Ефективність біластину в лікуванні алергійного ринокон’юнктивіту та кропив’янки:
результати міжнародного дослі дження Delphi
страницы: 38-41
Алергійний риніт (АР; який згадується також як алергійний ринокон’юнктивіт [АРК], що характеризується наявністю як назальних, так і очних симптомів) і хронічна кропив’янка (ХК) є актуальними захворюваннями у всьому світі з поширеністю від 10 до 40% і від 0,6 до 2,6% відповідно [1–3]. Беручи до уваги роль гістаміну в патогенезі обох станів, Н1-антигістамінні препарати (АГП) є основою їх лікування як у дорослих, так і в дітей [3, 4].
Для лікування АР потрібні швидкодіючі, ефективні і неседативні препарати [5]. Згідно з Рекомендаціями ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma, Алергійний риніт і його вплив на астму), ідеальний пероральний АГП повинен мати такі характеристики: ефективність і селективність блокування H1-рецепторів, швидкий початок і тривала дія, ефективне полегшення симптомів, відсутність взаємодії з цитохромом P450 (CYP 450), седації або ж негативного впливу на когнітивні або психомоторні функції та антихолінергічної активності; відсутність побічних явищ з боку серцево-судинної системи та можливості розвитку тахіфілаксії [6].
Більшість сучасних пероральних АГП ІІ покоління відповідають вищевказаним критеріям: завдяки високій селективності до Н1-рецепторів, ефективності та мінімальним побічним ефектам вони є АГП вибору для лікування АР як у дорослих, так і в дітей [7, 8].
Серед АГП ІІ покоління біластин відповідає найбільшій кількості критеріїв Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI)/ARIA щодо лікування АР [7, 9–11]. Декілька клінічних досліджень у дорослих і підлітків продемонстрували ефективність біластину в дозі 20 мг один раз на добу для лікування сезонного (САР) або цілорічного АР (ЦАР). Зокрема, у пацієнтів з АРК він забезпечував ефективний контроль назальної обструкції та очних симптомів [5, 12, 13].
Доведено, що біластин так само ефективний, як і інші пероральні АГП ІІ покоління, щодо зменшення симптомів АР (дезлоратадин, цетиризин і фексофенадин) і покращення якості життя, згідно з даними Опитувальника з оцінки якості життя, пов’язаного зі станом здоров’я (Health-related quality of life, QoL) (лоратадин або дезлоратадин) [14–16]. Частота побічних ефектів, зареєстрованих у ході досліджень із застосуванням біластину для лікування АР, загалом була подібною до плацебо. При застосуванні біластину спостерігали меншу частоту сонливості та втоми, ніж у разі використання цетиризину. Це важливо для лікування АР, який сам по собі може спричинювати денну сонливість і порушувати психомоторні функції [14, 17–19, 20–23].
Ідеальні АГП для лікування пацієнтів із гострою та хронічною кропив’янкою мають полегшувати симптоми, діяти швидко і тривало, застосовуватися один раз на добу та не спричинювати побічні ефекти, такі як сонливість [2]. У дітей є важливим той факт, що лікування кропив’янки не має ставати на заваді повсякденному життю та успішності в школі; тому застосування АГП І покоління не рекомендовано, і перевага віддається неседативним АГП [24]. АГП ІІ покоління демонструють багато характеристик ідеальних засобів для лікування кропив’янки, забезпечуючи тривалий контроль симптомів і благополуччя пацієнта [2].
Після 1 дня лікування біластин значно поліпшував стан пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою (ХСК) зі швидким зменшенням пухирів, почервоніння та свербежу [25–27]. У дорослих пацієнтів із кропив’янкою біластин продемонстрував профіль переносимості, подібний до плацебо, повністю позбавлений серцево-судинних ефектів і впливу на психомоторні функції або здатність керувати автомобілем [25, 26, 28–31]. У клінічних дослідженнях було доведено, що біластин не виявляє седативного ефекту в терапевтичних дозах; крім того, він не потенціював погіршення працездатності, пов’язане зі вживанням алкоголю або застосуванням такого похідного бензодіазепіну, як лоразепам [32, 33]. Доведено, що біластин у дозі 20 мг один раз на добу покращує якість життя у пацієнтів із ХСК [16, 25, 26].
Метою дослідження було визначити місце біластину серед сучасних засобів у лікуванні АР та кропив’янки в дорослих і дітей. Результати дослідження були частково описані в попередній публікації та зосереджувалися на тягарі АРК та кропив’янки, а також характеристиках біластину в порівнянні з іншими препаратами. В огляді наведено результати, пов’язані зі специфічною роллю біластину в лікуванні кожного стану як у дорослих, так і в дітей.
Методи дослідження
вгоруДля досягнення вищезазначеної мети було використано модифікований метод Delphi [35, 36]. Розробку та нагляд за дослідженням було доручено Науковому комітету, до складу якого ввійшли вісім ключових експертів у галузі алергології (алергологія, оториноларингологія, дитяча пульмонологія, дитяча алергологія та дерматологія). В онлайн-голосуванні взяла участь експертна група, до складу якої увійшли 50 лікарів із 17 країн (Європи та світу) із задокументованим досвідом у галузі лікування АР та ХК.
Науковий комітет розробив 27 положень, розділених на три основні теми: (1) тягар АРК та кропив’янки та їхній вплив на якість життя; (2) поточні варіанти лікування АРК та кропив’янки й незадоволені потреби; і (3) специфічні характеристики біластину серед АГП ІІ покоління. Положення виносилися на голосування експертною комісією на спеціальній веб-платформі за п’ятибальною шкалою Лайкерта (1 – зовсім не згоден; 2 – не згоден; 3 – не визначився; 4 – згоден; 5 – повністю згоден). Консенсус визначався як 80% узгодженість для балів 4+5 (згоден або повністю згоден) [37].
Ця публікація є продовженням попередньої, в рамках якої розглядали тягар алергійних захворювань, зокрема АРК та ХК, на якість життя і проблем щодо їх лікування (Положення 1–8). Даний огляд зосереджений на результатах 12 положень, що стосуються:
- підбору ідеального засобу для лікування АР та кропив’янки у дітей і дорослих (положення 9–12);
- біластину для лікування АР (ефективність, профіль безпеки та вплив на якість життя; положення 15–17);
- застосування біластину для лікування кропив’янки (ефективність, профіль безпеки та вплив на якість життя; положення 18–20).
Результати та їх обговорення
вгоруЗастосовуючи попередньо визначені критерії для досягнення консенсусу (принаймні 80% згоди для 4+5 балів), усі 27 запропонованих положень затвердили після першого туру голосування. Серед 12 обраних положень, які є предметом цієї публікації, за 5 положеннями було досягнуто згоди ≥98% і за 7 положеннями – ≥96% (див. таблицю).
Отриманий високий ступінь згоди підтверджує широкий консенсус щодо всіх розглянутих питань. Такий результат є цінним, враховуючи різноманітний склад Експертної групи із різними точками зору і використаний метод (Delphi), що гарантує анонімність відповідей.
Ідеальне лікування АР у дорослих і дітей
Положення 9: Пацієнти з АР потребують швидкодіючого, ефективного та неседативного лікування, і більшість сучасних пероральних АГП ІІ покоління відповідають цим критеріям (49 респондентів, 96% згодні, 59% повністю згодні).
Високий рівень консенсусу, досягнутий щодо цього положення, свідчить про загальну обізнаність серед клініцистів про потреби пацієнтів з АР і цілі лікування. АГП І покоління, такі як хлорфенамін і гідроксизин, які є відносно неспецифічними та ліпофільними, частіше чинять вплив на центральну нервову систему, тому їх не слід рекомендувати, тоді як сполуки ІІ покоління виявляють незначний седативний ефект і рекомендовані як терапевтичні засоби першої лінії [4, 8].
Положення 10: АГП ІІ покоління є препаратами вибору для лікування АР у дітей завдяки їх високій селективності до Н1-рецепторів, клінічній ефективності, мінімальному негативному впливу на когнітивні функції та тривалій хорошій переносимості (49 респондентів, 98% згодні, 71% повністю згодні).
Седативний ефект АГП І покоління час від часу виявлявся «бажаним»; тим не менш, він може призводити до порушень режиму сну через вплив на фазу швидкого сну (rapid eye movement, REM) та впливати на навчальний процес [8]. Цілком зрозуміло, що призначення ліків не має базуватися на побічних ефектах, ступінь яких часто є непередбачуваним. Перевагу віддають АГП ІІ покоління (неседативним), оскільки вони добре переносяться впродовж тривалого періоду та виявляють менший негативний вплив на когнітивні функції [8].
Ідеальне лікування кропив’янки у дорослих і дітей
Положення 11a (гостра кропив’янка): Ідеальний АГП для лікування гострої кропив’янки має ефективно полегшувати симптоми, мати швидкий початок дії та не спричинювати такого небажаного ефекту, як сонливість (49 респондентів, 98% згодні, 86% повністю згодні).
Положення 11b (ХК): Ідеальний АГП для лікування ХК має ефективно полегшувати симптоми, мати тривалу дію, застосовуватися один раз на добу і не спричинювати такого небажаного ефекту, як сонливість (49 респондентів, 96% згодні, 88% повністю згодні).
Положення 11c (рекомендоване лікування першої лінії): АГП ІІ покоління відповідають профілю ідеальних АГП для лікування гострої та хронічної кропив’янки, тому їх рекомендують як терапію першої лінії (49 респондентів, 96% згодні, 76% повністю згодні).
Зафіксована згода щодо ідеального профілю АГП для лікування кропив’янки відповідає положенню рекомендацій EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки, які рекомендують АГП ІІ покоління у дозволених дозах як терапію першої лінії для пацієнтів із кропив’янкою, з огляду на їхню здатність стабілізувати Н1-гістамінові рецептори в їх неактивному стані [2, 38]. Оскільки для контролю симптомів потрібне тривале фармакологічне лікування, важливо обирати препарати з позитивним профілем переносимості [24]. У зв’язку з цим використання седативних АГП, які пов’язані з потенційно серйозними побічними ефектами, не рекомендується для рутинного лікування ХК [39]. Завдяки хорошому профілю безпеки АГП ІІ покоління слід розглядати як препарати першої лінії для симптоматичного лікування кропив’янки [2].
Положення 12: Лікування кропив’янки як таке не має чинити вплив на повсякденне життя та успішність в навчанні. Тому рекомендованими засобами першої лінії для лікування кропив’янки в дітей є неседативні АГП ІІ покоління (49 респондентів, 98% згодні, 78% повністю згодні).
Седативні АГП часто використовують як препарати першого вибору при лікуванні дітей з алергією, особливо лікарі загальної практики та педіатри, ймовірно, через триваліший досвід їх застосування [38, 40]. Проте було висунуто наполегливу рекомендацію не застосовувати АГП І покоління у немовлят і дітей. У педіатричній популяції як засоби першої лінії для лікування ХСК рекомендуються тільки ті препарати, довготривала безпека яких була достатньо вивчена: цетиризин, дезлоратадин, фексофенадин, левоцетиризин, рупатадин, біластин і лоратадин [8, 38].
Біластин для лікування АР
Положення 15: Завдяки своєму фармакологічному профілю біластин відповідає більшості критеріїв EAACI/ARIA для лікарських засобів, що використовуються для лікування АР (48 респондентів, 96% згодні, 71% повністю згодні).
Даний консенсус свідчить про широку обізнаність експертів щодо існуючих доказів ефективності препарату. У європейських пацієнтів біластин у дозі 20 мг продемонстрував швидкий початок дії, подібний до цетиризину в дозі 10 мг, і більшу тривалість дії у порівнянні з фексофенадином у дозі 120 мг; у японських – початок дії біластину в дозі 20 мг був швидшим, ніж фексофенадину в дозі 60 мг [41, 42].
Щодо зменшення вираженості симптомів, ефективність біластину в дозі 20 мг 1 раз на добу в дорослих/підлітків із САР або ЦАР була вищою, ніж у групі плацебо, і подібна до такої дезлоратадину в дозі 5 мг 1 раз на добу, цетиризину в дозі 10 мг 1 раз на добу або фексофенадину в дозі 60 мг 2 рази на добу [14, 17–19]. У пацієнтів із ЦАР зниження загальної частоти назальних та очних симптомів, а також покращення якості життя, які спостерігали при застосуванні біластину в дозі 20 мг один раз на добу, зберігалися впродовж 1 року [43].
Положення 16: Загальна частота побічних ефектів при застосуванні біластину в дослідженнях АР була загалом подібною до плацебо. Низька частота сонливості на тлі прийому біластину може мати велике значення, оскільки АР сам по собі може сприяти сонливості і порушувати психомоторні функції у пацієнтів (48 респондентів, 96% згодні, 56% повністю згодні).
АР може спричинювати седативний ефект і порушувати психомоторні функції, що негативно впливає на здатність керувати автомобілем або академічну успішність; тому бажано, щоб лікування АГП не порушувало здатність до концентрації та когнітивні функції [20, 22, 44]. Виникнення побічних ефектів було менш частим при застосуванні біластину в дозі 20 мг 1 раз на добу, ніж у разі використання цетиризину в дозі 10 мг 1 раз на добу, зокрема, як сонливості (1,8 проти 7,5%; p<0,001), так і втоми (0,4 проти 4,8%; p=0,02) [17]. Доведено, що лікування біластином пацієнтів з АР впродовж 1 року є безпечним і добре переноситься [43].
Положення 17: Було продемонстровано, що біластин ефективно покращує якість життя, згідно з даними QoL, у пацієнтів з АР, що підкреслює помітний негативний вплив захворювання на широкий спектр сфер повсякденної діяльності (48 респондентів, 96% згодні, 54% повністю згодні).
Відомо, що АР призводить до обмеження повсякденної діяльності, погіршення концентрації, зменшення продуктивності, порушень сну і сексуальної функції, що негативно впливає на якість життя та створює суттєвий економічний тягар для системи охорони здоров’я [45–47]. Поліпшення якості життя, згідно з даними QoL, зумовлене прийомом біластину у дозі 20 мг 1 раз на добу в пацієнтів з АР, було подібним до того, що спостерігалося при застосуванні лоратадину в дозі 10 мг або дезлоратадину в дозі 5 мг 1 раз на добу [14–16].
Біластин для лікування кропив’янки
Положення 18: Пацієнти з кропив’янкою можуть отримати користь від застосування біластину завдяки ефективному зменшенню симптомів ХСК, зокрема свербежу (48 респондентів, 98% згодні, 67% повністю згодні).
Високий рівень консенсусу щодо переваг біластину в лікуванні симптомів кропив’янки підтверджується наявними доказами. Біластин у дозі 20 мг 1 раз на добу був значно ефективнішим, ніж плацебо, і так само ефективним, як левоцетиризин у дозі 5 мг 1 раз на добу, щодо полегшення симптомів ХСК (за загальною оцінкою симптомів) [25, 26]. Біластин також значно краще, ніж дезлоратадин і рупатадин, зменшував свербіж у здорових добровольців з гістамін-індукованими пухирями і еритемою, тоді як ані дезлоратадин, ані рупатадин не забезпечували значуще зменшення свербежу у порівнянні з плацебо [48]. У пацієнтів із помірною та тяжкою ХСК, у котрих не спостерігали відповідь на інші АГП у дозволених дозах, перехід на біластин у дозі 20 мг 1 раз на добу впродовж 2 тиж сприяв зниженню середнього показника активності кропив’янки впродовж 7 послідовних днів на 37% і вираженості свербежу й пухирів на 44% і 29% відповідно [49].
Положення 19: Біластин добре переноситься дорослими пацієнтами з кропив’янкою, із загальною частотою побічних ефектів, подібною до плацебо, яка залишається незмінною в довгостроковій перспективі, без ознак посилення седативного ефекту, порушення здатності керувати автомобілем або психомоторних функцій (48 респондентів, 96% згодні, 65% повністю згодні).
Такі результати демонструють повну обізнаність Групи експертів щодо профілю безпеки біластину відповідно до наявних доказів. Дорослі пацієнти з ХСК або свербежем, котрі отримували лікування впродовж 1 року, демонстрували хорошу переносимість лікування біластином і не спостерігали змін щодо інтервалу QTc [50–53]. Сонливість і втома при застосуванні біластину виникали значно рідше, аніж при застосуванні цетиризину [5]. Біластин при застосуванні у терапевтичній дозі 20 мг впродовж 1 тиж не чинив негативного впливу на рівень уваги та реактивності у пацієнтів з алергією, котрі виконували тест з водіння на швидкісному симуляторі Формули-1 [54].
Положення 20: Біластин покращує якість життя у пацієнтів із ХСК, за даними QoL, що підкреслює значний несприятливий вплив захворювання на повсякденну активність пацієнтів (48 респондентів, 98% згодні, 56% повністю згодні).
Добре відомо, як знижується якість життя у пацієнтів із ХК [55, 56]. У пацієнтів із ХСК, котрі отримували біластин у дозі 20 мг 1 раз на добу, спостерігали значне покращення якості життя, про що свідчить значне зниження загального показника середнього Дерматологічного індексу якості життя (Dermatology Life Quality Index, DLQI), яке спостерігали через 4 тиж застосування біластину, в порівнянні з плацебо, в ході масштабного рандомізованого дослідження (–9,45 проти –5,93; p<0,001) [16, 25, 26].
Висновки
вгоруОтримані результати підтверджують визначну роль АГП ІІ покоління в лікуванні АР і кропив’янки, підкреслюючи потенційні переваги біластину щодо контролю симптомів і переносимості препарату.
Реферативний огляд статті Giorgio Walter Canonicaetal. «Bilastine for the treatment of allergic rhinoconjunctivitis and urticaria: results from an international Delphi study», Drugs Context. 2024;13:2024–2–3,
підготувала Дарина Павленко.
Повну версію дивіться: https://www.drugsincontext.com/bilastine-for-the-treatment-of-allergic-rhinoconjunctivitis-and-urticaria-results-from-an-international-delphi-study/