сховати меню

Фолікулярний дискератоз Дар’є

сторінки: 14-16

Випадок з практики

Л.В. Гречанська1, канд. мед. наук, С.П. Остапенко2, П.В. Федорич1, канд. мед. наук, професор, завідувач курсу дерматовенерології. 1Українська військово-медична академія, 2«Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу» Збройних сил України

Фолікулярний вегетуючий дискератоз (dyskeratosis follicularis vegetans), або хвороба Дар’є–Уайта, – відносно рідкісне спадкове захворювання шкіри, яке характеризується патологічним зроговінням з утворенням двох видів дискератотичних клітин (округлих тілець і зерен) у поєднанні з акантолізом. Клінічно характеризується наявністю фолікулярних папул, які розміщуються переважно в себорейних ділянках шкіри [1, 3, 4].

Вперше хвороба Дар’є описана V. Darier (1889) та White (1889). Захворювання успадковується за автосомно-домінантним типом з неповною пенетрацією гена. Обидві статі уражуються з однаковою частотою. Можлива локалізація патологічного гену 12q23-q24.1, в разі мутації якого виникає порушення функції кальцієвих насосів та механізму клітинної адгезії. В основі патологічного процесу при хворобі Дар’є лежить порушення синтезу та формування комплексу міжклітинного з’єднання – тонофіламентів і десмосом. Не виключена роль недостатності вітаміну А, порушення метаболізму ненасичених жирних кислот, співвідношення між активаторами та інгібіторами протеаз, зміни їх активності та локалізації. Крім того, виявлено зниження вмісту цинку в епідермісі та експресію в супрабазальних клітинах C3d-рецепторів [6, 7].

Клінічна картина

вгору

Захворювання зазвичай починається в дитячому або підлітковому віці. Приблизно у 70% хворих, за даними різних авторів, хвороба Дар’є починається у віці між 6 та 20 роками з піком у пубертатний період (11-15 років). Типовим проявом хвороби є папула діаметром від 2 до 5 мм, сіруватого або буруватого кольору, вкрита твердими зроговілими кірочками, які щільно закріплені. Після видалення кірочок залишається воронкоподібне заглиблення. Висип локалізується симетрично, переважно в себорейних місцях (на шкірі обличчя, шиї, волосистої частини голови, за вушними раковинами, в ділянці груднини, міжлопатковій ділянці, у пахвинних і пахвових западинах), іноді висип поширюється на всю поверхню шкіри у вигляді множинних фолікулярних гіперкератотичних папул, спочатку кольору нормальної шкіри, потім сірувато-коричневого, вкритих дрібними кірочками. У складках шкіри, на шиї, навколо анального отвору, на волосистій частині голови папули іноді зливаються з утворенням верукозних бляшок, ерозують, мокнуть з наступним розвитком вегетацій. Гіперкератотичні ерозивні поверхні мають украй неприємний запах. На тильній поверхні кистей і стоп виявляють папульозні елементи подібні до бородавок і висип, який спостерігається в разі веруциформного акрокератозу Гопфа [2-4].

У окремих випадках висип може локалізуватись на долонях і стопах у вигляді слабо вираженого дифузного або точкового гіперкератозу. Спостерігається везикуло-бульозна форма, яка характеризується наявністю одночасно з папулами пухирів і везикул, заповнених прозорим вмістом, розташованих у крупних складках і на бокових поверхнях шиї.

Крім класичної форми хвороби Дар’є існують також лінійна, або зостериформна локалізована форма, з утворенням вогнищ на обмежених ділянках, а також ізольована форма (бородавчаста дискератома), яка супроводжується утворенням крупних бородавчастих бляшок і типових папул, частіше на нижній поверхні спини [4, 6].

Часто виявляють ураження нігтів: піднігтьовий гіперкератоз, дистрофічні зміни, чергування білих і червоно-коричневих поздовжніх смуг, V-подібні тріщини, розшарування нігтів.

У окремих випадках уражаються слизові оболонки порожнини рота, гортані, глотки, стравоходу, вульви, піхви, прямої кишки. Клінічна картина нагадує лейко­плакію. Можлива наявність системної патології: аномалії скелету, ураження очей (патологія рогівки), розумова відсталість, епілепсія та інші психічні розлади, дисфункція ендокринних органів.

Перебіг хвороби Дар’є хронічний, млявий, з повільним розвитком і тривалим перебігом, найчастіше ускладнюється в пубертатному віці. Можливі спонтанні ремісії та загострення, що виникають під впливом екзо- та ендогенних чинників. Характерна фоточутливість, яка призводить до загострення навесні та влітку.

Діагностика

вгору

Діагноз встановлюють на підставі характерної клінічної картини – наявність фолікулярних папул з локалізацію в себорейних ділянках шкіри – та даних гістологічного дослідження.

Під час гістологічного дослідження виявляють гіпер­ортокератоз з утворенням рогових пробок в устях волосяних фолікулів, акантоз, папіломатоз, у надбазальному шарі – щілиноподібні порожнини, лакуни, які утворюються в результаті акантолізу. Патогномічною ознакою є дискератоз з наявністю «круглих тілець» у зернистому шарі – епітеліоцити зі зміненим пікнотичним ядром, або «зерна» в роговому шарі – сплющені епітеліоцити з довгими ядрами та майже відсутньою протоплазмою, які з’являються у зв’язку з передчасною кератинізацією окремих клітин [5, 6].

Диференційну діагностику проводять з себорейною екземою, червоним плоским лишаєм, сімейною доброякісною пухирчаткою Хейлі-Хейлі, хворобою Девержі, чорним акантозом (пігменто-сосочковою дистрофією шкіри) та папіломатозом. Інші дерматологічні захворювання, які мають подібну гістологічну картину (дерматоз Гровера, лінійний епідермальний невус з акантолітичним дискератозом, бородавчастий дискератоз, вогнищева акантолітична дискератома), легко виключити за клінічними ознаками.

Лікування

вгору

Для симптоматичного лікування застосовують топічні кортикостероїди. Шкіру охолоджують, іноді з використанням компресів, що загалом допомагає. У випадку бактеріальної суперінфекції застосовують антибіотики. Місцево призначають мазі з 3-5% саліциловою кислотою, 10% сечовиною. В разі гіпертрофічних розростань вдаються до дермабразії.

Всередину призначають вітамін А. Значне, але тимчасове поліпшення спостерігається лише у випадку лікування ретиноїдами. Ефективне застосування нео­тигазону (ацитретину). Необхідно пам’ятати про тератогенну дію ретиноїдів. На жаль, після припинення лікування вогнища досить швидко рецидивують, але іноді ремісія може тривати декілька місяців [1, 3].

Прогноз щодо вилікування несприятливий. Загострення захворювання відбувається під дією УФ-опромінення, застосування високих доз ретиноїдів, які вважають майже єдиними дієвими препаратами в разі цього захворювання, а також внаслідок механічного пошкодження та підвищеної пітливості шкіри.

Клінічне спостереження

вгору

Пацієнт О., 21 рік, солдат Збройних сил України, у грудні 2018 р. звернувся по медичну допомогу до дерматолога та був направлений у дерматологічне відділення Військово-медичного клінічного центру професійної патології Збройних сил України зі скаргами на висип на шкірі обличчя, грудей, спини з незначним свербежем, який з’явився раптово в ділянці грудей і швидко поширився на інші ділянки, а саме обличчя, волосисту частину голови та верхню частину спини.

З анамнезу: шкірних захворювань у себе та близьких родичів не відмічає, лише вказує на періодичне виникнення бородавок на шкірі кистей у підлітковому віці, які видаляли за допомогою кріохірургічного методу. Пацієнт розпочав службу з квітня 2018 р., висип з’явився приблизно через 6 міс після початку служби, особливо турбував після носіння форменого одягу, спорядження, фізичного навантаження.

Об’єктивно: ураження шкіри має поширений характер, локалізоване на шкірі обличчя, волосистої частини голови, в ділянці верхньої частини спини (рис. 1, 2) та передньої поверхні тулуба (рис. 3) множинні фолікулярні папули, 2-5 мм у діаметрі, бурувато-червоного кольору, розташовані в устях волосяних фолікулів. Поверхня елементів вкрита щільними гіперкератотичними кірками жовтуватого кольору з клиноподібним шипиком. Після видалення кірочки оголюється зяючий отвір. Деякі папули зливаються, утворюючи бляшки округлої форми, які вкриті бородавчастими гіпертрофічними нашаруваннями. На шкірі грудей, обличчя та волосистої частини голови спостерігаються також мікровезикули, геморагічні кірки та поодинокі пустули, особливо на шкірі волосистої частини голови. На шкірі тильної поверхні кистей множинні папульозні елементи, які нагадують бородавки (рис. 4). Периферійні лімфатичні вузли не збільшені, видимі слизові оболонки чисті, звичайного кольору. Змін з боку волосся та нігтів не виявлено.

Рис. 1. Пацієнт О., хвороба Дар’є, характерні прояви на шкірі спини (тут і далі – фото надані авторами)

Рис. 2. Пацієнт О., хвороба Дар’є, вогнища в міжлопатковій ділянці

Рис. 3. Пацієнт О., хвороба Дар’є, вогнища на передній поверхні тулуба

Рис. 4. Пацієнт О., хвороба Дар’є, прояви на шкірі тильної поверхні кистей

Лабораторне обстеження: показники загального аналізу крові, загального аналізу сечі та біохімічного дослідження крові в межах норми.

У серпні 2018 р. консультований невропатологом, діагностовано хронічну вертеброгенну люмбалгію. З боку інших органів і систем патології не виявлено.

Для підтвердження діагнозу пацієнту було проведено панч-біопсію 5 мм у діаметрі з двох ділянок: грудей і спини.

Гістологічне дослідження: в епідермісі відмічається гіперкератоз і дискератоз з утворенням круглих тілець, відмічається супрабазальний акантоліз з утворенням щілин і поверхневий лімфогістіоцитарний інфільтрат – гістологічна картина характерна для фолікулярного дискератозу (хвороби Дар’є).

Враховуючи характерну клінічну картину та патогістологічне підтвердження, пацієнту встановлено діагноз: «Фолікулярний дискератоз (хвороба Дар’є)».

Призначено лікування: гіпосенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія, місцева терапія у вигляді зовнішніх засобів з кератолітичним і зволожувальним ефектом. Стан пацієнта трохи покращився, але після повернення на службу та носіння форменого одягу відбулося загострення процесу на шкірі. Після повторної госпіталізації та неефективності проведених лікувальних заходів пацієнта визнано непридатним до військової служби.

Інтерес даного клінічного випадку полягає в тому, що перші прояви та, відповідно, діагноз хвороби Дар’є було діагностовано у віці 21 рік, а не в дитячому або підлітковому віці, коли зазвичай розпочинається це захворювання. Можливо, папульозний висип подібний до бородавок на тильній поверхні кистей, який спостерігався у хворого під час огляду та який було розцінено як бородавки в підлітковому віці, й був першою маніфестацією цього захворювання. Крім того, хронічний перебіг захворювання, неефективність системних та місцевих засобів лікування та загострення під впливом механічного подразнення та підвищеної пітливості, які виникали внаслідок носіння форменого одягу та виконання фізичних вправ, змусили визнати пацієнта непридатним для перебування у лавах Збройних сил України.

Список літератури

1. Фолликулярный дискератоз Дарье у ребенка / О. В. Дегтярев, В. В. Думченко, А. А. Шашкова, Э. Р. Алиева. Рос. журн. кож. и вен. бол. 2012. № 2. С. 45-47.

2. Калюжна Л. Д., Білоклицька Г. Ф. Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ. Навч. посіб. К.: Грамота, 2007. 120с.: іл.

3. Калюжна Л. Д. Спадкові захворювання шкіри: Навч. посіб. К.: Грамота, 2016. 96 с.: іл.

4. Олейник И. А., Стулий О. Н. Случай болезни Дарье. Дерматологія та венерологія. 2019. № 1(83). С. 42-45.

5. Патоморфология болезней кожи: Руководстводля врачей Текст / Г. М. Цветкова, В. В. Мордовцева, А. М. Вавилов, В. Н. Мордовцев. М.: Медицина, 2003. 496 с.: ил.

6. Takagi A, Kamijo M, Ikeda S. Darier disease. J Dermatology. 2016;43:275-279.

7. Takagi A, Nishiyama C, Maeda K, et al. Role of Sp1 in transcription of human ATP2A2 gene in keratinocytes. J Invest Dermatol. 2008;128:96-103.

ФОЛЛИКУЛЯРНЫЙ ДИСКЕРАТОЗ ДАРЬЕ: КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ

Л. В. Гречанская1, С. П. Остапенко2, П. В. Федорич1
1
Украинская военно-медицинская академия
2
Военно-медицинский клинический центр профессиональной патологии личного состава Вооруженных Сил Украины

Резюме

В статье описаны особенности течения болезни Дарье у пациента в возрасте 21 года. Отмечается поздняя манифестация данного заболевания. Обострение в связи с механическим раздражением кожи и слабая реакция на лечение стали причиной непригодности пациента к военной службе.

Ключевые слова: болезнь Дарье, фолликулярный дискератоз, гистологическая диагностика, военная служба.

DARIER’S DISEASE: A CLINICAL CASE

L. V. Hrechanska1, S. P. Ostapenko2, P. V. Fedorich1
1
Ukrainian Military Medical Academy
2 Military Medical Clinical Center of Professional Pathology of the Armed Forces of Ukraine

Abstract

The article describes the features of the Darier’s disease in a 21 year old patient. The late manifestation of this disease is indicated. Aggravation due to mechanical irritation of the skin and a weak response to treatment have led to the patient being unfit for military service.

Key words: Darier’s disease, follicular dyskeratosis, histological examination, military service.

Поділитися з друзями: