12-ті Київські дерматологічні дні 2017: весняний симпозіум
pages: 28-30
Київські дерматологічні дні (КДД), без перебільшення, є найочікуванішою подією у сучасній вітчизняній дерматології. Перші, Весняні КДД в цьому році були вже 12-ми. Захід відбувся в Києві 7–8 квітня в стінах UBI Conference Hall – сучасного центру преміум-класу. Організатором заходу виступала нова професійно-освітня платформа – Medical Knowledge Hub, головним інформаційним партнером – Українська академія дерматовенерології (УАДВ) на чолі з д-ром мед. наук, професором кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика О.І. Літусом.
Захід зібрав понад 500 фахівців з усієї України – дерматовенерологів, онкологів, фахівців естетичної медицини, а також суміжних спеціалістів. Багатосекційна система конференції сприяла можливості відвідати якомога більше цікавих засідань. Наукова програма була насиченою та різноманітною і, як завжди, максимально наближеною до потреб практикуючого спеціаліста.
В рамках КДД було проведено одразу декілька тематичних секцій, присвячених загальним питанням дерматології, онкодерматології, міждисциплінарним проблемам. Також була окрема секція, в котрій молоді спеціалісти мали змогу продемонструвати цікаві клінічні випадки з власної практики поряд з вже відомими фахівцями, наприкінці якої, також вже традиційно, було розіграно Грант на поїздку до Мюнхену на 5-ту Міжнародну літню академію практичної дерматології.
На правах господаря захід відкрив і привітав усіх учасників конференції президент УАДВ О.І. Літус. Він дав старт динамічній та науково насиченій програмі конференції. В рамках пленарних засідань першого дня виступили відомі вітчизняні фахівці, професори: директор Центру дерматології та косметології проф. Святенко Т.В. Святенко, засновник та генеральний директор Інституту регенеративної і естетичної медицини Virtus В.О. Цепколенко; професори кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика: Л.Д. Калюжна, С.В. Возіанова; завідувач кафедри дерматовенерології ДНМУ (м. Ліман), професор Р.Ф. Айзятулов, а також канд. мед. наук, доцент кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу ХМАПО В.О. Савоськіна, головний лікар Універсальної дерматологічної клініки «Євродерм» Б.В. Литвиненко, канд. мед. наук, доцент М.Р. Анфілова, канд. мед. наук, доцент К.О. Бардова, канд. мед. наук О.О. Ошивалова та ін.
Було розглянуто низку питань, які стосувались сучасного лікування мікотичної інфекції, специфічних ВІЛ-індукованих уражень шкіри, міждисциплінарних проблем – синдрому склерополікістозних яєчників у практиці дерматолога,імуноопосередкованих дерматозів, сучасних аспектів гіперпігментних уражень шкіри, диференційної діагностики гранулематозних захворювань, особливостей системної терапії псоріазу, а також, звичайно, питань естетичної дерматології – від сучасного погляду на епідермальний бар’єр до застосування продуктів біотехнології в дерматології та корекції вікових змін відомими препаратами ботоксу та гіалуронової кислоти.
Однією з найпопулярніших та найвідвідуваніших секцій КДД завжди була секція, присвячена питанням дерматоонкології, яку вже багато років поспіль організатори КДД проводять у плідній співпраці з науково-дослідним відділенням пухлин шкіри та м’яких тканин Національного інституту раку МОЗ України. Цього разу в рамках КДД проведено семінар Національного інституту раку «Злоякісні новоутворення шкіри. Сучасні погляди на діагностику та лікування», в якому взяли участь д-р мед. наук, професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Онкологія», завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України О.О. Ковальов; завідувач, д-р мед. наук, професор С.І. Коровін, старший науковий співробітник М.М. Кукушкіна – науково-дослідне відділення пухлин шкіри та м’яких тканин Національного інституту раку; завідувач патоморфологічного відділу патоморфологічної лабораторії СSD Health Care О.О. Кошик.
В рамках секції була продемонстрована статистика злоякісних новоутворень шкіри, основні чинники розвитку даної патології, оновлена класифікація меланоми за клінічною стадією TNM, результати лікування меланоми таргетною терапією та проблеми подолання її резистентності, практичні питання патогістологічної діагностики в онкології, а також історія питання, еволюція методів лікування і, звичайно, цікаві клінічні випадки.
Так, С.І. Коровін у своїй доповіді, присвяченій епідеміології та питанням профілактики злоякісних новоутворень шкіри, повідомив, що у світі щорічно на меланому шкіри захворюють близько 230 тис. осіб, вмирає з них 55 тис., а немеланомні злоякісні новоутворення шкіри є найбільш розповсюдженими формами раку у людини: щорічно реєструється близько 13 млн випадків.
В Україні, наприклад, у 2013 р. зареєстровано 19 722 випадки немеланомних раків шкіри (захворюваність 46,1 на 100 тис.), меланоми – 3 278 знову діагностованих випадків (7,2 на 100 тис.). У структурі захворюваності на онкологічну патологію в Україні немеланомні раки шкіри посідають перше місце. В інших країнах захворюваність на дану патологію становить: Германія – 195 тис. на рік; Канада – 68 тис., Швеція – 36,5 тис., Нідерланди – 22 тис. Щодо меланоми – «лідером» захворюваності є Австралія: загальний коефіцієнт захворюваності серед чоловіків – 51,6 на 100 тис., серед жінок – 40,7 на 100 тис.; далі йдуть Нова Зеландія – 45,2 та 44,7 на 100 тис. відповідно, Швеція – 19,8 та 19,9 на 100 тис., США – 16,4 та 12,9 на 100 тис., тощо.
О.О. Ковальов зупинився на сучасних можливостях персоніфікованого лікування BRAF-мутованої меланоми, а перед тим торкнувся низки базових питань, а саме: клінічних особливостей меланоми (переважна більшість хворих на меланому – дорослі люди, вкрай рідко вона може розвиватися у дітей до періоду статевого дозрівання; середній вік захворювання – 35–45 років; в Європі вдвічі частіше страждають жінки; локалізація: у жінок – переважно нижні кінцівкі, гомілки, у чоловіків – тулуб, спина; після 65 років часта локалізація – шкіра обличчя); гетерогенності меланоми, яка може бути класифікована за анатомічною локалізацією, клінічною стадією за ТNM, товщиною пухлини за Бреслоу, морфологічним підтипом, специфічними біологічними тканинними маркерами, молекулярними онкогенними маркерами; фаз росту меланоми: фаза горизонтального (радіального) та вертикального росту.
Були продемонстровані зміни в класифікації меланоми за TNM. Спікер детально зупинився на молекулярній класифікації меланоми, яка дає можливість зробити лікування персоніфікованим, а значить, і більш ефективним, особливо коли це стосується дисемінованих форм, оскільки морфологічна класифікація не може передбачити відповідь на системне лікування. Саме виявлення за допомогою молекулярної діагностики, яка спрямована на виявлення BRAF-мутацій у пацієнтів з меланомою, є запорукою успіху таргетної анти-BRAF-терапії. Однак дедалі актуальною стає проблема резистентності анти-BRAF-терапії, яка хоч і є ефективною, однак часто здатна лише подовжити життя пацієнтів з дисемінованою меланомою.
Отже, в рамках вивчення подолання резистентності анти-BRAF-терапії були проведені дослідження із застосуванням комбінації BRAF- та МEК-інгібіторів. Така подвійна BRAF- та МEК-інгібіція є ефективнішою та безпечнішою, ніж тільки BRAF-інгібіція. Якщо мова йде про BRAF-негативні меланоми, в даному випадку майбутнє терапії належить імунотерапії – інгібіції контрольних точок «чек пойнт», а саме анти-CTLA-4- та анти-PD-1-препаратами або їх комбінацією.
О.О. Кошик представила клініцистам дуже цікаву доповідь щодо особливостей морфологічної діагностики раків шкіри, багато ілюстрованих клінічними випадками як злоякісних новоутворень шкіри, так і пограничних. Лікар-дерматолог універсальної клініки «Євродерм» С.С. Василенко зупинився на сучасних методиках та технічних засобах діагностики пухлин шкіри.
Завершила семінар М.М. Кукушкіна, детально зупинившись на ефективності комбінованої терапії інгібіторами BRAF- та МEК-мутації, яка демонструє об’єктивну відповідь (повна або часткова регресія) у 70% пацієнтів; швидку відповідь на лікування; контроль над захворюванням у 88% пацієнтів; трирічну виживаність у 38% хворих. Щодо монотерапії інгібіторами МЕК-мутації, то об’єктивна відповідь (повна або часткова регресія) становить 40%, та вони є неефективними після прогресії на фоні лікування інгібіторами BRAF-мутації. На завершення доповіді спікер продемонструвала низку цікавих клінічних випадків з власного досвіду в інтерактивному режимі, які продемонстрували ефективність таргетної терапії меланоми.
В рамках секцій «Загальна дерматологія» виступили багато молодих, але вже досвідчених фахівців: співробітники універсальної дерматологічної клініки «Євродерм» – А.О. Мантула, К.М. Хобзей, С.С. Василенко, Г.С. Стовбир та ін.; головний лікар Інституту регенеративної і естетичної медицини Virtus А.А. Таран; співробітники Інституту дерматокосметології доктора Богомолець С.Д. Дячук, НМУ ім. О.О. Богомольця – К.В. Коляденко, НМАПО ім. П.Л. Шупика – Я.М. Юрчік, тощо, а також спеціалісти з міждисциплінарних питань. Спікери представили оригінальні доповіді з таких тем, як інверсні акне, проблеми діагностики невусів у дітей, раціональний підхід до пацієнтів з симптомокомплексом «чутлива шкіра»; доповіді з презентацією великої кількості клінічних випадків (з трихології та кісти шкіри в практиці дерматолога), а також міждисциплінарних тем – практичні рекомендації щодо ведення пацієнтів з оперізувальним лишаєм, сучасні виклики до співпраці дерматолога, гінеколога, лікаря загальної практики, психіатра та ін.
Також традиційною була секція клінічних випадків, в рамках якої було розіграно грант на поїздку в Мюнхен на 5-ту Міжнародну літню академію. Грант отримала Л.В. Вербицька.
Високий рівень організації Весняних КДД якнайкраще сприяв обміну досвідом та професійному спілкуванню спеціалістів-дерматовенерологів як в рамках офіційної програми, так і поза її межами, що є запорукою подальшого успіху та затребуваності освітніх програм УАДВ. Наступні КДД відбудуться восени – 12–13 жовтня 2017 р.
Підготувала Анна Артюх