Київській обласній клінічній лікарні – 145 років

29-30 листопада 2007 р. в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України відбулася науково-практична конференція на тему: «Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі», присвячена 145 річниці від дня заснування Київської обласної клінічної лікарні. Нині лікарня має назву «Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», а починалося все в 1862 р. з 12 ліжок для хворих, 1 лікаря і 1 фельдшера.
Київська обласна клінічна лікарня є одним із найстаріших закладів охорони здоров'я Київщини. Створено її було, як і всі лікувальні заклади ХІХ ст. в м. Києві, за громадські кошти. Лікарня мала велику популярність у мешканців міста, і тому в 1871 р. розширила свої штати і зайняла нове приміщення, в якому було вже 20 ліжок, а в 1876 р. додалося 6 акушерсько-гінекологічних ліжок. З 1885 р. лікарня переїздить у приміщення, які займає й понині. До 1912 р. вона перетворилася на багатопрофільний заклад на 250 ліжок, у якому медичну допомогу мешканцям міста надавало вже 40 лікарів.
11_20.jpg На базі лікарні працювали провідні науковці медичного факультету Університету Святого Володимира: професори В.А. Караваєв, О.Ф. Шимановський, М.В. Скліфасовський, Ф.Ф. Меренг та багато інших, завдяки чому вона отримала статус навчального центру. В 1893 р. в лікарні відкривається бібліотека для лікарів. У відділеннях і лабораторіях лікарні працюють і навчаються позаштатні ординатори й інтерни, видатними лікарями та професорами випробовуються і впроваджуються найсучасніші методики лікування терапевтичної, хірургічної, акушерсько-гінекологічної, неврологічної, урологічної, фтизіатричної, офтальмологічної, педіатричної патології зі значним позитивним результатом.
Переживши катаклізми Жовтневої революції і громадянської війни, лікарня, отримавши назву «Перша радянська лікарня» дуже швидко знову посідає провідне місце серед лікувальних закладів м. Києва і області завдяки високій якості лікування та догляду за хворими. В 1931 р. на базі лікарні відкривається комплекс «Лікарня-ВУЗ» з підготовки лікарів із фельдшерів і медичних сестер, які мають практичну підготовку і навчаються без відриву від виробництва. 
У 1936 р. цей учбовий комплекс реорганізується в 2-й Київський державний медичний інститут. Будуються нові корпуси, відкриваються лабораторії, рентген-кабінети, поповнюється медичне устаткування, інструментарій. На базі відділень відкриваються клініки, в яких працюють видатні вчені, науковці. Лікарня збільшилася до 580 ліжок.
Після звільнення Києва від німецько-фашистських окупантів на базі лікарні було розгорнуто військовий шпиталь. З 1946 р. почалося відновлення лікарні. В цей час вона стає базою для кафедр Інституту удосконалення лікарів. Тут працюють видатні науковці професори І.І. Кальченко, А.І. Коломійченко, Є.Я. Янкелевич, Б.Е. Панкратьєв. Завдяки зусиллям учених і лікарів-практиків лікарня незмінно залишається одним з провідних медичних закладів України.
Лікарня як база інституту приймає для вдосконалення лікарів-курсантів з усіх куточків Радянського Союзу, стає відомим медичним центром.
У 70-80-ті рр. минулого століття відбулося оновлення матеріальної бази лікарні. З будівель барачного типу відділення «переїхали» в сучасні багатоповерхові приміщення терапевтичного, двох хірургічних корпусів, поліклініки. Зазнала реорганізації і структура лікарні: виділено обласний онкологічний диспансер, центр охорони матері та дитини, кардіологічний диспансер, а в лікарні продовжують працювати вузькоспеціалізовані відділення. В 2000 р. відкрито амбулаторне відділення хронічного гемодіалізу, яке відповідає кращим світовим стандартам. Організовані ендокринологічний, торакопульмонологічний, ортопедотравматологічний центри, реконструйовано й обладнано відповідно до сучасних вимог централізовану клінічну лабораторію.
Під час великої біди, що спіткала Україну – аварії на Чорнобильській АЕС, співробітники, весь лікувально-діагностичний комплекс лікарні з перших днів і дотепер беруть активну участь у ліквідації наслідків катастрофи, як під час планових виїздів у села та міста області, так і в поліклінічних і стаціонарних умовах лікарні. 
За рік фахівці лікарні здійснюють близько 300 планово-консультативних виїздів, під час яких консультують районних фахівців, оглядають тисячі хворих, сотні з них відбирають для вузькоспеціалізованої допомоги в лікарні.
Сьогодні в лікарні розгорнуто 795 ліжок, функціонує 17 відділень, в яких надається допомога по 21 профілю. Госпіталізується понад 50% сільських жителів. Функціонує потужна клінічна лабораторія, діагностичний центр з комп'ютерним і магнітно-резонансним томографами, проводяться сучасні ендоскопічні й ультразвукові дослідження.
У консультативній поліклініці проводяться обстеження та консультації за всіма фаховими профілями із залученням наукових співробітників. За рік допомогу отримують до 300 тис. хворих і до 100 тис. постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. 
Протягом року в стаціонарних відділеннях сучасне консервативне й оперативне лікування отримують 25-26 тис. хворих. За рік хірурги лікарні оперують до 12 тис. пацієнтів. Післяопераційну летальність зменшено. Досягнуто поліпшення економічних показників роботи відділень хірургічного профілю за рахунок впровадження сучасних, на рівні світових тенденцій технологій застосування малоінвазивних оперативних втручань: зменшено тривалість перебування хворого в стаціонарі до та після операції. В лікарні впроваджені лапаро-, торако-, артроскопічні операції, трансплантація кульшового, колінного та щелепного суглобів, мікрохірургічні операції на вусі й оці. З приводу катаракти імплантується до 1,5 тис. кришталиків. Виконується близько 450 малоінвазивних операцій на жовчному міхурі та позапечінкових жовчних протоках, проводяться малоінвазивні операції при деструктивному панкреатиті та захворюваннях товстої кишки. Також у лікарні відпрацьована методика лапароскопічного встановлення дренажів для перитонеального діалізу, завдяки яким хворі на хронічну ниркову недостатність у домашніх умовах можуть проводити альтернативне гемодіалізу лікування.
Застосування трансуретрального резектоскопа дає змогу проводити ендоскопічні втручання з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози, склерозу передміхурової залози, навіть у пацієнтів похилого віку. Останнім часом впроваджено лазерну технологію із застосуванням гальмієвого лазера, що дає можливість проводити літотрипсію контактним методом в усіх відділах сечових шляхів, безкровні розтини стриктур, видаляти доброякісні новоутворення і, взагалі, до 50% втручань в урологічній практиці виконувати без застосування традиційної оперативної техніки. Це стосується і проктологічного відділення, де застосовують унікальні для України: апарат для трансанальної ендоскопічної мікрохірургії, гемороїдальної деартеріалізації, лапароскопічних операцій, накладання латексних кілець, лікування запальних процесів товстого кишківнику методом гідроколонотерапії.
З 2003 р. в торакопульмонологічному центрі впроваджено відеоторакоскопічні операції, які значно розширили можливості діагностики, особливо туберкульозу плеври, зменшили травматичність торакальних операцій, а відповідно, і строки лікування та втрати працездатності, практично, 250 хворих за рік.
Використання з діагностичною метою синусоскопа в ЛОР-відділенні дало змогу підвищити якість лікування, а також значно скоротити термін перебування хворих у стаціонарі до операції.
11_21.jpg Передові технології в медицині дали можливість використовувати ендоскопічну техніку і в травматології. За допомогою артроскопічної стійки виконують десятки діагностичних і оперативних втручань, освоєно унікальну пластику ушкоджень передньої хрестоподібної зв'язки із використанням артроскопічного інструментарію. Значно зросла кількість найсучасніших операцій з ендопротезування кульшового та колінного суглобів.
Більшість оперативних втручань, які проводять у відділенні щелепно-лицьової хірургії, є унікальними. Виконують навіть ендопротезування верхньощелепного суглоба.
Надання допомоги найважчим хворим області було б не настільки ефективним без інтенсивної терапії і сучасних методів детоксикації, які застосовують у відділенні інтенсивної терапії загального профілю, що забезпечено найсучаснішою апаратурою та висококваліфікованими фахівцями.
Про високий авторитет лікарні свідчить значна кількість пацієнтів, які звертаються в лікарню за медичною допомогою. Незважаючи на великий обсяг ремонтних робіт, які регулярно виконуються у відділеннях лікарні, останніми роками відмічають постійне перевиконання плану з ліжко-днів, а також зростання надходжень позабюджетних коштів за платні послуги. Високий рівень практичних навичок персоналу клініки й інтелектуальний потенціал працівників наукових установ, кафедри яких функціонують на базі лікарні, забезпечили популярність лікарні у мешканців не лише Києва та Київської області, а й інших регіонів України.
Колектив лікарні – це 1 529 висококваліфікованих медичних працівників, серед яких восьмеро заслужених лікарів України, п’ятеро докторів медичних наук, вісімнадцять кандидатів медичних наук, сто десять лікарів і сто дев’яносто медичних сестер вищої кваліфікаційної категорії, які надають допомогу найважчим хворим з усієї області (і не тільки) як в ургентному, так і в плановому порядку, володіють сучасними медичними технологіями, підвищують кваліфікацію молодих фахівців і медичного персоналу області.
Нині на базі лікарні працюють: вісім кафедр Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, одна кафедра Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, відділ Інституту урології АМН України. Кожний завідуючий профільним відділенням є позаштатним головним фахівцем управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації і проводить активну організаційно-методичну роботу в усіх лікувально-профілактичних закладах області за своїм профілем.
Історія становлення лікарні підтверджує необхідність і доцільність нерозривності процесу навчання та практичної діяльності лікаря, втілення результатів передових наукових досліджень у життя, скорочення шляху від розробки медичної технології, її клінічного випробування до впровадження в практику охорони здоров'я. 
Про всі досягнення лікарні за роки історичного розвитку розповідали працівники лікарні, науковці, запрошені гості.
Проте найбільшим надбанням лікарні є люди, медичний персонал, які зберігають традиції і передають їх молодшому поколінню.

Матеріал підготувала Антоніна Притуляк

Редакція журналу вітає колектив лікарні зі 145-річчям і бажає благополуччя, подальшого розвитку та процвітання!

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология