сховати меню

Порівняльна ефективність двох лікарських форм дезлоратадину влікуванні дітей залергічним ринітом

сторінки: 15-20

С.В. Зайков, д-р мед. наук, професор, президент Асоціації алергологів України, О.О. Речкіна, д-р мед. наук, С.М. Руденко, канд. мед. наук, М.Т. Макуха, І М.Дзюба. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київська міська дитяча клінічна лікарня No2

Алергічний риніт (АР) – хронічне запальне захворювання слизової оболонки носа, спричинене імуноглобулін Е (IgE)-опосередкованою ранньою та пізньою фазою алергічної відповіді. Симптоми АР добре відомі: ринорея, закладеність чи блокада носа, свербіж у носі, чихання. Зазначені симптоми, як правило, супроводжуються проявами алергічного ринокон’юнктивіту (АРК) – свербежем, почервонінням очей, сльозотечею, припухлістю повік.

АР – широко поширене захворювання, яке може призвести до значних негативних соціально-економічних і медичних наслідків.Поширеність АР становить приблизно 10–40% в залежності від географічного розташування різних країн світу. При цьому найчастіше він зустрічається у дітей. АР може призводити до значних порушень якості життя, сну, толерантності до фізичного навантаження, продуктивності навчання, праці, якості відпочинку та соціалізації. Крім того, АР часто поєднується з такими захворюваннями, як бронхіальна астма, атопічний дерматит, синусит, назальний поліпоз, кон’юнктивіт, отит, еозинофільний езофагіт тощо, що додатково погіршує самопочуття та ускладнює життя відповідних категорій хворих.

Сучасні підходи до лікування хворих на АР охоплюють освітні програми для пацієнтів, елімінаційні заходи, спрямовані на зменшення або виключення контакту з причинним алергеном та неспецифічними іритантами, фармакотерапію та алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Ключовими засобами фармакотерапії пацієнтів дитячого та дорослого віку з АР традиційно залишаються антигістамінні препарати (АГП) та інтраназальні глюкокортикостероїди (ІнГКС). Вказані препарати ефективно усувають основні симптоми АР (ринорею, свербіж, чихання, закладеність носа).

АГП є препаратами першої лінії для лікування інтермітуючого риніту легкого/помірного ступеня тяжкості та легкого персистуючого АР. Для лікування персистуючого риніту середнього/тяжкого ступеня використовують комбінацію АГП та ІнГКС, особливо за наявності додаткової очної симптоматики. АГП ІІ покоління діють тривало і здебільшого не чинять седативного ефекту, а також не проявляють клінічно значимої антихолінергічної активності при застосуванні в терапевтичних дозах, хоча індивідуальна сприйнятливість до побічних ефектів може варіювати. Ці препарати ефективно впливають на такі симптоми АР, як свербіж, чихання і ринорея, і меншою мірою – на закладеність носа. Ці препарати зменшують вираженість інших симптомів, спричинених виділенням гістаміну, таких як свербіж кон’юнктив, піднебіння та шкіри. В дитячій практиці використовують різні лікарські форми АГП (краплі, сиропи, таблетки), що може впливати на комплаєнс та результати лікування пацієнтів. Тому метою роботи стало визначення порівняльної ефективності і переносимості двох лікарських форм дезлоратадину (сироп та таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині) в лікуванні дітей з АР.

Матеріали та методи дослідження

вгору

В дослідженні взяли участь дві паралельні терапев­тичні групи дітей з АР віком від 6 до 11 років. Перша група пацієнтів, що приймали дезлоратадин (препарат «Хітакса») у формі таблеток, які диспергуються в ротовій порожнині, становили групу дослідження (ГД), а друга, що отримувала оригінальний препарат дезлоратадину у формі сиропу, – становила групу порівняння (ГП).

Дозування і спосіб прийому препаратів, тривалість терапії були наступними: в ГД – прийом 1 таблетки (2,5 мг дезлоратадину) «Хітакса» 1 раз на добу впродовж 30 днів, в ГП – прийом 5 мл (2,5 мг дезлоратадину) оригінального препарату дезлоратадину у формі сиропу 1 раз на добу впродовж 30 днів. Дослідження було відкритим, проспективним, порівняльним.

В ГД увійшло 30 дітей обох статей (16 хлопчиків і 14 дівчаток), які з метою лікування АР отримували таблетки дезлоратадину, що диспергуються у ротовій порожнині. До ГП було віднесено також 30 дітей обох статей (18 хлопчиків і 13 дівчаток), що приймали при АР дезлоратадин у формі сиропу. Середній вік обстежених становив 8,61±0,11 року і 9,18±0,24 року відповідно. Групи обстежених дітей статистично (р >0,05 для всіх випадків) не відрізнялися між собою за статтю, віком, тяжкістю АР і характером терапії (2,5 мг дезлоратадину 1 раз на добу).

Критерії включення в дослідження:

  • пацієнти віком від 6 до 11 років;
  • пацієнти з наявністю інтермітуючого риніту легкого/помірного ступеня тяжкості або легкого персистуючого АР, діагноз якого був попередньо встановлений лікарем-алергологом;
  • пацієнти, батьки яких підписали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Критерії виключення з дослідження:

  • участь в іншому дослідженні;
  • відсутність симптоматики АР;
  • пацієнти з показаннями для призначення ІнГКС і/або модифікаторів лейкотрієнів;
  • пацієнти з гострими респіраторно-вірусними інфекціями, гострим бронхітом, пневмонією;
  • прийом інших АГП протягом останніх 4 тиж;
  • пацієнти з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом;
  • пацієнти з відомою або підозрюваною гіперчутливістю до дезлоратадину та інших компонентів досліджуваних препаратів;
  • пацієнти, що отримували АСІТ причинним алергеном.

Під час первинного звернення по медичну допомогу (візит 1) обстеженим методом простої рандомізації був призначений той чи інший АГП. Оцінка симптомів АР та кон’юнктивіту (вираженості виділень з носа, закладеності носа, інтенсивності свербежу в носі, чихання, свербежу очей, їх почервоніння, сльозотечі в балах), а також розвиток можливих побічних ефектів терапії проводився нами протягом 30 днів за допомогою щоденного анкетування пацієнтів, заповнення їх батьками щоденника самоспостереження, а також під час їх контрольних візитів до лікаря. Всі обстежувані разом з їх батьками пройшли співбесіду, а батьки дітей підписали лист інформованої згоди на участь у дослідженні.

Результати дослідження та їх обговорення

вгору
Оцінка результатів лікування:

1. Контроль 4 основних симптомів АР (виділення, закладеність носа, свербіж у носі, чихання) до і під час лікування проводився з використанням загальноприйнятої бальної системи (шкала TNSS – Total nasal symptom score) за допомогою 4-рівневої шкали зі значеннями від 0 до 3, де 0 – відсутність симптомів; 1 – симптоми слабо виражені; 2 – помірно виражені; 3 – тяжкі прояви симптомів. Cимптоми оцінювали 1 раз на добу ввечері.

2. Контроль тяжкості основних очних симптомів (свербіж, почервоніння очей, сльозотеча) до і під час лікування проводився з використанням загальноприйнятої бальної системи (шкала TOSS – Total ocule symptom score) за допомогою 4-рівневої шкали зі значеннями від 0 до 3, де 0 – відсутність симптомів; 1 – симптоми слабо виражені; 2 – помірно виражені; 3 – тяжкі прояви симптомів. Cимптоми оцінювали 1 раз на добу ввечері.

Оцінка результатів лікування здійснювалася лікарем під час візиту до нього пацієнтів разом з їх батьками, а також шляхом оцінки батьками стану дітей за допомогою щоденника пацієнта, який заповнювався батьками дітей щодня з 0-го по 30-й день дослідження. Графік візитів пацієнта до лікаря був наступним: день 0-й (візит 1), день 8–9-й (візит 2), день 15–16-й (візит 3), день 22–23-й (візит 4), день 29–30-й (візит 5). На візитах оцінювався стан пацієнта, перевірялася правильність заповнення його батьками щоденника перебігу захворювання, проводилась інтегральна оцінка задоволеності батьками дитини результатами лікування, а також інтегральна оцінка результатів лікування лікарем, давалась оцінка ефективності й толерантності до терапії, проводилася корекція схеми лікування (в разі необхідності) лікарем.

Інтегральна оцінка результатів лікування проводилася лікарем під час візитів 4 і 5 або у випадку дострокового виходу пацієнта з дослідження за наступними критеріями:

  • повне зникнення клінічної симптоматики;
  • значне поліпшення симптоматики;
  • поліпшення симптоматики від незначного до помірного;
  • симптоматика залишилася без змін;
  • погіршення симптоматики.

Аналогічним чином оцінювали результати лікування пацієнта його батьки.

Інтегральна шкала оцінки задоволеності пацієнта/батьків пацієнта результатами лікування проводилася лікарем під час візитів 4 і 5 або у випадку дострокового виходу пацієнта з дослідження за наступними критеріями:

1. Чи задоволені ви результатами лікування вашої дитини: а) повністю задоволений; б) задоволений; в) ставлюся нейтрально; г) не задоволений; д) вкрай незадоволений.

2. Як швидко подіяв використаний для лікування препарат (години чи дні).

3. Ваша думка про смакові якості досліджуваного препарату: позитивна, нейтральна, негативна.

4. Толерантність до досліджуваного препарату: хороша, задовільна, незадовільна.

Аналогічним чином оцінювали результати лікування пацієнта його батьки.

Як зазначалося вище, ступінь тяжкості симптоматики АР в обох групах пацієнтів була рівною (р> 0,05 для всіх випадків). Так, найчастіше у них виявлялися назальні симптоми АР (виділення з носа, його закладеність), вираженість яких можна було частіше оцінити в 2, рідко – в 3 бали, свербіж у носі та чихання частіше можна було оцінити в 1–2 бали, рідше фіксувалися «очні симптоми» (свербіж очей, їх почервоніння, сльозотеча), які також можна було оцінити в 0–1, рідше – в 2 бали, що вказувало на наявність у всіх обстежених ознак АР і дещо рідше – кон’юнктивіту.

Так, вираженість виділень з носа в середньому становила 2,15±0,08 бала в ГД та 2,20±0,11 бала в ГП, закладеності носа – 2,35±0,10 бала в ГД та 2,32±0,12 бала в ГП, свербежу в носі – 1,38±0,08 бала в ГД та 1,41±0,09 бала в ГП, чихання – 1,23±0,05 бала в ГД та 1,27±0,06 бала в ГП, свербежу очей – 0,92±0,04 бала в ГД та 0,90±0,03 бала в ГП, почервоніння очей – 1,0±0,05 бала в ГД та 1,02±0,06 бала в ГП, сльозотечі – 0,54±0,03 бала в ГД та 0,59±0,04 бала в ГП. Бальна оцінка вираженості основних симптомів АР на візиті 1 наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Бальна оцінка вираженості симптомів АР/кон’юнктивіту в обстежених до лікування

Симптоми АР/кон’юнктивіту

ГД (n=30)

ГП (n=30)

Виділення з носа

3 бали

8 (26,7)

9 (30,0)

2 бали

17 (56,7)

17 (56,7)

1 бал

5 (16,6)

4 (13,3)

0 балів

Закладеність носа

3 бали

11 (36,7)

12 (40,0)

2 бали

17 (56,7)

15 (50,0)

1 бал

2 (6,6)

3 (10,0)

0 балів

Свербіж у носі

3 бали

2 (6,7)

2 (6,7)

2 бали

10 (33,3)

8 (26,7)

1 бал

15 (50,0)

16 (53,3)

0 балів

3 (10,0)

4 (13,3)

Чихання

3 бали

2 (6,7)

3 (10,0)

2 бали

11 (36,7)

12 (40,0)

1 бал

12 (40,0)

11 (36,7)

0 балів

5 (16,6)

4 (13,3)

Свербіж очей

3 бали

2 (6,7)

1 (3,3)

2 бали

5 (16,7)

6 (20,0)

1 бал

12 (40,0)

13 (43,3)

0 балів

11 (36,7)

10 (33,3)

Почервоніння очей

3 бали

3 (10,0)

3 (10,0)

2 бали

5 (16,7)

5 (20,0)

1 бал

11 (36,7)

12 (40,0)

0 балів

11 (36,7)

10 (33,3)

Сльозотеча

3 бали

2 бали

5 (16,7)

4 (13,3)

1 бал

9 (30,0)

11 (36,7)

0 балів

16 (53,3)

15 (50,0)

Примітки: в дужках вказаний %; розбіжності між групами недостовірні при р > 0,05 для всіх випадків.

Батьки всіх пацієнтів, які брали участь у дослідженні, були проінструктовані щодо застосування препаратів і необхідності проведення самостійної оцінки самопочуття дітей. Вона проводилася за допомогою щоденного заповнення ними щоденника самоспостереження, а також під час контрольних візитів до лікаря. За період дослідження враховували вираженість скарг і симптомів АР/кон’юнктивіту на вихідному візиті (візит 1), 8–9-й дні (візит 2), 15–16-й дні (візит 3), 22–23-й дні (візит 4), 29–30-й дні (візит 5). При цьому лікарі-дослідники детально знайомилися з даними щоденника самоспостереження батьків пацієнтів, оцінювали вираженість клінічних симптомів і можливі побічні ефекти терапії, визначаючи їх можливий зв’язок з прийомом того чи іншого препарату дезлоратадину. При цьому всі отримані під час обстеження пацієнта дані зіставляли між собою, а отримані результати фіксували в амбулаторній карті дитини.

Динаміка зміни (в днях) основних симптомів АР/кон’юнктивіту у дітей з ГД та ГП під час лікування наведена в таблиці 2.

Таблиця 2. Динаміка симптомів АР/кон’юнктивіту (в балах) у обстежених під час візитів до лікаря

Симптоми

1-й візит

2-й візит

3-й візит

4-й візит

5-й візит

Виділення з носа

2,15±0,08 2,20±0,11

0,92±0, 11

0,94±0,12

0,38±0,03

0,36±0,04

0,11±0,002

0,12±0,001

0

0

Закладеність носа

2,35±0,10 2,32±0,12

1,19±0,18

1,24±0,19

0,46±0,06

0,48±0,07

0,15±0,003

0,14±0,004

0,12±0,001 0,11±0,002

Свербіж у носі

1,38±0,08 1,41±0,09

0,40±0,05

0,42±0,06

0,08±0,003

0,10±0,004

0

0

0

0

Чихання

1,23±0,05 1,27±0,06

0,35±0,02

0,36±0,03

0,04±0,001

0,04±0,001

0

0

0

0

Свербіж очей

0,92±0,04 0,90±0,03

0,23±0,008

0,25±0,01

0,08±0,003

0,10±0,004

0

0

0

0

Почервоніння очей

1,0±0,05 1,02±0,06

0,27±0,009

0,28±0,001

0,04±0,001

0,04±0,001

0

0

0

0

Сльозотеча

0,54±0,03 0,59±0,04

0,15±0,01

0,16±0,01

0

0

0

0

0

0

Примітка: першим вказано значення балів для осіб з ГД, другим – для осіб з ГП; розбіжності між результатами в групах недостовірні, при р > 0,05 для всіх випадків.

Результати щоденного анкетування пацієнтів, заповнення ними щоденника самоспостереження, а також їх контрольних візитів до лікаря показали, що в пацієнтів з ГД та ГП позитивна динаміка клінічних ознак АР (інтенсивність виділень з носа, закладеності носа, свербежу в носі, чихання, свербежу очей, їх почервоніння, сльозотечі) відзначалась в однакові терміни (р >0,05 для всіх випадків). Так, вже на 2-му візиті до лікаря у 21 з 30 осіб (70,0%) з ГД та у 20 (66,7%) з обстежених з ГП відзначалося суттєве зменшення вираженості назальної та очної симптоматики АР, яка продовжувала реєструватися, але значно меншою мірою; на 3-му візиті – лише в 10 з 30 осіб (33,3%) з ГД та у 9 осіб (30,0%) з ГП. На 4-му та 5-му візитах слабко виражена симптоматика АР у вигляді закладеності носа мала місце лише в 3 з 30 обстежених (10,0%) як з ГД, так і з ГП, що було характерним для АР середнього ступеня тяжкості.

Таким чином, у переважної більшості дітей (80,0% обстежених) з більш легким перебігом АР, як в ГД, так і в ГП, зникнення клінічних проявів захворювання відзначалося протягом 1–2 тиж після початку лікування. У 70% дітей з ГД та у 72,7% обстежених з ГП з середньотяжким перебігом АР усунення основних клінічних ознак захворювання відбулось упродовж 2–3 тиж. Отже, включення в режим терапії дітей з АР обох лікарських форм дезлоратадину продемонструвало їх зіставну ефективність та достатньо швидку терапевтичну дію.

Крім оцінки ефективності використання двох лікарських форм дезлоратадину нами також було проведено інтегральну оцінку (лікарем і батьками дітей) результатів лікування АР, задоволеності дітей/батьків проведеним лікуванням, швидкості настання лікувального ефекту обох лікарських форм дезлоратадину, їх смакових якостей та переносимості таблеток, що диспергуються у ротовій порожнині, та референтного препарату в 60 дітей з АР. Ефективність застосування обох лікарських форм дезлоратадину, на думку лікарів та батьків дітей з АР, виявилась зіставною.

Так, лікарями повне зникнення симптоматики АР/кон’юнктивіту відзначено у 80,0% (у 24 з 30) обстежених з ГД та у 83,3% (у 25 з 30) обстежених з ГП. В інших випадках було зареєстровано значне покращення стану дітей з АР. Крім того, батьки 20 дітей з ГД були повністю задоволеними, а інші 10 осіб – задоволеними результатами лікування. Аналогічні результати (19 та 11 обстежених відповідно) були одержані в ГП. Також зіставною виявилася швидкість настання відчутного терапевтичного ефекту обох лікарських форм дезлоратадину, що становила в середньому 2–3 год для половини обстежених з ГД та ГП.

Хорошу переносимість обох лікарських форм дезлоратадину відзначили батьки майже всіх обстежених дітей з ГД (29 з 30 осіб) та ГП (28 з 30 осіб). Лише в однієї дитини з ГП під час прийому сиропу дезлоратадину був відмічений розвиток діареї. В ГД даний побічний ефект не зареєстрований. Також був відзначений розвиток сухості в роті в однієї дитини в ГД та однієї дитини з ГП. Вказані побічні ефекти фармакотерапії не були різко вираженими і не потребували відміни АГП. Смакові якості таблеток дезлоратадину, що диспергуються у ротовій порожнині, визнали позитивними 28 з 30 дітей з ГД, а нейтральними – інші 2 особи з даної групи обстежених. Дещо інші результати були одержані стосовно оцінки смакових якостей сиропу дезлоратадину. Так, позитивними їх визнали 23 дитини, нейтральними – 5 осіб та негативно до них віднеслися 2 дитини. Слід відмітити, що всім дітям та їхнім батькам з ГД сподобалась форма лікарського засобу у вигляді таблеток, що диспергуються у ротовій порожнині, і вони були відзначені як зручні для застосування. Відношення до лікарської форми сиропу виявилося більш нейтральним, що відзначили 10 з 30 дітей та їхніх батьків з ГП, що, можливо, було пов’язано з більш традиційною для дитячої практики форми прийому даного лікарського засобу.

Висновки

вгору

Таким чином, обидві лікарські форми дезлоратадину продемонстрували зіставну ефективність та переносимість у лікуванні дітей з АР. Слід відзначити, що препарат «Хітакса» – це унікальний дезлоратадин, таблетки якого диспергуються в ротовій порожнині, для усунення симптомів АР в пацієнтів починаючи з 6-річного віку. Важливий також той факт, що батьки дітей, які прий­мали з метою лікування дезлоратадин у формі таблеток, що диспергуються у ротовій порожнині, частіше, ніж батьки дітей, які приймали дезлоратадин у формі сиропу, відзначали зручність прийому нової форми препарату та більш позитивно відносилися до неї.

Список літератури

1. Заболотний ДІ, та ін. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Алергічний риніт». Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2019;12(115):28–40.

2. Зайков СВ, Скичко СВ. Диагностика и лечение ринитов у детей. Дитячий лікар. 2013;6(27):8–20.

3. Bielory L, Hom MM, Nguyen A. Total Ocular Symptom Score (TOSS) and Dry Eyes. J Allergy Clin Immunol. 2013;131(2):189.

4. Brozek JL, et al. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) guidelines-2016 revision. J Allergy Clin Immunol. 2017;140(4):950–958.

5. Nathan RA, et al. Qualitative development of the Rhinitis Control Assessment Test (RCAT), an instrument for evaluating rhinitis symptom control. The Patient: Patient Centered Outcomes Research. 2010;3:91–9.

6. Scadding GK, et al. Рекомендації BSACI щодо діагностики та лікування алергічного та неалергічного риніту. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. Збірник клінічних рекомендацій. 2018: 48–75.

7. Schatz M, et al. Psychometric validation of the Rhinitis Control Assessment Test (RCAT): a brief, self administered instrument for evaluating rhinitis symptom control. Ann Allergy Asthma Immunol. 2010;104:118–24.

8. Wise SK, et al. International Consensus Statement on Allergy and Rhinology: Allergic Rhinitis: ICAR: Allergic Rhinitis. International Forum of Allergy and Rhinology. February 2018.

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ДВУХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ФОРМ ДЕЗЛОРАТАДИНА В ЛЕЧЕНИИ ДЕТЕЙ С АЛЛЕРГИЧЕСКИМ РИНИТОМ

С. В. Зайков, Е. А. Речкина, С. Н. Руденко, Н. Т. Макуха, И. М. Дзюба
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика,
ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского НАМН Украины»,
Киевская городская детская клиническая больница № 2

Резюме

Проведено изучение сравнительной эффективности двух лекарственных форм дезлоратадина (таблетки, диспергируемые в полости рта, а также сироп для перорального приема) в лечении детей 6–11 лет с аллергическим ринитом. Оценены скорость наступления эффекта и переносимость обеих лекарственных форм дезлоратадина, а также удовлетворенность пациентов и их родителей результатами лечения. Эффективность применения и переносимость двух лекарственных форм дезлоратадина оказались сопоставимыми, однако пациенты и их родители отметили, что прием таблеток дезлоратадина, которые диспергируются в полости рта, был болем удобным.

Ключевые слова: аллергический ринит, дети, дезлоратадин, эффективность, переносимость.

COMPARATIVE EFFICIENCY OF TWO MEDICINAL FORMS OF DEZLORATADINE IN THE TREATMENT OF CHILDREN WITH ALLERGIC RHINITIS

S. VZaikov, E. ARechkina, S. NRudenko, N. TMakukha, I. MDzyuba
Shupik National Medical Academy of Postgraduate Education,
SO «National Institute of Phthisiology and Pulmonology named after F. G. Yanovsky of NAMS of Ukraine»,
Kiev City Children’s Clinical Hospital № 2

Abstract

A comparative efficacy of two drug forms of desloratadine (tablets, which are dispersed in the oral cavity, as well as a syrup for oral administration) in the treatment of children 6–11 years old with allergic rhinitis has been carried out. The therapeutic rapidity and tolerability of both drug forms of desloratadine, as well as the satisfaction of patients and their parents with the results of treatment, were evaluated. The efficacy and tolerability of the two dosage forms of desloratadine were comparable, however, patients and their parents noted greater ease of use of desloratadine tablets, which are dispersed in the oral cavity.

Key words: allergic rhinitis, children, desloratadine, efficacy, tolerability.

Поділитися з друзями: