Про деякі медіатори хронічного запалення в патогенезі бронхіальної астми, поєднаної з хронічним некалькульозним холециститом

сторінки: 68-69

О.Г. Чуменко, Г.П. Победьонна, д.м.н., професор, зав. кафедри внутрішньої медицини з основами пульмонології, Т.А. Победьонна Луганський державний медичний університет

Pobedjonna_6_7_2011.jpg

Бронхіальна астма (БА) – одне з найпоширеніших захворювань органів дихання, хронічний перебіг якого зумовлює його часте поєднання з іншими хворобами, а тривале лікування сприяє виникненню патологічних процесів в травному трак-
ті [7, 9, 10]. Несприятливий вплив на цитопротективні властивості слизової оболонки травного тракту при БА має хронічна гіпоксія, що сприяє виникненню хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ). Своєю чергою, зміни слизової оболонки травного тракту при ХНХ полегшують контакт з алергенпрезентувальними клітинами, персорбцію алергенів через ушкоджений бар’єр з подальшим розвитком або посиленням імунної реакції, що може призвести до розширення спектра алергії у хворих на БА й обтяження перебігу захворювання [4].
У формуванні запалення в дихальних шляхах при БА бере участь значна кількість різних медіаторів. Їх функції багато в чому взаємозалежні, але про перебіг запального процесу можна робити висновок з огляду на рівень деяких цитокінів, які відіграють провідну роль у його розвитку. До таких належать фактор некрозу пухлин (TNF-α), інтерферон-γ (INF-γ) та деякі інтерлейкіни (IL): IL-1α, -1β, -4, -6, -8, яким надають великого значення в розвитку та перебігу ХНХ [1, 2, 5, 6, 8]. У ранніх стадіях загострення ХНХ зазначають зростання концентрації IL-1β, -8, INF-γ, потім IL-6, TNF-α. Водночас, у більш пізні терміни рівень IL-1β, -6, -8, INF-γ знижується, а вміст IL-4 підвищується, що свідчить про виражену активність захворювання та його прогресування. Проте особливості цитокінового забезпечення запальної інфекції при БА, поєднаній із ХНХ, залишаються недостатньо вивченими.
Отже, метою пропонованого дослідження був аналіз відомостей про вміст IL-1β і TNF-α у сироватці крові хворих на БА в поєднанні з ХНХ.

Матеріали та методи дослідження

У дослідженні взяв участь 151 хворий на БА віком 24-60 років; з них 54 (33,5%) – чоловіки та 97 (66,5%) – жінки. Усі хворі перебували на лікуванні в алергологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні у 2005-2007 рр. Діагноз БА та ступінь тяжкості хвороби встановлювали згідно з рекомендаціями наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. [3]. Легкий перебіг БА було виявлено в 42 (27,8%) хворих, середнього ступеня тяжкості – у 109 (72,2%) осіб. У пацієнтів з легким перебігом захворювання в основному виявляли дискінезію жовчовивідних шляхів. Діагноз ХНХ було встановлено 61 (40,4%) хворому із середнього ступеня тяжкості БА. Діагноз ХНХ встановлювали відповідно до вітчизняного протоколу (наказ МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р.). В залежності від наявності ХНХ хворих було розподілено на дві групи: у 1-шу групу було включено 48 хворих на БА середнього ступеня тяжкості без ознак ХНХ, у 2-гу – 61 хворого на БА із супутнім ХНХ. Під час стаціонарного лікування у пацієнтів з БА спостерігали ремісію ХНХ. Усім хворим проводили загальноклінічне, біохімічне, спірометричне, ультразвукове обстеження. Вміст IL-1β і TNF-α визначали методом ІФА з використанням наборів реактивів, вироблених фірмою «Протеїновий контур» (Санкт-Петербург, Росія). Для розробки референтної норми було обстежено 32 практично здорових особи, середній вік яких становив 33,5±4,6 року; з них жінок – 65,7%, чоловіків – 33,3%.

Результати дослідження та їх обговорення

У хворих 1-ї групи вміст IL-1β до початку лікування перевищував референтну норму в 4,1 разу (р<0,05) і становив 178,1±13,2 пг/мл. Після проведеного лікування за допомогою базисних засобів вміст IL-1β у пацієнтів 1-ї групи вірогідно (р<0,05) знизився, але належних значень не досяг (132,9±7,2 пг/мл, тобто був в 3,2 разу вищим, ніж такий показник у здорових осіб).
Рівень IL-1β у хворих 2-ї групи під час госпіталізації перевищував такий у здорових осіб у 5,1 разу, у пацієнтів 1-ї групи – на 19,2% і становив 212,4±21,4 пг/мл. Після курсу лікування з використанням базисних засобів його рівень у сироватці крові знизився до 160,1±8,1 пг/мл (р<0,05), але не досяг значень здорових осіб, перевищуючи його в 3,9 разу та на 20,5% – аналогічний показник у хворих 1-ї групи.
У пацієнтів 1-ї групи рівень TNF-α був удвічі вищим, ніж у здорових осіб, і становив 97,5±6,3 пг/мл (р<0,05). Після проведеного лікування з використанням базисних засобів рівень TNF-α у цих хворих знизився, але рівня здорових осіб не досяг, становлячи 57,4±6,1 пг/мл. У пацієнтів 2-ї групи на початку лікування показники TNF-α становили 141,3±5,2 пг/мл і були у 2,9 разу вищими, ніж показники у здорових осіб, та на 44,4% більшими, ніж у хворих 1-ї групи. Після проведення лікування із застосуванням лише базисних засобів рівень TNF-α дещо знизився і становив 91,5±5,5 пг/мл, залишаючись вищим (р<0,05) за контрольні значення у 1,9 разу та у 1,6 разу вищим за показник у хворих 1-ї групи.
Результати лікування хворих на БА в поєднанні з ХНХ збігаються з даними дослідників, які спостерігали підвищення рівня прозапальних цитокінів як у хворих на БА, так і у пацієнтів із ХНХ, що підтверджує участь зазначених медіаторів у запальному процесі. Але у хворих на БА в поєднанні з ХНХ (навіть у стадії ремісії) рівні цих цитокінів були значно вищими, ніж у хворих на БА. Це свідчить, з одного боку, про більш значну участь цитокінів – медіаторів хронічного запалення – у реалізації запального процесу при поєднаній патології, а з іншого – про недостатню ефективність лише базисних засобів у її лікуванні.
Таким чином, у сироватці крові хворих на БА середнього ступеня тяжкості спостерігали вірогідне підвищення рівнів IL-1β та TNF-α, які після проведення курсу базисного лікування не набували належних значень. У разі поєднання БА та ХНХ у період загострення БА показники IL-1β та TNF-α були значно вищими і також не поверталися до норми після проведення базисного лікування. З огляду на це, на нашу думку, потрібне включення в комплексну терапію БА, поєднаної з ХНХ, засобів, які позитивно впливатимуть не лише на перебіг обох захворювань, а й сприятимуть поліпшенню показників продукції IL-1β та TNF-α.

Висновки

1. У сироватці крові хворих на БА середнього ступеня тяжкості визначали підвищення рівнів IL-1β та TNF-α, причому у разі поєднання БА і ХНХ (навіть у стадії ремісії) показники IL-1β і TNF-α були вищими, ніж у пацієнтів без супутнього ХНХ.
2. Використання лише базисних засобів не давало змоги відновити показники IL-1β та TNF-α у пацієнтів з БА у поєднанні з ХНХ після курсу стаціонарного лікування.
Подальші дослідження варто присвятити вивченню впливу комплексної терапії з включенням тіотриазоліну на показники цитокінів у сироватці крові хворих на БА в поєднанні з ХНХ.

Література
1. Нахар А.А. Імунно-протеолітичний дисбаланс при поєднанні гастродуоденальної патології та бронхіальної астми та його корекція циклофероном [Текст]: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «Внутрішні хвороби» / Аббас Алі Нахар. – Суми, 2005. – 20 с.
2. Интерлейкины при хронических заболеваниях органов пищеварения [Текст] / Т.М. Царегородцева [та ін.] // Терапевт. архив. – 2003. – № 2. – С. 7-9.
3. Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія». – К., 2007. – С. 42-49.
4. Немцов В.И. Особенности бронхиальной астмы у больных с патологией гастродуоденальной зоны [Текст] / В.И. Немцов, Р.А. Александрова, М.Я. Магидов // Аллергология. – 2002. –
№ 4. – С. 18-21.
5. Пасиешвили Л.М. Состояние и роль цитокинового звена иммунитета в становлении и прогрессировании заболеваний пищеварительного канала [Текст] / Л.М. Пасиешвили, М.В. Моргулис // Сучасна гастроентерологія. – 2004. – № 3. – С. 8.
6. Рябенко Н.Б. Оптимізація лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з хронічним необструктивним бронхітом [Текст]: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «Внутрішні хвороби» / Н.Б. Рябенко. – Луганськ, 2005. – 20 с.
7. Фещенко Ю. Бронхиальная астма [Текст] / Ю. Фещенко, Л. Яшина // Doctor. – 2004. – № 2. – С. 31-34.
8. Чернушенко Е.Ф. Актуальные проблемы иммунологии во фтизиатрии и пульмонологии [Текст] / Е.Ф. Чернушенко // Український пульмонологічний журнал. – 2003. – № 2. – С. 94-96.
9. Яшина Л.А. Антигистаминный препарат фенкарол в лечении комбинированной патологи – аллергического ринита и бронхиальной астмы І-ІІ степени [Текст] / Л.А. Яшина [и др.] // Астма та алергія. – 2003. – № 2-3. – С. 40-48.
10. Revised Nomenclature for Allergy For Global Use. Report of the Nomenclature Review Committee of the World Allergy Organization, October 2003 [Тext] / S.G.O. Johansson [et al.] // J. of the World Allergy Organization. – 2005. – Vol. 17, N 1. – P. 4-8.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология