Резолюція науково-практичної конференції «Всесвітній тиждень імунізації»

28 квітня 2016 р. у рамках Всесвітнього та Європейського тижня імунізації 24–30 квітня 2016 р. у ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» відбулась науково-практична конференція «Всесвітній тиждень імунізації».

Щороку в 51 країні світу проводиться тиждень імунізації, метою якого є привернути увагу громадськості до імунізації, як одного з головних профілактичних заходів, що дають змогу уберегти людство від інфекційних захворювань, під загальним лозунгом «Захисти, Попередь. Зроби щеплення». Девіз Щорічного та Європейського тижнів імунізації 2015–2016 рр. – «Ліквідувати прогалини в імунізації». В Україні тиждень імунізації проводиться з 2005 р., і його організатором є ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України».

На конференції були розглянуті питання ситуації щодо специфічної профілактики вакцинокерованих інфекцій в Україні; проблеми елімінації кору та краснухи у світі та Україні; стану епідеміологічного нагляду за гострими в’ялими паралічами та ролі лабораторної мережі в реалізації програми ерадикації поліомієліту; ефективності вакцинації проти пневмококової інфекції; особливостей вакцинопрофілактики керованих інфекційних хвороб у військовослужбовців та низка інших. Окремим розділом були питання моніторингу несприятливих подій після імунізації при проведенні кампанії додаткової вакцинопрофілактики поліомієліту та післявакцинальні реакції і ускладнення у дітей, тактика вакцинації людей з імунодефіцитними станами. Низка доповідей була присвячена організаційним питанням імунопрофілактики і результатам виконання Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр.

Заслухавши та обговоривши доповіді, учасники конференції констатують: cтан вакцинопрофілактики в Україні останніми роками є незадовільним. Спостерігається негативна тенденція до зниження охоплення населення, насамперед дітей, профілактичними щепленнями, що пов’язано як зі зниженням прихильності батьків до імунопрофілактики, так і з проблемами забезпечення вакцинними препаратами. Неприпустимо знизився рівень охоплення щепленнями за віком, що є провокуючим фактором можливості загострення епідемічної ситуації з вакцинокерованих інфекцій. Відбувається накопичення значного прошарку осіб, сприйнятливих до збудників інфекційних хвороб; міграція дітей біженців, вимушених переселенців, кочових груп; формування великої кількості груп осіб (діти, військовослужбовці та інші) різного віку з невизначеним вакцинальним статусом; дію низки факторів (стреси, переохолодження, військові дії тощо), що сприяє зниженню імунологічної реактивності і підвищенню сприйнятливості до збудників інфекційних хвороб. Все це, в разі появи вогнища інфекції, може призвести до швидкого і масового поширення захворювань, необхідності проведення відповідних протиепідемічних заходів (ізоляція, карантин), потребуватиме значних фінансових витрат, сприятиме зниженню боєздатності тощо. Внаслідок цього Україна може нести загрозу поширення інфекційних хвороб не тільки для сусідніх країн, а й для країн інших регіонів світу.

Учасники конференції постановили:

1. Визнати, що стан вакцинопрофілактики керованих інфекцій в Україні і результати виконання Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр. є незадовільними. Поліпшення епідемічної ситуації з подальшим її ефективним контролем може бути досягнуто лише за умови підтримки рівня охоплення щепленнями цільових груп населення не менше 95% при забезпеченні регіонів імунобіологічними препаратами в повному обсязі, а в низці випадків і шляхом проведення додаткових турів імунізації, а також суворого дотримання рекомендованих схем календаря щеплень (вік, кратність щеплень вакцинального комплексу, кількість ревакцинаций і терміни їх проведення).

2. Сприяти зусиллям щодо забезпечення підтримки статусу України, як території, вільної від поліомієліту.

3. Активізувати роботу з перегляду окремих положень календаря профілактичних щеплень з метою подальшого вдосконалення, відповідно до вимог сучасної епідемічної ситуації з вакцинокерованих інфекцій, в частині його розширення та оптимізації схем імунізації різних верств населення.

4. Актуалізувати значення вакцинопрофілактики в системі нагляду за інфекційними хворобами, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики, та роль працівників практичних закладів охорони здоров’я у виконанні програм імунізації.

5. Вважати пріоритетним напрям моніторингових досліджень несприятливих подій після профілактичних щеплень.

6. Активізувати наукові дослідження у таких напрямах:

• розроблення та впровадження новітніх вакцин;
• корекція розвитку імунітету при вакцинації;
• сучасні стратегії контролю вакцинокерованих інфекцій;
• імунологічна та епідеміологічна ефективність вакцинопрофілактики тощо.

7. Ініціювати звернення до правових органів щодо недотримання законів України стосовно соціальних гарантій із забезпечення профілактичних щеплень у рамках календаря щеплень, передусім дитячого населення.

8. Забезпечити розроблення та прийняття на державному рівні Національного плану дій щодо вакцинопрофілактики в Україні на 2017–2025 рр.

9. Визнати необхідним оновлення нормативної бази України, що регулює питання епідеміологічного нагляду та специфічної імунопрофілактики вакцинокерованих інфекцій.

10. Посилити використання можливостей засобів масової інформації у питаннях інформування громадськості щодо вакцинопрофілактики керованих інфекцій, протидії супротивникам вакцинопрофілактики, протищеплювальному руху.

11. Продовжити практику регулярного проведення науково-практичних конференцій у рамках Всесвітнього та Європейського тижня імунізації з включенням до порядку денного проблемних питань епідеміології та профілактики актуальних інфекційних хвороб.

Учасники науково-практичної конференції вважають проведену роботу плідною і сподіваються на успішне виконання поставлених завдань.

Резолюція затверджена одностайно учасниками конференції.