Азеластин: швидка дія на очні та назальні симптоми алергічного риніту
сторінки: 46
Алергічний риніт (АР), також відомий як сінна лихоманка, – алергічне запалення слизової оболонки носа, що іноді поширюється на приносові пазухи і проявляється чханням, закладеністю і свербежем носа та ринореєю. Хоча це захворювання не несе загрози життю (якщо не супроводжується бронхіальною астмою або анафілаксією), воно суттєво впливає на якість життя (ЯЖ) та є надзвичайно поширеним. На АР страждає від 10 до 30% дорослих і близько 40% дітей. Частіше вражаються жінки. Так, у Німеччині він зустрічається у кожної третьої жінки і кожного четвертого чоловіка. При цьому щороку захворюваність на АР та інші атопічні захворювання зростає.
Етіопатогенез
В основі патогенезу АР лежить IgE-опосередкована запальна відповідь на вплив алергену. У разі його вдихання утворюється комплекс антиген–антитіло, що призводить до дегрануляції опасистих клітин і вивільнення медіаторів запалення, головним з яких є гістамін, що й спричиняє симптоми АР.
В залежності від виду алергену АР поділяють на сезонний (САР) – спричинений сезонними алергенами, та цілорічний (ЦАР) – спричинений алергенами, що трапляються впродовж усього року. До сезонних алергенів переважно відносять пилок рослин, особливо вітрозапильних: пилок трав і зернових культур (тимофіївка лугова, мятлик луговий, грястиця збірна, костриця лугова і жито), бур’янів (амброзія, полин, лобода) і дерев (береза, вільха, ліщина) (див. Календар алергії на пилок). Ще одним алергеном у людей із САР є спори цвілевих грибів: Alternaria, Penicillium та Aspergillum. ЦАР найчастіше спричиняється алергенами домашніх пилових кліщів; шерстю, епідермісом і виділеннями (слина, сеча) тварин, а також алергенами тарганів.
Клінічна картина та типовий перебіг
Симптомами АР є водянисті виділення з носа, нападоподібне чхання, закладеність і свербіж носа та порушення нюху. У разі приєднання алергічного кон’юнктивіту з’являється почервоніння та свербіж очей, сльозотеча. Іноді АР супроводжується свербежем вух, піднебіння й горла, сухістю слизової оболонки ротової порожнини.
У 70% хворих симптоми посилюються вночі й рано вранці. Це призводить до порушення сну, зниження концентрації уваги, підвищеної дратівливості, відчуття втоми впродовж дня і пригніченого настрою. Все це значно погіршує ЯЖ пацієнта. Також на ЯЖ суттєво впливає закладеність носа в денний час. Так, 59% дорослих з утрудненням носового дихання повідомили про зниження працездатності, а 42% дітей – про зниження здатності до навчання (Shedden A., 2005).
Лікування
Сучасна терапія АР є патогенетичною і спрямованою на усунення алергічного запалення слизової оболонки носа та запобігання його виникненню. Лікувальний комплекс при АР має охоплювати навчання пацієнта, елімінацію алергенів, фармакотерапію та алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ).
Елімінаційні заходи
Елімінаційні заходи залежать від типу алергену. У випадку САР з алергією на пилок у сезон цвітіння рекомендується тримати закритими вікна та двері у приміщеннях і в автомобілі, використовувати системи кондиціонування повітря, обмежувати час перебування на вулиці. Після прогулянки бажано прийняти душ або ванну для усунення пилку з тіла і запобігання забрудненню білизни.
У разі алергії на спори цвілевих грибів необхідно часто проводити прибирання приміщень з наявністю цвілі, застосовувати фунгіциди, підтримувати відносну вологість повітря у приміщенні менше 40%.
У випадку ЦАР із сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу необхідно позбутись килимів, проводити щоденне вологе прибирання та використовувати подушки з синтетичним наповнювачем.
Фармакотерапія АР
У патогенезі АР провідне місце посідає гістамін, тому антигістамінні засоби мають значний вплив на симптоми захворювання. Згідно з оновленою версією погоджувального документа ARIA-2019 (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma – Алергічний риніт і його вплив на астму), терапією першої лінії при АР є пероральні /інтраназальні антигістамінні засоби, або інтраназальні кортикостероїди (ІНКС), або антагоністи лейкотрієнових рецепторів, або комбінація ІНКС + азеластин.
Азеластин – селективний антагоніст гістамінових Н1-рецепторів для місцевого застосування, що чинить пролонговану протиалергічну дію. Однозначною перевагою цього антигістамінного засобу є надзвичайно швидка дія. Дослідження, що порівнювало швидкість настання ефекту від назального спрея з азеластином, мометазоном і плацебо в пацієнтів з САР (Piyush Patel et al., 2007), виявило, що азеластин мав швидший початок дії (через 15 хв після застосування) та вираженіший ефект, ніж мометазон і плацебо, щодо зменшення назальних симптомів САР.
Азеластин у назальному спреї також сильніше зменшував назальні симптоми при САР в порівнянні з пероральним дезлоратадином (Friedrich Horak, 2006). Початок дії азеластину в цьому дослідженні також відмічали через 15 хв, тоді як дезлоратадину – через 150 хв. Тому місцеве застосування азеластину дає змогу пацієнту максимально швидко досягти контролю симптомів АР.
Окрім назального спрея азеластин також існує у формі очних крапель для лікування алергічного кон’юнктивіту. Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження з використанням очних крапель азеластину при сезонному алергічному кон’юнктивіті виявило, що препарат починав діяти вже через 15 хв і був ефективним щодо всіх трьох очних симптомів: сльозотечі, свербежу та почервоніння очей. Ефект був дозозалежним і найбільш вираженим у разі використання 0,05% розчину. Не було повідомлено про жодні побічні явища.
Отже, назальний спрей з азеластином показаний для лікування та профілактики САР і ЦАР. Показаннями до застосування очних крапель з азеластином є:
- лікування та профілактика сезонного алергічного кон’юнктивіту у дорослих і дітей з 4-річного віку;
- лікування та профілактика цілорічного алергічного кон’юнктивіту у дорослих і дітей з 12-річного віку.
Висновки
АР є надзвичайно поширеним захворюванням, що суттєво впливає на ЯЖ пацієнтів. Одним з препаратів першої лінії для лікування АР, згідно з ARIA-2019, є азеластин – антигістамінний засіб ІІ покоління для місцевого застосування. Назальний спрей з азеластином – дієвий засіб при САР і ЦАР, а очні краплі – при алергічному кон’юнктивіті. Незалежно від форми випуску ефект від застосування азеластину настає вже через 15 хв.
Підготувала Тетяна Потехіна