Найбільш ефективні засоби лікування епідермофітії стоп (стопа атлета)

pages: 44

26 March, 2017

Відповідь на основі даних доказової медицини

Місцева терапія є ефективною для лікування епідермофітії стоп. Ефективність місцевого застосування тербінафіну становить 70%, препарат відпускається без рецепта і потребує застосування лише впродовж 1-2 тиж. Два інші безрецептурні засоби для топічної терапії, толнафтат і міконазол, потребують призначення впродовж 2-4 тиж для досягнення навіть нижчих показників виліковності, хоч і є дещо дешевшими (рівень доказовості А (РД А).

Найбільш ефективним для лікування епідермофітії стоп є пероральне призначення тербінафіну в дозі 250 мг двічі на добу впродовж 2 тиж (показник клінічного одужання – 94%). Пероральна терапія може виявитись необхідною при гіперкератозі стоп, тяжкому перебігу захворювання, неефективності місцевої терапії, хронічних інфекціях і імуносупресії (РД В; на основі даних невеликих рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) з обмеженим прямим порівнянням препаратів).

Узагальнення фактичних даних

Згідно з Кохранівською базою даних системних оглядів [1, 2] на основі 72 плацебо-контрольованих досліджень засобів топічної терапії, показники їх ефективності є наступними: ундеценова кислота – 72%; алліламіни (тербінафін, нафтифін, бутенафін) – 70%; толнафтат – 64%; азоли (міконазол, клотримазол, кетоконазол, еконазол, оксиконазол) – 47%. Метааналіз 11 РКД дозволяє припустити, що алліламіни дещо ефективніші, ніж азоли.

Пероральні протигрибкові препарати є дороговартісними і можуть зумовлювати системні побічні ефекти. Грізеофульвін і кетоконазол схвалені для перорального застосування, але в інструкції до препарату чітко вказано, що вони повинні призначатись лише в разі неефективності топічної терапії. Грізеофульвін застосовується понад 30 років, добре переноситься, його ефективність при лікуванні дерматомікозів становить близько 60% [3]. Ефективність кетоконазолу така сама, але його використання при шкірних інфекціях обмежене у зв’язку з множинною лікарською взаємодією і серйозними побічними ефектами. В ході 3 плацебо-контрольованих РКД застосування ітраконазолу в різних дозах і різними курсами продемонструвало хороші показники клінічного одужання при стопі атлета за типом мокасин (51-85%). Найбільш ефективним виявилось призначення ітраконазолу в дозі 200 мг двічі на добу впродовж 1 тиж. У масштабному подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні всіх форм епідермофітії стоп Де Кайзер і співавт. [4] порівняли ефективність 2-тижневого призначення тербінафіну в дозі 250 мг/добу та ітраконазолу в дозі 100 мг/добу. Через 8 тиж вони виявили, що ефективність тербінафіну вища за таку ітраконазолу (94,1 проти 72,4%). В одному багатоцентровому відкритому дослідженні показник ефективності лікування для флуконазолу в дозі 150 мг становив 77% при використанні 1 раз на тиждень упродовж 3 тиж. В таблиці наведено підсумовані дані.

Рекомендовані засоби місцевої терапії стопи атлета

Препарат

Ефективність, %

Лікарська форма

Кратність прийому та тривалість терапії*

Коментарі

Міконазол

47

2% лосьйон, спрей, крем, порошок

Двічі на добу впродовж 2-4 тиж

Недорогий, безрецептурний

Тербінафін

70

1% крем, розчин, спрей

Двічі на добу впродовж 1–2 тиж

Менша тривалість лікування, безрецептурний

Нафтифін

70

1% гель, крем

1 раз на добу впродовж 2-4 тиж

Один раз на добу, рецептурний

Бутенафін

70

1% крем

1 раз на добу впродовж 4 тиж

Один раз на добу, рецептурний

Толнафтат

64

1% порошок, спрей, крем

Двічі на добу впродовж 2-4 тиж

Недорогий, безрецептурний

Примітка: *кратність прийому та тривалість терапії визначаються типом захворювання.

 

Інші рекомендації

Керівництва Американської академії дерматології [5] рекомендують для початкового лікування дерматофітії стоп місцеву терапію! Пероральні засоби можуть бути необхідні для лікування пацієнтів з гіперкератозом підошов, пацієнтів з обмеженими можливостями, при обширному ураженні, неефективності місцевого лікування, хронічній інфекції або імуносупресії.

References

1. Crawford F, Hart R, Bel-Syer S, Togerson D, Young P, Russell I. Cochrane Review. In: The Cochrane Library, Issue 3, 2001. Oxford: Update Software.

2. Hart R, Sally E, Bell-Syer S, Crawford F, Togerson D, Young P, Russell I. BMJ 1999;319:79-82.

3. Pierard G, Arrese J, Pierrard-Franchimont C. Drugs 1996;52:209.

4. De Keyser P, De Backer M, Massart DL, Westelnick KJ. Br J Dermatol 1994;130:22-5.

5. Drake LA, Dinehart SM, Farmer ER, et al. J Am Acad Dermatol 1996;34:282-6.

J Fam Pract. 2002 January;51(1):15-22. Tsveti Markova, MDWayne State University Expert literature search by E. Diane Johnson, MLS

Our journal in
social networks: