Ефективність та переносимість енісаміуму йодиду в амбулаторному лікуванні ГРВІ, грипу та COVID‑19

О. А. Голубовська

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з провідних причин захворюваності та смертності у світі. Так, у 2021 р. COVID-19 посідав друге місце серед причин смерті, поступаючись лише ішемічній хворобі серця, тоді як інфекції нижніх дихальних шляхів (за винятком COVID-19) посідали п’яте місце [1]. Згідно з результатами дослі­дження Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors Study 2019, у світі в 2019 р. було зареєстровано близько 17,2 млрд нових випадків інфекцій верхніх дихальних шляхів, що становило 42,8% усіх зареєстрованих випадків захворювань [2].

Попри те що інфекції верхніх дихальних шляхів зазвичай мають легкий, короткотривалий та само­обмежувальний перебіг, вони можуть призводити до тяжких ускладнень, таких як пневмонія, гломеруло­нефрит, міокардит, що створює значне навантаження як на окрему людину, так і на систему охорони здоров’я [2]. Відповідно до результатів проведених дослі­джень, у США гострі респіраторні інфекції щороку є причиною щонайменше 300 амбулаторних звернень по медичну допомогу на 1 000 дітей і підлітків [3].

Клінічна діагностика ГРВІ часто є досить складним завданням, що, з одного боку, зумовлено одночасною циркуляцією великої кількості респіраторних патогенів, з іншого – схожістю початкових клінічних проявів, що часом утруднює диференційну діагностику в продромальний період [4]. Окрім того, в окремих випадках можливе коінфікування, що також може ускладнювати діагностику та підвищувати ймовірність розвитку ускладнень і обтяжувати перебіг захворювання, особливо в пацієнтів групи ризику [5]. До останніх слід віднести пацієнтів із супутніми онкологічними і цереброваскулярними захворюваннями, хронічними захворюваннями печінки (особливо на стадії цирозу печінки), цукровим діабетом І і ІІ типу, захворюваннями серця (серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, кардіоміопатії), імунодефіцитними станами (ВІЛ-інфекція), метаболічним синдромом, дефіцитом або недостатністю вітаміну D [6-9]. Своєчасне і точне встановлення збудника є ключовим з точки зору клінічного ведення пацієнта, зокрема для призначення відповідної етіотропної терапії, зменшення необґрунтованого застосування антимікробних препаратів, прогнозування тяжкості перебігу захворювання та, як наслідок, поліпшення прогнозу для пацієнта [10-14].

До препаратів із противірусною активністю щодо збудників ГРВІ, які продемонстрували ефективність у лікуванні, слід віднести оригінальний противірусний препарат із прямою противірусною дією енісаміум йодид. На сьогодні він схвалений для лікування грипу в 11 країнах світу, а також для лікування COVID-19 у пацієнтів із середньотяжким перебігом захворювання – в Україні [15]. Окрім того, in vitro підтвер­джена інгібуюча дія активного метаболіту енісаміуму на РНК-полімеразу вірусу грипу [16], а результати ІІІ фази клінічних дослі­джень довели, що лікування енісаміумом зменшує тривалість виділення вірусу та пришвидшує одужання хворих на грип [17].

За даними наших дослі­джень, призначення препарату енісаміуму йодиду амбулаторним пацієнтам, у яких було встановлено діагноз ГРВІ, грипу або COVID-19, призводило до статистично значущого поліпшення стану хворих уже на 5-й день терапії (за оцінкою таких клінічних симптомів, як кашель, задишка, підвищення температури тіла, нежить і закладеність носа, біль у горлі) порівняно з першим днем звернення – як за зменшенням вираженості окремого симптому, так і його зникненням [18].

Мета роботи: проаналізувати ефективність і переносимість препарату енісаміуму йодиду, а також імовірність виникнення небажаних реакцій при його застосуванні в лікуванні амбулаторних пацієнтів зі встановленим діагнозом ГРВІ, грипу або COVID-19.

Матеріали і методи дослідження

У рамках широкомасштабного дослі­дження (21 область України) у період з 30 вересня по 15 листопада 2024 р. здійснювали набір пацієнтів із підтвер­дженими діагнозами ГРВІ, грипу або COVID-19, яким у складі комплексної терапії на амбулаторному етапі призначали препарат енісаміуму йодиду.

Після завершення лікування було проведено ретроспективний аналіз анкетних даних, які збирали в день звернення до лікаря, а також на 3-й і 5-й день лікування. Загалом у дослі­дженні взяли участь 6 414 дорослих пацієнтів.

Статистичний аналіз наявних даних щодо об’єктів вибірки здійснювали за допомогою спеціалізованого статистичного програмного забезпечення EZR on R commander v. 1.64 (Jichi Medical University, Japan).

У ході статистичного опису якісних ознак розраховували частоти та відповідні відсотки. Для аналізу часток і визначення відповідних довірчих інтервалів (95% ДІ) застосовували метод кутового перетворення Фішера (Arcsine Transformation Method). Для порівняння частотних характеристик у групах дослі­дження використовували критерій χ2 (хі-квадрат).

Також, за доцільністю, розраховували відносний ризик (Relative Risk, RR) і співвідношення шансів (Odds Ratio, OR) із зазначенням 95% ДІ і p-значення для оцінки статистичної значущості. При цьому, зважаючи на достатньо велику вибірку, було застосовано метод Вальда (Wald Method).

Репрезентативність обмежених вибірок, за окремими показниками дослі­дження, перевіряли шляхом оцінки стандартної похибки (Standard Error, SE), а для перевірки відмінностей між характеристиками вибірки та генеральної сукупності також застосовували критерій χ².

Розрахунки проводили з урахуванням двосторонньої критичної області.

Дослі­дження кореляційного взаємозв’язку між змінними проводили із застосуванням непараметричного методу розрахунку коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (Spearman’s Rank Correlation Coefficient, ρ).

Статистично значущими вважали відмінності характеристик об’єктів статистичного спостереження та/або кореляції між ними, якщо р<0,05 (приймається, що критичне значення рівня статистичної значущості дорівнює 0,05).

Результати дослі­дження та їх обговорення

Проведено ретроспективний аналіз даних анкетування 6414 дорослих пацієнтів, які в період з 30 вересня по 15листопада 2024 р. зверталися щодо амбулаторного лікування до сімейних лікарів талікарів-терапев­тів і яким було встановлено діагноз ГРВІ, грипу або COVID-19 та призначено в схемі терапії енісаміум йодид. Згідно з отриманими результатами, найбільшу частку серед захворювань пацієнтів становили випадки ГРВІ – 82,51% (95% ДІ 81,58-83,44%). COVID-19 діагностовано в 11,60% пацієнтів (95% ДІ 10,82-12,38%), найменшу частку становили випадки грипу – 5,89% (95% ДІ 5,32-6,47%).

Предметом аналізу були дані щодо ефективності застосування препарату енісаміуму йодиду в лікуванні амбулаторних пацієнтів шляхом вивчення динаміки зміни основних клінічних проявів захворювання, а також наявності чи відсутності випадків виникнення небажаних реакцій, їх ступеня вираженості, виявлених порушень із боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). В опитувальних листах було застосовано три градації результатів оцінки ступеня вираженості небажаних реакцій: незначний, помірний і значний.

Отримані результати свідчать про те, що в абсолютної більшості (n=5946) із загального числа респондентів (n=6414), тобто в 92,70% (95% ДІ 92,07-93,35%), не було жодних небажаних реакцій. Це є важливим свідченням хорошої переносимості та безпеки запропонованого лікування. Лише 7,30% (95% ДІ 6,65-7,93%) учасників дослі­дження (n=468) повідомили про наявність таких реакцій, що вказує на відносно низьку їх частоту.

Дані щодо відсоткового співвідношення наявності чи відсутності небажаних реакцій в амбулаторних пацієнтів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Частота виявлення небажаних реакцій серед амбулаторних пацієнтів, яким у комплексі лікування ГРВІ, грипу або COVID‑19 призначали препарат енісаміуму йодиду

Додатковий розрахунок показника OR дав значення 0,0787, що підтвер­джує низьку ймовірність появи небажаних реакцій у вибірці. Розрахований 95% ДІ для OR (95% ДІ 0,0716-0,0865) дає оцінку можливого діапазону цього значення в генеральній сукупності.

Дані щодо розподілу ступенів вираженості небажаних реакцій під час амбулаторного лікування пацієнтів наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл небажаних реакцій за ступенем їх вираженості в амбулаторних пацієнтів, які отримували енісаміум йодид

Із запропонованої таблиці можна побачити, що абсолютна більшість респондентів, а саме 85,64%, не повідомили про жодні небажані реакції. Значні небажані реакції мали місце в 0,81% пацієнтів (ризик виникнення становив в межах 0,59-1,02%), помірні небажані реакції – у 3,62% пацієнтів (ризик виникнення в межах 3,16-4,08%), незначно виражені реакції зафіксовані в 9,93% випадків. Отримані результати свідчать про загалом сприятливий профіль переносимості застосованої терапії, що є важливим показником безпеки лікування. Водночас 14,36% пацієнтів повідомили про певні порушення, які можуть бути пов’язані як із дією призначених препаратів, так і з супутніми факторами або індивідуальною реакцією організму.

Нами також була проведена оцінка відсоткового співвідношення наявності чи відсутності порушень з боку ШКТ під час амбулаторного лікування пацієнтів, які увійшли в дослі­дження (табл. 3).

Таблиця 3. Частота виявлення порушень з боку ШКТ серед амбулаторних пацієнтів, яким у комплексі лікування ГРВІ, грипу або COVID‑19 призначали енісаміум йодид

Слід зазначити, що лише невелика частка респондентів (1,96%) потрапила до категорії «не визначено», що означає, що майже всі пацієнти змогли чітко оцінити свій стан і відповісти на питання про наявність або відсутність симптомів з боку ШКТ. Це свідчить про достатньо високу якість зібраних даних. Водночас частота порушень з боку ШКТ становила 13,33%, що слід розцінювати як відносно низьку.

Детальніший аналіз характеристик когорти пацієнтів, які повідомили про небажані реакції впродовж лікування, може допомогти оцінити обґрунтованість і ступінь потенційних ризиків для окремих груп пацієнтів. Варто зауважити, що зафіксовані випадки небажаних реакцій під час лікування дослі­джуваним препаратом могли бути спричинені різними чинниками, такими як супутні захворювання, харчові звички, індивідуальні особливості реакцій організму пацієнта на грип, ГРВІ чи COVID-19, взаємодія з іншими лікарськими засобами або випадкові збіги в часі проявів неідентифікованих ефектів.

Серед основних симптомів порушень з боку ШКТ в опитаних респондентів були зафіксовані такі: гіркота в роті (882 з 6414; 13,91%; 95% ДІ 13,06-14,75%), сухість у роті (425 з 6414; 6,63%; 95% ДІ 6,02-7,23%), нудота (272 з 6414; 4,35%; 95% ДІ 3,85-4,85%), біль у животі (108 з 6414; 1,68%; 95% ДІ 1,37-2,00%) та блювання (25 з 6414; 0,39%; 95% ДІ 0,24-0,54%).

Важливо зазначити, що сумарна кількість зафіксованих випадків порушень з боку ШКТ не є кількістю пацієнтів із небажаними реакціями, оскільки в одного пацієнта може спостерігатися одразу кілька різних симптомів.

На рисунку 1 представлено діаграму розподілу частоти різних симптомів порушень з боку ШКТ під час амбулаторного лікування пацієнтів (n=6414).

Рис. 1. Діаграма розподілу частоти різних симптомів порушень із боку ШКТ під час амбулаторного лікування пацієнтів (n

Додатковий аналіз показав, що 405 із 892 пацієнтів (45,40%; 95% ДІ 42,14-48,67%), які повідомили про гіркоту в роті, вважали її небажаною реакцією впродовж лікування. Загалом, серед пацієнтів, які повідомили про різної вираженості небажані реакції, саме гіркота в роті згадувалася найчастіше. Зокрема, серед 52 пацієнтів зі значними небажаними реакціями 34,3% (23 особи) скаржилися саме на цей симптом. Серед 232 пацієнтів із помірними небажаними реакціями гіркоту в роті спостерігали в 41,5% випадків (115 осіб). А серед 637 пацієнтів з незначними небажаними реакціями про цей симптом повідомили 47,2% (267 осіб). Це свідчить про те, що одне й те саме порушення з боку ШКТ – гіркота в роті – може суб’єктивно сприйматися різними пацієнтами як небажана реакція різного ступеня вираженості. Варто зазначити, що частка пацієнтів, які скаржилися на гіркоту в роті, є вищою серед тих, хто оцінював цю небажану реакцію як незначну (47,2%). Ця частка поступово зменшується серед пацієнтів, які оцінили ступінь вираженості небажаних реакцій як помірний (41,5%) і значний (34,3%). При цьому, лише 0,36% пацієнтів (95% ДІ 0,21-0,50%) зі всіх 6414 осіб, які взяли участь у дослі­дженні, визначили гіркоту в роті як небажану реакцію значного ступеня вираженості.

Аналіз оцінки переносимості препарату (поданої за трьома градаціями – «хороша», «задовільна» та «погана»), проведений на основі даних від лікарів і пацієнтів, демонструє високу узго­дженість між двома групами респондентів. Більшість лікарів (88,18%; 95% ДІ 87,39-88,97%) оцінили переносимість препарату як «хорошу», що практично збігається з оцінкою пацієнтів, хоча серед них цей показник виявився трохи нижчим – 83,30% (95% ДІ 82,39-84,21%). Різниця у 4,88% свідчить про те, що пацієнти дещо критичніші до оцінки свого стану і враховують власні суб’єктивні відчуття, тоді як лікарі орієнтуються переважно на клінічні показники.

Дані щодо частоти різних градацій оцінок переносимості препарату лікарями та пацієнтами наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Частота різних оцінок переносимості препарату енісаміуму йодиду лікарями і пацієнтами

Оцінку «задовільно» поставили 11,30% лікарів (95% ДІ 10,53-12,08%) і 15,81% пацієнтів (95% ДІ 14,92-16,70%). Різниця в 4,51% вказує на те, що пацієнти частіше сприймають переносимість як не ідеальну, що може бути пов’язано з відчуттям незначних або помірних побічних ефектів, які не завжди безпосередньо пов’язані із прийомом препарату.

Негативну оцінку переносимості препарату («погано») виставили лише 0,51% лікарів (95% ДІ 0,34-0,69%) і 0,89% пацієнтів (95% ДІ 0,66-1,12%). Хоча цей показник є дуже низьким, він свідчить про те, що в невеликої частки пацієнтів все ж, можливо, виникли виражені небажані реакції. Відмінність у 0,38% між групами може означати, що лікарі дещо рідше фіксують випадки значної непереносимості, можливо, через відсутність детального зворотного зв’язку або через те, що частина пацієнтів не звертаються з такими скаргами.

Статистичний аналіз залежності між оцінками лікарів і пацієнтів за допомогою показника χ² виявив високу значущість результатів (χ² = 5466,76; p < 0,001). Це свідчить про те, що оцінки лікарів і пацієнтів не є випадковими і мають систематичний зв’язок. Отримані частоти, такі як 4711 випадків збігу між оцінками «добре» в лікарів і пацієнтів і 604 випадки, коли лікарі оцінили переносимість як «задовільну», а пацієнти як «хорошу», додатково підтвер­джують цей взаємозв’язок.

Аналіз оцінок ефективності лікування, проведений серед лікарів і пацієнтів, також виявив високу узго­дженість між двома групами респондентів. Більшість лікарів (88,79%; 95% ДІ 88,02%–89,56%) і пацієнтів (85,84%; 95% ДІ 84,99-86,70%) оцінили результати лікування як «хороші». Незначна різниця в 2,95% між оцінками лікарів і пацієнтів може свідчити про те, що лікарі, спостерігаючи за клінічною картиною, оцінюють ефективність лікування трохи вище, тоді як пацієнти можуть сприймати процес лікування через призму власних суб’єктивних відчуттів.

Дані щодо частот різних оцінок результатів лікування пацієнтами й лікарями наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Частота різних оцінок ефективності лікування препаратом енісаміуму йодиду лікарями і пацієнтами

Оцінку «задовільно» виставили 10,79% лікарів (95% ДІ 10,03-11,55%) і 13,56% пацієнтів (95% ДІ 12,73-14,40%). Різниця в 2,77% свідчить про те, що пацієнти частіше ставлять стриманіші оцінки, що може бути зумовлено завищеним рівнем очікувань або особливостями сприйняття процесу одужання. Водночас лікарі можуть оцінювати ефективність лікування, керуючись не лише суб’єктивними відчуттями пацієнтів, а й об’єктивними клінічними критеріями, такими як регресія вираженості негативних ознак захворювання та покращення лабораторних показників.

Частка негативних оцінок ефективності лікування була мінімальною. Лише 0,42% лікарів (95% ДІ 0,26-0,58%) і 0,59% пацієнтів (95% ДІ 0,40-0,78%) повідомили про незадовільні результати терапії. Низька частота негативних оцінок свідчить про загальну ефективність застосованого методу лікування, оскільки навіть у межах ДІ ці значення залишалися незначними і не перевищували 0,8%.

Додатковий статистичний аналіз показав, що існує значуща залежність між оцінками лікарів і пацієнтів. Визначення показника χ (χ² = 6185,24; p < 0,001) свідчить про систематичний зв’язок між оцінками двох груп, тобто оцінки не є випадковими.

На рисунку 2 представлено кореляційну матрицю, яка показує взаємозв’язки між оцінками лікарів і пацієнтів щодо ефективності лікування та переносимості препарату.

Рис. 2. Кореляційна матриця взаємозв’язку між оцінками лікарів і пацієнтів щодо ефективності лікування та переносимості препарату енісаміуму йодиду

Кореляційна матриця демонструє взаємозв’язки між оцінками лікарів і пацієнтів щодо ефективності (результатів) лікування та переносимості препарату, виявляючи ключові тенденції в їхніх оцінках. Спостерігається статистично значущий (p < 0,05) сильний позитивний зв’язок між оцінками лікарів і пацієнтів щодо ефективності терапії та переносимості препарату, що підтвер­джується розрахунками коефіцієнтів кореляції Спірмена (ρ): у групі лікарів ρ = 0,616, а у групі пацієнтів ρ = 0,581. Це вказує на те, що чим кращою вважається переносимість препарату, тим вище оцінюється ефективність лікування.

Також встановлено високу кореляцію між відповідними оцінками лікарів і пацієнтів (ρ = 0,77 для оцінок переносимості препарату та ρ = 0,78 для оцінок ефективності лікування), що свідчить про значний ступінь узго­дженості. При цьому лікарі, як правило, оцінюють ефективність терапії дещо вище, ніж самі пацієнти. Найсильніший взаємозв’язок у кожній групі виявлено між ефективністю лікування і переносимістю препарату, що підтвер­джує важливість комфортності терапії для суб’єктивного сприйняття її ефективності. Результати кореляційного аналізу підкреслюють значущість належного рівня переносимості препарату для позитивного оцінювання його ефективності, а також високий рівень узго­дженості між оцінками лікарів і пацієнтів.

Порівняльний аналіз оцінок, виставлених лікарями і пацієнтами, щодо переносимості препарату і ефективності лікування дає змогу також виявити можливі розбіжності між оцінками. Лікарі, як правило, орієнтуються на медичні показники, такі як регресія основних клінічних проявів захворювання і динаміка результатів лабораторних дослі­джень. Пацієнти ж можуть більше зважати на власні відчуття, комфортність терапії та швидкість полегшення симптомів. Співставлення цих оцінок допомагає визначити, наскільки ефективним і прийнятним є лікування, а також які аспекти можуть потребувати додаткового коригування або подальшого дослі­дження.

Висновки

За результатами проведеного дослі­дження було встановлено, що в 92,70% опитаних пацієнтів небажані реакції були відсутні, і у 84,71% пацієнтів не спостерігали порушення з боку ШКТ, що свідчить про хорошу переносимість і невисоку частоту побічних явищ при застосуванні препарату енісаміуму йодиду в амбулаторному лікуванні ГРВІ, грипу або COVID-19.

Найчастішим зафіксованим порушенням із боку ШКТ в пацієнтів було відчуття гіркоти в роті (13,91% випадків), найрідкіснішим побічним ефектом було блювання, яке спостерігали в 0,39% випадків. При цьому лише 0,36% пацієнтів (95% ДІ 0,21-0,50%) з усіх 6414 осіб, які взяли участь у дослі­дженні, визначили гіркоту в роті як значну небажану реакцію. Варто зауважити, що описані пацієнтами випадки небажаних реакцій могли бути спричинені різними чинниками, не обов’язково пов’язаними з дією дослі­джуваного препарату.

При аналізі виявлено узго­дженість між оцінками, виставленими пацієнтами і лікарями, щодо ефективності терапії та переносимості препарату. Отримані дані підкреслюють значущість належного рівня переносимості препарату для позитивного оцінювання його ефективності. Високий рівень профілю безпеки з одночасним швидким досягненням контролю клінічних і лабораторних ознак захворювання забезпечує високу прихильність пацієнтів до призначеного курсу лікування енісаміумом йодидом і чітке дотримання рекомендацій лікаря.

Список літератури

1. WHO. The top 10 causes of death. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death Accessed 2025 February 26

2. Jin, X., Ren, J., Li, R., Gao, Y., Zhang, H., Li, J., Zhang, J., Wang, X., & Wang, G. (2021). Global burden of upper respiratory infections in 204 countries and territories, from 1990 to 2019. EClinicalMedicine, 37, 100986. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.100986

3. Timbrook, T. T., Glancey, M., Noble, B. A., Eng, S., Heins, Z., Hommel, B., Tessonneau, M., Galvin, B. W., & Macalino, G. (2024). The epidemiology of pediatric outpatient acute respiratory tract infections in the US: a multi-facility analysis of multiplex PCR testing from 2018 to 2023. Microbiology spectrum, 12(1), e0342323. https://doi.org/10.1128/spectrum.03423-23

4. Al-Tawfiq, J. A., Zumla, A., Gautret, P., Gray, G. C., Hui, D. S., Al-Rabeeah, A. A., & Memish, Z. A. (2014). Surveillance for emerging respiratory viruses. The Lancet. Infectious diseases, 14(10), 992-1000. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(14)70840-0

5. Roy, D., & Chakraborty, N. (2024). Editorial: Impact of viral co-infection on cellular or human health and its clinical outcome. Frontiers in cellular and infection microbiology, 14, 1399184. https://doi.org/10.3389/fcimb.2024.1399184

6. Zhang, J. J., Dong, X., Liu, G. H., &amp; Gao, Y. D. (2023). Risk and Protective Factors for COVID-19 Morbidity, Severity, and Mortality. Clinical reviews in allergy &amp; immunology, 64(1), 90-107. https://doi.org/10.1007/s12016-022–08921-5

7. Derqui, N., Nealon, J., Mira-Iglesias, A., Díez-Domingo, J., Mahé, C., & Chaves, S. S. (2022). Predictors of influenza severity among hospitalized adults with laboratory confirmed influenza: Analysis of nine influenza seasons from the Valencia region, Spain. Influenza and other respiratory viruses, 16(5), 862-872. https://doi.org/10.1111/irv.12985

8. Xu, Y., Qi, L., Yang, J., Duan, Y., Jiang, M., Sun, Y., Cao, Y., Wu, Z., Tang, W., & Feng, L. (2025). Factors affecting the severity of respiratory infections: a hospital-based cross-sectional study. BMC infectious diseases, 25(1), 735. https://doi.org/10.1186/s12879-025–11121-z

9. Golubovska, O. A., Chalyy, K. O., Bezrodna, O. V., & Holubovska, A. A. (2025). Impact of vitamin D deficiency or insufficiency on the severity of COVID-19 in hospitalized patients. Clinical and Preventive Medicine, (4), 93-102. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2025.12

10. Harada, Y., Kinoshita, F., Yoshida, L. M., Minh, leN., Suzuki, M., Morimoto, K., Toku, Y., Tomimasu, K., Moriuchi, H., & Ariyoshi, K. (2013). Does respiratory virus coinfection increases the clinical severity of acute respiratory infection among children infected with respiratory syncytial virus?. The Pediatric infectious disease journal, 32(5), 441-445. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e31828ba08c

11. Fleming-Dutra, K. E., Hersh, A. L., Shapiro, D. J., Bartoces, M., Enns, E. A., File, T. M., Jr, Finkelstein, J. A., Gerber, J. S., Hyun, D. Y., Linder, J. A., Lynfield, R., Margolis, D. J., May, L. S., Merenstein, D., Metlay, J. P., Newland, J. G., Piccirillo, J. F., Roberts, R. M., Sanchez, G. V., Suda, K. J., … Hicks, L. A. (2016). Prevalence of Inappropriate Antibiotic Prescriptions Among US Ambulatory Care Visits, 2010-2011. JAMA, 315(17), 1864-1873. https://doi.org/10.1001/jama.2016.4151

12. Assiri, A. M., Alsubaie, F. S. F., Amer, S. A., Almuteri, N. A. M., Ojeil, R., Dhopte, P. R., Alsaqa’aby, M., & Alotaibi, A. F. M. (2023). The economic burden of viral severe acute respiratory infections in the Kingdom of Saudi Arabia: A nationwide cost-of-illness study. IJID regions, 10, 80-86. https://doi.org/10.1016/j.ijregi.2023.11.016

13. Grace, M., Colosia, A., Wolowacz, S., Panozzo, C., & Ghaswalla, P. (2023). Economic burden of respiratory syncytial virus infection in adults: a systematic literature review. Journal of medical economics, 26(1), 742-759. https://doi.org/10.1080/13696998.2023.2213125

14. Hanage, W.P., Schaffner, W. Burden of Acute Respiratory Infections Caused by Influenza Virus, Respiratory Syncytial Virus, and SARS-CoV-2 with Consideration of Older Adults: A Narrative Review. Infect Dis Ther 14 (Suppl 1), 5-37 (2025). https://doi.org/10.1007/s40121-024–01080-4

15. Holubovska, O., Babich, P., Mironenko, A., Milde, J., Lebed, Y., Stammer, H., Mueller, L., te Velthuis, A. J. W., Margitich, V., & Goy, A. (2024). RNA Polymerase Inhibitor Enisamium for Treatment of Moderate COVID-19 Patients: A Randomized, Placebo-Controlled, Multicenter, Double-Blind Phase 3 Clinical Trial. Advances in Respiratory Medicine, 92(3), 202-217. https://doi.org/10.3390/arm92030021

16. Walker, A. P., Fan, H., Keown, J. R., Margitich, V., Grimes, J. M., Fodor, E., & Te Velthuis, A. J. W. (2020). Enisamium is a small molecule inhibitor of the influenza A virus and SARS-CoV-2 RNA polymerases. bioRxiv: the preprint server for biology, 2020.04.21.053017. https://doi.org/10.1101/2020.04.21.053017

17. Te Velthuis, A. J. W., Zubkova, T. G., Shaw, M., Mehle, A., Boltz, D., Gmeinwieser, N., Stammer, H., Milde, J., Müller, L., & Margitich, V. (2021). Enisamium Reduces Influenza Virus Shedding and Improves Patient Recovery by Inhibiting Viral RNA Polymerase Activity. Antimicrobial agents and chemotherapy, 65(4), e02605-20. https://doi.org/10.1128/AAC.02605-20

18. Golubovska, O., Chalyу K., Bezrodna, O., Golubovska А., & al.е. (2025). Evaluation of enisamium iodide’s impact on the clinical course of acute respiratory viral infections, influenza and COVID-19 in outpatients. Emergency Medicine, 21(1), 43-53. https://doi.org/10.22141/2224-0586.21.1.2025.1831

Інформація про авторів

Olga Golubovska, MD, DSc, PhD, Professor, Head of the Infectious Diseases Department, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; e-mail: ogolubovska@gmail.com; https://orcid.org/0000-0003–3455-8718

Kyrylo Chalyy, Doctor of Sciences (Phys. and Math.), Ph.D. in Engineering, Magister in Pharmacy, Professor of the Department of Medical and Biological Physics and Informatics, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine e-mail: kirchal@univ.kiev.ua; https://orcid.org/0000-0001–7077-0324.

Oleksandra Bezrodna, MD, PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Infectious Diseases Department, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; e-mail: dr.bezrodna@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002–0280-3152

Sofia Chala, Faculty of Pharmacy, Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; e-mail: schala@ukr.net; https://orcid.org/0000-0001–8811-3891

EFFICACY AND TOLERABILITY OF ENISAMIUM IODIDE IN OUTPATIENT TREATMENT OF ARVI, INFLUENZA AND COVID-19

O. A. Golubovska, K. O. Chalyу, O. V. Bezrodna, S. K. Chala
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Abstract

In the overall structure of infectious diseases, acute respiratory viral infections (ARVI) continue to occupy a leading position and represent a significant burden on healthcare systems. Characteristic features of the of the causative agents of these diseases include their ability to spread rapidly among humans, develop resistance to antiviral drugs, and cause severe disease, particularly in high-risk patients.

The objective of the study was to evaluate the efficacy and tolerability of enisamium iodide, as well as the likelihood of adverse reactions during its use in the treatment of outpatients with a confirmed diagnosis of ARVI, influenza, or COVID-19.

Materials and methods. A large-scale survey study was conducted involving 6,414 outpatients diagnosed with ARVI, influenza, or COVID-19, who received enisamium iodide as part of their treatment. A retrospective analysis of completed questionnaires was performed. The collected data were analyzed for the presence or absence of adverse reactions, their severity, and gastrointestinal (GI) disorders occurring during treatment. Treatment efficacy was assessed in three categories («Good,» «Satisfactory,» and «Poor») according to evaluations from both patients and physicians. All participants signed an informed consent form for study participation, as well as for the collection and processing of the obtained data.

Results. According to the findings, 92.70% (95% CI: 92.07–93.35%) of respondents (n=6,414) experienced no adverse reactions, while 7.30% (95% CI: 6.65–7.93%) (n=468) reported adverse events. Among these, severe adverse reactions were recorded in 0.81% of cases, moderate in 3.62%, and mild in 9.93%. Overall, the results indicate a favorable tolerability profile of the therapy, which is an important indicator of treatment safety. The most common GI-related symptoms reported were bitterness in the mouth (882 of 6,414; 13.91%, 95% CI: 13.06–14.75%), dry mouth (425 of 6,414; 6.63%, 95% CI: 6.02–7.23%), nausea (272 of 6,414; 4.35%, 95% CI: 3.85–4.85%), abdominal pain (108 of 6,414; 1.68%, 95% CI: 1.37–2.00)%, and vomiting (25 of 6,414; 0.39%, 95% CI: 0.24–0.54%). In terms of treatment efficacy, most physicians (88.79%, 95% CI: 88.02–89.56%) and patients (85.84%, 95% CI: 84.99–86.70%) evaluated the results as «good.» A «satisfactory» rating was given by 10.79% of physicians (95% CI: 10.03–11.55%) and 13.56% of patients (95% CI: 12.73–14.40%), while a «poor» rating was reported by 0.51% of physicians (95% CI: 0.34–0.69%) and 0.89% of patients (95% CI: 0.66–1.12%).

Conclusions. According to the results of the conducted study, adverse reactions were absent in 92.70% of the surveyed patients, and gastrointestinal disturbances were absent in 84.71% of patients, which may indicate good tolerability and a low incidence of side effects when using enisamium iodide in the outpatient treatment of ARVI, influenza, or COVID-19. Among the most frequently reported GI symptoms, patients noted a bitter taste in the mouth (13.91% of cases), while the rarest adverse effect was vomiting, observed in 0.39% of cases. Notably, only 0.36% of patients (95% CI: 0.21–0.50%) among all 6,414 participants in the study identified a bitter taste in the mouth as a significantly severe adverse reaction. It should be noted that the reported cases of adverse reactions could have been caused by various factors not necessarily related to the action of the studied drug. A strong positive correlation was observed between assessments of therapy effectiveness and drug tolerability, both by patients and physicians.

Key words: acute respiratory viral infections, COVID-19, influenza, enisamium iodide, treatment efficacy, adverse effects

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРЕНОСИМІСТЬ ЕНІСАМІУМУ ЙОДИДУ В АМБУЛАТОРНОМУ ЛІКУВАННІ ГРВІ, ГРИПУ ТА COVID-19

О.А. Голубовська, К.О. Чалий, О.В. Безродна, С.К. Чала
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Резюме

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) продовжують посідати провідне місце в загальній структурі інфекційної патології та становити значний тягар для систем охорони здоров’я. Характерними рисами збудників цих хвороб є здатність швидко поширюватися серед людей, ставати стійкими до противірусних препаратів та спричиняти тяжкий перебіг захворювання, особливо в пацієнтів групи ризику.

Метою роботи було проаналізувати ефективність і переносимість препарату енісаміуму йодиду, а також імовірність виникнення небажаних реакцій при його застосуванні в лікуванні амбулаторних пацієнтів зі встановленим діагнозом ГРВІ, грипу або COVID-19.

Матеріали і методи. До участі в масштабному дослі­дженні-опитуванні було залучено 6414 амбулаторних пацієнтів зі встановленим діагнозом ГРВІ, грипу та COVID-19, яким у процесі лікування призначали енісаміум йодид; надалі було проведено ретроспективний аналіз заповнених опитувальних листів. Отримані дані проаналізовано щодо наявності чи відсутності виникнення в процесі лікування небажаних реакцій, ступеня їх вираженості, а також випадків порушень із боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). На основі даних, отриманих від пацієнтів і лікарів, дослі­джували оцінку ефективності лікування (за трьома градаціями– «добре», «задовільно» і «погано»). Усі пацієнти підписали форму інформованої згоди на участь у дослі­дженні, збір та опрацювання отриманих даних.

Результати дослі­дження. Згідно з отриманими результатами, 92,70% (95% ДІ 92,07–93,35%) із загального числа респондентів (n=6414) не зазнали жодних небажаних реакцій, 7,30% (95% ДІ 6,65–7,93%) учасників дослі­дження (n=468) повідомили про наявність таких реакцій. Серед них (за оцінкою вираженості пацієнтом) значні небажані реакції відмічені в 0,81% випадків, помірні небажані реакції– у 3,62% пацієнтів, незначні реакції– у 9,93% випадків. Отримані результати свідчать про загалом сприятливий профіль переносимості застосованої терапії, що є важливим показником безпеки лікування.

Серед основних симптомів порушень із боку ШКТ в опитаних респондентів були зафіксовані такі: гіркота в роті – у 882 з 6414 (13,91%; 95% ДІ 13,06-14,75); сухість у роті – у 425 з 6414 (6,63%; 95% ДІ 6,02-7,23); нудота – у 272 з 6414 (4,35%; 95% ДІ 3,85-4,85); біль у животі – у 108 з 6414 (1,68%; 95% ДІ 1,37-2,00); блювання – у 25 з 6414 (0,39%; 95% ДІ 0,24-0,54).

При оцінці ефективності лікування більшість лікарів (88,79%; 95% ДІ 88,02-89,56%) і пацієнтів (85,84%; 95% ДІ 84,99-86,70%) оцінили результати лікування як «хороші», оцінку «задовільно» виставили 10,79% лікарів (95% ДІ 10,03-11,55%) і 13,56% пацієнтів (95% ДІ 12,73-14,40%), оцінку «погано» – 0,51% лікарів (95% ДІ: 0,34-0,69%) і 0,89% пацієнтів (95% ДІ 0,66-1,12%).

Висновки. За результатами проведеного дослі­дження було встановлено, що в 92,70% опитаних пацієнтів небажані реакції були відсутні, у 84,71% пацієнтів не спостерігали порушення з боку ШКТ, що може свідчити про хорошу переносимість та невисоку частоту побічних явищ при амбулаторному застосуванні препарату енісаміуму йодиду в лікуванні ГРВІ, грипу або COVID-19. Найчастішим зафіксованим порушенням із боку ШКТ у пацієнтів було відчуття гіркоти в роті (13,91% випадків), найрідшим побічним ефектом було блювання (0,39% випадків). При цьому, лише 0,36% пацієнтів (95% ДІ 0,21–0,50%) із 6414 осіб, які взяли участь у дослі­дженні, визначили гіркоту в роті як небажану реакцію значного ступеня вираженості. Варто зауважити, що описані пацієнтами небажані реакції могли бути спричинені різними чинниками, не обов’язково пов’язаними із дією дослі­джуваного препарату. Виявлено виражену кореляцію між оцінками ефективності терапії і переносимості препарату як пацієнтами, так і лікарями.

Ключові слова: гострі респіраторні вірусні інфекції, COVID-19, грип, енісаміум йодид, ефективність лікування, побічні ефекти.