Застосування біластину в лікуванні кропив’янки: досвід випадків з оригінальної клінічної практики

Вступ

Кропив’янка (КР) є поширеним дерматологічним захворюванням, яке значно порушує якість життя і проявляється появою гіперемованого сверблячого висипу з характерними пухирцями і/або ангіоневротичним набряком (АНН), що є результатом периферичної вазодилатації та збільшеної судинної проникності. Виділяють три клінічні фенотипи захворювання в залежності від його тривалості (гостра або хронічна КР) та наявності чи відсутності індукуючих факторів (індукована чи спонтанна) [1].

КР може значно погіршувати якість життя (QoL), сну і негативно впливати на роботу чи навчання. Міжнародні рекомендації трактують хронічну спонтанну кропив’янку (ХСК) як непередбачувану появу пухирів і/або АНН впродовж більше 6 тиж через відомі (наприклад, автореактивність) або невідомі причини. Індуковану КР класифікують на основі провідних провокуючих факторів: симптоматичний дермографізм, вібраційний АНН і КР, спричинена холодом, сповільненого типу під тиском, сонячними, тепловими, холінергічними, контактними або аквагенними тригерами [2].

Ризик перенести КР впродовж життя становить майже 10%, причому жінки хворіють принаймні вдвічі частіше, ніж чоловіки, і більшість пацієнтів є особами віком старше 20 років. ХСК зустрічається приблизно в однієї чверті населення [1]. Враховуючи високу поширеність та значний негативний вплив захворювання на якість життя, економічний тягар його хронічних форм є значним [3].

Оскільки КР опосередкована переважно вивільненням гістаміну, H1-антигістамінні препарати (АГП) є основою лікування. Проте застосування АГП І покоління обмежене побічними ефектами, такими як антихолінергічні ефекти, седативний ефект, сонливість, втома, порушення концентрації та пам’яті через проникнення препаратів у центральну нервову систему (ЦНС); можуть взаємодіяти з алкоголем і лікарськими засобами [4].

З іншого боку, препарати ІІ покоління є більш селективними до периферичних гістамінових H1-рецепторів, менш ліпофільними (що зводить до мінімуму побічні ефекти з боку ЦНС) і виявляють протиалергічні властивості [5]. Настанови рекомендують застосовувати АГП ІІ покоління як препарати першої лінії для тривалого лікування КР. Терапія АГП має першочергове значення в лікуванні КР [2].

Біластин – АГП ІІ покоління, показаний дорослим, підліткам старше 12 років і дітям віком старше 4 років (Канада) або старше 6 років (Європа) з масою тіла щонайменше 20 кг для симптоматичного лікування КР та алергічного ринокон’юнктивіту (АРК) [6–9]. Біластин є високоселективним щодо Н1-рецепторів гістаміну, має добре задокументований профіль ефективності й безпеки, який охоплює швидкий початок і пролонговану дію та менший седативний потенціал, ніж решта АГП ІІ покоління [10].

Основна мета досліджень випадків КР, що їх представлено в даному огляді, полягає в тому, щоб відстежити тривале застосування біластину в різних пацієнтів (із ХСК або хронічною індукованою КР (ХІК).

Реальні випадки, які обговорюються в статті, були подані членами комісії дослідження Original Real-world case of Bilastine In Treatment (ORBIT) і підтверджені даними наукової літератури.

Методи дослідження

Дослідження ORBIT зосереджене на реальних випадках використання біластину для тривалого лікування КР як у дорослих, так і в дітей. Під «тривалим лікуванням» розуміють терапевтичний процес тривалістю понад 3 міс з призначенням біластину в дозуванні 20 мг і 10 мг для дорослих і дітей відповідно.

Ця стаття охоплює 8 «важких для лікування» випадків, які були описані та обговорені на засіданні Консуль­тативної ради STAR-D, що відбулося 29 травня 2021 р. в Сінгапурі. Випадки були зафіксовані в Гонконгу, Індії, Малайзії, Філіппінах (2 випадки), Тайвані, Таїланді та В’єтнамі.

Критерії включення

Були включені важкі для лікування випадки КР в дорослих і дітей, які отримували біластин у дозі 20 мг OD (дорослі) або 10 мг (діти) на добу. Для лікування біластином застосовували оригінальний препарат біластину, його призначали відповідно до інструкції з використання.

Діагностика

Випадки були діагностовані та класифіковані відповідно до міжнародних рекомендацій як ХСК (на основі відсутності впливу відомих зовнішніх фізичних подразників) або ХІК [2].

Огляд літератури

Для забезпечення доступу до відповідних клінічних досліджень біластину для лікування КР 13 серпня 2021 р. було проведено огляд літератури з використанням пошукових термінів «біластин» і «кропив’янка». Публікації, що стосувалися поєднання АРК і КР, вилучалися, як і публікації, що містили показання, для яких біластин наразі не схвалений.

Роль комісії експертів

Автори статті склали експертну комісію, до якої увійшли алергологи і дерматологи Азіатсько-Тихо­океанського регіону, які регулярно лікують пацієнтів із такими захворюваннями, як КР (у тому числі уртикарний васкуліт і свербіж різної етіо­логії, наприклад, атопічний дерматит) у повсякденній клінічній практиці. Ці спеціалісти мають досвід використання АГП ІІ покоління, зокрема біластину, і тому були запрошені представити реальні приклади, що мають відношення до КР.

Під час одноденної авторської зустрічі експерти представили випадки зі своєї практики, після чого відбулося групове обговорення й автори вирішили, які з реальних випадків використання біластину слід внести до рукопису. Статтю розроблено, розглянуто членами комісії та підготовлено до публікації.

Результати

Огляд літератури

Загалом було відібрано та оцінено на релевантність 62 публікації. Результати відповідних клінічних досліджень біластину для лікування КР наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Біластин у клінічних дослідженнях ХСК

Велике рандомізоване подвійне сліпе контрольоване за допомогою плацебо або активного лікування дослідження пацієнтів із ХСК підтвердило порівнянну ефективність і безпеку застосування біластину в дозі 20 мг 1 раз на добу і левоцетиризину в дозі 5 мг 1 раз на добу, а також значне покращення головного показника ефективності, загальної оцінки симптомів [11].

Подібним чином, у рандомізованому контрольованому дослідженні (РКД) з паралельними групами за участю пацієнтів із ХСК в Індії застосування біластину в добовій дозі 20 мг і левоцетиризину в добовій дозі 5 мг значно покращило показники ефективності в порівнянні з вихідним рівнем за 7-денною оцінкою активності КР. Зареєстровані в цьому дослідженні небажані явища, пов’язані з лікуванням, такі як сонливість, частіше спостерігали в групі левоцетиризину, ніж біластину (63% проти 12,9%; p=0,002) [12].

У японському РКД за участю дорослих пацієнтів із ХСК прийом біластину (20 або 10 мг на добу) значно покращив показники ефективності, у тому числі головний показник (зміна загальної оцінки симптомів у порівнянні з вихідним рівнем), на відміну від плацебо [13]. Усі дослідження показали хороший профіль безпеки і переносимості біластину (див. таблицю 1).

Звіти про випадки

У наведених клінічних випадках біластин застосовували для тривалого лікування КР. Пацієнтами були особи віком 10–75 років, 50% (n=4) із них були жінками. Серед випадків був 1 педіатричний – вік 10 років, 5 випадків у пацієнтів віком від 20 до 61 року та 2 випадки в осіб віком старше 65 років. У 7 пацієнтів діагностовано ХСК (випадки 1–3, 5–8) і в 1 (випадок 4) – холінергічну КР (табл. 2).

Таблиця 2. Випадкиa ХСК та ХІК, які лікувалися біластином

У 4 випадках ХСК (2, 3, 5, 8) сонливість, спричинена АГП, була побічним ефектом (ПЕ), пов’язаним із попереднім лікуванням (перед застосуванням біластину). У пацієнта з Випадку 3, який спочатку лікувався АГП І (хлорфенірамін), а потім ІІ (левоцетиризин, кетотифен) покоління, спостерігали сонливість і відчуття дисоціації, через що він не міг зосередитися на своїй денній роботі. Випадок 5, 20-річна студентка, спочатку лікувалася гідроксизином (АГП І покоління) і через денну седативну дію не могла зосередитися під час лекцій, а її пам’ять погіршилася. У Випадку 8 чоловік похилого віку, який отримував цетиризин (АГП ІІ покоління), страждав від сонливості та мав труднощі із прокиданням уранці. Зрештою, педіатричний пацієнт (Випадок 2) отримував АГП І (хлорфенірамін) та ІІ (цетиризин) покоління і мав сонливість, пов’язану з порушеннями сну та втомою впродовж дня, що вплинуло на його навчання в школі.

Після лікування біластином проблеми із сонливістю, спричиненою АГП, були вирішені в усіх випадках, тоді як КР добре контролювалася.

Сонливість, спричинена поганою якістю сну через свербіж, була основною проблемою в пацієнта з Випадку 1. Через це йому було складно зосереджуватися, що створювало проблеми на роботі та мало не стало причиною двох автомобільних аварій. Як і в 4 описаних вище випадках (2, 3, 5, 8), однією з причин вибору біластину була відсутність у нього або мінімальний седативний ефект. У пацієнта з Випадку 1 спостерігали хорошу відповідь на лікування біластином, і він зміг повернутися до роботи.

Іншими причинами вибору біластину в цій серії випадків стали його хороший профіль безпеки та переносимості, у тому числі в пацієнтів похилого віку з/без ниркової недостатності (Випадок 8), економічна ефективність, швидкий початок дії та відсутність імуносупресивних ефектів. У пацієнта педіатричного профілю (Випадок 2) додатковою перевагою біластину (у дозі 10 мг) була його проста у використанні ородиспергована форма таблеток, яка, на відміну від більшості рідких форм АГП, не потребувала зберігання в холодильнику і дозування з поправкою на вік або вагу (що дає змогу уникнути можливих помилок дозування).

Щодо пацієнтів похилого віку з ХСК, у Випадку 7 спостерігали стійке захворювання, що не реагувало на застосування АГП ІІ покоління (фексофенадин, левоцетиризин, дезлоратадин, ебастин), а у Випадку 8 – численні супутні захворювання (ЦД 2 типу, гіпертонія, гіперліпідемія, пароксизмальна фібриляція передсердь, хронічна хвороба нирок (ХХН) стадія 3, доброякісна гіпертрофія передміхурової залози). В обох випадках відповідь на біластин у дозі 20 мг/добу була хорошою, а у Випадку 8 спостерігали помітне покращення якості життя, у тому числі можливість продовжити гру в гольф після зникнення симптомів.

Випадок 6 – 61-річна жінка з алергічним ринітом і КР, що виникла знов. Її симптоми добре контролювалися біластином у поєднанні з дезлоратадином, монтелукастом (антагоніст лейкотрієнових рецепторів) і кремом із сечовиною без розвитку денної сонливості.

У Випадку 4 діагностували холінергічну КР, спричинену підвищенням температури тіла та потовиділенням, що виникали під час фізичного навантаження і виявляли значний негативний вплив на якість життя пацієнтки. Лікування біластином сприяло швидкому зменшенню симптомів, що покращило якість життя пацієнтці та дало їй змогу відновити регулярні фізичні вправи.

Обговорення

У наведених випадках біластин застосовували для тривалого лікування КР в пацієнтів віком від 10 до 75 років, які потребували терапії АГП ІІ покоління.

Біластин (20 мг 1 раз на добу для дорослих; 10 мг 1 раз на добу для дітей) добре переносився і був ефективним у всіх пацієнтів.

Причинами вибору біластину в різних випадках стали його добре задокументований профіль безпеки та переносимості, що було особливо важливо для пацієнта похилого віку з декількома супутніми захворюваннями, такими як ЦД 2 типу, гіпертонія, гіперліпідемія, пароксизмальна фібриляція передсердь, ХХН 3 стадії та доброякісна гіпертрофія передміхурової залози. Іншими перевагами були відсутність седативного ефекту (або мінімальний), швидкий початок дії, відсутність імуносупресивних ефектів і економічна ефективність.

Зазначені причини вибору біластину в реальних випадках узгоджуються з консенсусною точкою зору групи експертів з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які визнали біластин оптимальним для лікування КР (та АРК) через його високу ефективність і безпеку, а також відповідність особливим групам пацієнтів і відсутність седативного ефекту [14].

На основі даних про окупацію мозкових Н1-рецепторів АГП поділяють на неседативні (<20%), менш седативні (20–50%) і седативні (≥50%) [15]. Серед АГП ІІ покоління біластин і фексофенадин класифікують як АГП, що не проникають у головний мозок [15].

В наведених випадках не було зафіксовано випадків седації при застосуванні біластину, що дало змогу пацієнтам відновити нормальну трудову діяльність або навчання. Через відсутність седативного ефекту докази підтверджують, що біластин є оптимальним варіантом лікування для пацієнтів, які потребують терапії цими препаратами, що, зі своого боку, не впливають на дрібну моторику (наприклад, водіння), як наведено у Випадку 1 цієї публікації [16, 17].

Біластин був не лише ефективним щодо полегшення симптомів ХСК, але й покращив якість життя пацієнтів, як наведено у випадках 4, 5 і 8. Подібні результати були отримані в паралельному груповому РКД за участю пацієнтів із ХСК в Індії [12]. Прийом біластину в дозі 20 мг 1 раз на добу або левоцетиризину в дозі 5 мг 1 раз на добу значно покращив стан пацієнтів у порівнянні з вихідним рівнем за 7-денною шкалою активності КР, дерматологічним індексом якості життя та загальним дискомфортом, спричиненим КР, на 42-й день (p<0,001 для всіх) [12].

Біластин (10 мг 1 раз на добу) добре переносився та був ефективним в педіатричному випадку (Випадок 2), а також у 2 пацієнтів похилого віку (Випадки 7, 8) в описаній серії клінічних випадків. У великому РКД фази ІІІ біластин у дозі 10 мг 1 раз на добу мав подібний до плацебо профіль безпеки та переносимості в дітей з АРК і/або хронічною КР [18]. Крім того, у пацієнтів похилого віку з АРК і/або КР біластин має сприятливий профіль безпеки [19]. До того ж він не виявляє кардіо­токсичних ефектів та добре переноситься пацієнтами із ХХН [10, 20]. Ці моменти були важливими для пацієнта похилого віку з декількома супутніми захворюваннями (Випадок 8).

Висновки

У наведеній невеликій, але різноманітній групі пацієнтів із КР, яку експертна група вважала такою, яку важко лікувати, біластин (застосовуваний відповідно до схваленої інструкції до застосування) добре переносився та був ефективним у довгостроковому лікуванні ХСК та випадку ХІК.

Список літератури – у редакції.

Реферативний огляд статті Wai Kwong et al. «Experience with bilastine in the management of urticaria: Original Real-world cases of Bilastine In Treatment (ORBIT) in Asia» Drugs Context. 2022;11:2021–12–2

підготувала Дарина Павленко

Повну версію дивіться: https://www.drugsincontext.com/experience-with-bilastine-in-the-management-of-urticaria-original-real-world-cases-of-bilastine-in-treatment-orbit-in-asia/