні десятиріччя, живлячись новими знаннями з імунології та алергології: ревматологію, терапію, репродуктологію, педіатрію, пульмонологію. У доповіді було висвітлено як наукову діяльність та міжнародну співпрацю кафедри, так і практичну діяльність багатьох закладів практичної охорони здоров’я, які успішно застосовують знання з клінічної імунології та алергології на практиці. Було відзначено роботу працівників кафедри та лікарів-клінічних імунологів та алергологів, представлена діяльність Регіонального центру клінічної імунології та алергології. Так, «кожне дерево, щоби давати плоди, повинне мати коріння і цвіт» (тібетська мудрість). Дерево клінічної імунології та алергології інтенсивно зростає і дає свої плоди на користь пацієнтів, молоді та України.
Олена Ліщишина
Олена Ліщишина
Перед офіційним відкриттям конференції пройшла нарада головних фахівців з клінічної імунології та алергології. Першою виступила канд. мед. наук Олена Ліщишина (Київ, Україна) з доповіддю на тему «Впровадження доказів в медичну практику: приклади з міжнародного досвіду та ситуація в Україні». Доповідач представляла Департамент стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр МОЗ України» і подала перелік медико-технологічних документів для імплементації найкращих фактичних даних з урахуванням можливостей системи охорони здоров’я. Це документ для професіоналів та пацієнтів – настанови (рекомендації) та документи державного рівня з урахуванням можливості країни (стандарт – критерій якості), уніфікований клінічний протокол – покроково визначає процес надання медичної допомоги, обсяг, результат лікування. Для закладу охорони здоров’я обов’язковим є локальний протокол – деталізована інструкція, маршрут пацієнта. Доповідач підкреслила, що вартість медичних послуг оцінюється як подушний норматив (глобальний бюджет) та вартість ресурсів (діагностично споріднених груп). Було відзначено, що на сьогоднішній день для української медицини найважливішим завданням є досягнути міжнародних стандартів надання медичної допомоги та створити національні реєстри хворих за певними нозологіями.
Ігор Кайдашев
Ігор Кайдашев
Професор Валентина Чоп’як представила напрацювання щодо створення клінічного протоколу з діагностики та лікування алергічного риніту, а професор Ігор Кайдашев – проект уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Специфічна імунодіагностика та імунотерапія у хворих на алергічні захворювання». Останній розробляється на основі нозологічного підходу до алерген-специфічної діагностики з обгрунтуванням застосування методу алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) у лікуванні алергічних хвороб. Доповідач подав класифікацію основних груп препаратів для проведення АСІТ за класами активності та покроковий алгоритм визначення показань та протипоказань до АСІТ.
Основну частину наукової програми сесії склали доповіді щодо проблем орфанних хвороб – первинних імунодефіцитів (ПІД) з порушенням антитілогенезу та їх імунотерапії. Тематику діагностики та ведення пацієнтів з ПІД з порушенням антитілогенезу підтримала група громадських активістів – Галина Павук та Оксана Стрєльникова (Київ, Україна), які представили доповідь «ПІД після 18: життя та його якість». Вони розповіли, що в Україні уточнена 41-ша нозологічна форма ПІД, серед яких дефіцити антитілоутворення становлять 58,05%, комбіновані імунодефіцити із синдромальними рисами – 21,10%, комбіновані імунодефіцити – 8,29%, вроджені дефекти кількості та/або функції фагоцитів – 5,73%, неуточнені ПІД – 2,68%, дефіцити системи комплементу – 1,46%, дефекти імунної регуляції – 1,34%, автозапальні захворювання – 0,85%, дефекти вродженого імунітету – 0,49%. Загалом в Україні ПІД діагностовано у 568 дітей та 124 дорослих.
Громадська організація «Рідкісні імунні захворювання» заснована у 2014 р. і є добровільним громадським об’єднанням, метою якого є захист та сприяння повній реалізації прав та законних інтересів осіб, які хворіють на ПІД. Представники цієї організації беруть участь у програмах та з’їздах міжнародних організацій IPIC та J-Project та проводять благодійні заходи для дітей, які хворіють на рідкісні захворювання.
Людмила Забродська
Людмила Забродська
Доповідач канд. мед. наук, старший науковий співробітник Людмила Забродська (Київ, Україна) представила матеріали щодо ще однієї орфанної імунодефіцитної хвороби – спадкового ангіоневротичного набряку. На жаль, методологія виявлення цієї форми ПІД в Україні недосконала – спадковий ангіоневротичний набряк є недіагностованим приблизно у половини пацієнтів, які насправді мають це захворювання. На сьогодні в рамках даної проблеми для України є актуальним пошук нових пацієнтів зі спадковим ангіоневротичним набряком, лабораторний скринінг їх родин, визначення концентрації інгібітора C1q-естерази та С4-компонента комплементу; затвердження протоколу лікування пацієнтів на рівні світових стандартів та закупки сучасних медикаментів для пацієнтів.
Професор Валентина Чоп’як представила довідку для МОЗ, яка містить інформацію щодо формування уточненого бюджетного запиту до проекту державного бюджету на 2017 р. та паспорту бюджетної програми на 2017 р. Її назва – «Бюджетна програма для пацієнтів з первинними (вродженими) імунодефіцитами з порушенням антитілогенезу (пацієнти після 18 років)», мета – забезпечення пожиттєвої замісної терапії пацієнтів з первинними вродженими імунодефіцитами препаратами імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного та підшкірного введення, що дасть змогу лікувати та провести соціальну та психологічну реабілітацію даної категорії пацієнтів. Кількість пацієнтів, що потребують зазначеного лікування, у 2017 р. становить 45 осіб. Середня щомісячна потреба в препараті імуноглобуліну людини нормального для пацієнта з ПІД вагою 70 кг становить 42 г, річна – 504 г імуноглобуліну людського. Головний фахівець МОЗ України вважає цілком реальним виконання цієї програми, бо в деяких областях, зокрема у Львівській та Івано-Франківській, уже працюють подібні програми, забезпечені місцевим бюджетом.
Ірина Батюк
Ірина Батюк
Також 12 січня 2017 р. було проведено секційне засідання «Наукові проекти в імунології та алергології», модераторами якого були Ірина Батюк та Іван Кульчицький (Львів, Україна). Вони представили доповіді «Роль міжнародних грантових програм для розвитку імунології та алергології в Україні» та «Інструменти програми «Горизонт-2020» для розвитку медицини». У доповідях говорилося про те, що в Україні досвід наукової діяльності в рамках грантових програм тільки починає розвиватися. Доповідачі висвітлили основні положення міжнародної грантової діяльності. Наукова діяльність в Україні перевантажена старими проблемами, але, щоби скористатися новими можливостями, в тому числі і міжнародними, потрібно працювати на сучасному рівні. Для цього український вчений має бути компетентним, мати організаційні здібності для вирішення наукових завдань та здатність розглядати свій науковий проект як іноваційний бізнес-результат.
Іван Кульчицький
Іван Кульчицький
У 2015 р. відбулося підписання угоди між Україною та Європейським Союзом про нові можливості для участі вітчизняних науковців у програмі «Горизонт-2020». Ця програма є відкритою для всіх, передбачає розробку конкретних наукових проектів, подачі заявок і проходження конкурсів. Проекти повинні відповідати одному з трьох напрямів: наукові дослідження, методологічні інновації, нові технології. Українським вченим доведеться подолати ще один бар’єр – навчитися працювати в міжнародних консорціумах. До помилок українських вчених на шляху до інтеграції у «Горизонт-2020» належать: нерозуміння європейського виміру програми, великий вплив стереотипів з попередньої діяльності; відсутність досвіду співпраці з іноземними партнерами; страх перед новою діяльністю і «притягування за вуха» власної тематики до пріоритетних напрямів конкурсу.
У доповіді професора Надії Бойко (Ужгород, Україна) було запропоновано «Огляд діючих відкритих проектів, конкурсів та ініціатив ЄС: нутріціологія в алергології та імунології». Так, iFAAM (Integrated approaches to food allergen and allergy management) є найбільшим проектом ЄС з харчової алергії. Стратегічні напрями наукових досліджень у цій галузі покликані знизити частоту зазначеної патології і дати можливість покращити розвиток індустрії продукції їжі у Європі. Загалом обидва секційні засідання пройшли конструктивно, бо виявили основні важливі ділянки служби клінічної імунології та алергології, проблемні питання розвитку наукових розробок у цих медичних науках, а також підказали сучасні реальні шляхи їх вирішення.
13 січня 2017 р. було відкрито друге пленарне засідання конференції. Модератором пленарного засідання був професор Ігор Кайдашев (Полтава, Україна) – голова Українського товариства імунологів, алергологів та імунореабілітологів (УТІАІ), який відкрив його доповіддю «Українські імунологи та алергологи у світовому науковому просторі». Професор сказав, що за звітний період УТІАІ були проведені наступні заходи: перший конгрес з молекулярної алергології у 2013 р. (Одеса), Всеукраїнські конференції – Львів (2012 р.), Євпаторія (2013 р.), Трускавець (2014 р.), Київ (2015 і 2016 р.). Активно проводилась робота з удосконалення атестації наукових кадрів, підготовані та надіслані листи до ДАК МОН України щодо доцільності відновлення спеціальності «Клінічна імунологія» та продовження роботи ради зі спеціальності «Клінічна алергологія».
Члени УТІАІ взяли участь у роботі спеціалізованих рад з клінічної алергології (Київ), імунології та алергології (Київ, Харків). Здійснюється співпраця з установами НАН та НАМН України, а також міжнародними науковими товариствами ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma; Алергічний риніт і його вплив на астму) та Європейською академією алергії та клінічної імунології (ЄААКІ). В 2015–2016 рр. на щорічних конгресах ЄААКІ товариство організувало представництво та контактний пункт, де були представлені досягнення УТІАІ, національна символіка, флаєри. У 2014 р. завдяки створеному членами товариства Польсько-Українського фонду розвитку медицини пройшла попередня робоча зустріч щодо участі України в імплементації нових керівництв, і вже у червні 2014 р. під час Конгресу ЄААКІ (Копенгаген, Данія) Україна офіційно почала працювати в цьому проекті.
Мартін Герман
Мартін Герман
Також УТІАІ офіційно взяло участь у створенні клінічних настанов та уніфікованих клінічних протоколів «Загальний варіабельний імунодефіцит», «Саркоїдоз», «Медикаментозна алергія та анафілаксія», «Атопічний дерматит», «Ревматоїдний артрит». Розпочата та активно виконується робота з клінічним протоколом з АСІТ на засадах доказової медицини. Саме члени УТІАІ виступили ініціаторами створення цих документів та взяли на себе основну роботу та відповідальність за їх впровадження. УТІАІ активно співпрацює з Державним експертним центром МОЗ України. Члени товариства активно працювали у складі Проблемної комісії з клінічної імунології та алергології, продовжували видавати фаховий журнал.
Луїс Муноза
Луїс Муноза
Наукова міжнародна співпраця українських вчених була відображена у доповідях професора Мартіна Германа (Ерланген, Німеччина) «Роль посттрансляційних модифікацій в аутоімунній системі» та його колег докторів Луїса Муноза і Маркуса Гофмана (Ерланген, Німеччина) – «Автоантитіла до вторинно-некротичних клітин (SNEC і їх застосування для класифікації системного червоного вовчака (СЧВ)» та «Запальна пам’ять при артриті». Ці вчені, які вивчають імунопатогенез системних захворювань сполучної тканини (СЗСТ), у своїх доповідях подали результати вивчення константної та антигензв’язувальної ділянок автоантитіл класу IgG. Також ними були продемонстровані результати досліджень модифікації антигенів при СЗСТ та підтверджена ключова роль неоавтоантигенів, утворення яких пов’язане з дефектами функцій нейтрофілів і утворенням так званих «нейтрофільних пасток», у патогенезі СЧВ.
Маркус Гофман
Маркус Гофман
На прикладі СЧВ було показано ланцюжок молекулярних подій (PAMPs+ДНК+ядерні гістони→СЧВ), у результаті яких утворюються перші автоантигени, автоантитіла до них і запускається автоагресія. Вченими була підкреслена роль інших біологічно активних речовин, зокрема похідних сечової кислоти, у прогресуванні суглобового синдрому при СЗСТ. Також цією групою дослідників був розроблений та впроваджений у практику діагностичний тест на основі антитіл до SNEC (матеріалу з вторинних некротизованих клітин), результати якого позитивно корелюють з рівнями антиядерних автоантитіл та компонента комплементу С3 у хворих на СЧВ.
Анатолій Гольцев
Анатолій Гольцев
Тему поглибленого вивчення імунопатогенезу автоімунних хвороб продовжив академік НАН, професор Анатолій Гольцев (Харків, Україна), який виголосив доповідь «Патогенетичні фактори розвитку автоімунних захворювань. Сучасні концепції їх лікування». У цій доповіді було показане сучасне трактування базових концепцій запуску автоагресії: відміни центральної (медулярні тимічні епітеліальні клітини – mTECs) та периферійної (плазмоцитоїдні дендритні клітини – pDCs та SIRPα + «звичайні»DCs) імунологічної толерантності; вад автоімунного регулятора (AIRE); дефектів різних фенотипів Т-лімфоцитів з регуляторно-супресорними функціями. Було запропоновано оригінальний підхід до лікування органоспецифічної автоімунної хвороби – експериментального енцефаломієліту – шляхом формування толерантності за допомогою плодових нейронів.
Ростислав Стойка
Ростислав Стойка
У доповіді член-кореспондента НАНУ, професора Ростислава Стойка (Львів, Україна) «Антиоксиданти: ангели чи дияволи?» було ґрунтовно висвітлено прооксидантні механізми пошкодження тканин при автоімунній патології, патологічну роль зсуву балансу прооксиданти/антиоксиданти у бік перших та участь антиоксидантів у активації імунної відповіді – посиленні продукції ІЛ-2, відповіді Т-лімфоцитів на мітогени, продукції антитіл у відповідь на антигенну стимуляцію, що опосередковано посилює автоагресію у імунокомпрометованому організмі.
Ростислав Білий
Ростислав Білий
Доповідь професора Ростислава Білого (Львів, Україна) «Зміни плазматичної мембрани при загибелі клітини та їх роль в імунних та автоімунних процесах» продемонструвала неперевершені ілюстрації змін плазматичної мембрани клітин при її входженні в апоптоз і представила новий діагностичний метод ApoLect для їх визначення у клінічній практиці. Особливо добре цей метод зарекомендував себе під час обстежень пацієнтів з СЧВ та ювенільним ревматоїдним артритом.
Марек Якобисяк
Марек Якобисяк
В рамках доповіді професора Марека Якобисяка (Варшава, Польща) «Нові досягнення в імунотерапії пухлин», було подано найсучасніші підходи до імунотерапії пухлин зокрема адаптивну імунотерапію – введення у лімфоцити периферійної крові онкохворого генів, які відповідають за експресію В- і Т-клітинних рецепторів і активацію їх протипухлинних функцій. Також прозвучало повідомлення про автоімунні проблеми щодо побічної дії моноклональних антитіл на супресивні молекули CTLA-4, PD-1 та їх ліганд PDL-1, які проявилися надмірною активацією імунної відповіді з розвитком автоагресії.
Денис Колибо
Денис Колибо
Доповідач д-р біол. наук Д. Колибо (Київ, Україна) подав сучасну класифікацію мукозальних вакцин, грунтовно висвітлив динаміку продукції захисних антитіл як на місцевому (sIgA), так і системному рівні (IgG) та сформував рекомендації щодо їх застосування не лише як профілактичних, але й лікувальних препаратів, зокрема при автоімунних хворобах.
Своєрідний підсумок наукових викладів колег підвела професор Валентина Чоп’як (Львів, Україна). Вона представила результати своїх досліджень клітинного типу регуляції при автоімунних та алергічних хворобах, а також зупинилася на епігенетичному механізмі регуляції імунної системи за допомогою експресивних видів молекул мікро-РНК. Ці молекули є новими чутливими біомаркерами, за рівнем експресії яких можна прогнозувати розвиток та перебіг автоімунних та алергічних захворювань.
На другий день заходу після перерви наукові засідання продовжувалися на чотирьох наукових сателітах.
Вікторія Гаріб
Вікторія Гаріб
Сателіт «Алергологія», модератором якого була професор Л.В. Беш, розпочала професор Вікторія Гаріб (Відень, Австрія) доповіддю «Сенсибілізація до паналергенів: клінічне значення і шляхи управління». Професор подала найновіші дані щодо визначення профілінів і розповіла про «розкид молекул» у алергенних частках, який створює підвищену чутливість до подібних між собою алергенів, і зупинилася на імунологічних механізмах цього феномену. Доповідач відзначила провідну роль Української школи молекулярної алергології та імунології у підготовці фахівців, озброєних новими знаннями та сучасними підходами до лікування. Було відзначено, що в сучасну українську алергологію активно впроваджується концепція австрійського вченого Рудольфа Валенти щодо застосування молекулярних технологій прогнозування ефективності АСІТ.
Хав’єр Алковер
Хав’єр Алковер
Зазначений науково-практичний напрям продовжив доктор Хав’єр Алковер (Мадрид, Іспанія) у доповіді «Останні досягнення в галузі бактеріальної і грибкової персоніфікованої імунотерапії: ключові чинники виробництва, роль IgE в рецидивних грибкових інфекціях і ухилення від імунної відповіді при рецидивних інфекціях сечових шляхів». Доповідачем був представлений механізм індукції хронічного запального процесу IgE-антитілами у хворих з атопічним дерматитом, ринітом та астмою, сенсибілізованих до суперантигенів (супералергенів) Staphylococcus aureus та Candida albicans, та новий метод діагностики за цими специфічними антитілами. Тільки на основі результатів цієї діагностики можливе застосування персональної імунотерапії.
Вікторія Клименко
Вікторія Клименко
Професор Вікторія Клименко (Харків, Україна) у своїй доповіді «Профілактика алергічних захворювань у дітей раннього віку» також зупинилася на ролі мікрофлори у патогенезі алергічних хвороб, продемонструвавши дуже цікаву кореляцію між збалансованим співвідношенням різних штамів «корисних» бактерій – пробіотиків та формуванням балансу Т-хелперів 1-го та 2-го типу, активацією репарації та регенерації тканин з переключенням синтезу IgЕ на клас IgA.
Ральф Мосгес
Ральф Мосгес
Про роль імунних механізмів у розвитку алергічних хвороб йшлося у доповіді професора Ральфа Мосгеса (Кельн, Німеччина) «Сучасні підходи до лікування алергічного риніту та дерматиту». Вчений за лікарським фахом є оториноларинголом та алергологом, тому детально зупинився на клінічних особливостях перебігу алергічного риніту і погіршенні якості життя таких пацієнтів. Застосування традиційної терапії впливає на якість життя, зокрема здатність керувати автомобілем. Професором був запропонований новий підхід до лікування таких хворих, який здатен покращувати клінічний стан, лабораторні параметри та якість життя хворих на алергічний риніт.
Джон Шміта
Джон Шміта
У доповіді доктора Джона Шміта (Колорадо, США) «Нові можливості в лікуванні атопічного дерматиту» було висвітлено роль імунологічних агентів – тригерів загострення атопічного дерматиту (АД) – PGE4 та цитокінів ІЛ-4,-13, продемонстровано нові методи лікування, які ґрунтуються на їх інгібіції.
Леся Беш
Леся Беш
Професор Леся Беш (Львів, Україна) у своїй доповіді «Бронхіальна астма у підлітків: старі проблеми, нові рішення» подала фактори, які визначають прогресування бронхіальної астми (БА) у підлітковому віці, та оцінила ефективність антиалергічної терапії, зокрема АСІТ, у таких пацієнтів. Професор підкреслила, що в першу чергу власний досвід та індивідуалізований підхід дає нам підстави для вибору правильної лікувальної тактики у підлітків з БА.
Ольга Толох
Ольга Толох
У доповіді доктора Ольги Толох (Львів, Україна) «Тяжка астма: реалії та перспективи» була подана сучасна номенклатура тяжкої астми, перелічені стани, які можуть маскувати або бути асоційованими з БА у дорослих, а також можливі супутні захворювання та фактори ризику. У висновках було підкреслено, що необхідно розділяти тяжку і рефрактерну астму, а терапію призначати на основі визначення фенотипу пацієнта.
Галина Єрьоменко
Галина Єрьоменко
Дуже цікаві результати власних досліджень прозвучали у доповіді професора Тетяни Бездєтко, професора Т. Оспанової, доцента Г. Єрьоменко та доцента Т. Хіміч (Харків, Україна) «Астма і хвороби обміну: нові шляхи діагностики». Ця група дослідників виявила, що рівень фактора Віллебранда є раннім прогностичним критерієм пошкодження ендотелію у хворих на БА, а підвищення рівня МСР-1 та фракталкіну – маркером тяжкості БА та коморбідних станів.
Олександр Назаренко
Олександр Назаренко
В Україні створені умови для забезпечення впровадження в практику, подальшого розвитку та удосконалення методу алергоспецифічної молекулярної діагностики. У доповіді канд. мед. наук Олександра Назаренка (Київ, Україна) «Сенсибілізація до білків тропоміозинів – прихована небезпека» було висвітлено проблематику обстеження та лікування пацієнтів, сенсибілізованих до тропоміозинів. Біло сформульовано проблемні питання, а саме: чи можлива АСІТ у таких пацієнтів, чи є алерговакцини до білків тропоміозинів і який ступінь перехресної реактивності між тропоміозинами членистоногих, гельмінтів, молюсків і тропоміозинами міокарда та скелетних м’язів людини.
Інна Пшенична
Інна Пшенична
Також дуже важливою є алергоспецифічна діагностика молекул – складових частин клітин патогенних мікроорганізмів. Канд. мед. наук Інна Пшенична (Київ, Україна) представила доповідь «Роль сенсибілізації до мікроорганізмів у патогенезі атопічного дерматиту». Спікером було відзначено, що ентеротоксини належать до сімейства суперантигенів, індукують IgE-незалежне вивільнення цитокінів, що індукує запальний процес, та наочно продемонстровано клінічну значимість визначення автоалергенів – тригерних факторів атопії.
Олена Матвеєва
Олена Матвеєва
Надзвичайно великий інтерес викликала доповідь канд. мед. наук Олени Матвеєвої (Київ, Україна), яка, розповідаючи про проблеми безпеки інфузійної терапії, подала надзвичайно цікаві дані про побічні реакції внаслідок контакту з фталатами (DEHP), які містяться у поліхлоридвінілі, на організм людини.
У рамках проведення сателіту провідні українські вчені в галузі алергології професор Євгенія Дитятковська (Дніпро, Україна) та професор Сергій Зайков (Київ, Україна) представили низку коротких лекцій з основних напрямів сучасної діагностики та лікування алергічних хвороб, у яких були подані найновіші дані щодо ефективності та безпеки застосування антиалергічних препаратів. Професор Володимир Бабаджан (Харків, Україна) у своїй доповіді «Імунологічні механізми хронічної кропив’янки» відзначив тригерну роль непереносимості ліків та ксенобіотиків у патогенезі хронічної кропив’янки.
|
Євгенія Дитятковська
Євгенія Дитятковська |
Сергій Зайков
Сергій Зайков |
Володимир Бабаджан
Володимир Бабаджан |
У доповідях вчених Львівської школи було детально описано «нові обличчя» здавалося б усім відомих алергічних захворювань та нові погляди на «старі проблеми». Їх відобразили у своїх доповідях доцент Христина Ліщук-Якимович (Львів, Україна) – «Особливості кутанного синдрому у пацієнтів з гіперсенситивним васкулітом на тлі EBV-інфекції», доцент Ярина Зайченко (Львів, Україна) – «Алергічні реакції з боку шкіри та її придатків у дітей, які проживають в екологічно забруднених регіонах», канд. мед. наук Світлана Зубченко (Львів, Україна) – «Особливості алергопрофілю і тактика ведення пацієнтів з сенсибілізацією до пилку бур’янів», доктор Роксоляна Головин (Львів, Україна).
Роксоляна Головин 
Роксоляна Головин |
Світлана Зубченко 
Світлана Зубченко |
В рамках сателіту «Інфектологія», модератором якого був професор Олександр Зінчук, тематика виступів торкалася трьох основних напрямів: тригерного впливу імунотропних інфекцій на формування захворювань, в основі яких лежать імунопатологічні синдроми, ПІД з домінуючим інфекційним синдромом та сучасних аспектів вакцинації. Доповіді, які висвітлювали вплив хронічних інфекцій на формування імунодефіцитних, автоімунних та алергічних хвороб, виголосили професор Олександр Зінчук (Львів, Україна), професор Лариса Костюченко (Львів, Україна), доцент Галина Потьомкіна (Львів, Україна), доцент Христина Ліщук-Якимович (Львів, Україна). Велике зацікавлення викликали повідомлення про виявлення імунотропних інфекцій у дітей з різними формами ПІД, які зробили молоді вчені Я. Романишин та І. Савчак (Львів, Україна), та тригерний вплив цих інфекцій на розвиток алергопатології (Степан Маруняк) та автоімунізації (Наталія Горбань).
Олександр Зінчук 
Олександр Зінчук |
Лариса Костюченко 
Лариса Костюченко |
Ігор Савчак 
Ігор Савчак |
Ярина Романишин 
Ярина Романишин |
Ярема Возниця
Ярема Возниця
Не менше зацікавлення аудиторії було зосереджене на доповідях, присвячених проблемам вакцинології в Україні та сучасним шляхам їх вирішення. Канд. мед. наук Ярема Возниця (Львів, Україна) розповів про сучасні підходи до вакцинації імунокомпрометованих дітей.
Марія Майдан
Марія Майдан
Сателіт «Ревматологія» зібрав чималу кількість учасників, адже СЗСТ стають дедалі поширенішими у світі. Модератором сателіту була д-р мед. наук Ярина Бойко. Наші гості – професор Пьотр Віланд (Вроцлав, Польща) у доповіді «Поширеність і клінічні характеристики ревматоїдного артриту в Польщі» та професор Марія Майдан (Люблін, Польща) у доповіді «Сучасна діагностика і лікування системного червоного вовчака» – повідомили про серйозне зростання кількості таких хворих у своїй країні. Так, серйозне занепокоєння викликає той факт, що у хворих на ревматоїдний артрит розвивається дедалі більше коморбідних хвороб, серед яких гіпертензія, ішемічна хвороба серця, діабет, захворювання щитоподібної залози, інтерстиціальні хвороби легень, неоплазії тощо. Це зумовлює потребу в покращенні діагностики основного захворювання, більш ретельному спостереженні за хворими і, головне, надзвичайно відповідальному підборі терапії.
Діагностика ревматологічних хворих складається з багатьох етапів, серед імунологічних досліджень хворим рекомендують провести визначення антиядерних антитіл, компонентів комплементу С3 і С4 та продуктів активації комплементу С3а, С5a, C3d, C4d, Ba, Bb, sC5b-9; рівні прозапальних цитокінів, розчинні рецептори для цитокінів, маркери активації ендотелію. Для хворих на СЧВ рекомендоване визначення нейропсихіатричних показників: анти-NMDA/NR2, aPL, антирибосомального білка P.
У ревматологічних відділеннях Польщі застосовують нестероїдні та стероїдні протизапальні препарати, метотрексат, а також біологічну терапію. Проте у порівнянні з цілою Європою, у якій біологічну терапію застосовують близько 40% відсотків пацієнтів (дані міжнародного дослідження групи COMORA), у Польщі цим видом лікування охоплено лише 4,7% хворих. Польські вчені дуже серйозно підходять до традиційної терапії. Так, вони дослідили, що практично не існує доз стероїдних гормонів, які можна назвати безпечними для хворого, а серед ускладнень такого лікування переважають схильність до інфекцій, остеопороз, остеонекроз, катаракта, гіперглікемія, новоутворення, пригнічення розумової діяльності та навіть геномні зміни. Основним базовим методом лікування СЗСТ є імуномодулююча терапія.
Роман Яцишин
Роман Яцишин
У доповіді професора Романа Яцишина (Івано-Франківськ, Україна) «Ураження м’язової системи при ревматичних захворюваннях» були представлені типи ураження, клінічна класифікація ідіопатичних міозитів та міопатій, результати патоморфологічного та лабораторного обстеження таких пацієнтів. Професор перелічив міозит-специфічні автоантитіла (Mi-2, Ku, PM-Scl, Jo-1, PL-7, PL-12, SPR, Ro-52), визначення яких вважає необхідним для підтвердження автоімунного генезу захворювання. Цим хворим було рекомендовано лікування глюкокортикостероїдами, імуносупресивними та імуномодулювальними ліками.
У наступних доповідях були висвітлені особливості ведення та лікування хворих з антифосфоліпідним синдромом на тлі СЗСТ (доцент Христина Ліщук-Якимович, Львів, Україна) та актуальні аспекти псоріатичного артриту, фібралгії та їх перехресту (професор Олег Надашкевич, Львів, Україна). Дуже актуальними для нинішнього часу були доповіді д-ра мед. наук Ярини Бойко (Львів, Україна) на тему «Дослідження рівня кальпротектину крові (MRP8/MRP14) у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит» та доцента Марти Джус (Київ, Україна) «Ювенільний ревматоїдний артрит», які закцентували увагу присутніх на нових механізмах розвитку цієї патології, сучасних підходах до її лікування, в тому числі і застосуванні біологічної терапії, а також подали прогностичні фактори розвитку системної автоімунної патології з віком.
Христина Ліщук-Якимович 
Христина Ліщук-Якимович |
Олег Надашкевич 
Олег Надашкевич |
Марта Джус 
Марта Джус |
Молодими представниками львівської школи ревматології були представлені такі доповіді: доктор О. Синенький, доктор О. Іваник – «Дефіцит та недостатність вітаміну D серед населення Львівської області», канд. мед. наук В. Гаєвська – «Прогнозування легеневих ушкоджень у хворих на склеродермію», канд. мед. наук Н. Личковська – «NO-синтазна активність лімфоцитів периферійної крові у хворих на ревматоїдний артрит та анкілозивний спондилоартрит», канд. мед. наук Я. Толстяк – «Системний червоний вовчак: сучасний погляд на проблему», доктор Марта Ломіковська – «Реактивні артрити на тлі Епштейна – Барр вірусної інфекції: імунопатогенез, клініка, діагностика та лікування», канд. біол. наук Т. Думич – «Колонізація клітин господаря адгерентно-інвазивними E. coli» та канд. біол. наук І. Кріль – «Оксидативні процеси при експериментальному ревматоїдному артриті». У доповідях були висвітлені нові підходи до діагностики ревматологічних хвороб, які грунтуються на різних тригерних факторах цієї патології – інфекціях та дисбалансі оксидаційних та енергетичних процесів.
Оксана Іваник 
Оксана Іваник |
Омелян Синенький 
Омелян Синенький |
Віра Гаєвська 
Віра Гаєвська |
Мацей Курпіш
Мацей Курпіш
Проведення сателіту «Репродуктологія» стало новим аспектом у традиційному форматі «Різдвяних читань». Оскільки репродукція неможлива без участі як чоловіка, так і жінки, доповіді на сателіті були присвячені висвітленню різних аспектів формування імунозалежного непліддя як у чоловіків, так і у жінок. Модератором сателіту була доцент Анна Гаврилюк. Першим виступив професор Мацей Курпіш (Познань, Польща) з доповіддю «Діагностика та терапевтичні аспекти інфекцій чоловічої статевої сиcтеми». Професор розповів про результати досліджень кількох груп безплідних чоловків з інфекціями статевої системи, які супроводжувалися лейкоспермією або ні. Було ретельно проаналізовано показники місцевого імунного захисту, гіперактивацію кисневозалежних лізосомальних ферментів, а також дисбаланс про- та антиоксидантів у еякуляті безплідних чоловіків. Було зроблено висновок, що безпліддя у хворих з лейкоспермією та бактеріємією, змінами у місцевій імунній відповіді статистично достовірно корелює з погіршенням параметрів спермограми, але подібні зміни не виявлені у безплідних чоловіків з бактеріємією без лейкоспермії.
Анна Гаврилюк
Анна Гаврилюк
У доповіді доцента Анни Гаврилюк (Львів, Україна) «Імунологічні аспекти ролі «проблемного партнера» у репродуктивних проблемах жінки» були висвітлені результати обстеження пілотної групи чоловіків, дружини котрих мали ранні викидні. У цих чоловіків було виявлено низку змін як місцевого (прозапальні цитокіни у сім’яній рідині, антиспермальні антитіла), так і системного імунітету (зміни субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, різні автоантитіла), що дає змогу припустити наявність у таких чоловіків імунопатології, яка вторинно спричиняє вплив на якість сперматозоїдів та майбутнього ембріона. Висвітлення імунозалежних причин жіночого безпліддя відбувалося з різних аспектів – інфекційного, автоімунного та імуногенетичного.
Галина Потьомкіна 
Галина Потьомкіна |
Галина Коваль 
Галина Коваль |
Доцент Людмила Осипова (Київ, Україна) у своїй доповіді дуже цікаво та аргументовано розповіла про особливості перебігу, діагностики та лікування цитомегаловірусної та Епштейна – Барр вірусної інфекції в гінекологічній практиці та зв’язок цієї інфекції з невиношуванням. Доцент Галина Потьомкіна (Львів, Україна) подала сучасні підходи до діагностики і лікування антифосфоліпідного синдрому в жінок з репродуктивними втратами, висвітливши як позитивні, так і негативні сторони антикоагулянтної терапії та застосування внутрішньовенних імуноглобулінів. Свіжий та нестандартний погляд на імунопатогенез ендометріозу був представлений у доповіді д-ра мед. наук Галини Коваль (Чернівці, Україна) «Особливості експресії генів T-bet, GATA-3 та Foxp3 в тканині ендометрію в динаміці розвитку ендометріозу». Проблемою сучасної медицини є те, що не в кожної хворої ендометріоз асоціюється з безпліддям, а прогностичні критерії фертильності/інфертильності при цій хворобі невідомі. У доповіді були подані результати оригінальних досліджень зростання експресії молекулярних маркерів на тканині ендометрію: T-bet на ранній стадії, а GATA-3 – на пізній стадії захворювання, а також зниження експресії Foxp3 у хворих на ендометріоз, асоційований з безпліддям.
Борис Донськой
Борис Донськой
У доповіді канд. біол. наук Бориса Донського та професора Віктора Чернишова (Київ, Україна) «Імунологічно сприятливий фенотип та теорія імунних акцентуацій, практичне діагностичне значення» було подане оригінальне трактування основних фенотипів імунокомпетентних клітин та їх функціональних характеристик у прогнозуванні імунозалежного невиношування в жінок. Була порушена дуже важлива проблема – розуміння поняття норми та відхилень від неї щодо імунокомпетентних клітин, закцентовано проблему індивідуальності імунного профілю кожної людини.
Сергій Бакшеєв
Сергій Бакшеєв
Група молодих вчених – канд. мед. наук Н. Гичка, канд. мед. наук Т. Петренко, канд. мед. наук С. Бакшеєв, лікарі Н. Машир, В. Жежера, О. Животок, Я. Бубнова (Київ, Україна) – презентувала доповідь на тему «Вагітність першого триместру. Як обстеження на цитотоксичність натуральних кілерів формує підхід до лікування загрози переривання вагітності. Гестагени чи імуноглобулін? Що потрібно знати гінекологу з імунології репродукції?» У доповіді були показані результати власних досліджень фенотипів NК-клітин у жінок з ранніми викиднями і виконана спроба проаналізувати вітчизняний та світовий досвід застосування імунотерапії для виправлення дефектів їх функціонування. Представлена доповідь довела небайдужість акушерів-гінекологів до імунозалежних механізмів репродуктивних проблем та їх активну позицію щодо отримання нових знань.
Марта Ломіковська
Марта Ломіковська
Доповідь доктора Марти Ломіковської (Львів, Україна) «Автоімунний прогестероновий дерматит» була дуже актуальною і викликала велике зацікавлення в присутніх на сателіті практичних лікарів. У роботі сателіту активну участь взяв один із засновників Європейського товариства імунології репродукції професор Нельсон Фернандес з Великої Британії.
У рамках конференції після сателітів було проведено засідання проблемної комісії «Клінічна імунологія та алергологія» та засідання представників обласних осередків УТІАІ. Була прийнята резолюція конференції та нагороджено грамотами та грошовими преміями молодих вчених, яких активно підтримав журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія».
Учасники конференції
Учасники конференції
Загалом, усі наукові проблеми, які були висвітлені на пленарних та секційних засіданнях конференції, були сприйняті учасниками конференції з великим зацікавленням. Після кожного виступу доповідачі відповідали на запитання, засідання завершувалися дискусіями. Відмітною особливістю цієї конференції було продуктивне та незаангажоване спілкування між науковцями з різних країн, лікарями з різних міст та сфер діяльності. Представники різних країн привезли свої книжки та підручники, які були подаровані колегам. Фахового спілкування та обміну думками часто не вистачає багатьом лікарям та вченим, особливо в галузі клінічної імунології та алергології, адже кількість таких спеціалістів є невеликою. Хотілося б, щоби такі конференції проводилися частіше, бо користь від них не викликає сумнівів – як для науки, так і для практики. Велику приємність від спілкування учасники конференції отримали і на відпочинкових заходах конференції – фуршеті «Ялинкова феєрія» та гала-вечері на Старий Новий рік у ресторані «Львівська тареля» з вертепом. На Галичині Старий Новий рік – це магічне свято. Вважається, що ті люди, з ким ви його зустрінете, будуть вас супроводжувати протягом цілого року. Цього і побажаємо – щоби всі фахівці з клінічної імунології та алергології були разом і насолоджувалися взаємно своїм спілкуванням!
