скрыть меню

Епідеміологічні характеристики захворюваності шкіри за результатами надання естетичної медичної допомоги

страницы: 70-73

А.А. Таран, В.О. Цепколенко, д.м.н., професор кафедри шкірних і венерологічних захворювань з курсом реконструктивної та естетичної медицини Одеський державний медичний університет, Український інститут пластичної хірургії та косметології «Віртус»

Taran_8(37).jpgЕстетичні проблеми шкіри значною мірою визначають обсяг надання дерматологічної допомоги населенню. Однією з особливостей сучасного стану дерматології в Україні є певний характер поширеності деяких захворювань шкіри, з якими пацієнти звертаються за медичною допомогою, зокрема до спеціалістів галузі естетичної медицини та косметології [1, 2]. Тому дослідження епідеміологічних характеристик окремих форм захворювань шкіри необхідне для визначення діагностичних і лікувальних алгоритмів.
Метою дослідження було вивчення структури дерматологічної захворюваності естетичного профілю, починаючи з 2001 р., за даними звертань пацієнтів до Інституту пластичної хірургії та косметології «Віртус» Київського й Одеського регіонів.

Матеріали та методи дослідження

Під час проведення епідеміологічних досліджень визначали кількість відповідних захворювань за даними історій хвороб. При цьому встановлювали точність первинної діагностики захворювання, факт надання й обсяг первинної та вторинної медичної допомоги хворим. Всі відомості заносили в електронну базу даних.
У дослідженні було проаналізовано відомості трьох трирічних періодів спостереження за хворими, які звертались у клініку «Віртус» та її філії з приводу захворювань шкіри (2001-2003 рр.; 2004-2006 рр.; 2007-2009 рр.). Загалом було проаналізовано 1 672 випадки первинних і 2 207 випадків повторних звертань.
Загальну захворюваність визначали з огляду на чисельність населення Одеського та Київського регіонів, яка змінювалася відповідно до демографічної ситуації. Ці відомості отримували з офіційних статистичних джерел у період проведення дослідження. Пацієнтів, які зверталися за допомогою з інших регіонів України, виключали з розрахунку.
Усі результати дослідження обробляли статистично із застосуванням загальноприйнятих в епідеміологічних дослідженнях критеріїв оцінки відмінностей між групами.

Результати досліджень та їх обговорення

Кількість вперше діагностованих захворювань шкіри на 1 000 населення в 2001 р. становила 7,3; в 2009 р. – 11,7. Кількість пацієнтів, яким було надано консультації в період 2007-2009 рр., порівняно з періодом 2001-2003 рр. збільшилася на 15,5% (рис. 1). Співвідношення вперше виявлених захворювань і повторних звертань у 2001-2003 рр. становило 1:1,27; 1:1,38 і 1:1,30 відповідно.
Співвідношення кількості пацієнтів жіночої та чоловічої статі в дослідженні – 1,4:1,0 (вперше встановлені діагнози) та 1,2:1,0 (повторні звертання і обстеження). У спостереженнях використовували дані хворих, старших 16 років (середній вік пацієнтів, яким діагноз встановлювали вперше, становив 47,8 року; пацієнтів, які звертались за допомогою повторно, – 53,5 року).
Згідно з дослідженням спектра відповідних нозологічних форм, які спостерігали в клініці протягом 2009 р., кількість доброякісних новоутворень шкіри (ДНШ), як вірусної, так і невірусної етіології, та злоякісних новоутворень шкіри разом становила 48,0% (вперше діагностовані захворювання) та 35,0% (повторні звертання; рис. 2). Екзематичні ураження та псоріаз разом становили приблизно десяту частину всіх патологічних станів, за яких надавали як первинну, так і вторинну медичну допомогу. Частка хворих з інфекційно-запальними ураженнями шкіри, яким надавали вторинну медичну допомогу, порівняно з кількістю пацієнтів, яким надавали первинну медичну допомогу, була незначною. Причому інфекційно-запальні ураження під час надання первинної допомоги майже відповідали показникам первинної допомоги з приводу екзематичних уражень шкіри (рис. 3). У пацієнтів, яким надавали первинну медичну допомогу, переважали доброякісні новоутворення шкіри різної етіології та звичайне акне.
Аналіз хірургічної допомоги протягом 2009 р., яку надавали пацієнтам з вперше виявленими пухлинними ураженнями шкіри, засвідчив, що абляційні методи видалення найчастіше (25,1%) застосовували під час первинного звертання пацієнтів за медичною допомогою (табл. 1). Завдяки використанню лазера та радіовипромінювання в онкодерматології загальна кількість абляційних видалень стала значно перевищувати кількість випадків надання допомоги хірургічними та кріометодиками, оскільки хірургічний метод є менш косметичним, а застосування кріовпливу призводить до значної кількості повторних звертань пацієнтів.

Таблиця 1. Частота застосування різних методів лікування новоутворень шкіри
Кількість
звертань
Вперше діагностовані
Повторні звертання
абс. число випадків
%
абс. число випадків
%
Хірургічне
видалення
119
7,2
16
0,7
Діагностична біопсія
28
1,8
2
0,06
Лазерне видалення (абляція)
423
25,1
103
4,7
Кріотерапія
171
10,2
436
19,8


Як видно з даних, наведених у табл. 2, дещо менше половини всіх пацієнтів повторно відвідували клініку для планового обстеження й отримання консультації. Причиною повторного відвідування у 42,6% пацієнтів була необхідність моніторингу проявів захворювання. Крім того, повторні відвідування в 28,7% випадків були зумовлені проведенням лікувальних заходів, у 18,5% – виконанням додаткових діагностичних обстежень. У 6,9% пацієнтів не було очевидної причини для повторного звертання.

Таблиця 2. Медична допомога пацієнтам під час первинних і повторних звертань (%)
Види медичної допомоги
Первинні
звертання
Повторні
звертання
Надання медичної допомоги та виписування зі стаціонару без подальшого обстеження
45,7
24,8
Повторний огляд
45,8
71,6
Повторний огляд в інших медичних закладах
4,9
2,7
Стаціонарне лікування
0,5
0,8
Немає точних даних
4,7
0,9


Зміни спектра захворювань, які виявляли за період з 2001 по 2009 р., полягали в збільшенні кількості злоякісних і доброякісних новоутворень шкіри (рис. 4 а, б). Згідно з проведеним аналізом, з 2001 по 2003 р. кількість пацієнтів, яким вперше встановили діагноз захворювання, становила 521 (див. рис. 4 а). При цьому найчастіше (41,6%) виявляли доброякісні ураження шкіри (див. рис. 4 б). За період з 2006 по 2009 р. захворюваність на доброякісні ураження шкіри збільшилася на 23,0%. За цей період захворюваність на псоріаз та інфекційно-запальні ураження шкіри мала більш-менш стабільний характер, тоді як на звичайне акне мала тенденцію до зростання (див. рис. 4 а). Частка повторних звертань хворих із доброякісними ураженнями шкіри в 2006-2009 рр. становила 23,6% від загальної кількості повторних звертань, і їх кількість порівняно з періодом 2001-2003 рр. зросла на 9,6% (див. рис. 4 б). Частота повторних звертань з приводу екзематичних уражень, псоріазу та злоякісних новоутворень шкіри за цей період також зросла, але не так значно (див. рис. 4 б).
Особливу увагу привернуло визначення частоти вперше встановлених діагнозів окремих видів найпоширеніших поверхнево розташованих доброякісних новоутворень шкіри (табл. 3).

Таблиця 3. Найпоширеніші нозологічні форми ДНШ за даними епідеміологічних досліджень
Нозологічні форми
2001-2003 рр.
2004-2006 рр.
2007-2009 рр.
абс. число
(%)
абс. число
(%)
абс. число
(%)
Звичайні, плоскі та підошвові бородавки
42
8,1
45
8,1
58
9,8
Гострокінцеві кондиломи
20
3,8
25
4,5
28
4,7
М’які фіброми
25
4,8
27
4,8
27
4,5
Дерматофіброми
24
4,6
21
3,8
27
4,5
Себорейний кератоз
51
9,8
47
8,4
46
7,7
Набуті дермальний та комбінований меланоцитарні невуси
37
7,1
39
7,0
53
8,9
Вроджений меланоцитарний невус
18
3,4
19
3,4
28
4,7
ВСЬОГО
217
41,6
223
40,0
267
44,9

За період спостереження реєстрували відносне збільшення частоти виявлення папіломавірусних дерматозів (звичайні, плоскі та підошвові бородавки, гострокінцеві кондиломи), м’яких фібром (акрохордони) та дерматофібром, набутих і вроджених меланоцитарних невусів.

Так, зокрема, кількість пацієнтів з папіломавірусними дерматозами збільшилася в 1,38 разу, набутими меланоцитарними невусами – в 1,4 разу, вродженими меланоцитарними невусами – в 1,08 разу. У той самий час кількість хворих на себорейний кератоз дещо зменшилася, хоча з 2004 по 2009 р. цей показник залишався стабільним.
Оцінка частоти окремих форм доброякісних утворень шкіри за період спостереження з 2006 по 2009 р. засвідчила, що найбільшою серед вперше діагностованих захворювань була частка м’якої фіброми (множинна форма) та набутих меланоцитарних невусів (23 і 20% відповідно). Також досить часто (17,0%) реєстрували себорейний кератоз. У той самий час частота решти видів доброякісних процесів була невисокою: не перевищувала 10%.
Таким чином, отримані результати свідчать, що захворюваність на хвороби шкіри з 2001 по 2009 р. зросла з 7,3 до 11,7. Також відбулося збільшення кількості пацієнтів, які отримали консультації – на 15,5%. Відносно високі статистичні показники можна пояснити тим, що клініка «Віртус» надає безкоштовні консультації, а також дерматокосметологічним профілем діяльності, який добре відомий багатьом пацієнтам.
Зазначені динамічні зміни відбуваються на тлі значних змін як демографічної структури населення, так і якості та структурно-організаційного складу ресурсів надання медичної допомоги в регіоні. Подібні чинники, вочевидь, мають вплив на кінцевий результат епідеміологічної оцінки відповідних захворювань шкіри та відповідають міжнародному досвіду їх проведення. Так, відомий історичний факт, коли за період з 1980 по 2005 р. в Шотландії відбулося скорочення стаціонарних дерматологічних ліжок на 82%, що супроводжувалося зростанням кількості дерматологічних консультацій на 50% [9]. Крім того, встановлені нами тенденції можуть бути наслідком як збільшення можливостей діагностичних технологій, так і результатом актуалізації естетичних вимог до стану шкіри [10]. Однією з причин подібної ситуації також може бути збільшення середнього віку пацієнтів з відповідним зростанням захворюваності, зокрема на пухлинні ураження шкіри [2, 7].

Варто наголосити, що, згідно з даними епідеміологічних досліджень [9], за 25-річний період спостереження зареєстроване триразове збільшення захворюваності на рак шкіри, а загальна кількість звертань (первинних і повторних) з приводу доброякісних і злоякісних новоутворень шкіри збільшилася в шість разів, починаючи з 1980 р.

Частка доброякісних і злоякісних новоутворень шкіри разом становила 48% (вперше встановлений діагноз) і 37% (повторні звертання пацієнтів).
За період з 1999 по 2005 р. у Донецькому та прилеглих регіонах захворюваність на меланому (порівняно з 1970 р.) збільшилась в 6,3 разу, тоді як у Красноярському краї захворюваність на злоякісні новоутворення шкіри – в 1,7 разу [1, 3]. Загальна кількість випадків екземи та псоріазу (за даними наших досліджень) становила приблизно десяту частину всіх патологічних станів як вперше виявлених, так і при повторних звертаннях. Під час первинних звертань переважали інфекційно-запальні прояви й акне. Подібна динаміка впливає на загальний обсяг і види хірургічної допомоги [6, 8].
Абляційні методи лікування застосовували у 25,1% випадків первинних звертань пацієнтів, у яких було виявлено ДНШ. Причому діагнози ДНШ найчастіше встановлювали під час первинного огляду пацієнтів, і їх частка за період 2001-2009 рр. збільшилася з 41,6 до 44,9%. Порівнянно з першим періодом спостереження (2001-2003 рр.) захворюваність на ДНШ, злоякісні ураження шкіри й екзему збільшилася з 23 до 26,9%. Кількість повторних звертань хворих з ДНШ у 2006-2009 рр. порівняно з періодом 2001-2003 рр. зросла на 9,6%.

Література
1. Грищенко С.В. Общие закономерности формирования онкопатологии кожи и губы у населения крупного промышленного региона // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2000. – Т. 4, № 2. – С. 177-181.
2. Гуслицер Л.Н. Эпидемиология злокачественных опухолей на Украине. – К.: Наук. думка, 1988. – 184 с.
3. Заболеваемость злокачественными новообразованиями кожи в Красноярском крае / Т.Г. Рукша, А.Е. Детцель, А.Б. Салмина и соавт. // Бюллетень сибирской медицины. – 2008. – Т. 1. – С. 119-123.
4. Accuracy of clinical diagnosis of skin lesions / C.F. Heal, B.A. Raasch, P.G. Buettner, D. Weedon // British Journal of Dermatology. – 2008. – Vol. 159, N 3. – P. 661-668.
5. Dermatological workload: primary versus secondary care / O.A. Kerr, E.C. Benton, J.J. Walker et al. // Br. J. Dermatol. – 2007. – Vol. 157 (Suppl. 1). – P. 1-2.
6. Motley R. Multi-professional guidelines for the management of the patient with primary cutaneous squamous cell carcinoma / R. Motley, P. Kersey, C. Lawrence // Br. J. Dermatol. – 2002. – Vol. 146. – P. 18-25.
7. Seborrhoeic keratoses in patients with internal malignancies: a case-control study with prospective accrual of patients / A. Fink, D. Filz, G. Krajnik et al. // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2009. – Vol. 23, N 11. – P. 1316-1319.
8. Telfer N.R. Guidelines for the management of basal cell carcinoma / N.R. Telfer, G.B. Colver, P.W. Bowers // Br. J. Dermatol. – 1999. – Vol. 141. – P. 415-423.
9. The changing face of dermatological practice: 25 years’ experience / E.C. Benton, O.A. Kerr, A. Fisher et al. // Br. J. Dermatol. – 2008. – Vol. 159. – P. 413-418.
10. The value of in-patient dermatology: a survey of in-patients in Scotland and Northern England / C.S. Munro, J.G. Lowe, P. McLoone et al. // Br. J. Dermatol. – 1999. – Vol. 140. – P. 474-479.

Наш журнал
в соцсетях: