Порівняльний клініко-економічний аналіз симптоматичної терапії і АСІТ у хворих на поліноз

сторінки: 59-62

Є.М. Дитятківська, к.м.н., головний алерголог м. Дніпропетровськ Дніпропетровський міський алергологічний центр (Міська клінічна лікарня № 7)

3_7_Ditjatkovskaja_2009.jpg

Алергійні захворювання (АЗ) значно знижують якість життя як самих пацієнтів, так і членів їх сімей і негативно позначаються на соціально-економічному розвитку суспільства [3]. Значними є економічні витрати внаслідок АЗ. За підрахунками українських фахівців, в Україні на лікування АЗ щороку витрачають (в основному самі хворі) не менше 10 млрд грн. [4].

Хворі на поліноз досить рідко потребують госпіталізації, хоча хвороба значно знижує якість їхнього життя, зокрема навчальну діяльність і працездатність (особливо у представників тих професій, які потребують великої концентрації уваги, наприклад, льотчиків, висотників, водіїв тощо). Проте поліноз, як будь-яка хронічна патологія, має тенденцію до збільшення тяжкості захворювання: симптоми стають інтенсивнішими, розширюється спектр алергенів, що призводить до подовження тривалості загострення, розвивається пилкова бронхіальна астма (БА), а також знижується ефективність традиційної симптоматичної терапії. Слід зазначити, що в пацієнтів з перехресною харчовою алергією можуть розвиватися виражені алергійні реакції, такі як генералізована кропив’янка, набряк Квінке в ділянці обличчя, шиї, гортані, анафілактичний шок, навіть синдром Лайєлла, після споживання певних продуктів не лише в сезон палінації рослин, а і впродовж усього року. Пацієнтів із тяжкими проявами полінозу госпіталізують у спеціалізований стаціонар, де вони отримують інтенсивну інвазивну терапію. Усе це призводить до збільшення прямих витрат на лікування зазначеного захворювання. Навіть легкі прояви полінозу справляють негативний вплив на психологічний стан і соціальне життя пацієнтів, порушуючи когнітивну функцію, здатність до навчання, а також обмежуючи професійну діяльність людини.

Адекватне лікування сприяє зменшенню клінічних проявів полінозу та підвищенню якості життя пацієнта. Нині рекомендують ступінчастий підхід до лікування полінозу з урахуванням його форми і тяжкості, який включає 4 основних напрями: елімінацію алергенів, раціональну медикаментозну терапію, алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ) і навчання пацієнта [2]. Враховуючи, що для нашого регіону характерна ІІІ пилкова хвиля – сезон палінації амброзії, полину, лободи, кукурудзи, циклахени, соняшника, – у більшості пацієнтів симптоми полінозу можуть виникати з липня по жовтень, що унеможливлює повну елімінацію алергенів.

Сучасна ефективна фармакотерапія включає застосування:

антигістамінних препаратів останньої генерації, які призначають за 2 тиж до передбачуваного загострення (еріус, телфаст, ксизал);
топічних назальних глюкокортикостероїдів (ГКС), переважно мометазону (назонекс) і флютиказону фуроату (аваміс);
комбінованих препаратів з подвійним механізмом дії: блокатор Н1-гістамінових рецепторів і стабілізатор опасистих клітин у вигляді очних крапель (опатанол);
кромоглікатів для стабілізації мембран опасистих клітин за 1 міс до початку пилкування (можливо);
інтраназальних ГКС або комбінованих препаратів (симбікорт, серетид) – при пилковій БА.

У разі тяжких проявів полінозу, що супроводжуються високим рівнем IgE, можлива анти-IgE-терапія (омалізумаб – ксолар) [5].

Єдиним патогенетичним методом лікування полінозу є АСІТ, що дає змогу зменшити потребу пацієнта в протиалергійних препаратах, запобігти трансформації алергійного ринокон’юнктивіту в БА і розширенню спектра алергенів, до яких формується підвищена чутливість.

З урахуванням розвитку нових медичних технологій і появи нових лікарських препаратів, в умовах ринкової економіки виникає необхідність пошуку оптимального поєднання в одному препараті ефективності, безпечності, вартості, що забезпечує найефективніше лікування і водночас його відносно нижчу вартість.

У зв’язку з викладами, метою пропонованого дослідження була оцінка витратної ефективності АСІТ пилковими алергенами і симптоматичної терапії, що включає різні комбінації протиалергійних лікарських препаратів.

Матеріали та методи дослідження

У дослідження було включено 309 хворих на поліноз, мешканців м. Дніпропетровськ, віком від 18 до 57 років, серед них жінок – 178 (57,6%), чоловіків – 131 (42,4%). У всіх хворих виявлено сенсибілізацію до пилкових рослин літньо-осінньої (n=303; 98,1%) і/або весняно-літньої палінації (n=40; 12,9%). У більшості хворих (n=262; 84,8%) виявлено позитивну алергійну реакцію на пилок трьох рослин і більше. Основними клінічними проявами полінозу в пацієнтів на початку дослідження були: сезонний алергійний риніт (n=298; 96,4%), кон’юнктивіт (n=273; 88,3%), переважно в поєднаній формі ринокон’юнктивіту (n=272; 88,0%). Бронхіальну симптоматику спостерігали в третині випадків (n=104; 33,7%).

Передсезонну АСІТ проведено 247 (79,9%) пацієнтам методом підшкірних ін’єкцій причинно-значущими пилковими алергенами за експрес-схемою: 93 (30,1%) хворих одержали один курс, 61 (19,7%) – два курси, 30 (9,7%) – три курси, 63 (20,4%) – п’ять курсів АСІТ. Для ін’єкцій використовували водно-сольові розчини алергенів (в 1 мл розчину – 10 000 PNU алергену) виробництва ТОВ «Імунолог» (м. Вінниця, Україна). В період палінації рослин (у середньому впродовж 2 міс) для усунення симптомів загострення захворювання пацієнтам додатково призначали інтраназальний ГКС – флютиказону фуроат (аваміс 27,5 мкг/доза, 120 доз) або блокатор Н1-гістамінових рецепторів – дезлоратадин (еріус 5 мг, № 30).

У групу порівняння включено 62 (20,1%) пацієнти, які впродовж 2 міс отримували лише симптоматичну фармакотерапію полінозу:

кромогексал 20 мг/мл, 15 мл;
еріус 5 мг, № 30;
ксизал 5 мг, № 30;
аваміс 27,5 мкг/доза, 120 доз, № 1 або назонекс 50 мкг/доза, 140 доз, № 1;
опатанол 0,1% 5 мл, № 2;
симбікорт 4,5 мкг/доза, 60 доз, № 3 або серетид евохалер 250 мкг/доза, 120 доз, № 3.

Група пацієнтів, яким проводили парентеральну передсезонну АСІТ пилковими алергенами, була зіставною із групою порівняння за кількісним і якісним складом причинно-значущих алергенів (p>0,20 за всіх порівнянь).

Клінічну ефективність лікування оцінювали протягом сезону палінації рослин, до яких було виявлено сенсибілізацію: 0 балів – симптом відсутній, 1 бал – незначно виражений, 2 бали – помірно виражений, 3 – сильно виражений, 4 – дуже сильно виражений. Як основні критерії клінічної ефективності вважали показники «ймовірність відсутності у хворого помірних або виражених проявів полінозу (0–1 бал) протягом усього періоду спостереження» і «кількість безсимптомних днів» – загальна кількість днів, протягом яких вираженість кожного симптому полінозу не перевищувала 1 бал за відповідною шкалою і пацієнт не користувався навіть судинозвужувальними краплями. Хворих попереджали про необхідність звернення до лікаря, якщо під час дослідження симптоми захворювання потребували призначення додаткових препаратів.

Економічну ефективність лікування оцінювали за допомогою аналізу «витрати/ефективність» (cost-effectiveness analysis), який є базисним методом клініко-економічного аналізу [1] і дає змогу визначити, наскільки витрати на те або те втручання відповідають його ефективності, а також вибрати альтернативний метод, за якого співвідношення «витрати/ефективність» буде мінімальним. Показник співвідношення «витрати/ефективність» розраховували для кожної з виділених груп за формулою:

CER = С/Е,

де СER (cost-effectiveness ratio) – витрати на одиницю ефективності;

С – витрати на лікування одного пацієнта;

Е – ефективність лікування.

Аналіз проводили з погляду незалежної організації платника. Враховували прямі витрати на придбання лікарських препаратів симптоматичної терапії, а також алергенів пилку рослин, розчинів і шприців для проведення парентеральної АСІТ.

Під час оцінки витрат на протиалергійні засоби і АСІТ враховували ціни одного з національних дистриб’юторів ліків – компанії «БаДМ» станом на 01.02.2011 р. (табл. 1).

Таблиця 1. Витрати на медикаментозне забезпечення АСІТ і симптоматичну фармакотерапію полінозу
Препарат
Виробник
Ціна 1 одиниці, грн.
Загальна вартість на курс лікування 1 пацієнта, грн.
Кромо Сандоз, спрей назальний, 2% 20 мг/мл, 15 мл
Сандоз ГмбХ, Австрія
31,15
31,15
Еріус, таблетки, 5 мг, № 10
Шеринг Плау, США
65,42
196,26
Ксизал, таблетки, 5 мг, № 10
ЮСБ Фарма, Бельгія
58,60
175,80
Аваміс, спрей назальний, 27,5 мкг/доза, 120 доз
ГлаксоСмітКляйн К.Х., Іспанія
72,79
72,79
Назонекс, спрей назальний, 50 мкг/доза, 140 доз
Шеринг Плау, США
181,04
181,04
Опатанол, очні краплі, 0,1% 5 мл
Алкон, Бельгія
78,98
157,96
Симбікорт, порошок для інгаляцій 160/4,5 мкг/доза, 60 доз
АстраЗенека, Велика Британія
185,13
370,26
Серетид евохалер, аерозоль 250 мкг/доза, 120 доз
Глаксо Веллком С.А., Іспанія
507,06
1014,12
Алерген пилку амброзії (полину, соняшника, циклахени, кукурудзи), 5 мл
ТОВ «Імунолог», м. Вінниця
111,80
223,60
Розчин для розведення алергенів, 4,5 мл
ТОВ «Імунолог», м. Вінниця
23,40
163,80
Шприц одноразовий 1 мл інсуліновий і голки G30 0,3х8
ФорсЛак, м. Харків
0,72
43,20
Шприц одноразовий 1 мл інсуліновий
Romed, Голландія
1,08
64,80

Результати дослідження та їх обговорення

Загальні витрати на проведення АСІТ парентеральним методом і симптоматичну терапію в період палінації рослин (у середньому 2 міс) у одного пацієнта становили 489,54 грн. за умови придбання препаратів (засобів) за найнижчими цінами і 611,11 грн. – у разі вибору альтернативних препаратів за вищими цінами (табл. 2). Загальна вартість симптоматичного лікування полінозу в цей період у групі порівняння становила 548,18 і 746,32 грн. відповідно.

Таблиця 2. Показники клініко-економічної ефективності парентеральної АСІТ і симптоматичної фармакотерапії полінозу
Вид терапії
Витрати на лікування 1 пацієнта, грн.*
Ймовірність досягнення клінічного ефекту
Середня кількість безсимптомних днів (M±m)
Співвідношення «витрати/ефективність»
грн. на 1 пацієнта
грн. на 1 безсимптомний день
Стандартна фармакотерапія
548,18/
746,32
0,13
7,7±0,2
4248,43 / 5783,94
70,81 / 96,40
АСІТ
489,54/
611,11
0,19
11,4±0,5
2572,69 / 3211,60
42,88 / 53,53
Один курс АСІТ
490,08/
612,58
0,18
11,0±0,6
2681,05 / 3351,20
44,68 / 55,85
Два курси АСІТ
491,46/
616,29
0,16
9,8±0,3
2997,89 / 3759,35
49,96 / 62,66
Три курси АСІТ
488,83/
609,21
0,20
12,0±0,4
2444,16 / 3046,04
40,74 / 50,77
П’ять курсів АСІТ
487,21/
604,85
0,22
13,3±0,5
2192,47 / 2721,81
36,54 / 45,36

Примітка: *у чисельнику – за найнижчої вартості препаратів, у знаменнику – найвищої.

У всіх хворих, які отримували тільки симптоматичну терапію полінозу, клінічний ефект наставав у середньому через 14 днів від початку вживання препаратів, але був нетривалим. Загалом ймовірність відсутності у пацієнтів групи порівняння помірних або виражених проявів полінозу (0–1 бал) наприкінці терміну спостереження становила 0,13, тобто лише 13% пацієнтів досягли клінічного ефекту за цим критерієм (див. табл. 2). Середня кількість безсимптомних днів (M±m) становила 7,7±0,2 дня. Співвідношення CER («витрати/ефективність») на 1 пацієнта або витрати на запобігання 1 випадку загострення захворювання протягом 2 міс становили від 4 248,43 до 5 783,94 грн. Аналогічно вартість 1 безсимптомного дня, тобто витрати на запобігання 1 дню загострення захворювання, становили від 70,81 до 96,40 грн.

У хворих, які отримали передсезонну АСІТ, відповідні показники клінічної і економічної ефективності вірогідно (p<0,001) відрізнялися (див. табл. 2). Зокрема, середня кількість безсимптомних днів перевищувала такий показник у групі порівняння в 1,5 разу, співвідношення CER – в 1,7–1,8 разу. Крім того, показники ефективності залежали від кількості проведених курсів АСІТ (коефіцієнт кореляції r=0,74; p<0,001). Найнижчу вартість 1 безсимптомного дня спостерігали після 5 курсів АСІТ (36,54–45,36 грн.), найвищу – після 1–2 курсів (44,68–62,66 грн.).

Висновки
Завдяки проведенню клініко-економічного аналізу ефективності різних видів терапії полінозу встановлено значні переваги проведення передсезонної АСІТ парентеральним методом над стандартною фармакотерапією як за загальною вартістю лікування, так і за показниками співвідношення «витрати/ефективність».

Література
1. Клинико-экономический анализ / Воробьев П.А., Авксентьева М.В., Борисенко О.В. [и др.]. – М.: Ньюдиамед, 2008. – 778 с.
2. Международный консенсус в лечении аллергического ринита (Версия Европейской академии аллергологии и клинической иммунологии, 2000) // Рос. ринолог. – 2000. – № 3. – С. 5–30.
3. Пухлик Б.М. Аллергия – проблема не только аллергологов / Б.М. Пухлик // Запорожский мед. журн. – 2011. – Т. 13, № 2. – С. 109–110.
4. Пухлик Б.М. Парадокси новацій в алергології // Астма та алергологія. – 2006. – № 1–2. – С. 97.
5. Anti-IgE therapy with omalizumab in asthma and allergic rhinitis / S. Dodig, D. Richter, I. Cepelak, B. Benko // Acta pharmaceutica Zagreb Croatia. – 2005. – Vol. 55, Issue 2. – P. 123–138.
6. Methods for the economic Evalution of Health Care Programmes / Drummond M.E. [et al.]. – Oxford, 2000. – 305 р.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология