Можливості діагностики IgE-залежних респіраторних хвороб у вінницькому Алерго-імунологічному центрі

Алергічні захворювання (АЗ) сьогодні являють собою величезну проблему медицини, оскільки їх частота (на АЗ страждають 10–20% населення планети), збільшуючись щороку, досягла в ХХІ сторіччі рівня епідемії. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність атопії в світі щороку також зростає на 5–6%. Одне з перших місць серед IgE-залежних респіраторних хвороб посідає алергічний риніт (АР), на нього страждають від 10 до 25% населення. В Україні його частота становить 7–8% усіх проявів АЗ. Частота бронхіальної астми (БА) – 5–18% в залежності від країни. Поєднання БА і АР спостерігають у 87% пацієнтів. АР передує БА у 64% хворих. У дорослих пацієнтів з БА назальні симптоми виявляють у 78% випадків, а 38% пацієнтів з АР мають БА. Тобто, АР є фактором ризику розвитку БА.

Незважаючи на різноманітність специфічної діагностики та лікування АЗ, важливою залишається проблема поширеності IgE-залежних респіраторних хвороб, основним методом діагностики яких in vivo є шкірне тестування (прик-тест) з причинними алергенами, що має свої показання та протипоказання. Сьогодні у разі неможливості його проведення для виявлення причинного алергену та оптимізації диференційної діагностики цих патологій використовують сучасні тест-системи in vitro. Поміж усього розмаїття лабораторної специфічної діагностики IgЕ-залежних хвороб досі не обрано пріоритетної тест-системи.

Мета дослідження: співставити отримані дані дослідження in vivo та in vitro у пацієнтів з IgE-залежними респіраторними хворобами (АР, БА) та визначити діагностичну цінність лабораторного обстеження за допомогою тест-систем Polycheck (респіраторна панель у тому числі).

Матеріали та методи дослідження

У дослідженні взяли участь 164 пацієнти, серед них 98 жінок та 66 чоловіків, середній вік яких становив 33 ± 4 роки. Дослідження проводили на базі Алерго-імунологічного центру в м. Вінниця. Усі пацієнти мали в анамнезі клінічні прояви IgE-залежних респіраторних хвороб (АР, БА). Наявність сенсибілізації до причинних алергенів визначали за допомогою прик-тестів (in vivo) та тест-системи Polycheck (in vitro) – імуноферментне дослідження на нітроцелюлозних мембранах для кількісного визначення специфічних IgЕ у сироватці крові з використанням планшетного сканера.

Результати дослідження та їх обговорення

Алергічну природу симптомів було відмічено у 93 пацієнтів серед 164 досліджуваних. Основними причинними алергенами при проведенні тестування in vivo були основні компоненти домашнього пилу – кліщі роду Dermatophagoides pteronossinus та Dermatophagoides farinaе; алергени дерев (вільха, ліщина), злаків (тимофіївка лугова, пилок жита) та бур’янів (амброзія). В обстежуваних спостерігали різко позитивні (17), позитивні (55) та сумнівні (21) гіперчутливі реакції (рис. 1).

Рис. 1. Виявлення специфічного IgE

Рис. 1. Виявлення специфічного IgE

Наступним етапом діагностики пацієнтів, з метою підтвердження та розширення спектру причинних алергенів із сумнівними пробами та у більшості пацієнтів з позитивними результатами, стало обстеження in vitro за допомогою тест-системи Polycheck. Результати дослідження показали збіг результатів виявлення сенсибілізації до побутових (кліщі домашнього пилу), пилкових алергенів (тимофіївка лугова, пилок жита, амброзія та ін.) як in vivo, так і in vitro (рис. 2).

Рис. 2. Виявлення специфічного IgE

Рис. 2. Виявлення специфічного IgE

Використання інгаляційної панелі Polycheck дало змогу додатково виявити у пацієнтів з IgE-залежними респіраторними хворобами сенсибілізацію до цвільових грибів (Рenicillium notatum, Alternaria alternata, Cladosporium herbarum, Aspergilus fumigatus), яка у 15–30% супроводжувала побутову чи пилкову сенсибілізацію (рис. 3). Такі дослідження in vitro є суттєвою допомогою в діагностиці грибкової сенсибілізації у такої когорти пацієнтів, оскільки шкірне тестування є малоінформативним і кропітким.

Рис. 3. Виявлення специфічного IgE

Рис. 3. Виявлення специфічного IgE

Висновки

У випадках, коли є неможливим проведення шкірного тестування з причинними алергенами та при сумнівних його результатах, для діагностики грибкової сенсибілізації як альтернатива у діагностиці IgE-залежних респіраторних хвороб може бути використана тест-система Polycheck. В Алерго-імунологічному центрі м. Вінниця такі дослідження успішно проводяться.

Література

1. Burden of Respiratory Disease in Korea: An Observational Study on Allergic Rhinitis, Asthma, COPD, and Rhinosinusitis // Kwang-Ha Yoo, Hae-Ryun Ahn, Jae-Kyoung Park [et al.] // Allergy Asthma Immunol Res. – 2016. – № 8 (6). – P. 527–534.

2. Diagnostic accuracy of skin-prick testing for allergic rhinitis: a systematic review and meta-analysis// F. Nevis, Karen Binkley, Conrad Kabali //Allergy Asthma Clin Immunol. – 2016. – 12 (20). – P. 1–12.

3. Scaling up strategies of the chronic respiratory disease programme of the European Innovation Partnership on Active and Healthy Ageing (Action Plan B3: Area 5) // J. Bousquet, J. Farrell, G. Crooks, P. Hellings, E. H. Bel [et al.] // Clinical and Translational Allergy. – 2016. – № 6 (29). – P. 2–18.

4. Utility of the Atopy Patch Test in the Diagnosis of Allergic Rhinitis // Nicola Fuiano, Cristoforo Incorvaia // Iranian J of Otorhinolaryngol. – 2016. – Vol. 28 (3). – P. 169–175.

5. Алергічний риніт у дітей: нагальні питання діагностики і терапії // О.М. Охотнікова, Ю.І. Гладуш, Ю.І. Гладуш [та ін.] // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. – № 1 (80). – 2015. – C. 26–36.

6. Ситуация с аллергическими заболеваниями в г. Винница // Б.М. Пухлик, И.В. Корицкая, Д.О. Гацкая // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. – 2014. – № 6–7 (75–76). – C. 34–36.

7. Стандарти діагностики і лікування алергічного риніту // C.В. Зайков, П.В. Гришило, А.П. Гришило // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. – 2015. – Спецвипуск № 2. – C. 32–34.

8. Характеристика поллинозов в г. Одесса // С.М. Пухлик, И.В. Дедикова // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. – 2013. – Спецвипуск № 2. – C. 90–92.