сховати меню

Щодо проблеми офіційного статистичного обліку хворих на поширені дерматози з побічною дією лікарських засобів

сторінки: 52-58

Е.М. Солошенко, д-р мед. наук, професор, зав. лабораторії алергології ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», м. Харків

Останніми роками побічна дія лікарських засобів (ПДЛЗ) стала часто реєструватися не лише серед соматичних хворих, а й серед хворих на дерматози. Так, за попередніми даними звертання в ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМНУ», ПДЛЗ у структурі поширених дерматозів становила 25,1% [5, 6, 9, 10]. Упродовж 1999-2001 рр. серед усіх госпіталізованих хворих на дерматози ПДЛЗ виявляли у 9,7% (у 154 з 1591) обстежених, псевдоалергію – 1,25% (у 20 з 1591), а серед усіх хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), відповідно, – у 1,5% (у 16 з 1082) і 0,3% (у 3 з 1082). Серед хворих на поширені дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом діагноз лікарської хвороби за допомогою специфічних імунологічних тестів підтверджено у 88%, псевдоалергії – у 12%. Найчастіше ПДЛЗ розвивалась у хворих на псоріаз (8,2%), екзему (5,8%), алергічний і контактний дерматити (1,3%), кропив’янку (1,2%), васкуліт (1%), мікози та оніхомікози стоп, піодерміти (по 0,9%), червоний вовчак (0,8%), нейродерміт (0,7%) [9, 10].

Останніми роками ПДЛЗ стала виявлятися практично у всіх обстежених хворих на поширені дерматози. Так, серед хворих на екзему сенсибілізація до лікарських засобів (ЛЗ) встановлена у 70,8% обстежених, серед хворих на харчову токсидермію – 22,7%, на псоріаз – 44,4%, на атопічний і алергічний дерматити – 72,0%, на інші дерматози – 60,8%. ПДЛЗ реєстрували до антибіотиків (24,6%), серцево-судинних препаратів (17,4%), місцевих анестетиків і знеболювальних засобів (15,9%), кортикостероїдних (5,1%) та антигістамінних (4,1%) препаратів [9, 10].

Відомо, що ПДЛЗ, як супутня патологія, ускладнює перебіг будь-якого соматичного та інфекційного захворювання, в тому числі й дерматозів. При цьому найбільш тяжкі ускладнення сприяють збільшенню терміну госпіталізації, призводять до тривалої непрацездатності чи інвалідності, становлять загрозу життю у разі анафілактичного шоку, зокрема з летальним наслідком [4, 7, 10]. Між тим, в Україні офіційному статистичному обліку підлягає лише основне шкірне захворювання, а супутні, що асоційовані з ним (алергічні, токсичні або псевдоалергічні реакції), – враховуються окремо або зовсім не враховуються. Це не дає змогу скласти уявлення про офіційну статистику ПДЛЗ серед хворих з тією чи іншою нозологією, наприклад, серед хворих на екзему, псоріаз, кропив’янку [3].

Мета даної роботи – моніторинг поширеності та захворюваності на поширені дерматози в Харківському регіоні за останні 10 років, порівняльний аналіз їх інтенсивних показників з відповідними середньоукраїнськими показниками, а також моніторинг ПДЛЗ за даними звертання в шкірно-венерологічні заклади.

Матеріали та методи дослідження

вгору

Під наглядом знаходились 35 498 хворих на поширені дерматози, які, за даними звертань, лікувались у різних медичних установах м. Харкова шкірно-венерологічного та алергологічного профілю, з них: 6 014 – в ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМНУ»; 17 697 – Харківському обласному шкірно-венерологічному диспансері; 9 291 – Харківському міському алергологічному центрі; 2 496 – Харківській міській студентській лікарні № 20. Поряд з цим вивчали інтенсивні показники поширеності (всього зареєстрованих хворих на 100 тис. населення) і захворюваності (вперше виявлено хворих на 100 тис. населення) за даними статвідділу МОЗ України за останні 10 років.

Результати та їх обговорення

вгору

Аналіз матеріалів, які надаються статвідділом МОЗ України, показав, що серед дерматозів найбільш поширений є контактний дерматит (КД; L23-25) [1, 8, 12], інтенсивний показник якого постійно коливався (2005 р. – 749,4; 2006 р. – 725,2; 2007 р. – 770,8; 2008 р. – 759,5; 2009 р. – 770,2; 2010 р. – 787,6; 2011 р. – 782,6; 2012 р. –779,0; 2013 р. – 791,3; 2014 р. – 709,7), що пов’язано з щорічним різним впливом різноманітних екологічних факторів (табл. 1).

Таблиця 1. Поширеність КД, АД і псоріазу в Україні у 2005-2014 рр. (на 100 тис. населення)

Нозологічні одиниці

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

КД

749,6

725,2

770,8

759,5

770,2

787,6

782,6

779,0

791,3

709,7

АД

174,0

172,3

184,3

186,1

190,9

194,9

196,6

199,1

207,1

197,5

Псоріаз

186,5

191,5

201,7

208,1

225,7

223,9

231,0

242,3

235,2

Найвищі показники поширеності КД, які значно перевищували середньоукраїнські, реєстрували в таких областях, як Волинська (1043,7), Черкаська (983,8), Чернівецька (940,2), Хмельницька (920,0), Луганська (837,5), Запорізька (803,2), м. Севастополь (954,1), АР Крим (1053,0) і особливо в Харківському регіоні (табл. 2).

Таблиця 2. Поширеність КД, АД і псоріазу в Харківській області у 2005-2014 рр. (на 100 тис. населення)

Нозологічні одиниці

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

КД

1027,7

718,2

968,7

951,2

935,8

894,8

848,7

842,6

849,2

867,9

АД

262,1

183,3

280,9

277,8

291,6

292,7

270,7

252,8

259,2

270,9

Псоріаз

188,5

206,4

213,0

215,8

228,1

222,3

231,9

231,1

233,9

Щодо інтенсивних показників захворюваності на КД загалом по Україні на тлі їх хвилеподібного коливання (749,6; 655,2; 700,3; 694,6; 707,6; 722,2; 717,2; 715,7; 733,0; 653,3) і захворюваності шкіри і підшкірної клітковини (табл. 3, 5; рис. 1), то вони становили дві третини показників поширеності. Це стосується і Харківського регіону, в якому (крім 2012 р.) інтенсивні показники захворюваності, порівняно з середньоукраїнськими, за кожний рік реєстрували перевищеними, що становило понад двох третин відповідних показників поширеності (табл. 4, 5; рис. 2).

Рис. 1. Захворюваність на хвороби шкіри та підшкірної клітковини

Рис. 2. Порівняльний аналіз захворюваності на КД в Україні і Харківській області

Таблиця 3. Захворюваність на КД, АД і псоріаз в Україні у 2005-2014 рр.

Нозологічні одиниці

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

КД

749,6

655,2

700,3

694,6

707,6

722,2

717,2

715,7

733,0

653,3

АД

78,9

77,0

82,5

82,0

83,4

83,8

84,6

86,3

91,8

86,5

Псоріаз

29,9

29,5

29,7

30,8

28,0

29,1

29,2

31,06

31,5

Таблиця 4. Захворюваність на КД, АД та псоріаз у Харківській області у 2005-2014 рр.

Нозологічні одиниці

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

КД

870,6

575,6

850,0

870,2

854,6

785,6

756,7

777,6

777,9

793,2

АД

113,1

79,4

126,2

118,3

127,2

109,1

99,4

86,3

90,3

93,4

Псоріаз

36,9

33,2

32,8

27,7

30,0

21,8

30,3

29,1

30,3

Поширеність атопічного дерматиту (АД; L20) в Україні, як і КД, щорічно збільшувалася (174,0; 172,3; 184,3; 186,1; 190,9; 194,9; 196,6; 199,1; 207,1; 197,5; див. табл. 1). У Харківській області інтенсивні показники поширеності АД за кожний рік також реєстрували вище середньоукраїнських (див. табл. 2).

Щодо захворюваності на АД (L20), то вона щорічно коливалась [11]. Так, інтенсивний показник захворюваності становив: в 2005 р. – 78,9; 2006 р. – 77,0; 2007 р. – 82,5; 2008 р. – 82,0; 2009 р. – 83,4; 2010 р. – 83,0; 2011 р. – 84,6; 2012 р. – 86,3; 2013 р. – 91,8; 2014 р. – 86,5 (див. табл. 3, 5; рис. 3).

Таблиця 5. Захворюваність на хвороби шкіри серед усього населення України та Харківської області (Х = В*100/А)

Захворюваність

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012 Х% = В*100/А

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини

Україна

4036,1

2542,7

4042,6

4007,7

4039,9

4110,8

4077,9

4200,3

4136,6

4113,0

4195,4

4125,9

4075,5
Х = 100,98%
Ріст
на 0,98%

Інфекції шкіри та підшкірної клітковини

Україна

1457,0

874,2

1481,7

1456,0

1427,5

1446,6

1430,2

1467,8

1431,9

1389,7

1408,9

1343,6

1291,3
Х = 88,63%
Зниження
на 11,37%

КД

Україна

Харківська обл.

633,2

962,1

354,6

642,1

629,1

911,6

630,1

782,8

646,8

1008,9

677,4

870,4

655,2

575,6

700,3

850,0

694,6

870,2

707,6

854,6

722,2

785,6

717,2

755,7

715,7
Х = 113,03%
Ріст
на 13,03%

772,6
Х = 80,3%
Зниження
на 19,7%

АД

Україна

Харківська обл.

81,5

76,2

70,8

95,4

74,1

87,4

74,5

66,0

83,0

139,2

78,9

113,1

77,0

79,4

82,5

126,2

82,0

118,3

83,4

127,2

83,8

109,1

84,6

99,4

86,3
Х = 105,89%
Ріст
на 5,89%

86,3
Х = 113,25%
Ріст
на 13,25%

Псоріаз

Україна

Харківська обл.

27,7

22,0

27,5

22,2

29,1

26,4

30,9

29,3

30,7

40,6

29,9

36,9

29,5

33,2

29,7

32,8

30,8

27,7

 

28,0

30,0

29,1

21,8

29,2
Х = 105,42%
Ріст
на 5,42%

30,3
Х = 137,73%
Ріст
на 37,73%

Мікози стоп

Україна

Харківська обл.

95,2

86,5

98,7

103,1

104,3

101,1

100,9

138,6

100,0

181,4

101,7

161,5

91,0

169,1

96,7

165,5

94,6

164,2

 

93,6

145,8

95,2

152,5

98,8
Х = 103,78%
Ріст
на 3,78%

155,3
Х = 179,54%
Ріст
на 79,54%

Інтенсивний показник захворюваності на АД реєстрували вище середньоукраїнського рівня переважно в промислових областях: Донецька (88,94), Київська (167,1), Кіровоградська (190,2), Львівська (117,6), Дніпропетровська (106,1), Рівненська (96,4), Вінницька та Житомирська (91,7). В Харківському регіоні інтенсивні показники захворюваності, як і показники поширеності, реєстрували також вище, ніж середньореспубліканські (див. табл. 3, 5; рис. 3). Між тим, повної статистики щодо захворюваності на АД в Україні немає, можливо, у зв’язку з труднощами її реєстрації, оскільки ці хворі лікуються у лікарів різних спеціальностей (дерматологи, алергологи, педіатри). Слід відмітити, що половина хворих на АД припадає на зареєстрованих вперше в житті, при цьому зі зростанням захворюваності зростає і реєстрація кількості хворих з тяжким перебігом.

Аналіз поширеності та захворюваності на псоріаз останніми роками також свідчить про їх зростання. Так, інтенсивні показники поширеності на псоріаз (L40) в Україні з 2003 по 2012 р. щорічно збільшувались (161,4; 169,7; 178,1; 186,5; 191,5; 201,7; 208,1; 225,7; див. табл. 1). Щодо інтенсивних показників захворюваності на псоріаз, то вони коливались і становили: в 2003 р. – 30,9; 2004 р. – 30,7; 2005 р. – 29,9; 2006 р. – 29,5; 2007 р. – 29,7; 2008 р. – 30,8; 2010 р. – 28,0; 2011 р. – 29,1; 2012 р. – 29,2 (див. табл. 3, 5; рис. 4). Вище середньоукраїнських даних інтенсивний показник захворюваності на псоріаз реєструвався в м. Севастополь (65,8 на 100 тис. населення), Хмельницькій (45,3), Чернігівській (44,9), Волинській (38,1), Луганській (38,2), Київській (35,5) та Харківській (29,2) областях.

Рис. 3. Порівняльний аналіз захворюваності на АД в Україні та Харківській області

Рис. 4. Порівняльний аналіз захворюваності на псоріаз в Україні
та Харківській області

Рис. 5. Порівняльний аналіз захворюваності на мікози стоп в Україні та Харківській області

Захворюваність на мікози в Харківській області також була вищою, ніж середньоукраїнські показники (див. табл. 5; рис. 5).

Загалом порівняльний аналіз захворюваності на поширені дерматози за останні роки свідчив, що в Україні відмічалось зростання захворюваності на КД на 13,03%, а в Харківській області – зниження на 19,7% (див. табл. 5); зростання захворюваності на АД в Україні на 5,89%, в Харківській області – на 13,25%; зростання захворюваності на псоріаз в Україні – на 5,42%, в Харківській області – на 37,73%; зростання захворюваності на мікози стоп в Україні – на 3,78%, в Харківській області – на 79,54% на тлі загального зростання в Україні захворюваності на хвороби шкіри та підшкірної клітковини на 0,98%, а також зниження захворюваності на інфекції шкіри та підшкірної клітковини на 11,37% (див. табл. 5; рис. 6, 7) [11].

Рис. 6. Порівняльний аналіз захворюваності на поширені дерматози в Україні щодо хвороб шкіри та підшкірної клітковини

Рис. 7. Порівняльний аналіз захворюваності на поширені дерматози в Україні щодо хвороб шкіри і підшкірної клітковини

Аналіз частоти поширених дерматозів за даними звертань у ДУ «ІДВНАМНУ» представлено в таблиці 6, з якої видно, що їх реєстрація за останні 8 років практично стабілізувалась.

Таблиця 6. Поширені дерматози за даними звертання в ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМНУ» з 2008 по 2015 р.

Нозологічні форми дерматозів

Роки

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Процент (%) від усіх хворих

Мікози

4,6

3,3

4,3

4,4

3,8

4,0

6,3

5,5

У т. ч. оніхомікози

1,2

1,0

2,2

3,2

1,3

0,9

5,5

5,2

Інфекційні хвороби шкіри

2,0

3,7

2,7

1,8

2,9

1,9

3,4

2,7

Бульозні дерматози

0,8

2,4

2,6

1,8

1,4

1,15

3,5

3,6

Дерматити та екземи

28,6

24,4

24,4

21,9

22,9

24,1

29,7

29,5

У т. ч. екземи

12,2

11,1

11,3

10,1

11,7

11,4

17,6

20,0

Папулосквамозні порушення

36,5

33,0

32,9

36,9

30,8

34,8

29,4

29,0

У т. ч. псоріаз

30,6

18,2

20,5

30,7

25,1

27,9

23,5

25,5

У т. ч. артропатія

10,5

11,9

7,9

8,4

8,6

9,9

7,7

9,2

Кропив’янка та еритеми

5,6

8,2

5,9

6,5

6,1

4,8

2,9

3,8

Хвороби придатків шкіри

12,5

13,7

16,2

14,2

13,9

13,6

12,9

16,6

У т. ч. вугрова хвороба

5,1

5,5

4,9

7,1

5,8

6,1

3,6

7,1

У т. ч. розацеа

6,5

6,0

5,7

5,9

6,4

4,2

3,9

9,0

У т. ч. алопеція

2,5

1,4

2,4

0,8

0,7

1,1

0,1

0,5

Інші хвороби шкіри

7,7

9,9

8,5

10,9

12,6

9,8

9,2

7,3

У т. ч. червоний вовчак

0,8

1,3

2,0

4,0

1,6

1,7

12,6

0,9

У т. ч. склеродермія

4,0

5,4

3,0

5,0

4,5

5,1

4,3

5,0

У т. ч. васкуліти

0,1

0,6

0,4

1,4

0,8

0,7

1,1

0,3

Усього хворих в абс.

646,0

696,0

696,0

772,0

680,0

770,0

790,0

619,0

В таблиці 7 представлена частота поширених дерматозів, що асоційовані з лікарської хворобою, за даними звертань у відділ дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри ДУ «ІДВНАМНУ» протягом 3 років (2011-2013 рр.). Згідно з даними цієї таблиці, серед хворих на екзему з ускладненим алергологічним анамнезом сенсибілізація на ЛЗ за допомогою специфічних імунологічних тестів була підтверджена в 11,1% обстежених, серед хворих на псоріаз – 4,9%, на АД – 10,5%, на екзантематозні висипи і кропив’янку – 38%, на розацеа – 8,8%, на склеродермію – 26,1%, на мікози – 22,1% [2, 11].

Таблиця 7. Поширені дерматози, асоційовані з лікарською хворобою, за даними звертань пацієнтів до відділу дерматології, інфекційних та паразитарних захворювань шкіри ДУ «ІДВНАМНУ» упродовж 2011-2013 рр., у яких ПДЛЗ була підтверджена специфічними імунологічними тестами

Нозологія дерматозів

Кількість хворих на поширені дерматози, які лікувались в ДУ «ІДВНАМНУ» впродовж 2011-2013 рр.

Кількість хворих на поширені дерматози, що лікувались в ДУ «ІДВНАМНУ» і в яких ПДЛЗ була підтверджена специфічними імунологічними тестами

Процент (%) хворих на поширені дерматози, у яких ПДЛЗ була підтверджена специфічними імунологічними тестами

Екзема

217

24

11,1

Псоріаз

555

27

4,9

АД

237

25

10,5

Лікарська хвороба, екзантематозні висипи, кропив’янка

121

46

38,0

Розацеа

113

10

8,8

Склеродермія

92

24

26,1

Мікози

77

17

22,1

Всього

1412

173

12,3

За даними звертань у міський алергологічний центр м. Харкова, з 2010 р. значно частіше реєстрували кропив’янку, як гостру (402; 440; 459 хворих), так і хронічну (201; 202; 126 хворих; табл. 8). Друге місце за частотою реєстрації посів алергічний дерматит (307; 261; 201 хворих), третє – набряк Квінке (208;188; 163 хворих), четверте – лікарська хвороба (79; 99; 53 пацієнтів) [2, 11].

Таблиця 8. Алергодерматози за даними звертань до міського алергологічного центру м. Харкова (в абс. цифрах)

Нозологічні одиниці

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Лікарська хвороба

84

68

94

114

94

102

79

99

53

46

Алергічний дерматит

97

94

143

207

201

241

307

262

201

184

АД

13

10

8

11

14

18

21

18

10

20

Гостра кропив’янка

191

250

251

248

214

267

402

440

459

275

Хронічна кропив’янка

82

109

117

120

201

216

201

202

126

162

Набряк Квінке

190

198

212

220

223

216

208

188

163

150

Анафілактичний шок

9

0

0

1

8

7

5

Сироваткова хвороба

7

6

6

3

5

7

7

2

Усього хворих

682

751

834

700

952

1067

1225

1217

1019

844

Відмічена тенденція збільшення частоти поширених дерматозів, асоційованих з лікарською хворбою, за даними звертань у дерматологічний і алергологічний кабінети Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення.

В таблиці 9 представлені дані реєстрації поширених дерматозів за даними звертань у Харківський обласний шкірно-венерологічний диспансер. Серед найбільшої кількості амбулаторних звертань, як свідчать дані цієї таблиці, – переважно хворі на КД і АД, псоріаз, мікози та інші дерматози. Загальна кількість звертань протягом 5 років залишалась стабільною, в той час як більше всього хворих на псоріаз і мікози зареєстровано в 2013 р., а на АД і КД – в 2014 р.

Таблиця 9. Поширені дерматози за даними звертань до Харківського обласного шкірно-венерологічного диспансеру

Нозологічні одиниці

Кількість хворих

2010

2011

2012

2013

2014

Амбулаторне лікування

Стаціо­нарне лікування

Амбулаторне лікування

Стаціо­нарне лікування

Амбулаторне лікування

Стаціо­нарне лікування

Амбулаторне лікування

Стаціо­нарне лікування

Амбулаторне лікування

Стаціо­нарне лікування

Екзема

1211

602

1152

586

1388

498

1181

324

761

463

АД

212

9

205

8

228

9

177

16

167

14

Алергічний дерматит і КД

1015

309

951

267

1098

278

993

216

1519

316

Лікарська хвороба

53

9

62

19

65

19

57

16

7

11

Псоріаз

1115

355

973

315

940

376

1230

354

870

426

Мікози

1052

57

1213

41

1211

47

1365

26

687

27

Інші дерматози

2057

611

2114

571

1901

806

2322

556

1974

583

Всього

6715

1952

6670

1807

6831

2033

7325

1508

5985

1840

8667

8477

8864

8833

7825

Щодо Харківської міської студентської лікарні № 20, то найбільше звертань з приводу алергодерматозів серед молоді було зареєстровано в 2012 р., при цьому в поліклініці частіше під наглядом були хворі на кропив’янку і набряк Квінке (94 хворих), а в стаціонарі – хворі на лікарську хворобу в анамнезі (883 хворих) та кропив’янку (81 хворий; табл. 10).

Таблиця 10. Кількість хворих на алергодерматози за даними звертань до Харківської міської студентської лікарні № 20

Діагноз

Шифр МКХ-10

2011

2012

2013

Всього

Поліклініка

Кропив’янка

L 50.9

21

16

7

44

Набряк Квінке

T 78.3

19

31

3

50

АД

L 20.2

24

11

3

38

Алергічний дерматит

L 23.8

19

4

12

35

Лікарська хвороба

T 88.7

20

15

1

36

Всього по поліклініці

 

103

77

23

203

Стаціонар

Кропив’янка

L 50.9

34

21

26

81

Набряк Квінке

T 78.3

1

8

6

15

АД

L 20.2

8

1

6

15

Алергічний дерматит

L 23.8

8

12

11

31

Лікарська хвороба

T 88.7

6

8

6

20

Лікарська хвороба в анамнезі

T 88.7

252

331

300

883

Всього по стаціонару

 

309

381

355

1045

Всього

 

412

458

378

1248

Таким чином, на підставі аналізу захворюваності на поширені дерматози в Україні і Харківському регіоні з 2000 по 2012 р. встановлено зростання захворюваності на КД в Україні на 13,03%, в Харківській області – зниження на 19,7%; зростання захворюваності на АД в Україні – на 5,89%, в Харківській області – на 13,25%; зростання захворюваності на псоріаз в Україні – на 5,42%, в Харківській області – на 37,73%; зростання захворюваності на мікози стоп в Україні – на 3,78%, в Харківській області – на 79,54% на тлі загального зростання в Україні захворюваності на хвороби шкіри та підшкірної клітковини на 0,98%, а також зниження захворюваності на інфекції шкіри та підшкірної клітковини.

Аналіз побічних ефектів медикаментозної терапії, асоційованих з поширеними дерматозами, свідчив, що їх статистичний облік у практичних медичних закладах і наукових установах Харківського регіону, як і загалом в Україні, практично не проводиться. Офіційному статистичному обліку підлягає лише основне шкірне захворювання, а асоційовані з ним алергічні, токсичні та псевдоалергічні реакції або враховуються окремо, або зовсім не враховуються. Тому частота ПДЛЗ в Україні серед хворих з тою чи іншою нозологією лишається невідомою. Це, в свою чергу, не дає змоги розробляти комплекс лікувально-профілактичних заходів для хворих із захворюваннями, асоційованими з іншими патологічними процесами, і зокрема з ПДЛЗ. Між тим, останніми роками ПДЛЗ дуже часто ускладнює перебіг поширених дерматозів, що нерідко призводить до інвалідизації хворих або до анафілактичного шоку з летальним наслідком. Враховуючи вищевикладене, хворі на поширені дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом потребують особливого підходу при розробці їм стратегії лікування, профілактичних і реабілітаційних заходів.

Висновки

вгору

1. Останніми роками, за даними спостережень ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМНУ», у хворих на поширені дерматози часто спостерігається ПДЛЗ, що ускладнює їх перебіг.

2. За даними статистики МОЗ України, одночасна реєстрація основного захворювання і ПДЛЗ офіційно не проводиться.

3. Оскільки стратегія терапевтично-реабілітаційних заходів серед хворих усіх профілей, у тому числі й серед хворих на поширені дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом, спрямована на запобігання розвитку алергічних реакцій на лікарські засоби, то існує доцільність статистичному відділу МОЗ України вирішити позитивно проблему одночасної реєстрації основного захворювання і супутніх алергічних, псевдоалергічних і токсичних реакцій.

Список літератури

1. Захворюваність на поширені дерматози в Україні і Харьковському регіоні / Е. М. Солошенко, В. М. Волкославська, О. Л. Гутнєв, Н. С. Волкова, Л. Б. Амер // Iмунологія та алергологія. – 2008. – № 3/1, спецвипуск. – С. 130.

2. Захворюваність на поширені дерматози за даними звертання в лікувальні заклади шкірно-венерологічного та алергологічного профілю м. Харкова / Е. М. Солошенко, О. М. Стулій, Л. В. Рощенюк, Л. Б. Амер, Л. Б. Книженко, Н. С. Волкова, В. В. Шевченко // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. – 2014. – № 1-2 (32). – С. 36-40.

3. Наказ МОЗ України від 27.12.2006 р. № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування» зі змінами, внесеними згідно: «Наказ МОЗ України від 14.09.2010 р. № 778»; «Наказ МОЗ України від 06.09.2011 р. № 568»; «Наказ МОЗ України від 29 грудня 2011 р. № 1005».

4. Попов М. М. Алергічні хвороби: Керівництво для практичних лікарів / За заг. ред. Е. М. Солошенко // М. М. Попов, Е. М. Солошенко, В. Г. Чернуський // Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. – 291 с.

5. Солошенко Е. М. Частота лекарственной аллергии у больных распространенными дерматозами / Е. М. Солошенко, Е. Ю. Шарма // Современные проблемы в дерматовенерологии, косметологии и управлен. здравоохранения. – Х., 1996. – Вып. 8. – С. 21.

6. Солошенко Е. М. Епідеміологія лікарської хвороби за даними звертання до Інституту дерматології та венерології АМНУ та до Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення / Е. М. Солошенко, Н. С. Волкова // Анали Мечниковського інституту. – 2003. – № 4-5. – С. 135.

7. Солошенко Е. М. Суперечність питань про термінологію побічної дії лікарських засобів та недосконалість обліку її згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб (МСКХ – 10) / Е. М. Солошенко // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2004. – № 1-2 (7). – С. 209-210.

8. Солошенко Е. М. Аспекты аллергических заболеваний в Украине: итоги и перспективы / Е. М. Солошенко // Дерматологія та венерологія. – 2004. – № 2 (24). – С. 39-45.

9. Солошенко Э. Н. Лекарственная болезнь как актуальная социальная и клиническая проблема / Э. Н. Солошенко // Доктор. – 2005. – № 1 (27). – С. 36-39.

10. Солошенко Э. Н. Лекарственная болезнь в проблеме побочного действия лекарственных средств: Современное состояние. Вопросы диагностики и лечения / Э. Н. Солошенко // Международный медицинский журнал. – 2012. – Т. 18. – № 3 (71). – С. 80-88.

11. Солошенко Е. М. Динаміка розповсюдженості та захворюваності на поширені дерматози в Україні і Харьківському регіоні за останні 10 років / Е. М. Солошенко, В. М. Волкославська, О. Л. Гутнев // Дерматологія та венерологія. – 2014. – № 1 (63). – С. 69-78.

12. Структура захворюваності на розповсюджені дерматози в Україні та Харківському регіоні / Е. М. Солошенко, В. М. Волкославська, О. Л. Гутнєв, Н. С. Волкова, Л. Б. Амер // Дерматовенерологія, косметологія, сексопатологія. – 2008. – № 1-2 (11). – С. 237-240.

Поділитися з друзями: