Епідеміологічні характеристики захворюваності шкіри за результатами надання естетичної медичної допомоги
страницы: 70-73
.jpg) Естетичні проблеми шкіри значною мірою визначають обсяг надання дерматологічної допомоги населенню. Однією з особливостей сучасного стану дерматології в Україні є певний характер поширеності деяких захворювань шкіри, з якими пацієнти звертаються за медичною допомогою, зокрема до спеціалістів галузі естетичної медицини та косметології [1, 2]. Тому дослідження епідеміологічних характеристик окремих форм захворювань шкіри необхідне для визначення діагностичних і лікувальних алгоритмів.
Естетичні проблеми шкіри значною мірою визначають обсяг надання дерматологічної допомоги населенню. Однією з особливостей сучасного стану дерматології в Україні є певний характер поширеності деяких захворювань шкіри, з якими пацієнти звертаються за медичною допомогою, зокрема до спеціалістів галузі естетичної медицини та косметології [1, 2]. Тому дослідження епідеміологічних характеристик окремих форм захворювань шкіри необхідне для визначення діагностичних і лікувальних алгоритмів. 
Метою дослідження було вивчення структури дерматологічної захворюваності естетичного профілю, починаючи з 2001 р., за даними звертань пацієнтів до Інституту пластичної хірургії та косметології «Віртус» Київського й Одеського регіонів.
Матеріали та методи дослідження
				Під час проведення епідеміологічних досліджень визначали кількість відповідних захворювань за даними історій хвороб. При цьому встановлювали точність первинної діагностики захворювання, факт надання й обсяг первинної та вторинної медичної допомоги хворим. Всі відомості заносили в електронну базу даних. 
				У дослідженні було проаналізовано відомості трьох трирічних періодів спостереження за хворими, які звертались у клініку «Віртус» та її філії з приводу захворювань шкіри (2001-2003 рр.; 2004-2006 рр.; 2007-2009 рр.). Загалом було проаналізовано 1 672 випадки первинних і 2 207 випадків повторних звертань.
				Загальну захворюваність визначали з огляду на чисельність населення Одеського та Київського регіонів, яка змінювалася відповідно до демографічної ситуації. Ці відомості отримували з офіційних статистичних джерел у період проведення дослідження. Пацієнтів, які зверталися за допомогою з інших регіонів України, виключали з розрахунку.
				Усі результати дослідження обробляли статистично із застосуванням загальноприйнятих в епідеміологічних дослідженнях критеріїв оцінки відмінностей між групами.
Результати досліджень та їх обговорення
Кількість вперше діагностованих захворювань шкіри на 1 000 населення в 2001 р. становила 7,3; в 2009 р. – 11,7. Кількість пацієнтів, яким було надано консультації в період 2007-2009 рр., порівняно з періодом 2001-2003 рр. збільшилася на 15,5% (рис. 1). Співвідношення вперше виявлених захворювань і повторних звертань у 2001-2003 рр. становило 1:1,27; 1:1,38 і 1:1,30 відповідно.
				Співвідношення кількості пацієнтів жіночої та чоловічої статі в дослідженні – 1,4:1,0 (вперше встановлені діагнози) та 1,2:1,0 (повторні звертання і обстеження). У спостереженнях використовували дані хворих, старших 16 років (середній вік пацієнтів, яким діагноз встановлювали вперше, становив 47,8 року; пацієнтів, які звертались за допомогою повторно, – 53,5 року).
				Згідно з дослідженням спектра відповідних нозологічних форм, які спостерігали в клініці протягом 2009 р., кількість доброякісних новоутворень шкіри (ДНШ), як вірусної, так і невірусної етіології, та злоякісних новоутворень шкіри разом становила 48,0% (вперше діагностовані захворювання) та 35,0% (повторні звертання; рис. 2). Екзематичні ураження та псоріаз разом становили приблизно десяту частину всіх патологічних станів, за яких надавали як первинну, так і вторинну медичну допомогу. Частка хворих з інфекційно-запальними ураженнями шкіри, яким надавали вторинну медичну допомогу, порівняно з кількістю пацієнтів, яким надавали первинну медичну допомогу, була незначною. Причому інфекційно-запальні ураження під час надання первинної допомоги майже відповідали показникам первинної допомоги з приводу екзематичних уражень шкіри (рис. 3). У пацієнтів, яким надавали первинну медичну допомогу, переважали доброякісні новоутворення шкіри різної етіології та звичайне акне.
				Аналіз хірургічної допомоги протягом 2009 р., яку надавали пацієнтам з вперше виявленими пухлинними ураженнями шкіри, засвідчив, що абляційні методи видалення найчастіше (25,1%) застосовували під час первинного звертання пацієнтів за медичною допомогою (табл. 1). Завдяки використанню лазера та радіовипромінювання в онкодерматології загальна кількість абляційних видалень стала значно перевищувати кількість випадків надання допомоги хірургічними та кріометодиками, оскільки хірургічний метод є менш косметичним, а застосування кріовпливу призводить до значної кількості повторних звертань пацієнтів.
				
| Кількість  звертань |  Вперше діагностовані  |  Повторні звертання | ||
|  абс. число випадків |  % |  абс. число випадків |  % | |
| Хірургічне видалення | 119  | 7,2 | 16  | 0,7 | 
| Діагностична біопсія | 28  | 1,8 | 2 | 0,06 | 
| Лазерне видалення (абляція) | 423  | 25,1 | 103  | 4,7 | 
| Кріотерапія | 171  | 10,2 | 436 | 19,8 | 
Як видно з даних, наведених у табл. 2, дещо менше половини всіх пацієнтів повторно відвідували клініку для планового обстеження й отримання консультації. Причиною повторного відвідування у 42,6% пацієнтів була необхідність моніторингу проявів захворювання. Крім того, повторні відвідування в 28,7% випадків були зумовлені проведенням лікувальних заходів, у 18,5% – виконанням додаткових діагностичних обстежень. У 6,9% пацієнтів не було очевидної причини для повторного звертання.                
|  Види медичної допомоги |  Первинні  звертання |  Повторні звертання | 
| Надання медичної допомоги та виписування зі стаціонару без подальшого обстеження | 45,7 | 24,8 | 
| Повторний огляд | 45,8 | 71,6 | 
| Повторний огляд в інших медичних 
                            закладах | 4,9 | 2,7 | 
| Стаціонарне лікування | 0,5 | 0,8 | 
| Немає точних даних | 4,7 | 0,9 | 
				  Зміни спектра захворювань, які виявляли за період з 2001 по 2009 р., полягали в збільшенні кількості злоякісних і доброякісних новоутворень шкіри (рис. 4 а, б). Згідно з проведеним аналізом, з 2001 по 2003 р. кількість пацієнтів, яким вперше встановили діагноз захворювання, становила 521 (див. рис. 4 а). При цьому найчастіше (41,6%) виявляли доброякісні ураження шкіри (див. рис. 4 б). За період з 2006 по 2009 р. захворюваність на доброякісні ураження шкіри збільшилася на 23,0%. За цей період захворюваність на псоріаз та інфекційно-запальні ураження шкіри мала більш-менш стабільний характер, тоді як на звичайне акне мала тенденцію до зростання (див. рис. 4 а). Частка повторних звертань хворих із доброякісними ураженнями шкіри в 2006-2009 рр. становила 23,6% від загальної кількості повторних звертань, і їх кількість порівняно з періодом 2001-2003 рр. зросла на 9,6% (див. рис. 4 б). Частота повторних звертань з приводу екзематичних уражень, псоріазу та злоякісних новоутворень шкіри за цей період також зросла, але не так значно (див. рис. 4 б).
				  Особливу увагу привернуло визначення частоти вперше встановлених діагнозів окремих видів найпоширеніших поверхнево розташованих доброякісних новоутворень шкіри (табл. 3).
                
| Нозологічні форми |  2001-2003 рр. |  2004-2006 рр. |  2007-2009 рр. | |||
|  абс. число |  (%) |  абс. число |  (%) |  абс. число |  (%) | |
| Звичайні, плоскі та підошвові 
                            бородавки | 42 | 8,1 | 45 | 8,1 | 58 | 9,8 | 
| Гострокінцеві кондиломи | 20 | 3,8 | 25 | 4,5 | 28 | 4,7 | 
| М’які фіброми | 25 | 4,8 | 27 | 4,8 | 27 | 4,5 | 
| Дерматофіброми | 24 | 4,6 | 21 | 3,8 | 27 | 4,5 | 
| Себорейний 
                            кератоз | 51 | 9,8 | 47 | 8,4 | 46 | 7,7 | 
| Набуті дермальний та комбінований меланоцитарні невуси | 37 | 7,1 | 39 | 7,0 | 53 | 8,9 | 
| Вроджений 
                            меланоцитарний невус | 18 | 3,4 | 19 | 3,4 | 28 | 4,7 | 
| ВСЬОГО | 217 | 41,6 | 223 | 40,0 | 267 | 44,9 | 
|  За період спостереження реєстрували відносне збільшення частоти виявлення папіломавірусних дерматозів (звичайні, плоскі та підошвові бородавки, гострокінцеві кондиломи), м’яких фібром (акрохордони) та дерматофібром, набутих і вроджених меланоцитарних невусів. | 
				Так, зокрема, кількість пацієнтів з папіломавірусними дерматозами збільшилася в 1,38 разу, набутими меланоцитарними невусами – в 1,4 разу, вродженими меланоцитарними невусами – в 1,08 разу. У той самий час кількість хворих на себорейний кератоз дещо зменшилася, хоча з 2004 по 2009 р. цей показник залишався стабільним. 
				Оцінка частоти окремих форм доброякісних утворень шкіри за період спостереження з 2006 по 2009 р. засвідчила, що найбільшою серед вперше діагностованих захворювань була частка м’якої фіброми (множинна форма) та набутих меланоцитарних невусів (23 і 20% відповідно). Також досить часто (17,0%) реєстрували себорейний кератоз. У той самий час частота решти видів доброякісних процесів була невисокою: не перевищувала 10%. 
				Таким чином, отримані результати свідчать, що захворюваність на хвороби шкіри з 2001 по 2009 р. зросла з 7,3 до 11,7. Також відбулося збільшення кількості пацієнтів, які отримали консультації – на 15,5%. Відносно високі статистичні показники можна пояснити тим, що клініка «Віртус» надає безкоштовні консультації, а також дерматокосметологічним профілем діяльності, який добре відомий багатьом пацієнтам.
				Зазначені динамічні зміни відбуваються на тлі значних змін як демографічної структури населення, так і якості та структурно-організаційного складу ресурсів надання медичної допомоги в регіоні. Подібні чинники, вочевидь, мають вплив на кінцевий результат епідеміологічної оцінки відповідних захворювань шкіри та відповідають міжнародному досвіду їх проведення. Так, відомий історичний факт, коли за період з 1980 по 2005 р. в Шотландії відбулося скорочення стаціонарних дерматологічних ліжок на 82%, що супроводжувалося зростанням кількості дерматологічних консультацій на 50% [9]. Крім того, встановлені нами тенденції можуть бути наслідком як збільшення можливостей діагностичних технологій, так і результатом актуалізації естетичних вимог до стану шкіри [10]. Однією з причин подібної ситуації також може бути збільшення середнього віку пацієнтів з відповідним зростанням захворюваності, зокрема на пухлинні ураження шкіри [2, 7].
| Варто наголосити, що, згідно з даними епідеміологічних досліджень [9], за 25-річний період спостереження зареєстроване триразове збільшення захворюваності на рак шкіри, а загальна кількість звертань (первинних і повторних) з приводу доброякісних і злоякісних новоутворень шкіри збільшилася в шість разів, починаючи з 1980 р. | 
				Частка доброякісних і злоякісних новоутворень шкіри разом становила 48% (вперше встановлений діагноз) і 37% (повторні звертання пацієнтів). 
				За період з 1999 по 2005 р. у Донецькому та прилеглих регіонах захворюваність на меланому (порівняно з 1970 р.) збільшилась в 6,3 разу, тоді як у Красноярському краї захворюваність на злоякісні новоутворення шкіри – в 1,7 разу [1, 3]. Загальна кількість випадків екземи та псоріазу (за даними наших досліджень) становила приблизно десяту частину всіх патологічних станів як вперше виявлених, так і при повторних звертаннях. Під час первинних звертань переважали інфекційно-запальні прояви й акне. Подібна динаміка впливає на загальний обсяг і види хірургічної допомоги [6, 8].
				Абляційні методи лікування застосовували у 25,1% випадків первинних звертань пацієнтів, у яких було виявлено ДНШ. Причому діагнози ДНШ найчастіше встановлювали під час первинного огляду пацієнтів, і їх частка за період 2001-2009 рр. збільшилася з 41,6 до 44,9%. Порівнянно з першим періодом спостереження (2001-2003 рр.) захворюваність на ДНШ, злоякісні ураження шкіри й екзему збільшилася з 23 до 26,9%. Кількість повторних звертань хворих з ДНШ у 2006-2009 рр. порівняно з періодом 2001-2003 рр. зросла на 9,6%.
Література
1. Грищенко С.В. Общие закономерности формирования онкопатологии кожи и губы у населения крупного промышленного региона // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. – Т. 4, № 2. – С. 177-181.
				2. Гуслицер Л.Н. Эпидемиология злокачественных опухолей на Украине. – К.: Наук. думка, 1988. – 184 с.
				3. Заболеваемость злокачественными новообразованиями кожи в Красноярском крае / Т.Г. Рукша, А.Е. Детцель, А.Б. Салмина и соавт. // Бюллетень сибирской медицины. – 2008. – Т. 1. – С. 119-123.
				4. Accuracy of clinical diagnosis of skin lesions / C.F. Heal, B.A. Raasch, P.G. Buettner, D. Weedon // British Journal of Dermatology. – 2008. – Vol. 159, N 3. – P. 661-668.
				5. Dermatological workload: primary versus secondary care / O.A. Kerr, E.C. Benton, J.J. Walker et al. // Br. J. Dermatol. – 2007. – Vol. 157 (Suppl. 1). – P. 1-2. 
				6. Motley R. Multi-professional guidelines for the management of the patient with primary cutaneous squamous cell carcinoma / R. Motley, P. Kersey, C. Lawrence // Br. J. Dermatol. – 2002. – Vol. 146. – P. 18-25.
				7. Seborrhoeic keratoses in patients with internal malignancies: a case-control study with prospective accrual of patients / A. Fink, D. Filz, G. Krajnik et al. // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2009. – Vol. 23, N 11. – P. 1316-1319.
				8. Telfer N.R. Guidelines for the management of basal cell carcinoma / N.R. Telfer, G.B. Colver, P.W. Bowers // Br. J. Dermatol. – 1999. – Vol. 141. – P. 415-423.
				9. The changing face of dermatological practice: 25 years’ experience / E.C. Benton, O.A. Kerr, A. Fisher et al. // Br. J. Dermatol. – 2008. – Vol. 159. – P. 413-418.
				10. The value of in-patient dermatology: a survey of in-patients in Scotland and Northern England / C.S. Munro, J.G. Lowe, P. McLoone et al. // Br. J. Dermatol. – 1999. – Vol. 140. – P. 474-479.









 
                             
                            