сховати меню

Застосування пімекролімусу 1% крему для лікування розацеа

сторінки: 9-10

27 березня 2017 р.

Розацеа – це хронічне захворювання шкіри, яке характеризується епізодами гіперемії і еритеми, що повторюються і ускладнюються утворенням папул, пустул і телеангіоектазій.

Патогенез розацеа до кінця не вивчений, а різноманітні методи лікування спрямовані в першу чергу на контроль запалення і включають в себе місцеве лікування такими препаратами, як метронідазол, сульфацетамід натрію, азелаїнова кислота, третиноїн, а також засоби для системного лікування – тетрациклін, макроліди, метронідазол або ізотретиноїн. Однак зазначені препарати не продемонстрували достатньої ефективності щодо покращення симптомів захворювання і можуть спричинювати резистентність до антибіотиків або значні побічні ефекти. Лікування розацеа має бути не тільки ефективним, але й безпечним, оcкільки даному дерматозу притаманний рецидивний перебіг і локалізація патологічного процесу на таких особливих ділянках шкіри, як обличчя.

Метою даного дослідження було визначити ефективність і безпеку пімекролімусу 1% крему у лікуванні пацієнтів з розацеа легкого та середнього ступеня тяжкості.

Пімекролімус, інгібітор кальциневрину, з протизапальною та імуномодулюючою дією, вибірково впливає на Т-клітини і опасисті клітини, запобігаючи продукції і вивільненню цитокінів та інших медіаторів запалення. Пімекролімус як препарат для місцевого лікування продемонстрував себе як безпечну ефективну терапевтичну альтернативу топічним кортикостероїдам, і показання до його застосування в сучасних умовах розширюються.

Матеріали та методи дослідження. Було проведено відкрите 4-тижневе неконтрольоване дослідження ефективності та безпеки застосування пімекролімусу 1% крему у пацієнтів з розацеа. В дослідженні брали участь 30 пацієнтів старше 21 року з діагнозом розацеа (встановленим відповідно до критеріїв Національного експертного комітету спільноти з вивчення розацеа) легкого та середнього ступеня тяжкості. Пацієнтам було рекомендовано наносити крем на шкіру обличчя 2 рази на день протягом 4 тиж і заборонялося застосування будь-яких інших засобів. Пацієнти з фіматозним або офтальмологічним типом розацеа, іншими супутніми дерматологічними захворюваннями або зумовленими стероїдами акнеподібними ураженнями шкіри виключалися з дослідження. Під час лікування пацієнтам рекомендували уникати прийому продуктів, які погіршують перебіг розацеа, у тому числі кофеїну, гострої їжі, алкоголю, гарячих напоїв і фторидів. Всі пацієнти з вираженими папульозними та пустульозними елементами проходили обстеження для виключення фолікуліту, спричиненого демодекозом.

На початку дослідження (вихідний рівень) і при кожному наступному відвідуванні (0-, 2-, 4-му тижням) були проведені клінічна оцінка та визначення ступеня тяжкості, а також фотографічне документування клінічної картини всіх пацієнтів. Відповідь на лікування оцінювали за клінічними показниками розацеа, тяжкістю загальної еритеми, індексу еритеми, за шкалою загальної оцінки дослідником і індексом суб’єктивної оцінки тяжкості.

Для визначення ефективності лікування використовували стандартну систему оцінювання захворювання, розроблену Експертним комітетом національного товариства з вивчення розацеа для класифікації та визначення стадії розацеа.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті лікування кремом 1% пімекролімус у 26 пацієнтів, які закінчили дослідження, спостерігалося значне покращення клінічних симптомів розацеа (від 9,65 ± 1,79 на початку лікування до 7,27 ± 2,11 в кінці лікування (р < 0,05). Індекс еритеми, який визначали за допомогою мексаметра, значно знизився від 418,54 ± 89,56 на вихідному рівні до 382,23 ± 80,04 за 4 тиж (р < 0,05). Серед побічних ефектів спостерігалося переважно місцеве минуще подразнення (рис. 1, 2).

KIAI17-sD_910_r1-300x214.jpg

Рис. 1. Покращання у пацієнтки з еритематозно-телеангіектатичним підтипом розацеа через 4 тиж лікування пімекролімусом: а – до лікування, б – після лікування

KIAI17-sD_910_r2-300x214.jpg

Рис. 2. Покращання у пацієнтки з папулопустульозним підтипом розацеа через 4 тиж після лікування пімекролімусом: а – до лікування, б – після лікування

Висновки. Отримані в ході дослідження результати демонструють, що крем пімекролімусу 1% для місцевого застосування є ефективним і безпечним методом лікування розацеа. Крем пімекролімус також продемонстрував відмінні результати щодо комплаєнсу пацієнтів і досягнення швидкого терапевтичного ефекту. На закінчення можна сказати, що топічний пімекролімус є багатообіцяючою альтернативою в лікуванні розацеа легкого та середнього ступеня тяжкості.

Moon-Bum KIM, Gun-Wook KIM, Hyun-Je PARK, Hoon-Soo KIM, Hyun-Woo CHINPimecrolimus 1% cream for the treatment of rosaceaSu-Han KIM, Byung-Soo KIM, Hyun-Chang KODepartment of Dermatology, School of Medicine, Medical Research Institute, Pusan National University, Busan, Koreadoi: 10.1111/j.1346-8138.2011.01223.x Journal of Dermatology 2011; 38: 1135–1139

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2017 Рік

Зміст випуску 6 (103), 2017

  1. В. А. Савоськина

  2. К.О. Бардова, М.Е. Баринова

  3. Л.Д. Калюжная

  4. Л.А. Болотная

  5. А.В. Веретельник, Н.Ю. Резниченко

  6. Л.В. Гречанська

  7. Л.Д. Калюжная

  8. Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. Маштакова, К.Е. Ищейкин

  9. Н.Ю. Резниченко, А.В. Веретельник

  10. А.В. Веретельник, Н.Ю. Резниченко

  11. П.В. Федорич

Зміст випуску 2 (99), 2017

  1. О.М. Охотнікова

  2. Т.М. Ткачова, О.М. Охотнікова

  3. О.І. Усова, О.М. Охотнікова

  4. О.В. Шарікадзе, О.М. Охотнікова

  5. О.М. Охотнікова, О.В. Поночевна, К.В. Мелліна та ін.

  6. О.В. Поночевна, О.М. Охотнікова

  7. К.В. Мелліна, О.М. Охотнікова

  8. Н.Ю. Яковлева, О.М. Охотнікова

  9. О.А. Ошлянська, Л.І. Омельченко, О.М. Охотнікова

  10. О.А. Ошлянська, О.М. Охотнікова, Л.Ф. Слєпова та ін.

  11. О.М. Охотнікова, О.І. Усова

  12. Ю.В. Просветов, С.С. Баринов, С.С. Боев

Зміст випуску 1-derma, 2017

  1. Е.А. Бардова, Я.Н. Юрчик

  2. Р.Ф. Айзятулов

  3. О.О. Ошивалова

  4. Л.Д. Калюжная

  5. Л.Д. Калюжная

  6. А.А. Таран

  7. І.О. Олійник, О.І. Олійник

  8. В.А. Савоськина

  9. С.С. Марина, В.В. Николов

  10. Л.Д. Калюжная, Л.В. Гречанская

  11. В.В. Николов

Зміст випуску 1-allergo, 2017

  1. С.В. Зайков, Л.В. Беш, А.В. Катилов, А.А. Варицкая

  2. О.О. Наумова, О.С. Коломійченка, І.В. Гогунська

  3. Б.М. Пухлик

  4. Т.В. Бездетко, С.Д. Юрьев, О.Н. Хохуда, Н.В. Касьян, Г.В. Еременко

  5. В.А. Клименко, А.В. Серветник

  6. П.В. Гришило, А.П. Гришило, Л.Д. Вітик

  7. В.І. Попович

Випуски поточного року

Зміст випуску 3-4 (124-125), 2020

  1. Д.В. Мальцев

  2. Б.М. Пухлик

  3. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  4. A. G. Corsico, S. Leonardi, . A. Licari et al.

  5. О. С. Бильченко, Т. С. Оспанова, В. А. Савоськина, Е. А. Красовская, О. В. Веремеенко

  6. M. Levin, I.J. Ansotegui, . J. Bernstein et al.

  7. A. Bedard, X. Basagana, . J.M. Anto et al.

  8. Г. Є. Ананьїна, І. П. Висеканцев, О. С. Онасенко, Л. В. Степанюк, В. Л. Пономарьова

Зміст випуску 2 (123), 2020

  1. И. П. Кайдашев

  2. С.В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило

  3. К. Ю. Гашинова

  4. С.О. Зубченко, С.Д. Юр’єв, С.Д. Юр’єв

  5. С.Д. Юр’єв

  6. А.Є. Богомолов

  7. Jean Bousqueta, Holger J. Schunemann, Akdis Togias et al.

Зміст випуску 1 (122), 2020

  1. О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, М. Ф. Денисова, Л. І. Омельченко, Л. Ф. Слєпова, Н.М. Музика, А. Г. Арцимович

  2. Ю.В. Шукліна

  3. Yu Chen, Qianyun Liu, Deyin Guo

  4. Carlo Caffarelli, Francesco Paravati, Maya El Hachem et al.

  5. M. Lauriello, P. Muzi, L. Di Rienzo et al.