Порушення мікробіоценозу ротоглотки у хворих на грип і ГРВІ

сторінки: 63-64

Ю.К. Ахундова1, О.Л. Чемерис1, Г.С. Біла-Попович2, к.м.н., А.Д. Валешная3, Н.В. Третинко4, Т.О. Тюря5, О.В. Усенко6, Г.П. Шматко7 1КЗ «Дніпропетровська МКЛ № 21 імені Є.Г. Попкової ДОР» 2ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» 3Дніпропетровська районна СЕС 4Петропавлівська районна СЕС 5Петропавлівська ЦРЛ 6Магдалинівська районна СЕС 7Дніпродзержинська міська СЕС

Актуальність проблеми дисбіозу кишківника як сприятливого тла для розвитку різноманітних інфекційних захворювань травного каналу не викликає сумнівів, тоді як стан мікробіоценозу ротоглотки при ГРВІ вивчений недостатньо. Літературні дані з цього питання обмежуються в основному дослідженнями, проведеними з включенням пацієнтів дитячого віку, тому зазначена проблема серед дорослого населення потребує подальшого вивчення [1, 2, 7].

Ускладнення грипу та ГРВІ з боку дихальної системи можуть мати не лише вірусне походження, а й бути пов’язані з приєднанням вторинної бактерійної мікрофлори, а в деяких випадках вони зумовлені вірусно-бактерійними мікстами [5, 6]. Доведено, що етіологія позагоспітальної пневмонії безпосередньо пов’язана з мікрофлорою, що колонізує верхні дихальні шляхи [7, 8].

Виходячи з цього, для профілактики та адекватного лікування ускладнень грипу та ГРВІ необхідним є раннє призначення бактеріологічного дослідження матеріалу зі слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.

Метою дослідження було проведення порівняльного аналізу кількісного та якісного складу мікробної мікрофлори на слизовій оболонці ротоглотки при грипі та ГРВІ.

Матеріали та методи дослідження

Було обстежено 1 496 хворих з діагнозом ГРВІ та грип, із них 941 пацієнт – з ГРВІ і 555 – з грипом. Усім хворим у перший день перебування в стаціонарі проведено взяття матеріалу зі слизової оболонки ротоглотки за стандартною методикою взяття мазків з проведенням якісного та кількісного визначення складу виділених мікроорганізмів [3, 4].

Пацієнтам, у яких було відсутнє патологічне (106 і більше) бактерійне обсіменіння слизової оболонки ротоглотки, також було проведено дослідження видового складу мікрофлори ротоглотки та визначення порушень мікробіоценозу.

Аналіз отриманих результатів було проведено за трьома групами мікроорганізмів (облігатна резидентна, факультативна резидентна та транзиторна мікрофлора). Критерії оцінки мікробіоценозу ротоглотки наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Критерії оцінки мікробіоценозу ротоглотки
Вид бактерій
Кількість бактерій (МК/мл)
Нормоценоз
Порушення нормоценозу
Дисбактеріоз
Облігатна резидентна мікрофлора
Стрептококи
α- та γ-гемолітичні
106–109
(≥106)
<106
<104
Нейсерії
непатогенні
105–108
(≥105)
<105
<103
Lactococcus
104–107
<104
<103
Lactobacillus
104–107
<104
<103
Факультативна резидентна мікрофлора
Стафілококи коагулазонегативні
До 104
104–105
≥106
Коринебактерії
непатогенні
До 104
104–105
≥106
Staphylococcus aureus
До 103
103–105
≥106
Streptococcus pneumoniae
До 103
103–105
≥106
Haemophilus
До 103
103–105
≥106
Moraxella
До 103
103–105
≥106
Enterococcus
До 102
102–103
≥104
Escherichia coli
До 102
102–103
≥104
Klebsiella (за винятком патогенних)
До 101
102–103
≥104
Гриби роду Candida
До 102
102–103
≥104
Транзиторна мікрофлора
Інші ентеробактерії
Поодинокі
101
>101
Pseudomonas
та інші НФГНБ
Поодинокі
101
>101
Інші бактерії
0
101
>101
Примітка: НФГНБ – неферментуючі грамнегативні бактерії.

Результати дослідження та їх обговорення

Серед 941 пацієнта з ГРВІ патологічне бактерійне обсіменіння слизової оболонки ротоглотки виявлено у 135 (14,3%) хворих, серед 555 хворих на грип – у 160 (28,8%; табл. 2).

Таблиця 2. Бактерійне обсіменіння слизової оболонки ротоглотки при грипі та ГРВІ (106 і більше)
Виділені
мікроорганізми
ГРВІ
Грип
Абс.
кількість
%
Абс.
кількість
%
Streptococcus pyogenes
12
8,9
27
16,9
Staphylococcus spp.
35
25,9
26
16,3
Enterobacter spp.
14
10,4
8
5,0
Enterococcus spp.
37
27,4
71
44,3
Candida
9
6,7
9
5,6
Streptococcus pneumoniae
1
0,7
1
0,6
Неферментуючі бактерії
6
4,4
7
4,4
S. aureus
18
13,4
9
5,6
Streptococcus В
3
2,2
2
1,3
Усього позитивних результатів
135
100
160
100

Як видно з табл. 2, видовий склад виявлених бактерій при грипі та ГРВІ відрізнявся як у якісному, так і кількісному відношенні. Так, при ГРВІ у половині випадків виділялись Staphylococcus spp. та Enterococcus spp. – 25,9 і 27,4% відповідно, тоді як майже половина (44,3%) позитивних у бактеріологічному відношенні випадків при грипі була зумовлена лише Enterococcus spp.

Порушення мікробіоценозу слизової оболонки ротоглотки при ГРВІ виявлено у 25% пацієнтів, при грипі – у 15%. Якісні зміни мікробіоценозу були такими: на тлі зниження рівня α- і γ-гемолітичних стрептококів на першому місці за частотою виділення були Enterococcus spp., на другому – Staphylococcus spp., третьому – Streptococcus рyogenes та на четвертому місці – Moraxella. Такі зміни мікробіоценозу супроводжувалися також виділенням в асоціаціях Enterobacter spp., неферментуючих бактерій і грибів роду Candida.

Висновки

Таким чином, при бактеріологічному дослідженні матеріалу зі слизової оболонки ротоглотки у пацієнтів із грипом майже в 2 рази частіше виявляють супутню бактерійну мікрофлору. Така ситуація може бути пов’язана, з одного боку, з пригніченням бактерицидних властивостей слизових оболонок верхніх дихальних шляхів під дією вірусу грипу, з іншого – більшою схильністю до захворювання пацієнтів із попереднім бактерійним обсіменінням. Це призводить до вищого ризику бактерійних ускладнень при грипі, ніж при ГРВІ, та зумовлює необхідність використання у разі їх виникнення антибактерійних препаратів. Високий відсоток мікробних асоціацій, переважання у видовому спектрі бактерій Enterococcus spp., серед яких, за літературними даними, можуть виявлятися ванкоміцин-резистентні штами, зумовлюють необхідність ретельного підходу до вибору емпіричної антибактерійної терапії при розвитку бактерійних ускладнень грипу [9].

Порушення мікробіоценозу слизової оболонки ротоглотки при грипі та ГРВІ також може суттєво впливати на перебіг навіть неускладнених форм, що потребує використання імуномодулювальних і пробіотичних препаратів у терапії цих захворювань.

Література
1. Калистратова Е.П. Микробиоценоз слизистых оболочек респираторного и пищеварительного трактов, способы коррекции его нарушений при стенозирующем ларинготрахеите у детей: Автореф. дис. … канд. мед. наук / Е.П. Калистратова. – Иваново, 2005. – 22 с.
2. Мартынова И.А. Этиопатогенетические механизмы формирования осложнений верхних дыхательных путей при острых респираторно-вирусных инфекциях у детей: Автореф. дис. … канд. мед. наук / И.А. Мартынова. – СПБ., 2003. – 22 с.
3. Покровский В.И., Поздеев О.К. Медицинская микробиология. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998.
4. Приказ № 535 от 22.04.1985 г. «Об унификации бактериологических методов исследований, применяемых в КДЛ ЛПУ».
5. Применение препарата пидотимод при острой респираторной инфекции у часто болеющих детей / Харламова Ф.С., Учайкин В.Ф., Кладова О.В. [и др.] // Вопросы современной педиатрии. – 2000. – Т. 8, № 2.
6. Профилактическое применение имудона у часто и длительно болеющих школьников / Гаращенко Т.И., Ильенко Л.И., Гаращенко М.В. [и др.] // Воспалительные заболевания слизистой оболочки глотки, полости рта и пародонта: Сб. науч. трудов. – М., 2005.
7. Пругер И.В. Нарушения микробиоценоза ротоглотки и дыхательных путей у больных внебольничной пневмонией и их коррекция: Автореф. дис. … канд. мед. наук / И.В. Пругер. – М., 2009. – 22 с.
8. Чучалин А.Г. Клинические рекомендации. Пульмонология. –
М.: ГЭОТАР Медиа, 2007. – 240 с.
9. Harrison's Principles of Internal Medicine, 17th Edition / Anthony S. Fauci, Eugene Braunwald, Dennis L. Kasper, Stephen L. Hauser, Dan L. Longo, J. Larry Jameson, Joseph Loscalzo, McGraw-Hill Professional, 2008.

Поділитися з друзями:

Книги

збірка - Гиперчувствительность к лекарственным препаратам. Руководство для врачей
збірка - Спадкові захворювання шкіри
збірка - Герпесвірусні нейроінфекції  людини
збірка - Атлас: герпесвірусні нейроінфекцїї
збірка - Дитяча дерматовенерологія
збірка - Иммунодефицитные болезни человека
збірка - Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті
збірка - Клиника, диагностика и лечение герпетических инфекций человека: руководство для врачей
збірка - Клиническая иммунология и аллергология