Ведення вагітних з бронхіальною астмою в період пандемії COVID‑19.
Питання базисної терапії: інгаляційні глюкокортикостероїди

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів [1], що супроводжується загостреннями і ремісіями, обумовленими каскадом подій [2]: спазм гладеньких м’язів, стійке запалення, регульоване різними клітинними елементами (еозинофілами, опасистими клітинами, лімфоцитами та ін.), надмірна продукція слизу, що обумовлює підвищену чутливість дихальних шляхів. Усе це призводить до обмеження і зменшення повітряного потоку.

БА під час вагітності є поширеним респіраторним захворюванням, вона є одним з найсерйозніших захворювань, що спричинюють ускладнення під час вагітності [3], і її тягар поступово збільшується у всьому світі, що стало однією з найпоширеніших проблем суспільної охорони здоров’я [4-6]. Слід зазначити, що приблизно в 1/3 вагітних жінок з БА спостерігають поліпшення її перебігу під час вагітності, у 1/3 – стан залишається стабільним, а в 1/3 жінок перебіг астми погіршується [7, 8].

Близько 65% пацієнток відмічають поганий контроль БА під час вагітності [9]. Лише половина жінок продовжує прийом контролюючої терапії, а інша половина припиняє фармакологічне лікування або зменшує дозу ліків на ранніх термінах вагітності [10], причому часто без консультації з лікарем, що знижує контроль БА [11, 3]. Вважається, що це наслідок неадекватної освіти і побоювань, що лікування може вплинути на здоров’я плода [11]. Водночас відсутність прихильності до терапії БА під час вагітності негативно позначається на здоров’ї плода і новонародженого [12-14].

На сьогодні БА залишається найчастішою екстрагенітальною патологією у вагітних, крім того, вагітність при астмі – це міждисциплінарна проблема [15]. Ефективність ведення вагітних з БА залишається досить актуальною проблемою, особливо в період пандемії COVID-19.

Фізіологічні зрушення під час вагітності і перебіг БА

вгору

Фізіологічні зрушення в організмі вагітної жінки, що чинять вплив на перебіг БА, детально охарактеризовані в роботі V.E. Murphy, P.G. Gibson (2005) [16]. Вони численні, можуть виявляти різноманітний вплив на перебіг захворювання і пов’язані, в першу чергу, з гормональною та імунологічною перебудовою.

Гормональні зміни характеризуються зниженням кліренсу кортикостероїдів (КС) з посиленням синтезу хоріонічного гонадотропіну людини і естрогенів, які активують опасисті клітини і мають проалергенну дію, а також прогестерону, який пригнічує вивільнення гістаміну і підсилює синтез IgE, але знижує тонус гладенької мускулатури і експресію β2-адренорецепторів. Основним завданням імунологічної перебудови в організмі вагітної жінки є запобігання відторгненню генетично чужорідного ембріона/плода. Одним з важливих механізмів при цьому є супресія цитотоксичних механізмів, у тому числі Thl-фенотипу імунної відповіді. Біологічним сенсом даного феномена є профілактика відторгнення плода внаслідок активації гамма-інтерферон-залежних цитотоксичних механізмів при збільшенні антигенного навантаження (інфекція, фетоплацентарна недостатність і т. д). Це, відповідно, призводить до переважання проалергічних цитокінів.

У дослід­жен­ні О.В. Лаврової показана чітка тенденція до наростання рівнів загального IgE і інтерлейкіну-4 (IL-4) під час вагітності. До загострення алергопатології під час вагітності можуть також призводити підвищення рівнів еозинофільного катіонного протеїну, простагландинів PgE2 і F2a [17]. Низка інших фізіологічних змін в організмі вагітної жінки обумовлена підвищенням потреби в кисні і посиленням метаболізму.

Морфологічна будова плаценти жінок з БА вказує на виражені патологічні зміни, що свідчать про порушення обміну між тканинами матері і плода. Вони проявлялися зниженням кількості синцитій-капілярних мембран, збільшенням товщини фетоплацентарного бар’єра. У сполучній тканині плаценти збільшувалася кількість нейтральних полісахаридів. Незважаючи на те, що кількість синцитій-капілярних мембран знижується, число капілярів не збільшується, що можна розцінити як недостатність компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі «мати – плацента – плід» при БА у вагітних [18].

З огляду на те, що обмін кисню між матір’ю і плодом відбувається пасивно, рО2 плода ніколи не може перевищувати материнське, тому гіпоксія плода розвивається раніше, ніж у матері [19], що слід пам’ятати при БА у вагітних. Тож якщо її не контролювати, це може призвести до зниження постачання плода киснем [20] і інших несприятливих наслідків для здоров’я матері і дитини. Це було підтверджено в популяційному когортному дослід­жен­ні (103 424 випадки одноплідної вагітності в жінок з астмою).

Загострення БА у вагітних пов’язане з вищим ризиком прееклампсії (відносний ризик (ВР) 1,30; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,12-1,51) і гіпертонії, спричиненої вагітністю (ВР 1,17; 95% ДI 1,02-1,33); у немовлят були вищі шанси мати низьку вагу при народ­жен­ні (ВР 1,14; 95% ДІ 1,00-1,31), передчасні пологи (ВР 1,14; 95% ДІ 1,01-1,29) і вроджені вади розви­тку (ВР 1,21; 95% ДІ 1,05-1,39). Діти, народжені від жінок із загостренням БА під час вагітності, мали підвищений ризик розвитку астми (ВР 1,23; 95% ДІ 1,13-1,33) і пневмонії (ВР 1,12; 95% ДІ 1,03-1,22) протягом перших 5 років життя (когорта обстежених складалася з 103 424 випадків одноплідної вагітності в жінок з БА) [21].

Стратегії ведення вагітних з БА

вгору

Лікування вагітних з БА слід проводити за такими  самими загальними принципами, що і невагітних пацієнток. Так, нещодавно оновлені міжнародні і націо­нальні керівництва містять інформацію і рекомендації з оптимального лікування астми під час вагітності, в яких наголошується, що лікування астми може зменшити кількість і тяжкість загострень під час вагітності і, отже, їх вплив як на матір, так і на новонародженого. Погано контрольована астма і загострення наражають їх на набагато більший ризик, ніж сучасні методи лікування БА [22-24]. Рекомендується активне ведення астми під час вагітності з використанням фармакологічних і нефармакологічних стратегій [22].

Існують різні думки про реалізацію покрокового підходу. Тоді як у невагітних пацієнток рівень контролю астми оцінюється через три місяці після використання контролюючого лікування (пацієнти з хорошим конт­ролем астми можуть перейти на крок нижче, тоді як пацієнти зі стійкими симптомами астми або загостреннями отримують терапію в більшому обсязі) [25]. GINA підкреслює, що покрокове лікування не є пріоритетом під час вагітності [22].

У порівнянні із БА загалом астма під час вагітності має схожі клінічні прояви. Однак якщо вагітна жінка скаржиться тільки на задишку або утруднення в грудях, ми повинні з обережністю ставити діагноз на основі її історії хвороби. Як нам відомо, понад дві третини вагітних жінок відчувають ту чи іншу форму задишки або стиснення в грудях під час вагітності через фізіологічні зміни [26]. Керівні принципи GINA і Австралійський довідник з астми рекомендують щомісяця визначати рівень контролю астми з оцінкою функції легень [22].

Вагітна повинна знати, що в разі тривалого зниження пікової швидкості видиху (ПШВ) більш ніж на 20% необхідно звернутися до лікаря. Падіння ПШВ більш ніж на 50% від максимального потребує госпіталізації пацієнтки у відділення інтенсивної терапії [18]. При цьому не рекомендується проводити бронхіальний провокаційний тест, щоб запобігти гіпоксії матері і дистресу плода [27], також не показані функціональні тести в період пандемії.

Таким чином, основна мета контролю астми під час вагітності – це контроль симптомів і, що найважливіше, запобігання загостренням і підтримка оптимальної функції легень для забезпечення повсякденної діяльності вагітної і оптимальної оксигенації плода. Терапію слід адаптувати в залежності від частоти і тяжкості щоденних і нічних симптомів, потреби в прийомі полегшувальної терапії, обмежень у повсякденній діяльності і частоти госпіталізацій у зв’язку з БА.

Поетапне лікування для профілактики загострення астми не є пріоритетом, за винятком випадків, коли вагітній жінці призначені невідповідні дозування [22]. Потрібне активне ведення астми під час вагітності, починаючи з консультування ще до зачаття, з підбором індивідуального лікування під керівництвом багатопрофільної команди [4].

Фармакотерапія. Місце інгаляційного КС (ІКС) флутиказону пропіонату

вгору

Ліки від астми поділяються на препарати тривалої дії і рятувальну терапію [28]. Наразі безпечним під час вагітності є використання КС, β2-агоністів, холінолітиків, теофіліну, антагоністів рецепторів лейкотрієну (АРЛ), омалізумабу і алерген-специфічна імунотерапія (AСIT) [29].

Треба відзначити, що дія системи FDA (Food and Drug Administration) [30], на підставі якої раніше здійснювався вибір лікарської терапії за категоріями ризику в період гестації, з травня 2015 р. була призупинена і переглядається [31]. Єдиною основою для вибору лікарських засобів для вагітних нині може слугувати тільки інструкція до застосування препарату [32].

До найчастіше використовуваних ліків, які вважають безпечними під час вагітності, відносять контролюючі препарати тривалої дії для підтримувальної терапії і запобігання погіршенню симптомів астми. Вони представлені ІКС [22]. Використання ІКС є кращим довгостроковим лікуванням астми під час вагітності [21, 33-38].

Оцінка безпеки ІКС грунтується на клінічних дослід­жен­нях їх застосування при БА. З 2016 р. було проведено дослід­жен­ня з участю 140 000 вагітних, які отримували ІКС, у 2502 з них терапія починалася з I триместру. Було доведено, що ІКС не підвищують імовірність затримки росту плода [39, 40]. Винятком є препарат триамцинолон, використання якого може збільшувати ризик розвитку вад дихальної системи (відношення шансів: 2,71; 95% ДІ 1,11-6,64) [39]. Дослід­жен­ня, засноване на датських медичних реєстрах, за участю 83 043 жінок, що виношували первістків, не виявило зв’язку між використанням КС (як ІКС, так і пероральних) на ранніх термінах вагітності і ризиком вроджених вад розвитку у потомства [34].

ІКС слід використовувати в найнижчій ефективній дозі для контролю симптомів БА і запобігання загостренням [41, 42]. Високі дози ІКС можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком низької маси тіла немовлят при народ­жен­ні і передчасних пологів [36].

Одним з найбільш використовуваних КС в Україні на сьогодні є флутиказону пропіонат (ФП), який характеризується високим протизапальним ефектом. У Кокранівському огляді [43, 44] відзначена більша протизапальна активність ФП в порівнянні з будесонідом і беклометазону дипропіонатом. ФП у дозі 1:2 щодо будесоніду або беклометазону дипропіонату забезпечував достовірно більше підвищення об’єму форсованого видиху за 1-шу секунду (ОФВ1) до кінця дослід­жен­ня, більше збільшення ранкової і кінцевої ПШВ, меншу вираженість симптомів і менше використання препаратів для їх усунення.

Механізм протиалергічного і протизапального ефектів ФП значною мірою обумовлений його здатністю знижувати вивільнення медіаторів запалення. Препарат істотно уповільнює вивільнення лейкотрієнів з лейкоцитів у пацієнтів з алергією, пригнічує синтез і вивільнення ІЛ-1, ІЛ-5, ІЛ-6 і фактора некрозу пухлини; також він є сильним інгібітором продукції лейкотрієнів і дуже сильним інгібітором продукції 2-цитокінів, ІЛ-4, ІЛ-5 CD4+-Т-клітинами людини. ФП у дослід­жен­нях invitro продемонстрував спорідненість до ГКС-рецепторів людини в 11 разів більшу, ніж у дексаметазону, в 5 разів більшу, ніж у триамцинолонацетоніду, втричі більшу, ніж у будесоніду.

У ретроспективному дослід­жен­ні бази даних 3 190 матерів, які отримували ФП, у порівнянні з 608 матерями, які отримували будесонід, не було підвищеного ризику народ­жен­ня дітей з низькою масою тіла, передчасних пологів або народження недоношених дітей [45]. За даними досліджень клінічної практики, в когортному дослід­жен­ні 1 602 пар мати–немовля, які отримували ФП, у порівнянні з 3 678 парами, які приймали інші КС (зі стратифікацією за ступенем тяжкості БА), також не відзначали підвищеного ризику серйозних вроджених вад розвитку [46].

J. Namazy etal. відзначають, що будь-які ІКС, у тому числі ФП, флунізолід, беклометазон, будесонід, не підвищують ризик серйозних вроджених дефектів у порівнянні із загальною популяцією [47]. Безпека використання ФП під час вагітності доведена в дослід­жен­ні Ahmed H. Alhussien etal. [48] і MeltzerE.O. etal. [49]. ФП і будесонід можуть бути кращими при ініціації використання ІКС під час вагітності. Інші ІКС можна продовжувати застосовувати під час вагітності, якщо вони забезпечували хороший контроль БА до вагітності, особливо якщо вважається, що зміна препарату може поставити під загрозу контроль БА [50].

Жінки, які припинили використання або зменшили дозу ІКС, коли завагітніли, народжували дітей зі зниженими скоригованими середніми масами і довжиною в порівнянні з жінками, які дотримувалися терапії ІКС [51]. Жінки, що отримували терапію ІКС під час вагітності, мають значно нижчий ризик загострень у порівнянні з жінками, які не отримували ІКС (ВР 0,22; 95% ДІ 0,11-0,44) [52]. Крім того, було виявлено, що активне ведення БА знижує ймовірність передчасних пологів [53].

В умовах пандемії, якщо пацієнт приймає ліки у вигляді небулайзера, його слід перевести на дозований інгалятор або інгалятор із сухим порошком [54, 55]. Розпилення збільшує ризик відкладення вірусу в периферичних відділах легень [56, 57, 54]. Це також збільшує ризик передачі інфекції через стимуляцію кашльового рефлексу і внаслідок утворювання «великого об’єму респіраторного аерозолю, який може поширюватися на більшу відстань, ніж при природному розподілі» [58].

Як підкреслюють AmiravI., NewhouseM.T., «використання небулайзера не рекомендується, оскільки небулайзерна терапія з більшою ймовірністю призведе до аерозольного поширення SARS-CoV-2 і збільшить ризик зараження» [59]. Крім того, як показало дослід­жен­ня Sosnovskyy T.R., використання ФП, розпиленого за допомогою інгалятора циклохалер нового покоління, дає змогу зменшити кількість частинок до розміру менш ніж 3 мкм. Це дає змогу зменшити дозу препарату, а отже, звести до мінімуму побічні ефекти гормонотерапії БА [44].

Позитивні ефекти ФП (Флутіксон®), що застосовувався за допомогою порошкового інгалятора з використанням доставкового пристрою циклохалер, при БА продемонстровані в багатьох дослід­жен­нях [60-62]. Це дозволяє нам рекомендувати цей порошковий інгалятор в терапії пацієнтів з БА під час вірусної пандемії.

Вагітні і пандемія COVID-19

вгору

Згідно з даними RCOG (Royal College of Obste tricians and Gynaecologists) і RANZCOG (The Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists), вагітні можуть бути схильні до коронавірусної інфекції, тому мають суворо дотримуватися заходів соціального дистанціювання. Підкреслюється, що наявні дані не свідчать про важчий перебіг COVID-19 у вагітних у порівнянні із загальною популяцією дорослих людей [63]. Центр з контролю і профілактики захворювань США (CDC) також зазначає, що ризик інфікування вагітних не відрізняється від такого для загальної популяції дорослих людей [64]. Наразі вагітні не належать до групи високого ризику щодо COVID-19, однак з досвіду минулих епідемій необхідно бути настороженими щодо можливого важкого перебігу цієї інфекції у вагітних [65].

Треба пам’ятати, що інфікування SARS-CoV-2 коморбідних пацієнтів підвищує ризик розвитку декомпенсації фонових хронічних захворювань, летального результату і важкого перебігу захворювання, що потребує спостереження в реанімаційному відділенні і штучної вентиляції легень. Тому вагітні з екстрагенітальними захворюваннями, такими як БА, інфіковані SARS-CoV-2, становлять особливу групу ризику. У недавно опублікованих метааналізах підкреслюється, що вагітні жінки з коморбідною патологією, інфіковані SARS-CoV-2, потенційно схильні до вищого ризику ускладнень вагітності [66, 67], особливо якщо є виражені порушення легеневої функції [68]. Для таких пацієнток вкрай важливий оптимальний підбір медикаментозної терапії для зниження ризику ускладнень вагітності, в тому числі при потребі – препаратів прогестерону.

Препаратом, який забезпечить максимальну ефективність і безпеку застосування, на нашу думку, є мікронізований прогестерон Лютеіна, що використовується у вагінальній і сублінгвальній формах. Його перевагами є висока біодоступність в обох формах, відсутність негативних впливів на функцію печінки й усі види обміну, швидкий і тривалий терапевтичний ефект з мінімумом побічних явищ, а також виражений анксіолітичний ефект.

За швідкістю дії сублінгвальна форма Лютеіни наближається до ін’єкційних форм. Щільна кровоносна система слизової оболонки під’язикової зони забезпечує дуже швидке всмоктування прогестерону в кров. Препарат одразу потрапляє в системний кровотік, не зазнаючи первинного печінкового метаболізму, і тому не завдає шкоди печінці. Завдяки відсутності втрат внаслідок первинного метаболізму лікарю не потрібно підвищувати дозу, що дає змогу звести ризик побічних ефектів до мінімуму і зменшити фінансове навантаження на сім’ю вагітної жінки.

Додатковою перевагою Лютеіни є те, що її вагінальна форма створена з урахуванням рН вагінального середовища, оскільки містить підкислюючий компонент. За необхідності місцевої санації статевих шляхів можливим є перехід на сублінгвальну форму – за принципом «один прогестерон упродовж усієї вагітності». Завдяки своїм перевагам і високій ефективності препарат може застосовуватися з періоду прегравідарної підготовки до 36-го тижня вагітності (за необхідності).

Таке поєднання ефективності і безпеки застосування як сублінгвальної, так і вагінальної форми Лютеіни особливо важливе для вагітних пацієнток з БА, інфікованих SARS-CoV-2, адже їм доводиться приймати значну кількість препаратів.

Згідно з даними професійних співтовариств, безперечно, що всі належні обстеження при вагітності мають проводитись своєчасно, відповідно до терміну гестації, особливо скринінгові програми і обстеження, необхідність яких залежить від перебігу вагітності. Однак функціональні тести вагітних з БА в період пандемії повинні бути виключені, щоб запобігти інфікуванню коморбідної вагітної, оскільки поєднання коронавірусної інфекції у вагітних з БА призводить до появи значних проблем у діагностиці, виборі терапії і маршрутизації пацієнтів.

Висновки

вгору

У період епідемії COVID-19 під час ведення вагітних з БА лікарю потрібно знати, що:

1. Неконтрольована астма може наражати вагітну і новонародженого на більший ризик, ніж ліки, що використовуються для контролю БА.

2. Вагітні з БА повинні продовжувати базисну терапію в повному обсязі (як у вигляді монотерапії ІКС, так і в поєднанні з бронхолітиками тривалої дії). Доведена ефективність більшості ІКС, зокрема ФП.

3. Лікарі, які лікують пацієнтів з БА під час пандемії COVID-19, повинні бути пильними і вживати додаткових заходів безпеки щодо себе і своїх пацієнтів [4]. Необхідно суворо дотримуватись правил дезінфекції під час процедур і обмежувати проведення функціональних тестів.

4. Слід виключити використання небулайзерів і замінити їх інгаляторами з сухим порошком типу ФП (Флутіксон®).

5. З перших днів вагітності хворі на БА повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікарем як для встановлення діагнозу, так і для розробки плану лікування БА з урахуванням наявних ознак і симптомів.

6. Вагітні з БА, інфіковані SARS-CoV-2, становлять особливу групу ризику.

Список літератури

1. Michelle H. Asthma in pregnancy. CEB Goldie. Obstet. 2013. № 15. Р. 241-245.

2. Gluck J.C., Gluck P.A. The effect of pregnancy on the course of asthma. Immunol. Allergy. Clin. North. Am. 2006. № 1. Р. 63-80.

3. The epidemiology of asthma during pregnancy: prevalence, diagnosis and symptoms / H.L. Kwon, E.W. Triche, K. Belanger [et al.] Immunol. Allergy. Clin. N. Am. 2006. Vol. 26(1). Р. 29-62.

4. Asthma in Pregnancy / M. Popa, G. Peltecu, N. Gica [et al.]. Review of Current Literature and Recommendations Medical. 2021. Vol. 16(1). Р. 80-87. doi: 10.26574/maedica.2020.16.1.80.

5. Kwon H.L., Belanger K., Bracken M.B. Asthma prevalence among pregnant and childbearing-aged women in the United States: estimates from national health surveys. Annals of Epidemiology. 2003. Vol. 13. № 5. Р. 317-324.

6. Effect of maternal asthma on birthweight and neonatal outcome in a British inner-city population [et al.] Pediatric and Perinatal Epidemiology. 2007. Vol. 21(2). Р. 154-162. doi: 10.1111/j.1365-3016.2007.00784.x.

7. The course of asthma during pregnancy, post-partum, and with successive pregnancies: A prospective analysis / M. Schatz, K. Harden, A. Forsythe [et al.] J. Allergy Clin. Immunol. 1988. № 3. Р. 495-504.

8. The influence of asthma control on psychosocial outcomes for pregnant women with asthma / L. Burgess, K. McCaffery, H. Powell [et al.] J. Asthma. 2015. № 10. Р.1013-1019.

9. Asthma knowledge, care, and outcome during pregnancy: the QAKCOP study / W.H. Ibrahim, F. Rasul, M. Ahmad [et al.] Chronic. Respiratory Disease. 2018. Vol. 16. DOI: 10.1177/1479972318767719.

10. Cessation of asthma medication in early pregnancy / R. Enriquez, P. Wu, M.R. Griffin [et al.] Am. J. Obstet. Gynecol. 2006. № 1. Р.149-153.

11. What is safe enough – asthma in pregnancy – a review of current literature and recommendations / S. Labor, A.M. D. Tir, D. Plavec [et al.] Asthma Res. Pract. 2018. № 4:11. doi: 10.1186/s40733-018–0046-5.

12. Effect of asthma exacerbation during pregnancy in women with asthma: a population-based cohort study / K. Abdullah, J. Zhu, A. Gershon [et al.] European Respiratory Journal. 2020. № 55: 1901335; DOI: 10.1183/13993003.01335-2019.

13. Лучникова Т.А., Приходько О.Б. Приверженность к лечению бронхиальной астмы во время беременности и влияние на здоровье новорожденных. ROSSIYSKIY VESTNIK PERINATOLOGII I PEDIATRII. 2018. Vol. 63:(4). DOI: 10.21508/1027-4065-congress-2018.

14. Murphy V.E. Managing asthma in pregnancy. Breathe. 2015. № 11. Р.258-267.

15. Беременность на фоне бронхиальной астмы / Ю.Э. Доброхотова, Д.С. Фомина, А.А. Пащенко [и др.] Problemy Reproduktsii. 2021. Vol. 27. Iss. 3. Р. 78-85.

16. Asthma during pregnancy: mechanisms and treatment implications / V.E. Murphy, P.G. Gibson, R. Smith [et al.] Eur. Respir. J. 2005. Vol. 25(4). P. 731-750.

17. Многоликая астма, диагностика, лечение и профилактика / О.В. Лаврова, Г.Б. Фе­досеева, В.И. Трофимова [и др.] СПб.: Нормедиздат, 2011. 344 с.

18. Веретенникова Е.Н. Гестационная безопасность при фармакотерапии бронхиальной астмы у беременных. Бюллетень. 2004. Вып. 19. С. 71-73.

19. Белан Э.Б., Кляусов А.С. Бронхиальная астма и беременность лекарственный вестник. Лекарственный вестник. 2014. № 1 (53). Т. 8. С. 8-17.

20. Rocklin R. E Asthma, asthma medications and their effects on maternal/fetal outcomes during pregnancy. Reprod Toxicol. 2011. Vol. 32(2). P. 189-197.

21. Effect of asthma exacerbation during pregnancy in women with asthma: a population-based cohort study / K. Abdullah, J. Zhu, A. Gershon [et al.] European Respiratory Journal. 2020. Vol. 55. 1901335. DOI: 10.1183/13993003.01335-2019.

22. Global Initiative for asthma. Global strategy for asthma management and prevention. www.ginasthma.org

23. What is safe enough – asthma in pregnancy – a review of current literature and recommendations / S. Labor, A.M. Dalbello Tir, D. Plavec [et al.] Asthma Res. Pract. 2018. № 4. doi: 10.1186/s40733-018–0046-5.

24. A meta-analysis of adverse perinatal outcomes in women with asthma / V.E. Murphy, J.A. Namazy, H. Powell [et al.] BJOG An. Int. J. Obstet. Gynaecol. 2011. № 11. P. 1314-1323.

25. Wang H., Li N., Huang H. Asthma in Pregnancy: Pathophysiology, Diagnosis, Whole-Course Management, and Medication Safety. Can. Respir. J. 2020. https://doi.org/10.1155/2020/9046842.

26. Respiratory disease in pregnancy / N. Mehta, K. Chen, E. Hardy [et al.] Best Practice and Research Clinical Obstetrics and Gynecology. 2015. Vol. 29. № 5. Р. 598-611.

27. Respiratory disease in pregnancy / N. Mehta, K. Chen, E. Hardy [et al.] Best Practice and Research Clinical Obstetrics and Gynecology. 2015. Vol. 29. № 5. P. 598-611.

28. Review and appraisal of guidelines for the management of asthma during pregnancy / K. McLaughlin, M. Foureur, M.E. Jensen [et al.] Women and Birth. 2018. Vol. 6. P. 349-357.

29. British guideline on the management of asthma Society/SIGN BT. 2019. 213 р.

30. Современный подход к лечению аллергических заболеваний во время беременности / Е.И. Боровкова, И.М. Боровков, В.И. Королева [и др.] РМЖ. Мать и дитя. 2020. Т. 3(2). С. 70-76. DOI: 10.32364/2618-8430–2020-3–2-70–76.

31. Body C., Christie J.A. Gastrointestinal Diseases in Pregnancy: Nausea, Vomiting, Hyperemesis Gravidarum, Gastroesophageal Reflux Disease, Constipation, and Diarrhea. Gastroenterology clinics of North America. 2016. Vol. 45(2). P. 267-283.

32. Лечение заболеваний верхних дыхательных путей у беременных / М.А. Рябова, О.В. Лаврова, Н.А. Шумилова [и др.] Практическая медицина. 2018. Том 16. № 5. С. 81-84.

33. Influence of asthma treatment during pregnancy on fetal biometry / J.F.G. Medina, F. Javier, Á. Gutiérrez [et al.] European Respiratory Journal. 2020;56:2618. DOI: 10.1183/13993003.congress-2020.2618.

34. Use of corticosteroids in early pregnancy is not associated with risk of oral clefts and other congenital malformations in offspring / A. M. Bay Bjorn, V. Ehrenstein, H.H. Hundborg [et al.] American Journal of Therapeutics. 2014. Vol. 21. № 2. P. 73-80.

35. NAEPP Working Group Report on Managing Asthma During Pregnancy: Recommendations for Pharmacologic Treatment / W.W. Busse, M. Cloutier, M.P. Dombrowski, H.S. Nelson, M. Reed, M. Schatz [et al.] NIH Publication. 2005. № 05-5236. 72 р.

36. Rahimi R., Nikfar S., Abdollahi M. Meta-analysis finds use of inhaled corticosteroids during pregnancy safe: a systematic meta-analysis review. Hum. Exp. Toxicol. 2006. № 25. P. 447-452.

37. Management of asthma by pregnant women attending an Australian maternity hospital / E. Sawicki, K. Stewart, S. Wong [et al.] Austr. N. Z.J. Obstetr. Gynaecol. 2012. Vol. 52. P. 183-188.

38. Asthma during pregnancy in a population-based study – pregnancy complications and adverse perinatal outcomes / G. Rejnö, C. Lundholm, T. Gong [et al.] PloS One. 9. 2014. Article e104755.

39. Intranasal triamcinolone use during pregnancy and the risk of adverse pregnancy outcomes / A. Berard, O. Sheehy, M.L Kurzinger [et al.] J. Allergy Clin. Immunol. 2016. Vol. 138. P. 97-104. DOI: 10.1016/j.jaci.2016.01.021.

40. Namazy J.A., Schatz M. The safety of intranasal steroids during pregnancy: A good start. J. Allergy Clin. Immunol. 2016. Vol. 138. Iss. 1. Р. 105-106. DOI: 10.1016/j.jaci.2016.04.026.

41. Is it safe to use inhaled corticosteroids in pregnancy? / L. Smy, A. C.H. Chan, P. Bozzo [et al.] Can. Fam. Physician. 2014. Vol. 60(9). P. 809-812.

42. High doses of inhaled corticosteroids during the first trimester of pregnancy and congenital malformations / L. Blais, M.F. Beauchesne, C. Lemiere [et al.] J. Allergy. Clin. Immunol. 2009. Vol. 124(6). P. 1229-1234.

43. Comparison of the efficacy of become thasoned propionate and fluticasone propionate suspensions for nebulization in adult patients with persistent asthma / C. Terzano, A. Ricci, V. Burinschi [et al.] Respir. Med. 2003. Vol. Suppl. 97. P. 35-40.

44. Sosnovskyy T.R. Otsinka novogo skladu poroshku dlya ingalyatsiyi, shcho mistyt flutykazonu propionat (Evaluation of a new powder composition for inhalation containing fluticasone propionate). Ukr. Pulmonol. Zhurn. 2014. № (3). Р. 37-41.

45. Relative perinatal safety of salmeterol vs formoterol and fluticasone vs budesonide use during pregnancy / B. Cossette, M.F. Beauchesne, A. Forget [et al.] Ann. Allergy Asthma Immunol. 2014. Vol. 112. P. 459-464.

46. Safety of fluticasone propionate prescribed for asthma during pregnancy: a UK population-based cohort study / R.A. Charlton, J.M. Snowball, A.L. Nightingale [et al.] J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2015. № 3. P. 772-779.

47. Use of inhaled steroids by pregnant asthmatic women does not reduce intrauterine growth / J. Namazy, M. Schatz, L. Long [et al.] J. Allergy. Clin. Immunol. 2004. № 11. P. 427-432.

48. Safety of intranasal corticosteroid sprays during pregnancy: an updated review/ A.H. Alhussien, R.A. Alhedaithy, S.A. Alsaleh. Eur. Arch. Otorhinolaryngol. 2018. Vol. 275(2). P. 325-333. doi: 10.1007/s00405-017–4785-3.

49. Oral Phenylephrine HCl for Nasal Congestion in Seasonal Allergic Rhinitis: A Randomized, Open-label, Placebo-controlled Study / E.O. Meltzer, P.H. Ratner, T. McGraw. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2015. № 3. P. 702708. DOI: 10.1016/j.jaip.2015.05.007.

50. The safety of asthma medications during pregnancy and lactation / C.D. Chambers, J.A. Krishnan, L.D. Albano [et al.] Clinical management and research priorities. 2021. Vol. 147. Iss. 6. P. 2009-2020.

51. EuroMAP Group A population-based prescription study of asthma drugs during pregnancy; changing the intensity of asthma therapy and perinatal outcomes / C. Olesen, N. Thrane, G.L. Nielsen [et al.] Respiration. 2001. Vol. 68(3). P. 256-261.

52. Stenius-Aarniala B.S., Hedman J., Teramo K. Acute asthma during pregnancy. Thorax. 1996. Vol. 51(4). P. 411-414.

53. A meta-analysis of adverse perinatal outcomes in women with asthma / V.E. Murphy, J.A. Namazy, H. Powell [et al.] BJOG. 2011. Vol. 118(11). P. 1314-1323.

54. COVID-19: pandemic contingency planning for the allergy and immunology clinic / M.S. Shaker, J. Oppenheimer, M. Grayson [et al.] J. Allergy. Clin. Immunol. 2020. Vol. 145. № 1082-1123.

55. Pediatric asthma and COVID‐19: The known, the unknown, and the controversial / E. Abrams, G. T’Jong, C. Yang. Pediatr. Pulmonol. 2020. Vol. 55(12). P. 3573-3578. doi:10.1002/ppul.25117.

56. Budesonide and formoterol effects on rhinovirus replication and epithelial cell cytokine responses / Y.A. Bochkov, W.W. Busse, R.A. Brockman-Schneider [et al.] Respir. Res. 2013. № 14(1). P. 98.

57. David M.G. Inhaled corticosteroids and COVID-19: a systematic review and clinical perspective / D.M.G. Hatpin, D. Singh, R.M. Hadfield. Eur. Respir. J. 2020. № 55(5). doi.org/10.1183/ 13993003.01009-2020.

58. Fluticasone versus beclomethasone or budesonide for chronic asthma in adults and children / N. Adams, T.J. Lasserson, C.J. Cates [et al.] Cochrane Database Syst. Rev. 2007. Vol. 17. № 4. doi: 10.1002/14651858.CD002310.pub4.

59. Amirav I., Newhouse M.T. Transmission of coronavirus by nebulizer: a serious underappreciated risk. CMAJ. 2020. Vol. 192(13). E346. DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.75066.

60. Эффективность терапии пациентов с бронхиальной астмой при раздельном применении комбинации флутиказона пропионата и формотерола фумарата / С.В. Зайков, О.Г. Баширова, И.А. Большакова [и др.] Український пульмонологічний журнал. 2015. № 1. С. 45-48.

61. Коморбідність бронхіальної астми та туберкульозу легень: труднощі лікування та перспективи вирішення проблеми / Ю.І. Фещенко, М.М. Островский, І.Я. Макойда [та ін.] Український пульмонологічний журнал. 2017. № 4. С. 39-42.

62. Managing childhood allergies and immunodeficiency’s during respiratory virus epidemics – The 2020 COVID‐19 pandemic: A statement from the EAACI‐section on pediatrics / H.A. Brough, O. Kalayci, A. Sediva. РАI. 2020. Vol. 31, Iss. 5. P. 442-448. https://doi.org/10.1111/pai.13262.

63. Ki M. Epidemiologic characteristics of early cases with 2019 novel coronavirus (2019-nCoV) disease in Korea. Epidemiol Health. 2020. Vol. 42: e2020007. doi: 10.4178/epih.e2020007.

64. Barns rolle i spredning av SARS-CoV-2 (Covid-19) – en hurtigoversikt. Hurtigoppsummering. Oslo: Folkehelseinstituttet, 2020. 14 р.

65. Адамян Л.В., Азнаурова Я.Б., Филиппов О.С. COVID-19 и женское здоровье. Проблемы репродукции. 2020. Т. 26(2). С. 6-17. https://doi.org/10.17116/repro2020260216

66. Clinical characteristics and outcomes of pregnant women with COVID-19 and comparison with control patients: A systematic review and meta-analysis / M. Jafari, A. Pormohammad, S.A.S. Neshin [et al.] Rev. Med. Virol. 2021. e2208. doi: 10.1002/rmv.2208.

67. Clinical characteristics and outcomes of pregnant women with COVID-19 and comparison with control patients: A systematic review and meta-analysis / M. Jafari, A. Pormohammad [et al.] Reviews in Medical Virology. 2021. https://doi.org/10.1002/rmv.2208

68. Risk factors for severity and mortality in adult COVID-19 in patients in Wuhan / X. Li, S. Xu, M. Yu [et al.] J. Allergy. Clin. Immunol. 2020. Vol. 146(1). P. 110-118. doi:10.1016/jjaci.2020.04.006.

Ведение беременных с бронхиальной астмой в период пандемии COVID-19. Вопрос базисной терапии: ингаляционные кортикостероиды

Ю.В. Просветов, С.С. Баринов, И.О. Шехунова, О.В. Яценко
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»

Резюме

На сегодняшний день астма остается наиболее частой экстрагенитальной патологией у беременных. Эффективность ведения беременных с астмой остается актуальной проблемой, особенно в период пандемии COVID-19. Плохо контролируемая астма и обострение подвергают беременных гораздо большему риску, чем современные методы лечения. Основной целью контроля астмы во время беременности является контроль симптомов, предотвращение обострений и поддержание оптимальной функции легких для обеспечения повседневной деятельности беременной и оптимальной оксигенации плода. Лучшим долгосрочным лечением астмы во время беременности являются ингаляционные кортикостероиды, среди которых наиболее используемым в Украине является флутиказона пропионат. Во время пандемии COVID-19 следует исключить использование небулайзеров и заменить их сухопорошковыми ингаляторами. Также в период пандемии должны быть исключены функциональные тесты у беременных с астмой с целью предотвращения инфицирования коморбидной беременной.

Ключевые слова: астма у беременных, COVID-19, ингаляционные кортикостероиды, контроль астмы, астма и COVID-19.

Management of asthma in pregnant women during the COVID-19 pandemic. The issue of basic therapy: inhaled corticosteroids

Yu.V. Prosvetov, S.S. Barinov, І.О. Shekhunova, О.В. Yatsenko
SI «Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine»

Abstract

Today asthma remains the most common extragenital pathology in pregnant women. The effectiveness of management of pregnant women with asthma remains an urgent problem, especially during the COVID-19 pandemic. Poorly controlled asthma and flare-ups put pregnant women at a much greater risk than current treatments for asthma. The main objective of asthma control during pregnancy is to control symptoms, prevent exacerbations, and maintain optimal lung function to support the daily activities of the pregnant woman and optimal fetal oxygenation. The best long-term treatment for asthma during pregnancy are inhaled glucocorticosteroids, among which fluticasone propionate is the most used in Ukraine. During the COVID-19 pandemic, the use of nebulizers should be eliminated and replaced with dry powder inhalers. Also, during a pandemic, functional tests in pregnant women with asthma should be excluded in order to prevent infection of a comorbid pregnant woman.

Key words: asthma in pregnancy, COVID-19, inhaled glucocorticosteroids, asthma control, asthma and COVID-19.