Тесалін (екстракт з листя кремени гібридної, Ze339) у лікуванні сезонного алергічного риніту, асоційованого із сенсибілізацією на амброзію та інші сорні трави

С.М. Пухлік

Актуальність

Алергічний риніт (АР) – одне з найчастіших хронічних захворювань, поширеність якого становить 10-40% [1-3]. АР може спричинювати значний дискомфорт і помітно знижувати продуктивність і якість життя [4]. Більш того, його наслідки можуть бути серйозними, у тому числі сприяти загостренню астми та супутніх захворювань, таких як риносинусит і середній отит; підвищувати сприйнятливість до вірусних захворювань; впливати на відчуття смаку, нюху і знижувати якість сну [5]. Не зважаючи на це, АР значно недооцінюють і лікують неоптимально [9].

АР та астма часто співіснують (концепція єдиних дихальних шляхів), а АР є чинником ризику розвитку астми [10]. У пацієнтів з астмою АР може характеризуватися поганим контролем захворювання [11]. Відповідне лікування АР може забезпечувати значне поліпшення якості життя пацієнтів, а також покращувати контроль коморбідних станів, таких як астма [12].

Поширеність і наслідки АР призвели до того, що Всесвітня організація з алергії назвала його «глобальною проблемою охорони здоров’я» [13]. Цей факт змушує провідних фахівців шукати нові підходи до лікування, а отже, розробляти нові ефективні засоби профілактики й лікування цієї патології.

Тесалін компанії Amaxa Ltd (Велика Британія) є протиалергічним і протизапальним лікарським засобом для лікування АР. Одна таблетка містить 17,8-40 мг стандартизованого нативного екстракту з листя кремени гібридної (Petasites hybridus; екстрагент – діоксид карбону), що відповідає 8 мг петасинів [14]. Фармакологічно активними компонентами екстракту є петасин, ізопетасин, неопетасин [18].

Тесалін (стандартизований екстракт із листя кремени гібридної, Ze339) – препарат для лікування АР із принципово новим механізмом дії:

• пригнічує біосинтез лейкотрієнів (діє на пізню фазу алергічного запалення) – протизапальний ефект – зменшує закладеність носа;
• знижує вивільнення медіаторів запалення (діє на ранню фазу алергічної реакції) – протиалергічний ефект – зменшує ринорею, чихання, свербіння в носі;
• не зв’язується з гістаміновими рецепторами [7, 8, 16, 17].

У клінічному дослі­дженні механізму дії стандартизований екстракт з листя кремени гібридної, Ze339 (Тесалін), значно знижував рівні інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) і лейкотрієну В4 у виділеннях із носа. Тесалін також показав кращу ефективність щодо полегшення закладеності носа після односторонньої провокації назальним алергеном, ніж дезлоратадин або плацебо [17].

За результатами рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого порівняльного дослі­дження, Ze339 порівнянний із високими дозами фексофенадину за загальною бальною оцінкою симптомів АР (TSS) [19]. В іншому дослі­дженні Тесалін продемонстрував таку саму ефективність, як і цетиризин, у покращенні якості життя пацієнтів з АР. Неінтервенційне обсерваційне дослі­дження Blosa etal., проведене у Швейцарії у 2021 р., окрім ефективності Тесаліну для лікування симптомів ранньої фази алергічної реакції і пізньої фази алергічного запалення показало його хорошу переносимість у разі довготривалого прийому: середня тривалість лікування становила 63 дні, у 75% пацієнтів лікування тривало щонайменше 4 тиж, у частини пацієнтів – 217 днів [20]. Водночас на сьогодні відсутні дослі­дження щодо застосування Тесаліну (стандартизованого екстракту з листя кремени гібридної, Ze339) при АР із сенсибілізацією до амброзії.

Мета дослі­дження: вивчення ефективності та безпеки препарату Тесалін (стандартизованого екстракту з листя кремени гібридної, Ze339) від компанії Amaxa Ltd при лікуванні хворих на сезонний АР (САР), пов’язаний із цвітінням амброзії та інших сорних трав.

Матеріали і методи дослі­дження

У проспективне багатоцентрове дослі­дження було включено 92 пацієнтів (49 чоловіків і 43 жінки) із САР середнього ступеня тяжкості в період з липня по жовтень 2023 р. Саме такий відрізок часу був вибраний у зв’язку з пилкуванням амброзії та інших сорних трав. Вік хворих коливався від 18 до 58 років (29±4,2). Усі пацієнти відповідали критеріям включення:

• встановлений діагноз АР, спричиненого пилком рослин (J30.10);
• наявність ≥2 симптомів САР і загальна оцінка тяжкості симптомів 5-9 балів за шкалою загальної тяжкості симптомів риніту TNSS (див. таблицю);
• згода пацієнта брати участь у дослі­дженні.

Таблиця. Шкала загальної тяжкості симптомів риніту TNSS [6]

Основні критерії виключення:

• хронічний риносинусит із назальними поліпами;
• легкий або тяжкий САР;
• лікування кортикостероїдами в попередній місяць;
• тяжка супутня патологія (імуносупресія, тяжкі ендокринні, респіраторні або метаболічні хвороби тощо);
• супутній бактеріальний риносинусит;
• вагітність або лактація.

Ефективність лікування оцінювали за динамікою таких параметрів:

• оцінка загальної тяжкості риніту за шкалою TNSS;
• оцінка окремих назальних симптомів за допомогою анкетування SNOT-22 – анкета з оцінки якості життя пацієнтів із захворюванням носа та приносових пазух (має 22 критерії, кожний з яких оцінюють від 0 до 5 балів у напрямку збільшення інтенсивності симп­томів);
• вигляд порожнини носа під час ендоскопічного огляду (кількість, колір і консистенція виділень, набряк і колір слизової оболонки);
• назоцитограма.

Учасників дослі­дження розподілили за групами:

1) основна група № 1: 25 пацієнтів зі вперше виявленим САР, які почали лікування Тесаліном, коли симптоми вже з’явилися;

2) основна група № 2: 33 пацієнти, які хворіють на АР упродовж 3 і більше років та почали прийом Тесаліну за 2 тиж до появи перших симптомів САР згідно з календарем цвітіння;

3) група контролю: 34 пацієнти, які не отримували Тесалін.

Базова протиалергічна терапія пацієнтів усіх груп передбачала застосування носового душу ізотонічними розчинами 3-4 рази на добу, прийом системних антигістамінних препаратів II покоління 1 раз на добу вранці та інтраназально кортикостероїди двічі на добу.

Тесалін приймали по 1 таблетці всередину двічі на добу (вранці і ввечері) пацієнти основної групи № 1 упродовж 1 міс., а основної групи № 2-1,5 міс. Такий довгий курс лікування обумовлений тривалістю дії алергенів при пилкуванні амброзії та інших сорних трав. Основні та контрольна група були репрезентативні за віком і статтю.

Пацієнти будь-коли могли припинити лікування та участь у дослі­дженні. Натомість лікарі мали змогу змінювати кількість доз і тривалість курсу лікування інтраназальними кортикостероїдами після отримання стійкого позитивного ефекту симптоматичної терапії. Будь-які відхилення від протоколу фіксували в індивідуальних картах пацієнтів.

Після первинного візиту (у випадку профілактичного використання Тесаліну за 2 тиж до початку пилкування амброзії за календарем цвітіння – після першого повторного візиту), під час якого призначали базову протиалергічну терапію всім хворим і Тесалін – хворим основної групи № 1, пацієнтів спостерігали на 5-й, 15-й день і через 1 міс. від початку лікування.

Максимальний термін спостереження може, на перший погляд, здатися завеликим для сезонної алергії, але, враховуючи тривалість пилкування амброзії, яка становить до 3 міс., такий строк спостереження ми вважаємо доцільним. Саме тому в нашому дослі­дженні ми назвали інтермітуючий АР сезонним, тим самим підкреслюючи, що при сезонних проявах АР, асоційований із сенсибілізацією на амброзію, має ознаки персистенції, згідно з визначенням тривалості персистуючого риніту (>4 тиж), і весь цей період пацієнти потребують протиалергічної терапії.

Результати дослі­дження та їх обговорення

До початку базової протиалергічної терапії оцінка TNSS була нижчою в 2-й основній групі порівняно із 1-ю основною і контрольною, але при цьому р>0,05. Починаючи з 5-го дня лікування, оцінка TNSS була кращою і значно кращою на 15-й день і через 1 міс. лікування в 1-й і 2-й основних групах (групах застосування Тесаліну) порівняно з такою у групі контролю (без застосування Тесаліну), р<0,05 і р<0,01 відповідно (рис. 1).

Рис. 1. Зміна оцінки за шкалою загальної тяжкості симптомів риніту (TNSS)

До початку базової протиалергічної терапії та на 5-й день лікування еозинофілія носового слизу була нижчою в 2-й основній групі порівняно з 1-ю основною та контрольною групами, р<0,05. Починаючи з 15-го дня лікування та під час наступного візиту (через 1 міс.) рівень еозинофілії носового слизу в 1-й і 2-й основних групах був достовірно нижчим порівняно з групою контролю (р<0,05 і р<0,01 відповідно; рис. 2).

Рис. 2. Зміна рівня еозинофілії у назоцитограмі

Згідно з даними, наведеними на рисунку 3, поліпшення стану пацієнтів за оцінкою TNSS, починаючи з 5-го дня лікування (див. рисунок 1), в обох основних групах відбувалося завдяки достовірному зниженню середнього балу за шкалою SNOT-22 стосовно таких назальних симптомів, як ринорея, чихання і свербіж, у порівнянні з групою контролю.

Рис. 3. Динаміка основних симптомів інтермітуючого алергічного риніту у групах порівняння на 5-й день лікування

Інтенсивність симптомів 22 (91,7%) пацієнтів 1-ї основної групи, 31 (93,94%) пацієнта 2-ї основної групи та 21 (61,76%) пацієнта контрольної групи, згідно зі шкалою TNSS, на 15-й день лікування дала змогу констатувати достовірний перехід середньотяжкого перебігу захворювання у легкий (р<0,05) для 1-ї основної групи та дуже достовірний (р<0,01) для 2-ї основної групи. Причому ключовими симптомами, завдяки яким відбувся перехід до менш тяжкого ступеня САР в 1-ї основної групи, були, окрім ринореї, свербежу та чихання, ще й очні симптоми, а для 2-ї основної групи – очні симптоми та закладеність носа (рис. 4). У всіх пацієнтів позитивна динаміка даних за шкалою TNSS та даних ендоскопічного огляду співпадала.

Рис. 4. Динаміка основних симптомів інтермітуючого алергічного риніту у групах порівняння на 15-й день лікування

Для оцінки безпеки застосування Тесаліну ми оцінювали прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, абдомінальний біль, діарея), шкіри (еритема, набряк, свербіж, екзема, кропив’янка, висипання), печінки та жовчовивідних шляхів (втома, темне забарвлення сечі, знебарвлення випорожнень, біль у верхній частині живота, втрата апетиту, жовтяниця, жовте забарвлення склер), центральної нервової системи (втома, запаморочення, головний біль, млявість). На рисунку 5 показано співвідношення побічних реакцій під час усього періоду лікування у групах порівняння.

Рис. 5. Співвідношення побічних реакцій фармакотерапії у групах порівняння, зафіксованих протягом усього періоду лікування

У 4 із 57 (7,02%) пацієнтів основних груп № 1 і № 2 та 2 із 34 (5,9%) пацієнтів контрольної групи (р>0,01) на початку лікування спостерігалась незначна нудота. Цей симптом був маловираженим, пройшов самостійно і не потребував припинення лікування. У 3 із 57 (5,26%) пацієнтів основних груп № 1 і № 2 (груп застосування Тесаліну) і 3 із 34 (8,82%) пацієнтів контрольної групи (без застосування Тесаліну) (р>0,01) на початку лікування спостерігався незначний головний біль. Цей симптом був маловираженим, пройшов самостійно і не потребував припинення лікування. Один із 58 (1,72%) пацієнтів основної групи відмітив посилення симптомів риніту на початку лікування і припинив участь у дослі­джені.

Висновки

1. Тяжкість проявів АР при лікуванні Тесаліном (стандартизованим екстрактом із листя кремени ­гіб­ридної, Ze339) суттєво зменшувалась із 5-го дня лікування, і дуже суттєво – на 15-й і 30-й день лікування.
2. Еозинофілія носового слизу, навіть за умови монотерапії Тесаліном із профілактичною метою, що призначалась за 14 днів до пилкування, згідно з календарем цвітіння, суттєво зменшувалась до початку проявів АР (р<0,05), регресувала протягом періоду лікування, при цьому різниця ставала дуже суттєвою (р<0,01) через 1-1,5 міс. лікування.
3. При лікуванні САР Тесаліном спостерігали достовірне зменшення вираженості ринореї, чихання і свербежу на 5-й день, очних симптомів – із 15-го дня, а закладеності носа – на 30-й день спостереження.
4. Тесалін компанії Amaxa Ltd є безпечним препаратом для лікування САР, асоційованого із сенсибілізацією до пилку амброзії та інших сорних трав, навіть за умови довготривалої терапії.

Список літератури

1. Mallol J, Crane J, VonMutius E, etal. . The International Study of Asthma and Allergiesin Childhood (ISAAC) phase three: A global synthesis. Allergo lImmunopathol (Madr). 2013;41(2):73-85. 10.1016/j.aller.2012.03.001 – DOI – PubMed

2. Bauchau V. Prevalence and rateof diagnosis of allergic rhinitis in Europe. EurRespir J. 2004;24(5):758-764. 10.1183/09031936.04.00013904 – DOI – PubMed

3. Greiner AN, Hellings PW, Rotiroti G, Scadding GK. Allergic rhinitis. Lancet. 2011;378(9809):2112-2122. 10.1016/S0140-6736(11)60130-X – DOI – PubMed

4. Wise SK, Damask C, Roland LT, etal. . International consensus statement on allergy and rhinology: Allergic rhinitis – 2023. Int Forum Allergy Rhinol. 2023;13(4):293-859. 10.1002/alr.23090 – DOI – PubMed

5. Walker S, Khan-Wasti S, Fletcher M, Cullinan P, Harris J, Sheikh A. Seasonal allergic rhinitis is associated with a detrimental effect on examination performance in United Kingdom teenagers: Case-control study. J Allergy Clin Immunol. 2007;120(2):381-387. 10.1016/j.jaci.2007.03.034 – DOI – PubMed

6. Moffa A., Giorgi L., Carnuccio L., Lugo R., Baptista P., Casale M. Comparison of Intranasal steroid application using nasal spray and spray – sol to treat allergic rhinitis: A preliminary investigation J. Clin. Med. 2023, 12, 3492. https://

doi.org/10.3390/jcm12103492

7. Olivier A. R. Thomet et al. Role of petasin in the potential anti-inflammatory activity of a plantextract of petasites hybridus. Biochemical Pharmacology 61 (2001) 1041-1047

8. O. A. R. Thomet et al. Differential inhibition of inflammatory effector functions bypetasin, isopetasin and neopetasin in human eosinophils. Clinical and Experimental Allergy, 2001, Volume 31, pages 1310±1320

9. Lourenço O, Cvetkovski B, Kritikos V, etal. . Management allergic rhinitis symptomsin the pharmacy Pocketguide 2022. ClinTranslAllergy. 2022;12(10): e12183. 10.1002/clt2.12183 – DOI – PMC – PubMed

10. Moitra S, Simoni M, Baldacci S, etal. . Symptom control and health-related quality of life in allergic rhinitis with and with out comorbid asthma: A multicentre European study. ClinTranslAllergy. 2023;13(2): e12209. 10.1002/clt2.12209 – DOI – PMC – PubMed

11. Pawankar R. Allergic diseases and asthma: A global public health concern and a call to action. World Allergy Organ J. 2014;7:12. 10.1186/1939-4551–7-12 – DOI – PMC – PubMed

12. Brożek JL, Bousquet J, Agache I, etal. . Allergic Rhinitis and its Impacton Asthma (ARIA) guidelines – 2016 revision. J Allergy Clin Immunol. 2017;140(4):950-958. 10.1016/j.jaci.2017.03.050 – DOI – PubMed

13. Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, etal. European position paper on rhinosinusitis and nasal polyps 2020. Rhinology. 2020;58(suppl. S29):1-464. 10.4193/Rhin20.600 – DOI – PubMed

14. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Тесалін (Tesalin®)

15. Olivier A. R. Thometet al.Anti-inflammatory activity of an extract of Petasites hybridus in allergic rhinitis–International Immunopharmacology 2 (2002) 997-1006- https://www.researchgate.net/profile/Andreas-Schapowal/publication/11199656_Antiinflammatory_activity_of_an_extract_of_Petasites_hybridus_in_allergic_rhinitis/links/5dde30fd92851c83644b994f/Anti-inflammatory-activity-of-an-extract-of-Petasites-hybridus-in-allergic-rhinitis.pdf

16. Gex-ColletC, ImhofL, BrattströmA, PichlerWJ, HelblingA. The Butterbur Extract Petasin Has NoEffect on Skin Test Reactivity Inducedby Different Stimuli: a Randomized, Double-Blind Crossover StudyUsing Histamine, Codeine, Methacholine, andAeroallergen Solutions. J Investig Allergol Clin Immunol 2006; Vol. 16(3): 156-161

17.DumitruA.F.et al.Petasol butenoate complex (Ze 339) relieves allergic rhinitis–induced nasal obstruction more effectively thandes loratadine. AllergyClin Immunol, June 2011; 127; 6: 1515-1521

18. O.A.R. Thomet, H.-U. Simon Petasins in the Treatment of Allergic Diseases: Results of Preclinical and Clinical Studies. Int Arch Allergy Immunol 2002;129:108-112

19.Schapowal A. Treating Intermittent Allergic Rhinitis: A Prospective, Randomized, Placebo andAntihistamine-controlled Study of Butterbur Extract Ze 339. Phytother. Res. 19, 530-537 (2005)

20. Blosa M. et al. Treatment of Early Allergic and Late Inflammatory Symptoms of Allergic Rhinitis with Petasites Hybridus Leaf Extract (Ze 339): Results of a Non interventional Observational Studyin Switzerland. Pharmaceuticals 2021, 14, 180

TESALIN (EXTRACT FROM THE LEAVES OF HYBRID CREMENA, ZE339) IN THE TREATMENT OF SEASONAL ALLERGIC RHINITIS ASSOCIATED WITH SENSITIZATION TO RAGWEED AND OTHER WEEDS

S. M. Pukhlik, I. V. Diedykova, O. V. Tytarenko, F.D. Yevchev
Odesa National Medical University

Abstract

To study the efficacy and safety of the drug Tesalin (extract from the leaves of hybrid cremena, Ze339) from Amaxa Ltd (UK) in the treatment of patients with seasonal allergic rhinitis (SAR) associated with ragweed and other weeds.

Starting on treatment day 5 and at all subsequent visits, the score for of the main symptoms of ATS was better on day 5 of treatment and significantly better on day 15 and after day and after 1 month of treatment in the 1st and 2nd main groups (Tesaline) compared to the control group (without Tesalin), P<0.05 and P<0.01, respectively.

Key words: allergic rhinitis, treatment, SNOT-22 questionnaire, nasocytogram, Tesalin, hybrid cremena extract.